Ухвала

від 07.07.2020 по справі 204/4235/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/4235/20

Провадження № 1-кс/204/716/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю потерпілого ОСОБА_5 ,

за участю представників ДМР ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 травня 2020 року за №12020040690001214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 травня 2020 року за №12020040690001214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на будівлю комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , з будь-якою літерацією позначення адреси (№81/1, №81/2, №81 літ. «А», №81 літ. «Б», №81 літ. «В», №81 літ. «Г») та земельну ділянку, на якій розташовані будівля комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , з будь-якою літерацією позначення адреси (№81/1, АДРЕСА_2 , №81 літ. «А», №81 літ. «Б», №81 літ. «В», №81 літ. «Г»), із забороною права відчуження, перереєстрації права власності та розпорядження вказаними об`єктами нерухомого майна та земельною ділянкою; заборонити вчинення реєстраційних дій щодо будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , з будь-якою літерацією позначення адреси (№81/1, АДРЕСА_2 , №81 літ. «А», №81 літ. «Б», №81 літ. «В», №81 літ. «Г») та земельну ділянку, на якій розташовані будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , з будь-якою літерацією позначення адреси (№81/1, АДРЕСА_2 , №81 літ. «А», №81 літ. «Б», №81 літ. «В», №81 літ. «Г»).

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12020040690001214, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що із заявою звернувся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - директор ТОВ «Інтранс» (код ЄДРПОУ 31459560) з приводу того, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи його майном, чим спричинили збитки у великих розмірах.

Таким чином,невстановлені особишляхом підробкидокументів заволоділимайном ТОВ«ІНТРАНС» (кодЄДРПОУ 31459560)будівлею комерційногопризначення (офісу)з добудовами,прибудовами іспорудами попроспекту Калініна(нованазва пр.ім.Сергія Нігояна)в районібудівлі №81в містіДніпрі,та земельноюділянкою,на якійрозташовані будівлікомерційного призначення(офіс)з добудовами,прибудовами іспорудами попроспекту Калініна(нованазва пр.ім.Сергія Нігояна)в районібудівлі №81в містіДніпрі. Також, прокурором зазначено,що вразіне накладенняарешту нанерухоме майно,орган досудовогорозслідування втратитьможливість збереженнябудівлі комерційногопризначення (офісу)з добудовами,прибудовами іспорудами попроспекту Калініна(нованазва проспект ім.Сергія Нігояна)в районібудівлі №81в містіДніпрі,та земельноюділянкою,на якійрозташовані будівлікомерційного призначення(офісу)з добудовами,прибудовами іспорудами по АДРЕСА_1 . Крім того, вищевказані будівля та земельна ділянка, що розташовані по АДРЕСА_1 , відповідають критеріям ст.ст.98, 170 КПК України, а тому, з метою збереження права власності на земельну ділянку, забезпечення можливості виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, слід накласти арешт на вказане майно.

У судовому засіданні прокурори, кожний окремо, клопотання підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на підстави, зазначені в клопотанні.

Представники Дніпровської міської ради в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання підтримали, просили задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що станом на день розгляду клопотання перереєстрація права власності на будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 не відбулась, що стосується земельної ділянки, то у власності товариства вона не перебуває, а належить територіальній громаді міста Дніпро.

Вислухавши учасників, вивчивши подане клопотання та надані прокурором матеріали, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту, вважаю необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що 18.05.2020 року СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до ЄРДР за №12020040690001214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, та розпочато досудове розслідування за заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - директора ТОВ «Інтранс» (код ЄДРПОУ 31459560) з приводу того, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи його майном, чим спричинили збитки у великих розмірах.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч.1, ч.2 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із цим, з поданих слідчому судді матеріалів не вбачається, які сліди злочину на собі можуть містити вказані будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами, а також земельна ділянка, на якій розташовані будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , на які прокурор просить накласти арешт, або які інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, містяться на такому майні, або чи існує необхідність проведення експертних досліджень такого майна саме як доказу.

Отже, в межах розгляду вказаного клопотання слідчому судді не було доведено значення майна у вигляді будівель комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами, а також земельної ділянки, на якій розташовані будівлі комерційного призначення (офісу) з добудовами, прибудовами і спорудами по АДРЕСА_1 , саме як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявності ризиків передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Так, дослідивши матеріали клопотання та надані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором, всупереч положенням ст.173 КПК України, не обґрунтовано можливість використання вказаного нерухомого майна як доказу у кримінальному провадженні №12020040690001214 від 18.05.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України; прокурором не в повній мірі обґрунтована необхідність накладення арешту на вказане нерухоме майно та не визначена співмірність вартості майна, розміру завданої шкоди, у зв`язку із чим, клопотання є необґрунтованим та безпідставним, а тому слідчий суддя відмовляє у його задоволенні.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст.173 КПК України для накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 травня 2020 року за №12020040690001214 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1