Постанова

від 07.07.2020 по справі 758/593/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/593/2016 Головуючий у І інстанції - Ларіонова Н.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/7367/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ярмак Ольги Вікторівни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Коровайко Оксани Сергіївни, треті особи: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціалізованого призначення Спецжитлофонд , ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування запису,

встановив:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.

Одночасно з подачею позову, ОСОБА_1 через представника подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 будь-яким чином відчужувати, у тому числі на підставі договору купівлі-продажу, дарування, а також вносити в якості застави, вносити до статутного фонду юридичної особи житловий будинок по літері В загальною площею 105,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесений 01 листопада 2016 року державним реєстратором Коровайко Оксаною Сергіївною; зупинення дії запису про право власності номер 17259069 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок, по літері В загальною площею 105,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесений 01 листопада 2016 року державним реєстратором Коровайко Оксаною Сергіївною.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що він оскаржує дії державного реєстратора Коровайко О.С. із внесення запису про право власності номер 17259069 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок по літері В загальною площею 105,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесений 01 листопада 2016 року.

Це є будинок в якому наразі проживає позивач зі своєю сім`єю, був побудований позивачем і щодо нього державним реєстратором Коровайко О.С. були вчинені незаконні на думку позивача дії із внесення запису про право власності номер 17259069 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок. Фактично, будинок оформлено на іншу особу, яка не брала участі у його будівництві.

Саме тому позивач з метою захисту своїх прав та законних інтересів змушений був звернутися з позовом до суду, оскільки його, як він вважає, у незаконний спосіб було позбавлено власного майна.

Що стосується будинку по АДРЕСА_2 , на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, то це зовсім інша будівля, частина якої належить позивачеві і яка у справі не є предметом оскарження.

Будинок, у якому позивач проживає зі своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , і який внаслідок протиправних дій державного реєстратора Коровайко О.С. було фактично передано у власність ОСОБА_2 , може бути продано третім особам.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позов містить вимоги про визнання незаконними дій державного реєстратора Коровайко О.С. із внесення запису про право власності номер 17259069 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо права власності на житловий будинок, по літері В загальною площею 105,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного 01 листопада 2016 року, та скасування відповідного запису.

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №178815395 від 27 серпня 2019 року, право власності на спірний будинок зареєстроване за ОСОБА_2 , а відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом - позивач володіє 1\2 частиною будинку під номером АДРЕСА_2 .

Тобто адреса спірного будинку та адреса належного позивачу будинку є різною, як і записи про такі об`єкти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при цьому, право власності позивача на згаданий належний йому на праві спільної часткової власності внесений тільки до записів реєстрової книги.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно положень ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За умовами п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки адреса спірного будинку та адреса належного позивачу будинку є різною.

Таким чином, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року слід залишити без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ярмак Ольги Вікторівни залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2020 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба