Постанова

від 08.07.2020 по справі 640/5578/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5578/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №3327/7, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування Наказу № 3327/7 від 10 вересня 2019 року та зобов`язання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України повторно розглянути Скаргу від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19 з урахуванням обставин, документів та пояснень, викладених у доповненнях до неї від 19 серпня 2019 року та Доповненнях № 2 до Скарги від 10 липня 2019 року № 24647-33-19 та з можливістю надання ОСОБА_1 пояснень по ній.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що передумовою вчиненню реєстраційних дій, які стали підставою звернення позивача до відповідача та в подальшому до суду, передує невирішений спір про приватне право, зокрема, право на конкретний об`єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144302180000. Отже, оскільки в даному випадку існує спір про право приватне, то захист таких прав має здійснюватися за правилами цивільного судочинства, а даний спір не є публічно-правовим спором.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою і службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких установлений інший порядок.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зазначає, що є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 2 кімнат, житловою площею 39,01 кв. м., загальною площею 76,5 кв.м. - об`єкт нерухомості з реєстраційним номером: 144302180000.

21 травня 2019 року позивачем було отримано інформаційну довідку № 167334384 від 21 травня 2019 року, з якої стало відомо, що державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ Прошкіним Олександром Васильовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46042897 від 20 березня 2019 року, яким право власності на Квартиру АДРЕСА_1 було перереєстровано з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ліберо", запис про право власності № 30774654 від 20 березня 2019 року, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 46044244 від 20 березня 2019 року, яким право власності на Квартиру АДРЕСА_1 було перереєстровано з ТОВ "Фінансова компанія "Ліберо" (код ЄДРПОУ 41884280) на ТОВ "Фінансова компанія "Девелопмент" (код ЄДРПОУ 42623272), запис про право власності № 30775691 від 20 березня 2019 року.

03 липня 2019 року позивачем було отримано ще одну Інформаційну довідку № 172395735 від 03 липня 2019 року, з якої стало відомо, що 30 травня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) Прошкіним Олександром Васильовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47125365 від 30 травня 2019 року, яким право власності на Квартиру АДРЕСА_1 було перереєстровано з ТОВ "Фінансова компанія "Девелопмент" (код ЄДРПОУ 42623272) вже на фізичну особу ОСОБА_2 , запис про право власності № 31789896 від 30 травня 2019 року.

Вважаючи такі реєстраційні дії незаконними, ОСОБА_1 було подано Скаргу від 10 липня 2019 року до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, за результатами розгляду якої був винесений Наказ № 3327/7 від 10 вересня 2019 року " Про відмову у задоволенні Скарги від 10 липня 2019 року Вх. 24647-33-19 з доповненнями до неї від 19 серпня 2019 року та від 27 серпня 2019 року ".

Основною підставою для подачі цієї апеляційної скарги є те, що предметом даного спору є виключно оскарження рішення суб`єкта владних повноважень та спірні правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 Міністерством юстиції саме з приводу реалізації останнім владних управлінських функцій, та не стосуються вирішення питання щодо набуття, реалізації або припинення майнових прав позивача та/або третіх осіб на нерухоме майно.

Відтак у даному випадку Міністерство юстиції України є суб`єктом владних повноважень, а даний спір виник виключно у зв`язку з реалізацією останнім своїх владних управлінських функцій, а саме з діяльністю щодо розгляду скарг в сфері державної реєстрації, тому, відповідно, позовна заява у даній справі підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.

Апелянт у позовній заяві по даній справі зазначав, що просить суд визнати протиправним нехтування Міністерством юстиції України Порядком розгляду скарг в сфері державної реєстрації та скасувати індивідуальний акт - Наказ №3327/7 від 10 вересня 2019 року, визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України при ігноруванні обставин, не наданні цим обставинам будь якої правової оцінки, а також документам та поясненням, викладеним у Доповненнях № 2 до Скарги від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19 протиправною та зобов`язати Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України повторно розглянути Скаргу від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19 з урахуванням обставин, документів та пояснень, викладених у доповненнях до неї від 19 серпня 2019 року та Доповненнях № 2 до Скарги від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19, через порушення встановленої процедури та порядку розгляду скарг, визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 та Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року №37/5, а саме: не виконано обов`язку щодо:

- оцінки всіх поданих скаржником документів та пояснень (Доповнення № 2 до Скарги від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19 не дослідженні підчас розгляду скарги та були проігноровані).

- не надано правової оцінки всім вимогам, зазначеним у скарзі (вимоги під номером 11 та 12 скарзі взагалі не розглядалась)

- висновок комісії не містись правової оцінки документів, доданих до Доповнень № 2 до Скарги від 10 липня 2019 року Вх. № 24647-33-19 та відсутня правова позиція щодо вимог 11 та 12 скарги.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звертається особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вірно було визначено судом першої інстанції, в даному випадку спірні відносини по суті виникли у зв`язку з порушенням права власності позивача на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144302180000, яка належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 29 вересня 2013 року, що зумовило звернення до суду із даним позовом.

Так, передумовою вчинення реєстраційних дій є невирішений спір про приватне право, зокрема, право на конкретний об`єкт нерухомого майна - на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 144302180000. Реєстрація права власності є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Водночас, реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять права, зокрема, на майно і полягають саме в офіційному визнанні державою цих фактів.

Дійсно у даній справі предметом спору є оскарження наказу Міністерства юстиції України Наказу № 3327/7 від 10 вересня 2019 року та зобов`язання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України вчини ти певні дії.

Проте, заявлені позивачем підстави позову по суті зводяться та стосуються не стільки рішення Мінюсту, скільки спору про право на нерухоме майно та обставини його припинення.

Таким чином, оскільки розглядувані правовідносини виникли зі спору про приватне право, то захист порушених прав позивача має здійснюватися за правилами цивільного судочинства, а даний спір не є публічно-правовим спором.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Крім того, згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17, від 21 березня 2018 року у справі № 802/1792/17-а, від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 та від 08 травня 2018 року у справі № 826/1001/15, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Виходячи із наведеного у сукупності та характеру спірних відносин, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Згідно ч. 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 08 липня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев