Рішення

від 07.07.2020 по справі 910/17471/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/17471/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВІАНТ" (14013, м. Чернігів, Чернігівська обл., вул. Пушкіна, 16; ідентифікаційний код: 32729070)

До Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код: 25959784)

Про визнання окремих положень Договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2012 та договору в цілому недійсними

За участі представників сторін:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача: Киричук Р. П., довіреність № б/н від 13.01.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВІАНТ" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (далі - відповідач) про визнання окремих положень Договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2012 недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що зміст пункту 1.3. який включає в себе підпункти 1.3.1 - 1.3.9 Кредитного договору та пункти 2 Додаткових угод до Кредитного договору є такими, що порушують права позивача як позичальника на визначений порядок нарахування процентів відповідно до положень статті 1056 1 Цивільного кодексу України, а тому, дані пункти Кредитного договору та Додаткових угод підлягають визнанню недійсними.

08.01.2020 Суд відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 28.01.2020.

28.01.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про перенесення судового засідання.

В судове засідання, призначене на 28.01.2020, представники сторін не прибули. Ухвалою-викликом Суд повідомив сторін про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладення підготовчого засідання на 17.03.2020.

10.02.2020 від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

17.02.2020 позивач подав відповідь на відзив.

16.03.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та клопотання про відкладення розгляду справи через запровадження заходів карантину в місті Києві та на території всієї країни.

17.03.2020 Суд постановив ухвалу про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог немайновою вимогою, а саме: "визнати недійсним Договір про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОВІАНТ" та Акціонерним товариством "СБЕРБАНК"", та ухвалив здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову. Задовольнив клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання та відклав підготовче судове засідання на 14.04.2020. У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовив.

26.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позов.

07.04.2020 від позивача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, 10.04.2020 - клопотання по продовження строку проведення підготовчого засідання. Всі зазначені клопотання подані без проставлення електронного цифрового підпису, а отже вказані клопотання залишались судом без розгляду.

10.04.2020 та 13.04.2020 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку.

Судом підготовче судове засідання 07.04.2020 було відкладено на 28.04.2020, про що представника відповідача повідомлено під розписку, а позивачу направленого ухвалу-повідомлення. Крім того, Суд повідомив представника позивача телефонограмою про відкладення підготовчого судового на 28.04.2020.

21.04.2020 позивач подав відповідь на відзив (з урахуванням зміненого предмету позовних вимог) засобами поштового зв`язку, а 27.04.2020 - електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи без електронного цифрового підпису, яке залишається судом без розгляду через його неналежне оформлення.

Ухвалою від 28.04.2020 Суд повідомив учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 09.06.2020.

05.06.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 09.06.2020 Суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 07.07.2020.

26.06.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла "НАТАЛКА" надійшла позовна заява третьої особи із самостійними вимогами № б/н від 25.06.2020, в якій заявник просить визнати пункт 10.1 договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2019 недійсним та стягнути солідарно з позивача та відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

Позовна заява третьої особи обґрунтована тим, що пункт 10.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2012 суперечить положенням законодавства, оскільки для розрахунку пені, згідно цього пункту бралось 360 днів, що значно збільшило її розмір, і таким чином пеня є більшою ніж подвійна облікова ставка НБУ. Застосування меншої кількості днів при розрахунку річної ставки автоматично збільшу розмір пені у порівнянні з розрахунком річної ставки із кількості календарних днів у році.

Вказана позовна заява третьої особи із самостійними вимогами була повернута Товариству з обмеженою відповідальністю надійшла "НАТАЛКА", про що Суд постановив ухвалу від 02.07.2020, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятого процесуального рішення.

07.07.2020 через відділ канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд відкласти розгляд справи на невеликий проміжок часу, оскільки за оперативною інформацією про поширення короновірусної інфекції COVID-19, за останню добу підтверджено 994 випадки захворювання, і представник позивача наразі перебуває на самоізоляції з підвищеною температурою тіла, а технічне забезпечення представника позивача не дозволяє забезпечити участь позивача в судовому засіданні в режимі відео конференції.

В судове засідання 07.07.2020 позивач не прибув, про причини неявки суд повідомив та просив відкласти розгляд справи. Відповідач в судове засідання прибув.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав необґрунтованості відповідного клопотання. Клопотання подане в канцелярію суду нарочно, що спростовує доводи позивача про самоізоляцію його представника, при цьому позивачу неодноразово суд пропонував прийняти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, проте позивач не скористався наданою можливістю жодного разу, крім того, клопотання позивача не підтверджене жодними доказами.

Відповідач в судовому засіданні 07.07.2020 надав суду усні пояснення по суті справи, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд врахувати практику Верховного Суду щодо розгляду подібних спорів (яку саме відповідач не зазначав).

Заслухавши в ході розгляду справи пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог, заперечень, пояснень та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 24.12.2012 між позивачем, як позичальником, та відповідачем (Публічним акціонерним товариством Дочірній банк Сбербанку Росії , найменування якого було змінено на Акціонерне товариство Сбербанк ), як банком, був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ (далі за текстом - договір), яким передбачено надання позичальнику кредиту у розмірі 12 904 254, 72 доларів США у вигляді кредитної лінії (п.1.2) з остаточним строком повернення кредиту 22.12.2017 (п.1.4).

При цьому пунктом 1.3 договору встановлено змінювану процентну ставку.

Підпунктами 1.3.1 - 1.3.8. встановлено, що:

- розмір процентної ставки визначається як сума погодженого сторонами індексу (базова процентна ставка) і маржі банку та розраховується за наступною формулою: R= Базова процентна ставка + М, де

R - розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом у відсотках річних.

Базова процентна ставка - погоджений сторонами договору індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки та визначається на підставі даних інформаційної системи Thomson REUTERS, і встановлюється раз в півроку впродовж дії цього договору та дорівнює розміру індикативної процентної ставки LIBOR USD 6M .

LIBOR USD 6M - Лондонська міжбанківська ставка пропозиції - середньозважена процентна ставка по міжбанківським кредитам, що надаються банками, які виступають на Лондонському міжбанківському ринку з пропозиціями коштів у доларах США на період 6 (шість) місяців. Ставка розраховується на підставі даних, що надаються обраними банками, кожного робочого дня в 11:00 за Лондонським часом Британською Банківською Асоціацією разом з інформаційною системою Thomson REUTERS та публікується на web - сайті - http://www.bloomberg.com та/або http://www.bankrate.com . При цьому, вказана ставка LIBOR в доларах США округлюється до двох знаків після коми. Сторони домовилися, що достатнім підтвердженням розміру процентної ставки - LIBOR, яка застосовується для визначення розміру базової процентної ставки, буде ставка, що встановилася на кінець дня в день встановлення базової процентної ставки на підставі даних інформаційних систем Thomson REUTERS або BLOOMBERG. Сторони погодили, що для цілей договору зазначені вище абзаці web - сайти та web - сторінка Thomson REUTERS є загальнодоступними регулярними джерелами інформації. Сторони погодили, що зазначений в цьому абзаці договору механізм визначення та встановлення/зміни базової процентної ставки (індексу) ґрунтується на об`єктивних індикаторах фінансової сфери (повністю прийнятних для кожної сторони договору) і дозволяє визначати ринкову вартість кредитних ресурсів.

М - Маржа банку.

Маржа банку - частина процентної ставки, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки за договором та забезпечує необхідну, встановлену банком дохідність.

Маржа банку встановлюється на рівні - 11, 0 % (одинадцять процентів) річних (п. 1.3.1.);

- на дату укладання договору розмір змінюваної процентної ставки складає 11, 53 % річних, виходячи із формули, зазначеної в пп. 1.3.1. договору при використанні значення базової процентної ставки, встановленого на рівні значення LIBOR USD 6M , встановленого станом на дату, що передує трьом робочим дням до першого числа місяця, в якому укладено договір та значення маржі банку, яке зазначено в пп. 1.3.1. договору (п. 1.3.2.);

- максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки від розміру змінюваної процентної ставки, визначеного на дату укладання договору та зазначеного в пп. 1.3.2. договору, складає 8, 47 процентних пункти.

