Рішення

від 08.07.2020 по справі 480/2860/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2020 р. справа № 480/2860/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 16.03.2020 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою. Підставою вказано, що частина запроектованої земельної ділянки згідно матеріалів проекту землеустрою відноситься до земель водного фонду. Вважає таку відмову протиправною. При отриманні погодженого проекту відповідач не має повноважень для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Просить визнати протиправним та скасувати наказ, а також зобов`язати затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. Також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду протягом тридцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що при розгляді наданого проекту встановлено, що частина земельної ділянки згідно матеріалів проекту землеустрою відноситься до земель водного фонду. Позивачем розроблено проект землеустрою на земельну ділянку, яка відноситься до відкритих заболочених земель (низинні). Просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. Листом від 20.11.2014 № 0-262/21-14СГ відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що Головне управління Держземагентства у Сумській області не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Дана відмова оскаржена позивачем у судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.03.2015, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області, викладену в листі від 20.11.2014 № 0-262/21-14-СГ, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та зобов`язано Головне управління Держземагентства у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На виконання даної постанови Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області була повторно розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та листом від 07.10.2016 № 5520/6-16 повідомлено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не має правових підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у зв`язку з тим, що частково земельна ділянка, що планується до відведення, відноситься до категорії земель водного фонду (низинні відкриті заболочені землі).

Дана відмова оскаржена позивачем у судовому порядку. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 818/1642/16 визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 07.10.2016 № 5520/6-16, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 07.03.2017 №18-1736/16-17-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Червоненської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 14).

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,9250 га кадастровий номер 5924788700:08:008:0229 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

На замовлення ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо ведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 21).

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 06.06.2018 № 7883/82-18, земельна ділянка, яка відводиться у власність ОСОБА_1 , відноситься до сільськогосподарських земель, склад угідь - сіножаті, форма власності - державна. Земельна ділянка не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів. Зазначено, що проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження та пропозиції до проекту відсутні (а.с.21).

Проект землеустрою було погоджено Головним управлінням Дергеокадастру у Харківській області 06.06.2018.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5924788700:08:008:0229 вбачається, що земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 22).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2020 №18-11112/16-20-СГ відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Відповідач зазначив, що відповідно до поданих на затвердження документів встановлено, що частина запроектованої земельної ділянки згідно матеріалів проекту землеустрою відноситься до земель водного фонду (а.с.8).

Суд вважає таку відмову протиправною.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин першої - третьої, п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 ЗК України. Відповідно до частин восьмої-десятої статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, зміст наведених норм права свідчить, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою був у встановленому порядку погоджений, державна експертиза на вказану земельну ділянку законом не вимагається. Таким чином, при зверненні до відповідача з питання затвердження проекту землеустрою позивачем було дотримано визначену законом процедуру отримання земельної ділянки у власність.

Відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, відповідач жодних передбачених законом підстав не вказав, судом таких підстав також не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що фактично позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав встановлення, що частина запроектованої земельної ділянки згідно матеріалів проекту землеустрою відноситься до земель водного фонду.

Суд зазначає, що всупереч ч. 7 ст. 118 ЗК України у наказі від 16.03.2020 № 18-11112/16-20-СГ відповідачем не зазначено, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутня обов`язкова державна експертиза у визначених законом випадках та відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. До того ж на територію, на якій розташована дана земельна ділянка, відсутня містобудівна документація (генеральний план, детальний план тощо), відсутні схеми землеустрою та техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель даної території, відсутні проекти землеустрою щодо впорядкування цієї території, затверджені у встановленому законом порядку, що підтверджувало б належність земельної ділянки, яка планується до відведення, до категорії земель водного фонду.

Також у статті 4 Водного кодексу України наведено вичерпний перелік земель водного фонду, а саме до земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

З вказаного переліку вбачається, що низинні відкриті заболочені землі не належать до земель водного фонду.

Вказана позиція також виловлена у постанові Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 818/1642/16, яка набрала законної сили.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку, визначеному статтею 186-1 Земельного кодексу України оскаржувана відмова не містить. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Судом встановлено, що проект землеустрою погоджений позивачем у порядку встановленому земельним законодавством. Відповідачем ця обставин не заперечується.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

З приводу твердження відповідача про неможливість судового втручання у його дискреційні повноваження суд зазначає таке.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що розглядається, повноваження щодо затвердження проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його затвердженні, регламентовано 186-1 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, а тому не є дискреційними.

Враховуючи, що відповідач без законних на те підстав відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає необхідним визнати протиправною таку відмову та зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою та надати у власність позивачу земельну ділянку.

Позивач також просить встановити судовий контроль за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання. Встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду. При прийнятті рішення судом не встановлено обставин, які б свідчили про можливість невиконання рішення суду відповідачем у спосіб, визначений судом. У випадку виникнення таких обставин позивач вправі звернутися із клопотанням до суду на стадії виконання рішення.

На підставі ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1681,60 грн, сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2020 № 18-11112/16-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9250 га, кадастровий номер 5924788700:08:008:0229, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою та надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку орієнтовною площею 1,9250 га, кадастровий номер 5924788700:08:008:0229, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Г.Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1681,60 грн, сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко