Рішення

від 07.07.2020 по справі 906/17/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/17/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Візіренко О.В. - дов. №90 від 30.06.2020;

Парфіненко М.М. - довіреність №1 від 10.01.2020 (паспорт ВМ № 027808 від 15.11.1995);

від відповідача: Якименко А.П. - довіреність №2 від 25.02.2020 (паспорт ВМ№636621 від 25.01.1999),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Малинської міської ради Житомирської області

до Приватного підприємства "Контакт"

про стягнення 59 622,27 грн

Малинська міська рада Житомирської області звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Контакт" 59622,27грн збитків.

Ухвалою від 28.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.02.2020.

Ухвалою від 27.02.2020 суд відклав підготовче засідання на 19.03.2020.

Ухвалою від 19.03.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 17.03.2020.

Ухвалою від 17.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/17/20 до судового розгляду по суті на 07.05.2020.

Ухвалою від 30.04.2020, враховуючи що суддя Вельмакіна Т.М. з 04.05.2020 по 08.05.2020 перебувала у відпустці, суд призначив судове засідання на 19.05.2020.

В судовому засіданні 19.05.2020 суд відклав розгляд справи на 11.06.2020.

Ухвалою від 11.06.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 30.06.2020.

В судовому засіданні 30.06.2020 суд оголосив перерву на 07.07.2020 о 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 07.07.2020 представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що згідно Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру, тому твердження відповідача про те, що нарахування збитків є можливим лише щодо земельних ділянок, які сформовано 16.12.2016, є необґрунтованими. На запитання суду пояснив, що позивач дізнався про порушення його права влітку 2018 року, після звернення Коростишівської місцевої прокуратури.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Наголосила, що до 16.12.2016 земельні ділянки не були сформованими, а також на пропуску позивачем строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви позивач вказав що:

- з 2004 року по теперішній час приватне підприємство "Контакт" (далі - відповідач) має у власності та використовує об`єкти нерухомого майна: нежитлове приміщення, столярний цех за адресою: вул. Заводська, 30, місто Малин, Житомирська область та нежитлове приміщення, "магазин" за адресою: вул. Заводська, 30а, місто Малин, Житомирська область;

- право власності на вказані об`єкти відповідачем зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.06.2018 на підставі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.04.2018 у справі №906/33/18;

- вказане нерухоме майно до 2004 року належало ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Контакт" (надалі - ВКП "Контакт"), яке 19.11.2008 припинило діяльність;

- ТОВ ВКП "Контакт" мало державний акт серія ТП- 24 №4-000011 на право постійного користування землею площею 1,55 га по вул. Заводській, 30 м. Малин, відповідно до рішення Малинської міської ради від 24.10.1995 №6;

- рішенням 43 сесії 4 скликання від 27.02.2006 Малинська міська рада припинила право постійного користування на земельну ділянку ВКП "Контакт" по вулиці Заводській, 30, м. Малина, площею 1,55 га та надала дозвіл відповідачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж цієї ж земельної ділянки.

Позивач вважає, що у ПП "Контакт", як власника об`єктів нерухомого майна, починаючи з 2006 року виникло право одержати земельні ділянки у користування на правах оренди без проведення земельних торгів, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в порядку та строки встановлені Земельним кодексом України, зобов`язана була Малинська міська рада Житомирської області.

Вважає, що оскільки відповідач не виготовив технічну документацію на землю і в порушення вимог Земельного кодексу України, використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів та не сплачував земельний податок (орендну плату), останній завдав Малинській міській раді збитків у вигляді неодержаного доходу.

Пояснює, що період нарахування збитків був визначений в межах загального терміну позовної давності - три роки, оскільки про несплату відповідачем плати за землю позивач дізнався у жовтні 2018 року.

На думку позивача, використання відповідачем земельної ділянки з порушенням положень ЗК України, свідчить про протиправну поведінку відповідача, вказує на збитки спричинені цією поведінкою, вину відповідача та причинно - наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками. Внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів Малинська міська рада фактично була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який вона могла би отримати в разі своєчасного укладання договору оренди землі, що завдало їй шкоди у заявленій до стягнення сумі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зсилається на ст. 120, 122, 152, 156, 157 Земельного Кодексу України та ст. 22, 377, 1212 Цивільного Кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 67-71) та запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 169-167) позовні вимоги заперечив вказуючи, що:

- всупереч приписів Земельного кодексу України, ЗУ "Про державний земельний кадастр", ЗУ "Про оцінку землі", позивач не надав витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, відомості з яких є обов`язковими при визначенні орендної плати за період нарахування збитків з жовтня 2015 року по 23 лютого 2017 року;

- надані в справу витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 01.01.2017;

- розрахунок збитків здійснено без складання акта обстеження земельної ділянки в м. Малині по вул. Заводській, 30 та по вул. Заводській, 30а;

- формування земельних ділянок відбулося відповідно до рішення Малинської міської ради від 16.12.2016 №200, яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Контакт" по вул. Заводській, 30 та по вул. Заводській, 30а, загальною площею 1,0га та 1,0 га;

- згідно висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, сума збитків, що підлягає відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу відсутні.

Зсилаючись на правову позицію, КГС у складі ВС від 06.02.2020, викладену у справі №9245/940/18, звертає увагу, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав та обов`язків з моменту її формування та державної реєстрації прав на неї.

У відповіді на відзив (а.с 97-98) позивач вказав, що відповідачем не надано доказів законності набуття права власності або права користування земельними ділянками та доказів сплати земельного податку або орендної плати за спірний період.

Пояснив, що до позовної заяви додано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок станом на 01.01.2017, однак дані витяги містять інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок за 2015-2017 роки.

Зазначив, що складання акта обстеження земельної ділянки щодо встановлення площі та конфігурації земельної ділянки не передбачено будь-яким нормативно-правовим актом. Площа та конфігурація земельних ділянок визначена державним актом серія ЖТ1 7-24 №4-000011 на право постійного користування землею площею 1,55 га по вул. Заводській,30, що був виданий ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство "Контакт" та кадастровими планами земельних ділянок, які були виготовлені в ході розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з подальшою передачею в оренду ПП "Контакт".

Додатково у письмових поясненнях від 03.07.2020 (а.с. 220) наголосив на тому, що згідно Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера, а спірна земельна ділянка була надана попереднику відповідача - ТОВ "ВКП "Контакт" у постійне користування ще у 1995 році, що підтверджується Державним актом на право постійного користування. Також пояснив, що визначення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра здійснюється за формулою, порядок визначення якої передбачено наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 №489, та не залежить від того, чи внесено відомості про цю земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Зазначив, що у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок застосовано коефіцієнти Кф-1,2 та 2,0 відповідно до цільового призначення земельних ділянок, а відповідно до Наказу №489 від 25.11.2016, для земельних ділянок, інформація про яких не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, яки характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України,сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким. за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. До обов`язків землекористувачів, згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України, віднесено своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

У ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п. "д" ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, у тому числі, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Проте, суд звертає увагу на те, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційними зобов`язаннями є зобов`язання, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18).

Матеріалами справи підтверджено, що:

- рішенням від 27.02.2006 Малинська міська рада припинила право постійного користування на земельну ділянку ВКП "Контакт" по вулиці Заводській, 30, м. Малина, площею 1,5500 га та надала дозвіл МПП "Контакт" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж цієї ж земельної ділянки (а.с. 31);

- рішенням Малинської міської ради від 13.06.2016 року №71 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Заводській, 30, орієнтовною площею 1,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств за рахунок земель промисловості (землі комунальної власності Малинської міської ради) з подальшою передачею в оренду та по вул. Заводській, 30а, орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель промисловості (землі комунальної власності Малинської міської ради), з подальшою передачею в оренду (а.с. 32);

- рішенням Малинської міської ради від 16.12.2016 №200 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Контакт" по вул. Заводській, 30, загальною площею 1,0 га (кадастровий номер 1810900000:01:006:0913) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств в оренду на 10 років, річну плату за користування земельною ділянкою встановлено у розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки земель м. Малина, а також по вул. Заводській, 30а, загальною площею 0,10 га (кадастровий номер 1810900000:01:006:0914) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в оренду на 10 років, річну плату за користування земельною ділянкою встановлено у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земель м. Малина

- 24.02.2017 між позивачем та відповідачем укладено договори оренди земельної ділянки №4/17 і №5/17, предметом яких є надання ПП "Контакт" в оренду земельних ділянок за адресами: Житомирська область, м. Малин, вул. Заводська, 30а та Житомирська область, м. Малин, вул. Заводська, 30 (ділянка площею 0,10га, кадастровий номер 1810900000:01:006:0914; ділянка площею 1,0га, кадастровий номер 1810900000:01:006:0913) (а.с. 39-46).