Таким чином, в разі максимального збільшення змінюваної процентної ставки, максимальний розмір змінюваної процентної ставки за договором буде дорівнювати 20, 0 % річних (п. 1.3.3.);

- у разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом, у випадку її зміни в умовах та в порядку, передбаченому договором, стане вище максимального розміру змінюваної процентної ставки, зазначеного в пп. 13.3. договору, то в цьому разі, з метою недопущення перевищення розміру змінюваної процентної ставки над максимальним розміром змінюваної процентної ставки, застосовується максимальний розмір змінюваної процентної ставки, зазначений в п. 1.3.3. договору (п. 1.3.4.);

- мінімальний розмір змінюваної процентної ставки встановлюється в розмірі 11, 75 % річних (п. 1.3.5.);

- у разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом, на дату укладання договору є нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки, зазначеного в п. 1.3.5. договору та/або якщо протягом строку дії договору у випадку її зміни на умовах та в порядку, передбаченому договором, розмір змінюваної процентної ставки стане нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки, зазначеного в п. 1.3.5. договору, то в цьому разі за користування кредитом до наступного перегляду базової процентної ставки застосовується мінімальний розмір змінюваної процентної ставки, зазначений в п.1.3.5. договору (п. 1.3.6.);

- подальший перегляд базової процентної ставки (застосування нового розміру базової процентної ставки і, як наслідок, нового розміру змінюваної процентної ставки) відбувається раз в півроку протягом дії договору в перший календарний день першого місяця кожного півріччя, при цьому за базову процентну ставку приймається значення (розмір) такої індикативної процентної ставки, встановлене (розраховане в порядку, зазначеному в п. 1.3.1. договору) станом на 12 число календарного місяця, який передує місяцю, в якому відбувається перегляд базової процентної ставки. Якщо таке 12 число є вихідним та/або святковим, та/або неробочим днем, то застосовується значення LIBOR USD 6M встановлене станом на останній, що передує такому 12 числу, робочий день місяця.

Під поточним півріччям для цілей цього договору сторони розуміють кожний з періодів під час дії якого відбувається перегляд базової процентної ставки та який дорівнює шести місяцям (окрім першого періоду, який може бути менше шести місяців). Перше з поточних півріч (період) починається з того числа місяця, в якому був укладений договір (відповідно до дати, вказаній в верхньому правому куті на першій сторінці цього договору) і закінчуються в останній календарний день останнього (шостого) місяця такого періоду. Кожне наступне поточне півріччя (період) починається з першого числа місяця наступного за тим, в якому припинилося попереднє поточне півріччя (період).

В разі, якщо протягом дії цього договору з будь-яких причин припиниться офіційне опублікування інформації про індикативну процентну ставку LIBOR USD 6M банк матиме право ініціювати перегляд підходу до розрахунку змінюваної процентної ставки за цим договором за користування кредитом, про що сторонами повинна бути укладена відповідна додаткова угода/договір про внесення змін до договору. При цьому, починаючи з 20 (двадцятого) календарного дня від дати припинення офіційного опублікування інформації про індикативну процентну ставку й до дати укладання сторонами відповідної додаткової угоди/договору про внесення змін до договору (щодо перегляду підходу до розрахунку змінюваної процентної ставки), за користування кредитом діятиме змінювана процентна ставка, встановлена на рівні максимального розміру змінюваної процентної ставки за договором, визначеному в п. 1.3.3. договору (п. 1.3.7.);

- сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в цьому пункті 1.3. договору, відбувається автоматично і не потребує укладання між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до договору.

Про зміну змінюваної процентної ставки, банк письмово повідомляє позичальника із зазначенням дати, з якої змінюється змінювана процентна ставка за користування кредитом, але в будь - якому випадку не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Сторони погодили, що під належним чином зробленим письмовим повідомленням банком позичальника про зміну зміню змінюваної процентної ставки за договором, сторони вважають повідомлення (з інформацією про новий розмір базової процентної ставки), зроблене будь-яким з наступних способів:

- повідомлення шляхом застосування засобів системи Клієнт-Банк з використанням електронних підписів у порядку та на умовах, передбачених відповідним договором, укладеним між позичальником та банком, та/або

- шляхом направлення банком листа позичальнику на його адресу, зазначену в розділі РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН. ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ договору, та або

- шляхом розміщення інформації на офіційному сайті банку: http://www.sbrf.com.ua.

Таким чином, позичальник отримає інформацію про новий розмір змінюваної процентної ставки шляхом використання в формулі, зазначеній в підпункті 1.3.1. договору, нового розміру базової процентної ставки, інформація про який доведена позичальнику зазначеним в цьому пункті шляхом.

При цьому, сторони погодили, що конкретний спосіб повідомлення, із вище зазначеного переліку обирається самостійно на розсуд банка, та не потребує додаткового узгодження з позичальником, так як вже є погодженим сторонами та є прийнятним і повністю задовольняє позичальника. Сторони погодили, що банк може (має право) застосувати як один зі способів повідомлення, із зазначених вище, так і одночасно декілька.

Розмір процентів за користування кредитом також визначається в порядку, передбаченому в додатку № 1 до договору (п. 1.3.8.).

23.01.2014 сторони уклали додаткову угоду № 56 до договору, в якій в тому числі, дійшли згоди пункт 1.3. доповнити підпунктом 1.3.9. та викласти підпункти 1.3.3. - 1.3.8. пункту 1.3. в наступній редакції:

1.3.3. Максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки від розміру змінюваної процентної ставки, визначеного на дату укладання договору та зазначеного в пп. 1.3.2. договору, складає:

- в період з дати укладення договору і по 14.03.2013 - 8,47 процентних пункти.

- в період з 15.03.2013 по 01.01.2014, складає 8,27 процентних пункти,

- в період з 02.01.2014 і по 01.01.2015, складає 8,73 процентних пункти.

- в період з 02.01.2015 й до кінця строку дії Договору складає 8,47 процентних пункти.

1.3.4. Максимальний розмір змінюваної процентної ставки за договором дорівнює розміру змінюваної процентної ставки, встановленому відповідно до п. 1.3.2. договору, збільшеному на максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки, зазначений в п.1.3.3. договору.

1.3.5. У разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом протягом дії договору, у випадку її зміни на умовах та в порядку, передбаченому договором, стане вище максимального розміру змінюваної процентної ставки, то з дня (дати), в якому відбулось зазначене перевищення й до наступного перегляду базової процентної ставки (з метою недопущення перевищення розміру змінюваної процентної ставки над максимальним розміром змінюваної процентної ставки), застосовується максимальний розмір змінюваної процентної ставки (п. 1.3.4. договору).

1.3.6. Мінімальний розмір змінюваної процентної ставки встановлюється:

- в період з дати укладання договору і по 14 березня 2013 року включно - в розмірі 11,75% річних;

- в період з 15 березня 2013 року по 01 січня 2014 року включно - в розмірі 11,55% річних;

- в період з 02 січня 2014 року по 01 січня 2015 року включно - в розмірі 11,50% річних;

- в період з 02 січня 2015 року й до кінця строку дії договору - в розмірі 11,75% річних.

1.3.7. У разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом на дату укладання договору є нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки (п.1.3.6. договору), та/або, якщо протягом дії договору розмір змінюваної процентної ставки у випадку її зміни на умовах та в порядку, передбаченому договором, стане нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки, то з дня (дати), в якому відбулось зазначене зниження й до наступного перегляду базової процентної ставки застосовується мінімальний розмір змінюваної процентної ставки (п.1.3.6.).

1.3.8. Подальший перегляд базової процентної ставки (застосування нового розміру базової процентної ставки і, як наслідок, нового розміру змінюваної процентної ставки) відбувається кожного періоду перегляду індикативної ставки протягом дії договору в перший календарний день першого місяця кожного/их поточного/их півріччя, при цьому за базову процентну ставку приймається значення (розмір) індикативної ставки, встановлене станом на 12 число календарного місяця, який передує місяцю, в якому відбувається перегляд базової процентної ставки. Якщо таке 12 число є вихідним та/або святковим, та/або неробочим днем, то застосовується значення індикативної ставки, встановлене станом на останній, що передує такому 12 числу, робочий день місяця.

Під поточним півріччям для цілей договору сторони розуміють кожний з періодів під час дії якого відбувається перегляд базової процентної ставки та який дорівнює шести місяцям (окрім першого періоду, який може бути менше шести місяців). Перше з поточних півріч (період) починається з того числа місяця, в якому починає діяти змінювана процентна ставка, згідно п.1.3. договору і закінчуються в останній календарний день останнього (шостого) місяця такого періоду. Кожне наступне поточне півріччя (період) починається з першого числа місяця наступного за тим, в якому припинився попередній період.

В разі, якщо протягом дії договору з будь-яких причин припиниться офіційне опублікування інформації про індикативну ставку для доларів США кожна з сторін договору банк матиме право ініціювати перегляд підходу до розрахунку змінюваної процентної ставки за договором за користування кредитом наданим в доларах США, про що сторонами, в разі досягнення згоди, повинна бути укладена відповідна додаткова угода/договір про внесення змін до договору. При цьому починаючи з 20 (двадцятого) календарного дня від дати припинення офіційного опублікування інформації про індикативну ставку для доларів США й до дати укладання відповідної додаткової угоди/договору про внесення змін до договору (щодо перегляду підходу до розрахунку змінюваної процентної ставки), за користування кредитом наданим в доларах США діятиме змінювана процентна ставка, встановлена на рівні максимального розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом наданим в доларах США за договором, визначеному в п. 1.3.4. договору.

Пунктом 1.3.9. Сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в п. 1.3. договору, відбувається автоматично і не потребує укладання між сторонами будь - якої додаткової угоди договору про внесення змін до договору. Про зміну змінюваної процентної ставки, банк письмово повідомляє позичальника із зазначенням дати, з якої змінюється змінювана процентна ставка за користування кредитом, але в будь - якому випадку не пізніше ніж за 15 календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Сторони погодили, що під належним чином зробленим письмовим повідомленням банком позичальника про зміну змінюваної процентної ставки за договором, сторони вважають повідомлення (з інформацією про новий розмір процентної ставки), зроблене шляхом використання будь - якого методу повідомлення, передбаченого п. 11.9 договору .

Крім того, додатковими угодами №58 від 30.01.2014, №59 від 30.02.2014, №60 від 03.02.2014, №61 від 07.02.2014, №62 від 10.02.2014, №63 від 26.02.2014, №64 від 04.06.2014, №65 від 06.06.2014, № 66 від 16.06.2014, №67 від 01.07.2014, №68 від 09.07.2014, №69 від 11.07.2014, №70 від 15.07.2014, №71 від 21.07.2014, №72 від 06.08.2014, №73 від 07.08.2014, №74 від 08.08.2014, №75 від 14.08.2014, №76 від 14.08.2014, №77 від 15.08.2014, №78 від 15.08.2014, №79 від 20.08.2014, №80 від 16.12.2014, №81 від 19.12.2014, №82 від 22.12.2014, №83 від 22.12.2014, №85 від 12.01.2015, №86 від 15.01.2015, №87 від 05.02.2015, №88 від 09.02.2015, №89 від 09.02.2015, №90 від 10.02.2015, №91 від 10.02.2015, №92 від 11.02.2015, №93 від 11.02.2015, №94 від 12.02.2015, №95 від 12.02.2015, №96 від 13.02.2015, №97 від 13.02.2015, №98 від 16.02.2015, №99 від 16.02.2015, №100 від 17.02.2015, №101 від 18.02.2015, №102 від 18.02.2015, №103 від 13.07.2015, №104 від 15.07.2015, №105 від 17.07.2015, №106 від 20.07.2015, №107 від 21.07.2015, №108 від 24.07.2015, №109 від 28.07.2015, 110 від 30.07.2015, №111 від 03.08.2015, №112 від 06.08.2015, №113 від 10.08.2015, №114 від 11.08.2015, №115 від 13.08.2015 до кредитного договору (далі - додаткові угоди до договору) банком надавалися транші кредиту та в п. 2 додаткових угод до кредитного договору було встановлено розмір процентів за користування кредитом за формулою LIBOR USD 6M +11,0% річних, але не менше 11.50% - 11, 75% річних.

За твердженням позивача, йому стало відомо за результатами аудиту консолідованої фінансової звітності позивача, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю Крестон Джі Сі Джі Аудит , що внаслідок неправомірного застосування банком мінімальної змінюваної процентної ставки за договором, а не змінюваного індикативу LIBOR USD 6M , йому було неправомірно нараховано 133 210, 68 дол. США процентів.

Позивач вважає, що п. 1.3. договору, який включає в себе підпункти 1.3.1. - 1.3.9. договору та п. 2 додаткових угод до договору є такими, що суперечать положенням ст. 1056 1 Цивільного кодексу України, а відтак підлягають визнанню недійсними. Позивач також вважає, що оскільки п. 1.3. договору визначена істотна умова кредитного договору - розмір процентів, то визнання вказаного пункту договору недійсним є підставою для визнання недійсним всього договору.

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про визнання недійсними п. 1.3. договору (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014), п. 2 додаткових угод № 58 - 83, 85 - 115 до договору та договору в цілому (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав відповідності умов, укладеного між сторонами договору вимогам чинного законодавства та загальним засадам цивільного законодавства щодо свободи договору.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Підставою недійсності правочину згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, є недодержання в момент вчинення правочину (23.01.2014 та в момент укладання додаткових угод № 58 - 83, 85 - 115 до договору) стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Згідно із ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Договір, укладений між сторонами, є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення сторонами додаткової угоди № 56) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ст. 1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором . Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: 1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; 2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів; 3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки .

Частина 1 зазначеної статті встановлює, що розмір процентів за кредитним договором і порядок їх сплати є договірними умовами, які узгоджуються сторонами в договорі кредиту.

Як встановлено судом, в п. 1.3. договору сторони застосували змінну процентну ставку по кредиту, встановили чіткий порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу та порядок зміни змінюваної процентної ставки, визначили порядок повідомлення позичальника про зміну процентної ставки та визначили граничні межі до яких може збільшуватися або зменшуватися процентна ставка.

На думку позивача, та обставина, що за домовленістю сторін, в договорі була встановлена нижня межа, до якої може бути зменшена змінна процентна ставка за договором, свідчить про те, що сторонами всупереч ч. 1 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України та п.1.3. договору встановлено ще один вид процентної ставки - фіксовану процентну ставку, під назвою мінімальна змінювана процентна ставка . Тобто на переконання позивача встановлення в кредитному договорі при застосуванні змінюваної процентної ставки граничних меж до яких ставка може зменшуватися заборонено положеннями ст. 1056 1 Цивільного кодексу України.

Також на думку позивача, при застосуванні передбачуваної у підпункті 1.3.6. пункту 1.3. договору та п. 2 додаткових угод до договору мінімальної змінюваної процентної ставки фактично нехтується вимоги статті 1056 1 Цивільного кодексу України щодо:

- можливості застосування в кредитному договору одного виду процентної ставки, а саме змінюваної або фіксованої;

- використання погодженого сторонами індексу у змінюваній процентній ставці, який повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів.

