Ухвала

від 30.06.2020 по справі 761/1838/18

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/1838/18

Провадження 1-кп/991/12/20

У Х В А Л А

30 червня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор ОСОБА_5 ,

сторона захисту:

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого ОСОБА_13 ,

третя особа ОСОБА_14 ,

представник третьої особи ОСОБА_15 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_14 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту у кримінальному провадженні №52016000000000116 стосовно обвинувачення:

- ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі КК України),

- ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Чоколівка Коростенського району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

- ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Моквин Березнівського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

у с т а н о в и в:

1. У Вищому антикорупційному суді (далі суд) на розгляді перебуває кримінальне провадження №52016000000000116 стосовно обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

2. До суду надійшли клопотання ОСОБА_14 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту майна. Оскільки вказані клопотання взаємопов?язані, суд дійшов висновку про можливість їх одночасного розгляду.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою розглядається.

Доводи на обґрунтування клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту майна.

3. ОСОБА_14 подано клопотання про скасування арешту майна. Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_14 зазначила, що ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року в рамках цього кримінального провадження накладено арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 , а саме кошти в сумі: 8076 доларів США, 9935 євро та 725 фунтів стерлінгів, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 . Крім цього, іншою ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м.Києва, датованою цим же числом, накладено арешт на 1/2 частину майна, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; частку розміром 1/2 у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , групи приміщень 36-37-38; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0015 за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0016 за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0085 за адресою: АДРЕСА_8 ; 1/2 частину майна,що перебуваєу власностіТОВ «Форвардтрейд»,а саме,нежитлову будівлю(літера«Б») виробничийцех заадресою: АДРЕСА_9 . Однак, ОСОБА_14 вказує на те, що кошти, вилучені під час обшуку, не є власністю ОСОБА_6 , а є її особистою власністю, які вона отримала як орендну плату від здачі в оренду нерухомого майна (квартири), а отже, ці кошти є її особистими заощадженнями. Також, вона вказує на те, що слідчим суддею клопотання про арешт розглянуто без виклику власника майна, тоді як вилучені під час обшуку кошти відносились до тимчасово вилученого майна, а розгляд клопотання про його арешт може проводитись лише за участю власника, тобто за її участі.

4. Що стосується арешту нерухомого майна, то ОСОБА_14 вказує на те, що ухвала про арешт постановлена з порушенням її базових гарантій права власності, співзасновника ТОВ «Форвард трейд», оскільки арештоване майно немає ніякого відношення до цього кримінального провадження. Також, на думку ОСОБА_14 , слідчим суддею при постановленні ухвали не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності та наслідки арешту майна. Окрім того, ОСОБА_14 посилається на те, що ухвала про накладення арешту на майно не була їй надіслана. Ураховуючи викладене, ОСОБА_14 просить скасувати арешт, накладений на: кошти в сумі: 8076 доларів США, 9935 євро, 725 фунтів стерлігнів; 1/2 частину майна, яка перебуває у спільній сумісній власності її та ОСОБА_6 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; частку розміром 1/2 у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , групи приміщень 36-37-38; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0015 за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0016 за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:414:0085 за адресою: АДРЕСА_8 ; 1/2 частину майна, що перебуває у власності ТОВ «Форвардтрейд»,а саме,нежитлову будівлю(літера«Б») виробничийцех заадресою:м. Київ, вул. Петропавлівська, 34-А.

Доводи на обґрунтування клопотання захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

5. У клопотанні адвокат ОСОБА_12 посилається на те, що ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на майно, на той час підозрюваного, наразі - обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 , група приміщень №16 в літері «В»; нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 , нежилі приміщення №1,2 (групи приміщень №16-б) в літері «В»; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 ; нежитлові приміщення апартамент № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 ; земельну ділянку (кадастровий номер0111946800:02:001:0236), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку (кадастровий номер8000000000:82:445:0151), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; земельну ділянку (кадастровий номер 0111946800:02:001:0160), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, селище Данилівка; автомобіль Mercedes-Benz GL 450 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ); автомобіль Chrysler Pacific (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ); частку у статутному капіталі ТОВ«Форвард трейд» (код ЄДРПОУ: 3614972) у розмірі 26250 грн. Також, накладено арешт на 1/2 частину майна, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; частку розміром 1/2 у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 , групи приміщень 36-37-38; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0015), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0016), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0085), що розташована за адресою: м.Київ, вул.Панорамна,33-Д; 1/2 частину майна, що перебуває у власності ТОВ «Форвард трейд» (код ЄДРПОУ: 3614972), зокрема, нежитлову будівлю (літера «Б») виробничий цех за адресою: м.Київ, вул.Петропавлівська,34-А.

6. Ця ухвала, на думку захисника, постановлена з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки клопотання розглянуто без участі володільця майна та ухвала не була надіслана ОСОБА_6 . Також, адвокат ОСОБА_12 вказує на те, що слідчим суддею порушено принцип розумності та співмірності обмеження права власності ОСОБА_6 . Окрім цього, захисник ОСОБА_12 вказує на те, що арештоване майно не має ніякого відношення до цього кримінального провадження. Так, неправомірний арешт на все майно, що є спільною сумісною власністю сім?ї ОСОБА_6 чинить перешкоди у володінні власністю з метою повноцінного функціонування сім?ї. Також, адвокат ОСОБА_12 стверджує, що з часу арешту вищезгаданого майна, орган досудового розслідування жодного разу не звертався з метою виконання ухвали. У зв?язку з викладеним, захисник, просить скасувати арешт на: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 ; нежитлові приміщення апартамент № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 ; земельну ділянку (кадастровий номер0111946800:02:001:0236), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку (кадастровий номер8000000000:82:445:0151), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; земельну ділянку (кадастровий номер 0111946800:02:001:0160), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, селище Данилівка; автомобіль Mercedes-Benz GL 450 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ); автомобіль Chrysler Pacific (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ); частку у статутному капіталі ТОВ «Форвард трейд» (кодЄДРПОУ: 3614972) у розмірі 26250 грн; 1/2 частину майна, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; частку розміром 1/2 у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 , групи приміщень 36-37-38; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0015), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0016), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0085), що розташована за адресою: АДРЕСА_16 ; 1/2 частину майна, що перебуває у власності ТОВ «Форвард трейд» (код ЄДРПОУ: 3614972), а саме, нежитлову будівлю (літера «Б») виробничий цех за адресою: м. Київ, вул.Петропавлівська, 34-А.

Позиції учасників судового провадження щодо заявлених клопотань.

7. У судовому засіданні третя особа ОСОБА_14 , її представник ОСОБА_15 , обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_12 свої клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у них. Окрім того, на обгрунтування своїх клопотань ОСОБА_14 вказала, що кошти отримані нею внаслідок підприємницької діяльності, яка полягала у здачі в оренду нерухомості. Також, послалась на те, що частина арештованих коштів належить її сину. Також вказала, що у 2015 році при народженні дитини вона отримала від родини подарунок в сумі 5000 євро. Зазначила також те, що фунти стерлінги, на які накладено арешт, залишились після відвідування її сином Великої Британії. На цю обставину вона посилалась у клопотанні про скасування арешту, яке подавалось до Солом?янського районного суду м. Києва. Представник ОСОБА_15 вказав, що арештовані кошти належали до тимчасово вилученого майна, оскільки в ухвалі про обшук не були зазначені в переліку об?єктів, які детектив мав намір відшукати, тому, клопотання про арешт мало розглядатись за обов?язкової участі власника майна, тобто, за участі ОСОБА_14 . Також, посилається на те, що арештовані кошти не підпадають під критерії, визначені в статтях 96-1, 96-2 КК України. З приводу скасування арешту на нерухоме майно, ОСОБА_14 додала те, що накладений арешт чинить перешкоди їй, як власнику, вільно розпоряджатись своїм майном. Так, вона має намір подарувати певні об?єкти нерухомого майна своїм дітям з метою зменшення суми оподаткування нерухомого майна. Обвинувачений ОСОБА_6 також додав, що накладенням арешту на згадане вище майно детективи НАБУ тиснули на нього з метою визнання ним вчинення злочину, якого він не вчиняв. Додав також, що арешт накладено на майно, яке не перебуває у його користуванні. Наприклад, арешт на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_12 , накладено неправомірно, оскільки на час накладення арешту ця квартира уже не перебувала у його власності, а була ним продана.

8. Інші учасники зі сторони захисту та представник потерпілого у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотань ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_12 .

9. Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотань заперечував. Зазначив, що арешт накладався з метою можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки інкримінований обвинуваченому ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. Також додав, що ухвали про арешт майна переглядались в апеляційному порядку, судом апеляційної інстанції порушень не встановлено. При цьому, під час підготовчого судового засідання, ні ОСОБА_14 , ні ОСОБА_12 не подавали заперечення на ухвалу слідчого судді в порядку ст. 315 КПК України. Окрім цього додав, що ОСОБА_14 та ОСОБА_12 у своїх клопотаннях не наведено фактів та обставин, які б свідчили про те, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. Також зазначив, що за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) встановлено, що ОСОБА_6 обговорював можливість повернення коштів. У розмові, яка викладена в протоколі НСРД зафіксовано, де ОСОБА_6 зазначає, що арештовані кошти є саме його коштами, а не коштами його дружини ОСОБА_14 . Окрім цього, під час досудового розслідування до НАБУ подавався лист благодійного фонду «Руки допомоги», згідно з яким вилучені під час обшуку кошти у згаданих вище сумах, це кошти, які ОСОБА_6 отримав як благодійну допомогу. Вказаний лист підготував ОСОБА_16 . Розмову між обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_16 зафіксовано в протоколі НСРД, у якій ОСОБА_6 обговорював можливі варіанти повернення вилучених коштів. Враховуючи викладене, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

10. Ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 , а саме кошти в сумі: 8076 доларів США; 9935 євро; 725 фунтів стерлінгів (т. 3 а.п. 67). Окрім цього, іншою ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року у цьому ж кримінальному провадженні накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_10 , група приміщень №16 в літері «В»; нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_11 , нежилі приміщення №1,2 (групи приміщень №16-б) в літері «В»; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 ; нежитлові приміщення апартамент №48, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 ; земельну ділянку (кадастровий номер0111946800:02:001:0236), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 ; земельну ділянку (кадастровий номер8000000000:82:445:0151), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; земельну ділянку (кадастровий номер 0111946800:02:001:0160), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, селище Данилівка; автомобіль Mercedes-Benz GL 450 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ); автомобіль Chrysler Pacific (ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ); частку у статутному капіталі ТОВ «Форвард трейд» (кодЄДРПОУ: 3614972) у розмірі 26250 грн. Також, накладено арешт на 1/2 частину майна, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; частку розміром 1/2 у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 , групи приміщень 36-37-38; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0015), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0016), що розташована за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:825:414:0085), що розташована за адресою: м.Київ, вул.Панорамна,33-Д; 1/2 частину майна, що перебуває у власності ТОВ «Форвард трейд» (код ЄДРПОУ: 3614972), тобто, нежитлову будівлю (літера «Б») виробничий цех за адресою: м.Київ, вул.Петропавлівська,34-А (т. 4 а.п. 8-10). Також із зазначених вище ухвал слідчого судді вбачається, що арешт на кошти, рухоме та нерухоме майно накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

11. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом (ч. 1 ст. 333 КПК України).

12. Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 КПК України позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому цимКодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

13. Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

14. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з частиною 3 цієї ж статті, застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

15. Відповідно до частин 1, 2, 5, 10 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4)відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди.У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України,може призначитипокарання увиді конфіскаціїмайна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України обвинувачений, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

17. Згідно з частинами 1, 3 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.

Щодо клопотання про скасування арешту на кошти.

18. Із обґрунтування клопотання вбачається, що ОСОБА_14 посилається на те, що вона є власником коштів, тимчасово вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 у сумі: 8076 доларів США, 9935 євро, 725 фунтів стерлінгів, які накопичила внаслідок здачі в оренду власного нерухомого майна (квартири).

19. Обґрунтовуючи свої доводи вона додає витяг з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 101837508 та №101838057 від 27 жовтня 2017 року, відповідно до яких у власності ОСОБА_14 знаходиться: з 30 жовтня 2013 року 1/2 нежитлового приміщення, загальною площею 366 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 ; з 10квітня2014року квартира, загальною площею 124,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 (т.4 а.п. 91-94).

20. Також, ОСОБА_14 подала суду копію договору оренди житла від 1лютого2012року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 та ТОВ «Арістон термо Україна» (т. 4 а.п. 99-102). Із договору вбачається, що строк його дії становить 12 місяців з моменту підписання акта приймання-передачі квартири з можливою пролонгацією за взаємною згодою сторін (пункт 4.1 указаного договору). Відповідно до цього договору розмір орендної плати, який орендар сплачує орендодавцеві, становить суму в гривнях, яка еквівалентна 1700 доларів США (пункт 3.1 договору). У квітні 2015 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 4, згідно з якою, у тому числі, змінено розмір орендної плати, визначивши її в розмірі 20000 грн щомісячно. 23січня2017 року до згаданого договору укладено додаткову угоду №6, відповідно до якої розмір орендної плати збільшено до 23000 грн щомісячно (т. 4 а.п. 103; т. 5 а.п. 139).

21. Окрім того, до клопотання ОСОБА_14 додає виписки з банківських рахунків, з яких убачається, що з 1 квітня 2014 року по 23 жовтня 2017 року ТОВ «Арістон термо Україна» сплачувало ФОП ОСОБА_14 кошти, як орендну плату за квартиру.

22. Однак, суд вважає за необхідне зазначити те, що строк дії цього договору становить 12 місяців, тобто, з 1 лютого 2012 року по 1 лютого 2013 року. ОСОБА_14 суду не надано доказів того, що після 1 лютого 2013 року дія договору була продовжена. При цьому, додаткова угода №4 від квітня 2015 року охоплює період з 1 лютого 2015 року по 31січня2016 року, а додаткова угода №6 охоплює строк з 1 лютого 2017 року до 31січня2017 року. Інших даних, які б підтверджували існування договірних відносин з приводу оренди згаданої квартири між ОСОБА_14 та ТОВ «Арістон термо Україна» чи іншим суб?єктом, та як наслідок отримання ОСОБА_14 доходу, в період з 1 лютого 2013 року по 1 лютого 2015 року, суду не надано. За таких обставин, суд не бере до уваги виписку із карткового рахунку в проміжку з 1 лютого 2013 року по 1 лютого 2015 року.

23. Тобто, суд констатує, що дійсно, ОСОБА_14 від ТОВ «Арістон термо Україна» у згаданий вище період отримувались кошти в національній валюті гривні. Однак, кошти, на які ухвалою від 23 жовтня 2017 року накладено арешт, були в іноземній валюті, зокрема, євро, доларах та фунтах стерлінгів. При цьому, суду не надано доказів вчинення саме ОСОБА_14 операцій, пов?язаних із придбанням зазначеної валюти у відповідній сумі.

24.Посилання ОСОБА_14 на те,що,розглядаючи клопотанняпро арешт,слідчий суддяпорушив вимогиКПК України,оскільки розглядклопотання здійснювавсябез повідомленнявласника майна,не заслуговуютьна увагу,адже вухвалі слідчогосудді Солом?янськогорайонного судум.Києва від23жовтня 2017року зазначено,що слідчийсуддя напідставі ч.2ст.172КПК Українивважав заможливе розглянутиклопотання проарешт безповідомлення власника,оскільки цеє необхіднимз метоюзабезпечення арештумайна.При цьомуу згаданійухвалі зазначено,що підчас обшуку ОСОБА_6 не булинадані відомостіабо документи,які бсвідчили,що зазначенікошти належатьтретім особам,а томує підставивважати,що вилученіпід часобшуку коштиналежать підозрюваному ОСОБА_6 (т. 3а.п.67).

25.Також,в ухваліАпеляційного судуміста Києвавід 13грудня 2017року,доданої прокуроромдо запереченьна клопотанняпро скасуванняарешту накошти зазначено,що усвоїй апеляційнійскарзі ОСОБА_6 вказував,що вилученікошти підчас обшукує нелише йогоособистими коштами,а йкоштами йогодружини ОСОБА_14 .Ця інформаціяпротирічить доводам ОСОБА_14 про те,що арештованікошти єїї особистоювласністю.При цьому,у письмовихпоясненнях,поданих досуду 30червня 2020року, ОСОБА_6 вказує нате,що кошти,на якінакладено арешт,належать йогодружині ОСОБА_14 (т. 5а.п.140). Не підтвердились у судовому засіданні й посилання ОСОБА_14 на те, що вилучені кошти є власністю її дітей. При цьому, у зауваженнях до протоколу обшуку від 18жовтня 2017 року ОСОБА_14 зазначила, що вилучені кошти є її власністю та власністю її дітей, які вона отримала внаслідок здачі в оренду та продажу нерухомого майна (т. 3 а.п. 72).

26. Окрім цього, на обґрунтування своїх заперечень прокурор ОСОБА_5 додав до матеріалів справи протокол НСРД, з якого убачається, що обвинувачений ОСОБА_6 обговорював у телефонній розмові з ОСОБА_16 деталі обшуку, під час якого і були вилучені кошти. Зі змісту розмови убачається, де ОСОБА_6 вказує, що вилучені кошти є його коштами (т. 5 а.п. 174). На думку суду, така кількість версій походження та належності арештованих коштів різним особам викликають обґрунтовані сумніви у достовірності доводів ОСОБА_14 .

27. З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_14 не довела, що кошти, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 у сумі: 8076 доларів США, 9935 євро, 725 фунтів стерлінгів належать особисто їй, а тому у цій частині клопотання слід відмовити.

Щодо обґрунтованості клопотань ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_12 в частині скасування арешту на нерухоме майно.

28. У своїх клопотаннях ОСОБА_14 та захисник ОСОБА_12 посилаються на те, що: розгляд клопотання проведено без виклику власників майна, арештоване майно не має ніякого відношення до цього кримінального провадження, судом порушено принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності. З приводу цих доводів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

29. Щодо посилання на те, що арешт накладався без виклику власників майна, то відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Про це слідчий суддя Солом?янського районного суду м. Києва і зазначив у своїй ухвалі.

30. Тобто, суд доходить висновку, що клопотання детектива про арешт майна було розглянуто з дотримання вимог КПК України, тому, відхиляє доводи про незаконність накладення арешту в цій частині.

31. Також, у клопотаннях ОСОБА_12 та ОСОБА_14 посилаються на те, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна. Крім того, захисник ОСОБА_12 вказує на те, що згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

32. Оцінюючи ці доводи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

33. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжким злочином, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

34. В ухвалі слідчого судді про накладення арешту зазначено, що з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вбачається необхідність у накладенні арешту на майно (т. 4 а.п. 10). Тобто, у цьому кримінальному провадженні арешт накладався на майно не з метою можливого майбутнього відшкодування шкоди, а з метою можливої конфіскації, у разі ухвалення судом обвинувального вироку.

35. Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

36. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. У такий спосіб особа, яка вчинила злочин, обмежується у праві власності на певне майно, що вона набула на законних підставах до ухвалення вироку. Це покарання передбачає вилучення як усього майна, так і його частини.

37. У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що при призначенні покарання у випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Індивідуалізація покаранняце принцип інституту призначенняпокарання, відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначає особі, яка вчинила злочин, справедливу мірупокарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції, а такожсприяє досягненнюінших цілей,поставлених передпокаранням.

38. На цій стадії кримінального провадження, суд не може вирішувати питання, пов?язані з винуватістю осіб, яким інкримінується вчинення злочинів, зазначених в обвинувальному акті, не оцінює ступінь суспільної небезпечності та можливу роль кожного із обвинувачених у вчиненні злочинів, якщо він був вчинений. Отже, наразі, суд позбавлений можливості наперед визначити, у якому розмірі, у разі ухвалення судом обвинувального вироку, буде застосовуватись конфіскація майна, тобто, вирішити питання співмірності накладеного арешту обставинам кримінального провадження.

39. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність посилань ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_12 щодо порушення принципу розумності та співмірності обмеження права власності.

40. Суд також вважає необґрунтованими посилання ОСОБА_14 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_12 на те, що арештоване майно немає ніякого відношення до кримінального провадження, оскільки судом вище зазначалось про мету накладеного арешту, а саме, можливу конфіскацію майна як виду покарання, тому, у цьому випадку є не важливим відношення арештованого майна до обставин кримінального провадження.

41. ОСОБА_14 та адвокат ОСОБА_12 посилаються і на те, що частина арештованого майна, зокрема, нерухоме майно, є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , про що зазначено в ухвалі слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року (т. 4 а.п. 8-10).

42. З цього приводу суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно з частинами 1, 3 ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

43.Із копіїпаспорта ОСОБА_14 ,доданої доклопотання,та зпояснень ОСОБА_14 і ОСОБА_6 вбачається,що 24лютого 2001року вонауклала шлюбіз ОСОБА_6 (т.4а.п.68).Майно,щодо якогопросять скасуватиарешт,набуте після2001року,що підтверджуєтьсякопіями правовстановлюючихдокументів,доданих доклопотань (т.4 а.п. 26-31, 42-45, 48-52, 74-82). Рухоме майно, а саме, автомобілі Mercedes-Benz GL 450 та Chrysler Pacific перебувають у власності ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. 4 а.п. 46, 47).

44. Ураховуючи наведені вище норми Цивільного та Сімейного кодексів України, суд дійшов висновку, що зазначене майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_14 та ОСОБА_6 без визначення частки кожного із них у вказаному майні.

45. Проте, оскільки спільна сумісна власність не передбачає визначення розміру часток кожного із подружжя у такій власності, суд позбавлений можливості скасувати арешт на нерухоме майно, оскільки суду не надано доказів того, яка конкретно частка кожного із співвласників у спільній сумісній власності. Тому, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотань у цій частині також слід відмовити.

46. Не підлягають задоволенню і вимоги захисника ОСОБА_12 стосовно скасування арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 , оскільки ОСОБА_6 не є власником зазначеного об?єкта нерухомості, тому, не вправі просити суд скасувати арешт на цей об?єкт. Отже, у цій частині клопотання належить відмовити.

47. Що стосується скасування арешту на автомобілі та частку у статутному капіталі ТОВ «Форвард трейд», то суд вважає за необхідне зазначити, що вони можуть стати предметом конфіскації за наслідком розгляду справи, оскільки є власністю обвинуваченого ОСОБА_6 , тому, в цій частині клопотання захисника ОСОБА_12 задоволенню не підлягає.

48. Окрім того, суд наголошує на тому, що правомірність накладення 23жовтня2017року слідчим суддею Солом?янського районного суду м. Києва арешту перевірена Апеляційним судом міста Києва, який постановляючи ухвалу від 5лютого2018року, порушень вимог КПК України слідчим суддею не встановив.

49. Отже, підсумовуючи вищевикладене, на переконання суду, на цей час таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме, забезпечення в майбутньому можливої конфіскації майна як виду покарання, тому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотань ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_12 , оскільки майно, арешт якого вони просять скасувати, в подальшому може бути предметом конфіскації за наслідком розгляду справи.

50. Розглядаючи клопотання ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_12 , оцінюючи докази, подані ними на обґрунтування клопотань, суд дійшов висновку, що ні ОСОБА_14 , ні захисник ОСОБА_12 не довели того, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано.

51. Суд також вважає за необхідне висловити свою позицію з приводу розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_14 та ОСОБА_6 завданням кримінального провадження.

52. Так, згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

53. Поряд із цим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» завданням Вищого антикорупційного суду, зокрема є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов`язаних із ними злочинів.

54. Згідно з другим абзацом Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 5 травня 1998 року корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства.

55. Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII затверджено засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційну стратегію) на 2014-2017 роки (далі - Антикорупційна стратегія).

56. Згідно з розділом 1 Антикорупційної стратегії, розв`язання проблеми корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави.

57. З огляду на це, суд переконаний, що суспільний інтерес, пов`язаний з розв`язанням проблеми корупції слід враховувати як невід`ємну складову розумності та співрозмірності обмеження права, у т.ч. права власності при вирішенні питання про арешт майна чи його скасування у кримінальних провадженнях, які згідно зі ст. 45 КК України є корупційними.

58. Отже, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який, зокрема передбачено покарання у виді конфіскації майна, суд вважає, що арешт, накладений на майно ОСОБА_6 відповідає критеріям розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

59. У клопотаннях ОСОБА_14 та захисник ОСОБА_12 наводять й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про необхідність їх задоволення. Тому суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. пункт 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, № 303-A; пункт 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04). Розглядаючи зазначені клопотання суд надав відповіді на всі вагомі аргументи, викладені у клопотаннях.

60. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні усіх клопотань.

На підставі викладеного, керуючись статтями371, 372, 375, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань ОСОБА_14 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_12 про скасування арешту відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3