Рішення

від 03.07.2020 по справі 759/143/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/143/20

пр. № 2/759/2544/20

03 липня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участі секретаря судових засідань Семененко В.С.,

представника позивача Пулинець Б. А. ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Південний квартал про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 в особі свого представника адвоката Пулинця Б.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Південний квартал та просила визнати недійсною угоду про відступлення права вимоги за договором №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 від 31 серпня 2015 року укладену ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Південний квартал . Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилалась на те, що 31 серпня 2015 року ОСОБА_4 за підписом ОСОБА_3 уклала угоду про відступлення права вимоги за договором №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року. За вказаним договором позивач (через представника за довіреністю) відступила на користь відповідача права покупця за договором №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року, а саме об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач набула права Покупця у Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний квартал" на підставі договору №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року. Переуступка прав вимоги здійснювалась на підставі довіреності НАЕ 392972 від 22.11.2014 року. За змістом довіреності ОСОБА_4 уповноважувала ОСОБА_3 представляти її інтереси перед третіми особами з усіх питань, що стосуються покупки на її ім`я будь-якого нерухомого майна. Однак зміст довіреності не містить права на відчуження майнових прав позивача. Тобто, відповідач не мала права вчиняти правочин від імені позивача, де вона є вигодонабувачем. У зв`язку з чим, позивач просить угоду про відступлення права вимоги за договором №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року від 31 серпня 2015 року визнати недійсною в силу ст.ст. 241, 215 ЦК України.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2020 позов було залишено без руху. В подальшому, позивачем було подано заяву про усунення недоліків і відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 15.04.2020 провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 25).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідачем у справі було направлено письмову заяву про визнання позову з проханням розглянути справу за її відсутності.

Згідно з протокольною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.06.2020 явку відповідача було визнано обов`язковою.

В судовому засіданні відповідач підтвердила визнання нею позову, зазначила, що наслідки позивач змінювала свою думку відносно подальших прав на об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим, відповідач уклала вказану угоду. При цьому, вона не має жодних заперечень щодо визнання вказаної угоди недійсною. Повідомила, що наслідки визнання позову їй відомі та зрозумілі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, будь-яких заяв по суті розгляду справи на адресу суду не направив.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Судовим розглядом встановлено, що 31 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південний квартал , в особі директора Бірюка Івана Івановича (Продавець), ОСОБА_4 (Покупець) та ОСОБА_3 (Сторона1) уклали Угоду про відступлення права вимоги за договором №ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року (а.с. 6). При цьому, вказаний договір було підписано ОСОБА_3 від свого імені , як Сторона 1 Договору, а також, ОСОБА_3 підписала вказаний договір від імені ОСОБА_4 як Покупця за Договором на підставі довіреності серії НАЕ 392972, посвідченої 22.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин В.Г., зареєстрованої в реєстрі за №977. Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець погоджується, покупець передає, а Сторона1 приймає на себе права і обов`язки, що належать Покупцю і стає Стогроною (Покупцем) за Основним договором, укладеним між Покупцем та Продавцем.

Відповідно до довідки про оплату 100% майнових прав об`єкта нерухомості по договору № ПК/2/13/213 купівлі-продажу майнових прав від 22.12.2014 року, №64 від 29.12.2014 виданої ОСОБА_4 , право підпису від імені якої має ОСОБА_3 , вона відповідно до умов договору сплатила продавцю грошові кошти, у розмірі 535 624, 00 грн, в тому числі ПДВ 20% 89 270, 67 грн, що складає 100 відсотків вартості майнових прав об`єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

При цьому, відповідно до довіреності серії НАЕ 392972 , посвідченої 22.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин В.Г., зареєстрованої в реєстрі за №977 ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси в будь-яких підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності та галузевої належності, в тому числі: в усіх органах виконавчої влади та місцевого самоврядування; державних адміністраціях; податкових органах; у всіх банківських установах, житлово-експлуатаційних організаціях; Державній реєстраційній службі України; державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, в експертних установах, з усіх питань що стосуватимуться покупки на її імя будь-якого нерухомого майна, на умовах, попередньо ними обговореними, в тому числі відкривати/закривати у банківських установах рахунки з метою проведення розрахунків по договорам купівлі/продажу нерухомого майна (а.с.7).

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.16 ЦК України, до яких, серед іншого, належить визнання правочину недійсним.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, враховуючи норми ч.3 ст.13, ст.49 ЦПК України, позивач, який вважає, що його суб`єктивне право порушене, самостійно визначає предмет та підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову, - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

В свою чергу, позивач ОСОБА_4 , звертаючись до суду з зазначеним позовом, предметом якого є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, обґрунтовує позовні вимоги, тим що зміст довіреності виданої ОСОБА_3 не містить права на відчуження майнових прав.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України передання права вимоги (цесія) є заміною кредитора в зобов`язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов`язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

За договором відступлення права вимоги можуть бути відступлені права вимоги за будь-якими договорами (наприклад, купівля-продаж, постачання, позика, позичка, кредит тощо) будь-яким кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

При цьому, як було зазначено представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Частиною 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Отже, представництво є поширеним засобом реалізації цивільних прав, що належать особі, і виконання нею цивільних обов`язків. Коло дій, які можуть бути здійснені за допомогою довіреністю, не є безмежним. Для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов`язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, котрими визначаються зміст і межі дій, які представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє.

В обґрунтування позовних вимог про нікчемність правочину, позивач посилається на ч. 3 ст. 238 ЦК України, відповідно до норм якої представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Окрім того, ч.1 ст. 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, представництво є поширеним засобом реалізації цивільних прав, що належать особі, і виконання нею цивільних обов`язків. Коло дій, які можуть бути здійснені за допомогою довіреністю, не є безмежним. Для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов`язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, котрими визначаються зміст і межі дій, які представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє.

Таким чином вчинення юридичних дій, які чітко не визначені в договорі доручення, навіть, якщо вони спрямовані на досягнення кінцевої мети, задля якої укладено такий договір, і не охоплюються змістом договору доручення, можуть створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки довірителя тільки за умови їх схвалення останнім.

Виходячи з тексту довіреності, виданої позивачем на ім`я відповідача, позивач надав право представляти її інтереси з усіх питань що стосуватимуться покупки на її імя будь-якого нерухомого майна, в тому числі відкривати/закривати у банківських установах рахунки з метою проведення розрахунків по договорам купівлі/продажу нерухомого майна. При цьому, права на відступлення майнових прав за вказаною довіреністю позивачем відповідачу надано не було.

Однією з підстав визнання угоди недійсно, позивач зазначає відсутність його волевиявлення на укладення такої угоди.

Отже оспорювана угода підписана особою, яка не мала повноважень діяти від імені позивача, у зв`язку з чим при укладенні такої угоди не дотримано вимог ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України, а тому наявні підстави для визнання угоди недійсною та задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 16, 203, 215, 512, 514, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Південний квартал про визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсною Угоду про відступлення права вимоги за договором №ПК/2/13/213 від 31.08.2015, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Південний квартал , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Сторони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даної копії рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного тексту відкласти на строк до 10 днів.

Позивач: ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Піщаний Бір).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Південний квартал (місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, 9, код ЄДРПОУ 37175445).

Суддя Ю.В. Войтенко