Постанова

від 09.07.2020 по справі п/320/651/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/651/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року, суддя Василенко Г.Ю., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Сквирського районного споживчого товариства про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 18.03.2009 року №47;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області поновити виплати та здійснити подальше нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру заробітної плати за період виконання нею робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 305 крб. 18 коп. на підставі довідки Сквирського районного споживчого товариства №47 від 18.03.2009 року відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 15.11.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи, яка має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, причина інвалідності якої - захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказані обставини підтверджуються даними, наведеними у виписці з акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії КИО-1 №330560, експертному висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 27.05.2008 № 09/08, посвідченні серії НОМЕР_1 та вкладкою до нього НОМЕР_3, посвідченні серії НОМЕР_4.

Згідно довідки Серії КИО -І в„–330560 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, Обласною спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено 80% втрати професійної здатності з 14.08.2009 року довічно у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивачки, а також довідки Сквирського районного споживчого товариства Київської регіональної спілки споживчої кооперації від 21.05.2014 року №158 ОСОБА_1 з 17.03.1980 року по 01.09.1989 року працювала на посаді товарознавця в Сквирській райспоживспілці.

Відповідно до маршрутного листа, позивачка з 28.10.1986 року по 30.10.1986 року перебувала у зоні ЧАЕС.

Згідно з витягом з книги по рахунку №70 "Рахунки по оплаті праці" перерахунки зарплати працівникам, які працювали в зоні відчуження в 1986 році, ОСОБА_1 у 2009 році за відпрацьовані в зоні ЧАЕС 3 дні, тривалість відпрацьованого часу - 62 години, було перераховано заробітну плату на загальну суму 305 крб. 18 коп.

Сквирською районною спілкою споживчих товариств було видано позивачці довідку №47 від 18.03.2009 року про заробітну плату в зоні відчуження ЧАЕС, зі змісту якої вбачається, що за роботу в населеному пункті зони відчуження м. Прип`ять, за період з 28.10.1986 року по 30.10.1986 року ОСОБА_1 виплачена заробітна плата в сумі 305 крб. 18 коп.

Позивачці було призначено пенсію з врахуванням заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату №47 від 18.03.2009 року, що не заперечувалось відповідачем, проте в подальшому виплату пенсії на підставі цієї довідки було припинено.

Представником позивача при ознайомленні з матеріалами пенсійної справи встановлено, що позивачці не було повідомлено про причини припинення виплати пенсії на підставі довідки №47 від 18.03.2009 року.

15.11.2019 року представник позивачки звернувся до начальника Сквирського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ у Київській області з вимогою поновити виплату пенсії позивачці із заробітку, зазначеного в довідці Сквирської районної спілки споживчих товариств №47 від 18.03.2009 року, яка знаходиться в матеріалах пенсійної справи з дня, коли було фактично припинено виплату пенсії за вказаною довідкою.

Листом від 18.12.2019 року № 1436/103-22 відповідач повідомив, що відсутні підстави для виплати пенсії на підставі довідки №47 від 18.03.2009 року.

В обґрунтування відмови пенсійний орган зазначив, що з 10.04.2009 року позивачці було перераховано пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, на підставі довідки Сквирського споживчого товариства Київської області від 18.03.2009 року №47 за період з 28.10.1986 року по 30.10.1986 року. Сквирська райспоживспілка, її підприємства та споживчі товариства, що входили до складу райспоживспілки були ліквідовані, у зв`язку із збитковою роботою за рішенням їх вищих органів управління, а архівні документи були передані у створене Сквирське районне споживче товариство, тобто це товариство не правонаступник Сквирської райспоживспілки, а лише зберігач архіву.

З 01.01.2012 року пенсія позивачці обчислюється в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №1210.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства України. Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до первинних документів, тоді як довідка про заробітну плату ОСОБА_1 №47 від 18.03.2009 року видана Сквирською районною спілкою споживчих товариств, тобто організацією, де позивачка не працювала.

Як свідчать матеріали справи, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 у 1986 році працювала у Сквирській районній споживчій спілці (код ЄДРПОУ 01755108), яка ліквідована за рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2007 року, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ який міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 18.03.2009 року №47, видана Сквирським районним споживчим товариством (код ЄДРПОУ 30353539), яке не є правонаступником Сквирської районної споживчої спілки (код ЄДРПОУ 01755108), що підтверджуються витягами з ЄДРПОУ та довідкою Сквирського Рай СТ від 23.08.2011 № 313, довідкою №385 від 03.10.2011 року.

Таким чином, Сквирське районне споживче товариство не мало права проводити розрахунок заробітної плати позивачки за роботу у зоні відчуження відповідно до годин перебування та видавати довідку від 18.03.2009 року № 47 щодо заробітної плати ОСОБА_1 в зоні відчуження за період з 28.10.1986 року по 30.10.1986 року та видати позивачці відповідну довідку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що розрахунок заробітку за відпрацьований час в зоні відчуження, що міститься у довідці 18.03.2009 року, не підтверджений первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що довідка Сквирського районного споживчого товариства про заробітну плату ОСОБА_1 від 18.03.2009 року №47 не може бути належною підставою для перерахунку пенсії позивачки.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задовленні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процессуального права.

Отже, оскільки судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню та ухвалення нового рішення про відмову у адоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.