Постанова

від 08.07.2020 по справі 821/155/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 821/155/17

касаційне провадження № К/9901/31187/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя Войтович І.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 (головуючий суддя - Романішин В.Л.; судді: Семенюк Г.В., Шляхтицький О.І.) у справі № 821/155/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест до Головного управління ДФС в Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест у січні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002041422 від 15.12.2016, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 613178грн.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 28.02.2017 адміністративний позов задовольнив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.07.2017 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Херсонській області оскаржило їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДФС у Херсонській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.3 статті 198, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на непідтвердження позивачем реального характеру оспорюваних господарських операцій належним чином оформленою первинною документацією.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 24.11.2016 №137/21-22-14-01/337725695.

Перевіркою встановлено порушення, у тому числі: пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2 статті 198, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.24) у сумі 613178грн. (в т.ч. за вересень 2016 року на суму ПДВ 613178грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем у перевіряємий період завищено податковий кредит по податку на додану вартість сформований на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) ТОВ Корунд-енергія , ТОВ Агроспецпереробка та ТОВ Гранмеро Груп , у зв`язку з неможливістю ідентифікування отриманих від ТОВ Глобал-Инвест від ТОВ Корунд-енергія і ТОВ Гранмеро Груп послуг та не підтвердженням позивачем належним чином оформленими первинними документами транспортування придбаного у ТОВ Агроспецпереробка товару (жир технічний).

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 15.12.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002041422, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 613178грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено завищення ТОВ Глобал-Инвест розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 613178грн. в декларації за вересень 2016 року, а тому зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням розміру від`ємного значення на вказану суму податку на додану вартість є неправомірним.

За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Так, на підтвердження господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Корунд-енергія позивачем надано податкові накладні, акти здачі прийняття робіт (наданих послуг), в яких конкретизовано дані ремонту, квитанції про оплату, які підтверджують отримання у Товариства з обмеженою відповідальністю Корунд-енергія ремонтних послуг; посвідчення про відрядження, які підтверджують те, що агрегати для проведення їх ремонтування директор Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест відвозив самостійно.

На підтвердження господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспецпереробка щодо поставки жиру технічного позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних послуг, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, платіжні доручення.

Судами з`ясовано, що придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспецпереробка жир технічний Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал-Инвест використовувало, відповідно до калькуляції, як компонент власного виробництва біопалива, яке ним використовувалося для потреб в сільськогосподарському виробництві. В підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії калькуляцій на виробництво та лімітно-забірних карток про отримання виробленого біопалива.

Судами встановлено, що господарські відносини позивача з ТОВ Гранмеро Груп здійснювалися на виконання умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування №01/07/2015 від 01.07.2015, за умовами якого ТОВ Глобал-Инвест , як замовник, доручає, а ТОВ Гранмеро Груп , як експедитор, зобов`язується організувати за рахунок позивача транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортного вантажу по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших послуг за домовленістю сторін договору.

На підтвердження взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Гранмеро Груп щодо надання послуг за договором на транспортно-експедиторське обслуговування позивачем долучено акти надання послуг, податкові накладні, платіжні доручення.

За вказаним договором контрагентом виконано повний комплекс автоперевезення, транспортно-експедиторського обслуговування, фрахту та обслуговування лінії по контракту №ЕКМ15/5 від 07.04.2015, укладеного між позивачем та ТROY TARIM URUNLERI ISLETMESILIK DIS TIC.LTD.STI при експорті кукурудзи продовольчої для попкорну до Туреччини в кількості 9 контейнерів за митними деклараціями №508050000/2015/031734, №508050000/2015/031736, №508050000/2015/032196, №508050000/2015/032194, №508050000/2015/035343, №508050000/2015/035298, №508050000/2015/035302, №508050000/2015/035305, №508050000/2015/035342.

Також судами встановлено, що твердження контролюючого щодо включення позивачем до податкового кредиту ПДВ сум без підтверджуючих документів є необґрунтованими, оскільки суду, на спростування зазначеного, надано копії імпортних декларацій, а саме: №508050000/2014/0077766 від 28.08.2014, №508050000/2014/005202 від 21.06.2014, №508050000/2015/016872 від 29.04.2015, за якими проводилась оплата митним органам та включення їх в податковий кредит.

Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що обумовили правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю Корунд-енергія , Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспецпереробка , Товариством з обмеженою відповідальністю Гранмеро Груп та свідчать про безпідставність зменшення податковим органом від`ємного значення суми податку на додану вартість.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ ;Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі № 821/155/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк