Рішення

від 09.07.2020 по справі 502/1088/20

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1088/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Савченко А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

в інтересах ОСОБА_2 ,

заінтересована особа:

Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Одеса)

про

встановлення факту смерті

В С Т А Н О В И В:

03.07.2020 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 подана в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту смерті. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трудове Кілійського району Одеської області народився заявник та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Трудове Кілійського району Одеської області померла мати заявника - ОСОБА_4 .

Також зазначено, що в листопаді - грудні 2019 року ОСОБА_3 та заявник проживали разом в с. Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим, батько був на утриманні заявника.

ІНФОРМАЦІЯ_3 його батько ОСОБА_3 через злоякісне новоутворення сечового міхура помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Сакським районним відділом записів актів цивільного стану від 04.12.2019 року та довідкою про смерть № С - 02803 від 04.12.2019 року.

Однак, провести українську державну реєстрацію смерті батька заявника ОСОБА_3 та отримати свідоцтво про смерть батька в Кілійському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заявник не має змоги через те, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Сакським районним відділом записів актів цивільного стану від 04.12.2019 року не є підставою для державної реєстрації смерті, через те, що воно видане на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, що підтверджується письмовою інформацією з Кілійського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 28/69-20 від 10.12.2019 року.

Встановлення факту смерті батька ОСОБА_3 , заявнику необхідно для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть для подальшого оформлення спадщини після смерті батька, оскільки йому належала земельна ділянка площею 4, 2515 га., на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 51223384600:01:002:0009), згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 259109, а без наявності державної реєстрації смерті батька він не має можливості звернутися до нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу для оформлення спадщини.

На підставі вищезазначеного заявник просить суд, встановити факт смерті ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Трудове Кілійського району Одеської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Представник заявника ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність заявника, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Кілійського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

На підставі письмової заяви представника заявника, суд ухвалює рішення без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого сіль ЗАГС с. Трудове Кілійського району Одеської області встановлено, що шлюб (далі викладено мовою оригіналу): ОСОБА_3 , 1937 года рождения и Бондаренко (добрачная фамилия ОСОБА_5 , 1939 года рождения , був зареєстрований 28.10.1962 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 03.12.1965 року сіль ЗАГС село Трудове Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Трудове Кілійського району Одеської області, батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , актовий запис № 37 від 03.12.1965 року.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 259109 виданого 28.09.2011 року Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області встановлено, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 24.07.2003 року № 437, є власником земельної ділянки площею 4, 2515 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Трудівської сільської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 5122384600:01:002:0009. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512230001000397.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 27.08.2019 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Трудове Кілійського району Одеської області, актовий запис про смерть № 403 від 27.08.2019 року.

Відповідно до довідки про смерть № С-02803 виданої Сакським районним відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Трудове Кілійського району Одеської області помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Уютне Сакського району Республіки Крим.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 04.12.2019 року Сакським районним відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Уютне Сакського району, про що складено актовий запис № НОМЕР_5 від 04.12.2019 року.

Відповідно до повідомлення Кілійського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області за вих. № 28/69-20 від 10.12.2019 року встановлено, що заявнику відмовлено в проведенні реєстрації смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Автономної Республіки Крим, у зв`язку з тим, що заявником не надано відповідні документи, які є підставою для проведення державної реєстрації смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті

Згідно абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до частини 2 ст.317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , у державній реєстрації може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України.

Відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року. Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Відповідно до частини другої, частини третьої статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII , будь-які органи, їх посадові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану , державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

За приписами п. п. а п. 1 ч. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 № 52/5 , підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey , Cyprus v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia , Ila§cu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України .

Статтею 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , місце смерті ОСОБА_3 в с. Уютне Сакського району - є тимчасово окупованою територією України, оскільки воно знаходиться в Автономній республіці Крим.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин підлягають застосування положення ст. 317 ЦПК України та Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Таким чином, наведене свідчить, що факт смерті батька заявника є доведеним та враховуючи, що спадкодавець помер на тимчасово окупованій території, реєстрація його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі наданого свідоцтва є неможливою, а встановлення факту смерті необхідне для отримання свідоцтва про смерть.

Аналізуючи зібрані по справі письмові докази, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 128, 223, 247, 259, 263-265, 268, 293, 315, 354, 430 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кілійський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про встановлення факту смерті - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Трудове Кілійського району Одеської області, що настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Уютне Сакського району Автономної Республіки Крим.

Рішенння підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников