Постанова

від 09.07.2020 по справі 460/3825/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/3825/19 пров. № А/857/5766/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.

за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року в справі № 460/3825/19 (головуючий суддя Комшелюк Т. О., м. Рівне) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2019 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а також зобов`язання відповідача призначити позивачу з 14 серпня 2019 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії, оскільки додані до заяви документи в повній мірі підтверджують безпосередню роботу з мікроорганізмами І-ІІ групи небезпеки. Крім того, чинне законодавство в сфері пенсійного забезпечення встановлює, що до спеціального (пільгового) стажу зараховуються періоди відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного та 6-річного віку. При цьому, позивач також звертає увагу на те, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочого місця за умовами праці покладається на керівника підприємства, а тому працівник не може нести негативні наслідки за невиконання обов`язків щодо проведення належної атестації робочих місць і оформлення відповідної документації роботодавцем

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з 14 серпня 2019 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що відповідачем проведена зустрічна звірка у Березнівській районній державній лабораторії ветеринарної медицини, в ході якої встановлено відсутність належним чином оформлених первинних документів, які в своїй сукупності підтверджували б проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці. Крім того, встановлено, що протягом періоду з 4 травня 1992 року по 31 березня 2015 року позивача переводили на роботу з неповним робочим днем (неповною ставкою), а також їй надавалися відпустки без збереження заробітної плати, декретна відпустка та відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. Вказане на переконання апелянта, спростовує факт роботи позивача в шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що у період з 4 травня 1992 року по 31 березня 2015 року позивач працювала на посаді ветеринарного лікаря серолога - паразитолога Березнівської районної лабораторії ветеринарної медицини.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Березнівська районна лабораторія ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00720102) припинена 2 березня 2016 року. Правонаступником лабораторії є Березнівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00703960).

14 серпня 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Листом від 5 листопада 2019 року за № 230/03.2 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах. Своє рішення відповідач мотивував тим, що після отримання заяви позивача ним проведена зустрічна перевірка первинних документів у Березнівській районній державній лікарні ветеринарної медицини. В ході проведення перевірки було встановлено відсутність первинних документів, які в повному обсязі підтверджують проведення атестації робочого місця позивача за умовами праці, а також безпосередню роботу позивача з мікроорганізмами І-ІІ групи небезпеки. Крім того, встановлено, що у період перебування на посаді ветеринарного лікаря серолога - паразитолога, позивача переводили на роботу з неповним робочим днем (неповною ставкою), надавалися відпустки без збереження заробітної плати, декретна відпустка та відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. З огляду на вказане, позивач не працювала з мікроорганізмами І-ІІ групи небезпеки повний робочий день, що є обов`язковою умовою для призначення пенсії за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. За сукупності вказаних вище обставин, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії за віком на умовах пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 52 роки - народженні з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року.

У період перебування позивача на посаді ветеринарного лікаря серолога - паразитолога Березнівської районної лабораторії ветеринарної медицини Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, діяв в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, були включені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (позиція 33-16 розділу XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку № 2).

Також, працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, включені до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, який є чинним на даний час (абзац тридцять шостий розділу XXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку № 2).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджений Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 зазначеного Порядку закріплено правило, згідно з яким при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4 Порядку № 383 передбачено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (підпункт 4.1 пункту 4 Порядку № 383).

За правилами пункту 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Останнім, в свою чергу, передбачено, що в уточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із записами №№ 3, 4 в трудовій книжці позивача БТ-ІІ № 2867293, остання у період з 4 травня 1992 року по 31 березня 2015 року працювала на посаді ветеринарного лікаря серолога - паразитолога Березнівської районної лабораторії ветеринарної медицини.

Відповідно до уточнюючої довідки про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, від 31 жовтня 2016 року № 22, ОСОБА_1 дійсно працювала повний семигодинний робочий день при п`ятиденному робочому тижні в Березнівській районній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді серолога - паразитолога з 4 травня 1992 року по 31 березня 2015 року та безпосередньо виконувала роботи в шкідливих умовах праці із мікроорганізмами ІІ групи патогенності (діагностика збудників сибірки, бруцельозу).

Вказана вище довідка видана Березнівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини як правонаступником Березнівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини та в повній мірі відповідає вимогам, встановленим пунктом 20 Порядку № 637.

Встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем були долучені накази Березнівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини (до 17 червня 2003 року - Березнівської райветлабораторії) про результати атестації робочих місць за умовами праці, якими затверджені, зокрема, переліки робочих місць, професій та посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за віком згідно зі Списком № 2, у 1996, 2001, 2006 та 2011 роках, а саме: накази від 26 грудня 1996 року № 28, від 18 грудня 2001 року № 18, від 28 грудня 2006 року № 15 та від 23 грудня 2011 року № 5 відповідно.

Суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що непроведення атестації робочого місця позивача за умовами праці або неналежне оформлення її результатів позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Суд повторює, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тотожна за змістом норма була закріплена в пункті «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), згідно з яким на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено вище по тексту рішення, пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383, результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме: про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося вище по тексту рішення, дозволяє дійти висновку про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058 - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації та, відповідно, надмірний тягар на пенсіонера (позивача у цій справі).

Таким чином, суд констатує, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позицію висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19).

З огляду на вказане вище, суд вважає, що непроведення Березнівською районною державною лабораторією ветеринарної медицини атестації робочого місця ОСОБА_1 за умовами праці або неналежне оформлення результатів такої атестації не може позбавляти останню права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058.

Також, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що позивачем не надані документи, які підтверджують факт безпосередньої роботи з мікроорганізмами 2 групи небезпеки, оскільки воно спростовується матеріалами справи.

Так, до заяви про призначення пенсії позивачем була додана уточнююча довідка Березнівської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 31 жовтня 2016 року № 22, згідно з якою позивач безпосередньо працювала з мікроорганізмами ІІ групи патогенності (діагностика збудників сибірки, бруцельозу)

Суд зауважує, що у відповідності до Додатку 5.1 ДСП 9.9.5.035-99 «Безпека роботи з мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності» , сибірка та бруцельоз віднесені до мікроорганізмів 2 групи небезпеки (патогенності).

Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що до пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховуються періоди перебування останньої у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з урахуванням наступного.

Відповідно до частини другої статті 181 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Згідно з матеріалами справи, у відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач перебувала до 1 січня 2004 року, відтак умови на яких відповідні періоду мають зараховуватися до загального та спеціального страхового стажу встановлені Законом № 1788

Згідно з пунктом «ж» частини третьої статті 56 Закону № 1788, до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Крім того, частиною шостою статті 56 Закону № 1788 встановлено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Отже, наведеними нормами встановлено, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому, виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16 травня 2019 року в справі № 428/4617/16-а (провадження № К/9901/6658/18) та від 16 травня 2019 року в справі № 607/15077/16-а (провадження № К/9901/21149/18).

Отже, колегія суддів констатує, що на посаді ветеринарного лікаря серолога - паразитолога Березнівської районної лабораторії ветеринарної медицини Рудик ОСОБА_2 .В працювала посаді з 4 травня 1992 року по 31 березня 2015 року, тобто протягом 21 року 10 місяців та 27 днів.

Тому, за виключенням періодів перебування у відпустках без збереження заробітної плати, роботи з неповним робочим днем та неповною ставкою, загальний стаж позивача на посаді, передбаченій Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, становить 16 років 6 місяців.

Також, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами за змістом заяв по суті, наявність у ОСОБА_1 понад 25 років страхового стажу.

Таким чином, станом на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивача досягла пенсійного віку, а також мала загальний та пільговий стаж в розмірах, передбачених пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, у зв`язку з чим дії відповідача щодо відмови в задоволенні такої заяви є протиправними.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року в справі № 460/3825/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 09 липня 2020 року.