Матеріали справи також містять рішення господарського суду Житомирської області від 05.04.2018 у справі №906/33/18, яким було визнано за Приватним підприємством "Контакт" (11603, Житомирська область, м. Малин, вул. Заводська, буд.30; ідентифікаційний код 13582044) право власності на майно:

- нежитлову будівлю - столярний цех, площею 264,6кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Заводська, 30;

- нежитлову будівлю - "Магазин", площею 194,0кв.м, яке знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Заводська, 30а.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При розгляді справи №906/33/18 суд встановив, що строк відкритого та безперервного володіння позивачем спірним майном становить більше 10 років; добросовісний характер володіння підтверджується тим, що позивач не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно йому не належить, а тому законно вважав його своїм; володіння позивачем спірним майном підпадає під ознаки безтитульного (незаконного) володіння, оскільки позивач розпочав володіння нерухомим майном з часу взяття його на баланс підприємства як складової основних засобів, але будь-яких правочинів або актів, які б, у свою чергу, визначали право власності на нього та/або порядок володіння та користування майном, права та обов`язки сторін, не укладав та не оформлював; спірне майно є чужим для позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі; у матеріалах справи відсутні докази наявності власника цього нерухомого майна (державної, комунальної, іншої), але фактичним володільцем спірного нерухомого майна на час розгляду справи судом залишається позивач.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідач з 2006 року по 16.12.2016 користувався земельною ділянкою загальною площею 1,55 га по вул. Заводській 30, дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі щодо якої йому було надано рішенням Малинської міської ради від 27.02.2006 року (а.с.31). З 16.12.2016 по 24.02.2017 - користувався земельною ділянкою площею 1,0га, кадастровий номер 1810900000:01:006:0913, що знаходяться за адресою: м. Малин, вул. Заводська, 30 та земельною ділянка площею 0,10га, кадастровий номер 1810900000:01:006:0914, що знаходиться за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30а, які було виділено із вищезазначеної земельної ділянки загальною площею 1,55 га по вул. Заводській 30а. Таке користування з 2006 року здійснювалося без достатньої правової підстави, а тому на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний повернути позивачу безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.7, 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.11, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ №284 від 19.04.1993.

Для визначення розміру вказаних збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі за текстом - Порядок).

Пунктами 2, 3 цього Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними виконавчими комітетами міських рад. Відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення, викупу, або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Матеріалами справи підтверджено, що:

- рішенням Малинської міської ради 04.07.2012 було встановлено для суб`єктів господарювання, які фактично використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів або з правовстановлюючими документами, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам Податкового кодексу України, річну плату за користування земельними ділянками в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земель міста Малина (а.с. 47);

- рішенням Малинської міської ради від 26.09.2014 було затверджено: - склад комісії по визначенню розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам; - Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам; - форму акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (а.с. 48-53);

- на засіданні комісії по визначенню розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, 27.09.2018 було прийнято рішення фінансовому управлінню міськвиконкому нарахувати ПП "Контакт" збитки відповідно до рішення 23 сесії 6 скликання від 04.06.2012 за попередні 36 місяців, виключивши при цьому період з 24.02.2017 по 30.09.2018; відділу містобудування та земельних відносин запросити керівника ПП "Контакт" на засідання комісії 31.10.2018 для ознайомлення з актом про визначення та відшкодування збитків (а.с. 13-14);

- 31.10.2018 комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам складено Акт №1, згідно якого сума збитків (неодержаний доход), які заподіяні Малинській міській раді, внаслідок незаконного використання земельної ділянки ПП "Контакт" за адресою: м. Малин, по вул. Заводська, 30 склала 158800,39 грн, по вул. Заводська, 30а - 39844,46 грн. (а.с. 15-17);

- згідно протоколу №10 засідання комісії по визначенню розмірів збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 31.10.2018, на засіданні була присутня директор ПП "Контакт" Кондрачук А.А., якій був переданий Акт №1 від 31.10.2018, від підпису в отриманні акту остання відмовилась (а.с. 18-19);

- 22.02.2019 комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам складено Акт визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №5, здійснено перерахунок та визначено що збитки (неодержаний доход), які заподіяні Малинській міській раді, внаслідок незаконного використання земельної ділянки ПП "Контакт" за адресою: м. Малин, по вул. Заводська, 30 склали 39700,06 грн (3% від нормативної грошової оцінки землі) та по вул. Заводська, 30а - 19922,21 грн (6% від нормативної грошової оцінки землі) (а.с. 20-22);

- 22.02.2019 Малинська міська рада розглянула Акт з визначення розміру та відшкодування збитків №5 від 22.02.2019 та своїм рішенням №21 затвердила його (а.с. 25).

Судом встановлено, що розмір збитків розраховувався комісією (а.с. 21-22) відповідно до нормативно грошової оцінки земельних ділянок за 2015, 2016, 2017 роки та із застосуванням відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки землі як для розрахунку орендної плати за земельні ділянки:

- за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30, площею 1,0000га у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки, що з жовтня 2015 року по 23 лютого 2017 склало 39700,06грн;

- за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30а, площею 0,10000 - у розмірі 6% від нормативно-грошової оцінки, що з жовтня 2015 року по 23 лютого 2017 склало 19922,21грн.

При цьому матеріали справи містять Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 24-25), з яких вбачається, що:

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30, площею 4696,5308га : 1,433 - 2015 (1,2 - для с/г угідь); 1,06 - 2016. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1160754,43грн;

- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30а, площею 1,0000га : 1,433 - 2015 (1,2 - для с/г угідь); 1,06 - 2016. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки 268030,00грн.

Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації прав на неї.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 ЗК).

При цьому, відповідно до п. 2. Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Як зазначалось раніше, земельна ділянка площею 1,55 га була сформована та визначена рішенням Малинської міської ради від 24.10.1995 №6, що вбачається з Державного акта серія ТП- 24 №4-000011 на право постійного користування землею площею 1,55 га по вул. Заводській, 30 м. Малин, виданого ТОВ ВКП "Контакт" (а.с. 56).

Також матеріали справи містять витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 168-179), з яких вбачається, що право оренди земельних ділянок за адресою м. Малин, по вул. Заводська, 30 та по вул. Заводська, 30а зареєстровано лише 02.03.2017, хоча дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 1,5500га позивач надавав відповідачу своїм рішенням від 27.02.2006 (а.с.31), однак останній вказаним правом не скористався, а продовжував користуватися спірними земельними ділянками, не сплачуючи орендної плати та земельного податку.

Вказане на думку суду, свідчить про зловживання відповідачем його правами як землекористувача.

При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок здійснено за період з жовтня 2015 року по 24.02.2017, хоча відповідач безоплатно здійснював землекористування ще з 2006 року. Також позивачем заявлено суму збитків, які у будь-якому разі, за встановлених обставин, є меншими від фактично заподіяних, оскільки позивач здійснив зменшення нарахованих збитків та на час дії рішення Малинської міської ради від 27.02.2006 року по час прийняття рішення від 16.12.2016, розрахунки здійснено по земельній ділянці площею не 1,55га, а виходячи із площ утворених з неї земельних ділянок площею 0,1 га та 0,1 га, тобто у розмірі меншому від фактично використаного. Також застосовано коефіцієнти у меншому розмірі (3,00 та 6,00) ніж зазначено у рішенні Малинської міської ради від 04.07.2012, яким встановлено, що для суб`єктів господарювання, які фактично використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів або з правовстановлюючими документами, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам Податкового кодексу України, річну плату за користування земельними ділянками в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земель міста Малина (а.с. 47).

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач протягом періоду з 2006 року по лютий 2017 рік не вживав належних заходів, спрямованих на оформлення у встановленому порядку свого права користування земельною ділянкою, однак користувався розташованим на ній майном, яке на підставі рішення суду від 05.04.2018 перейшло у його власність за набувальною давністю, що призвело до неправомірного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, позивач правомірно нарахував до стягнення з ПП "Контакт" суму збитків (недоотриманого доходу) у заявленому розмірі.

Що стосується зсилань відповідача на те, що згідно висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, сума збитків, що підлягає відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу відсутні, то суд враховує, що вказаний документ як окремо, так і в сукупності з іншими, що, входять до проекту землеустрою, за своїм призначенням не можуть слугувати доказом наявності чи відсутності заявлених у справі збитків (недоотриманих доходів). До того ж, з наданих у справі документів та пояснень представника позивача вбачається, що факт користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів встановлювався після формування земельних ділянок.

Не спростовують позицію позивача і твердження відповідача про те, що розрахунок збитків здійснено без складання акта обстеження земельної ділянки в м. Малині по вул. Заводській, 30 та по вул. Заводській, 30а, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, факт безпідставного користування земельними ділянками у спірний період, враховуючи розміщення на них майна відповідача, користування останнього яким встановлено рішенням суду, підтверджено належним чином, розмір ділянок визначено.

Водночас суд враховує, що згідно заяви від 19.03.2020, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності (а.с. 113-114), зсилаючись на те, що позивач заявив вимогу щодо стягнення розміру збитків (недоотриманого доходу), заподіяних міському бюджету внаслідок використання земельної ділянки за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30 за період з жовтня 2015 року по 23.02.2017, в той час, як до суду позивач звернувся 20.12.2019.

Відповідно до ст. 256, ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

В ході розгляду справи суд з`ясовував коли саме позивач дізнався про використання відповідачем спірних земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Згідно пояснень представника позивача, Малинська міська рада дізналася про порушення свого права під час засідання комісії по визначенню розміру збитків, заподіяних власником землі та землекористувачам 27.09.2018, яке оформлено протоколом №9 (а.с. 13-14), на якому начальник відділу містобудування та земельних відносин, головний архітектор міста повідомив, що на запит Коростишівської місцевої прокуратури щодо використання земельних ділянок ПП "Контакт" був направлений лист до Малинської ОДПІ про надання інформації про перерахування плати за землю до 27.02.2017 за земельні ділянки по вул. Заводська, 30 та 30а; Малинська ОДПІ повідомила про те, що ПП "Контакт" до бюджету плату за землю не перераховував; на запит міськвиконкому відділ у Малинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області виготовив витяги із технічної документації про НГО земельних ділянок з 2012 по 2018 р.р. Також представник позивача в судовому засіданні пояснив, що звернення прокуратури надійшло до Малинської міської ради влітку 2018.

Згідно розрахунків позивача, збитки останнім розраховано за період з жовтня 2015 року по лютий 2017.

Однак, враховуючи, що позивач є власником земельних ділянок щодо стягнення недоодержаного доходу за користування якими виник спір, на переконання суду Малинська міська рада могла дізнатися про порушення свого права в будь-який період такого користування, починаючи з 27.02.2006. Зокрема, такі обставини могли бути з`ясовані при прийнятті рішення Малинської міської ради від 13.06.2016 №71 "Про припинення права користування, внесення змін у рішення, передачу у власність, надання в оренду земельних ділянок", оскільки у підпунктах 6.15 та 6.16 пункту 6 цього рішення вирішено надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Контакт" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Також судом взято до уваги, що для суб`єктів господарювання, які фактично використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів або з правовстановлюючими документами, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам Податкового кодексу України було встановлено рішенням Малинської міської ради 04.07.2012 (а.с. 47). Склад комісії по визначенню розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, Положення про комісію з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, форму акту про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було затверджено рішенням Малинської міської ради від 26.09.2014 (а.с. 48-53).

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 23.12.2019 (а.с. 35), то суд дійшов висновку про те, що стосовно стягнення недоотриманого доходу за період з жовтня 2015 по 22.12.2016 строк позовної давності пропущено. За вказаного, в межах строків позовної давності до стягнення заявлено недоотримані доходи за період з 23.12.2016 по 23.12.2019.

За розрахунком суду, здійсненого в межах трирічного строку позовної давності за період з 23.12.2016 по 23.12.2019, розмір збитків, завданих Малинській міській раді внаслідок використання земельної ділянки за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30, складає 5825,70грн (686,87 грн за 8 днів грудня 2016 + 2821,32 грн за січень 2017 + 2317,51 грн за 23 дні лютого 2017) та за адресою м. Малин, вул. Заводська, 30а - 2913,34грн (343,49 грн за 8 днів грудня 2016 + 1410,90 грн за січень 2017 + 1158,95 грн за 23 дні лютого 2017). Разом 8739,04 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8739,04 грн збитків за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (неодержаного доходу) є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню. В частині стягнення 50883,23 грн збитків суд відмовляє у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Малинської міської ради Житомирської області до Приватного підприємства "Контакт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Контакт" (11603, Житомирська обл., м. Малин, вул. Заводська, буд. 30, код ЄДРПОУ 13582044) на користь Малинської міської ради Житомирської області (11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, буд. 6а, код ЄДРПОУ 26556344):

- 8739,04 грн збитків за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (неодержаного доходу);

- 281,57 грн судового збору.

3. У стягненні 50883,23 грн збитків за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (неодержаного доходу) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.07.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов.).