Проте, на переконання суду відповідні твердження позивача не ґрунтуються на положеннях самої ст. 1056 1 Цивільного кодексу України, адже із змісту вказаної статті чітко вбачається, що при застосуванні змінюваної процентної ставки кредитор має право самостійно збільшувати та зобов`язаний самостійно зменшувати процентну ставку саме на умовах і в порядку, встановлених кредитним договором, при цьому у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням вже погодженого сторонами (при укладанні договору) індексу, і крім того у кредитному договорі обов`язково визначається максимальний розмір збільшення процентної ставки (максимальна межа) . Останнє повністю нівелює доводи позивача, щодо відсутності у сторін договору права при застосуванні змінної процентної ставки встановлювати межі змінної процентної ставки. Законодавець встановив навіть обов`язок сторін встановити верхню граничну межу зміни процентної ставки, а та обставина, що законодавець не висловився у зазначеній нормі щодо встановлення нижньої межі (мінімальної), свідчить проте, що її встановлення законодавець відніс на розсуд сторін.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 Цивільного кодексу України внормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що принцип свободи договору, перш за все, означає право особи вступати чи утримуватись від вступу в будь-які договірні відносини.

Договірні відносини, а саме, відносини щодо укладення, виконання, зміни, припинення кредитного договору є за своєю суттю приватними відносинами і регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України й іншими нормативно-правовими актами, які базується на нормах Конституції України. Зміст принципу дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання випливає із загального принципу приватного права: дозволено все, що не заборонено законом .

У відповідності з правилом дозвільної направленості сторони (як суб`єкти цивільно-правових відносин) при укладені договору можуть вчиняти будь-які дії, що не заборонені законом. Основним проявом вказаного принципу є те, що більшість норм цивільного права носять диспозитивний характер.

За своїм змістом стаття 1056 1 Цивільного кодексу України є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яка надає сторонам договору свободу вибору у визначені розміру процентної ставки, умов її нарахування та не містить заборону чи обмеження щодо встановлення мінімального значення змінюваної ставки.

Свої вимоги щодо визнання недійсним договору в цілому позивач обґрунтовував тим, що оскільки п. 1.3. договору визначена істотна умова кредитного договору - розмір процентів, то визнання вказаного пункту договору недійсним є підставою для визнання недійсним всього договору.

Оскільки судом не встановлено порушення сторонами при укладанні спірних угод положень ст. 1056 1 Цивільного кодексу України та відповідно підстав для визнання недійсним п.1.3. договору (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014), відсутні підстави для визнання недійсним договору в цілому.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що при укладанні спірного договору (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014) та додаткових угод № 58 - 83, 85 - 115 до нього сторонами були дотримані вимоги ч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, укладений договір та зазначені додаткові угоди до нього відповідають ст. 1056 1 та іншим положенням Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відповідно в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Предметом доказування у будь-якій господарській справі є лише ті факти, які обґрунтовують заявлені вимоги або мають інше матеріально-правове значення для вирішення господарської справи по суті і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем заявлені вимоги про визнання п. 1.3. договору (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014), п. 2 додаткових угод № 58 - 83, 85 - 115 до договору та договору в цілому (в редакції додаткової угоди № 56 від 23.01.2014) недійсними, відповідно до предмету доказування у даній справі входять лише обставини дотримання сторонами вимог чинного законодавства на момент укладання договору та додаткових угод, і не входять будь - які інші обставини, зокрема, щодо виконання спірного договору, відповідно такі обставини не досліджувалися судом при розгляді справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність визначених законом підстав для визнання п. 1.3. договору, п. 2 додаткових угод № 58 - 83, 85 - 115 до договору та самого договору.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає, що оскільки суд не встановив підстав для задоволення позовних вимог, а навпаки встановив самостійні підстави для відмови у позові, у суду відсутні підстави для розгляду відповідної заяви відповідача, адже не доведення позовних вимог є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОВІАНТ" (14013, м. Чернігів, Чернігівська обл., вул. Пушкіна, 16; ідентифікаційний код: 32729070) до Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код: 25959784) про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 70-В/12/35/ЮО/КЛ від 24.12.2012 та договору в цілому недійсними відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору та інші витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОВІАНТ" (14013, м. Чернігів, Чернігівська обл., вул. Пушкіна, 16; ідентифікаційний код: 32729070).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.07.2020.

Суддя Г. П. Бондаренко