Рішення

від 08.07.2020 по справі 911/434/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/434/20

За позовомАкціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 108) ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Б. Хмельницького, 28. оф. 29) Простягнення 97050,00 грн Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового Булавіна Є.С.

Представники:

Від позивача Хлабистін Д.М. представник Від відповідача Сеньков О.О. адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом № НЮС-01/24 від 22.01.2020, заявивши вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» (далі - відповідач) 97050,00 грн штрафу за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №43542596 (вагон №66490657).

Позовні вимоги мотивовані порушенням відправником вимог законодавства щодо оформлення провізних документів, зокрема, ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, за яких у серпні 2019 року зі станції Суми Південної залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» здійснило відправлення вагону № 66490657 згідно з накладною №43542596 на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці. При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено невідповідність маси вантажу відомостям, зазначеним відправником у накладній, а саме: у вагоні №66490657 маса вантажу була вказана - 62300 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 56300 кг, що на 6000 кг менше, ніж вказано у накладній. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 97050,00 грн (19410 грн х 5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2020 відкрито провадження у справі № 911/434/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю спору в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

В установлений строк відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву від 13.03.2020 №45-В, відповідно до якого проти позову заперечує, стверджуючи про відсутність жодних законних передумов для задоволення заявленого позову. Так, відповідач посилається на те, що застосування штрафних санкцій можливе лише у разі їх встановлення у законах України, у тому числі Господарському кодексі України та/або договорі сторін. На переконання відповідача, спірні правовідносини сторін не передбачають підстав для стягнення п`ятикратного штрафу за невірне зазначення у перевізному документі маси вантажу, адже договір перевезення, оформлений у вигляді залізничної накладної №43542596, не містить умов про такий вид відповідальності. Крім того, відповідач наголошує на тому, що і чинне законодавство не передбачає такого виду відповідальності, тоді як посилання позивача на Статут залізниць та Правила оформлення перевізних документів є беззмістовним, адже ці акти не є законами України та стягнення штрафних санкцій на їх підставі є незаконним.

Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач просить призначити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, оскільки суд передчасно відніс її до категорії малозначних, адже не дивлячись на ознаки малозначності, мова йде про суттєві зміни судової практики у такій категорії спорів і розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження призведе до погіршення правового становища відповідача, позбавить його реальної можливості оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції. Також відповідач зазначає, що ця справа має виняткове для нього значення, адже стягнення суми штрафу, який не охоплюється його прибутками від здійсненого переведення за спірною накладною, та однозначно призведе до банкрутства підприємства, тоді як позивач не поніс жодних збитків від неправильного зазначення маси вантажу у накладній.

Проаналізувавши доводи відповідача, суд дійшов висновку про їх ґрунтовність, адже переданий на розгляд спір має суттєве значення для Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» як у фінансовому, так і правовому аспекті. При цьому судом враховано аргумент відповідача щодо неможливості касаційного оскарження рішення у справі, у разі незгоди сторони з ним, адже п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України встановлено обмеження для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку з цим, з метою уникнення порушення прав та інтересів учасників провадження, забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та дотримання принципу змагальність сторін, доступу до правосуддя, а також для всебічного і ґрунтовного з`ясування всіх обставин справи, встановлення істини у спорі ухвалою Господарського суду Київської області від 23.04.2020 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.05.2020, установлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив, відповідачу - строк для подачі заперечень.

Вміщені у відзиві на позовну заяву посилання відповідача на те, що позовну заяву подано не уповноваженою особою, судом відхиляються з мотивів того, що повноваження особи, яка підписала позовну заяву та правосуб`єктність позивача на звернення до суду з цим позовом в особі відокремленого структурного підрозділу перевірені судом на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі і, судом не було встановлено підстав вважати, що позов у цій частині не відповідає вимогам ч.2 ст.162 та ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України. Позов від імені юридичної особи - Акціонерного товариства «Українська залізниця» підписано посадовою особою, яка має для цього всі необхідні повноваження, що підтверджується довіреністю від 06.08.2019.

19.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де, з посиланням на норми чинного законодавства, позивач навів заперечення на доводи відповідача, вміщені в відзиві.

У підготовче засідання, призначене на 20.05.2020, сторони уповноважених представників не направили, у зв`язку з чим воно було відкладено на 10.06.2020 шляхом постановлення ухвали із занесенням до протоколу судового засіданні без виходу до нарадчої кімнати.

За клопотанням позивача його представник приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції згідно з ухвалами, постановленими 01.06.2020 та 25.06.2020.

У підготовчому засіданні 10.06.2020, вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд на місці без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

24.06.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2020.

01.07.2020 відповідач звернувся до суду з клопотанням від 01.07.2020, в якому просив суд витребувати від Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» статут Акціонерного товариства «Українська залізниця» та Положення про регіональну філію в редакції, чинній станом на день звернення до суду з позовною заявою.

У судовому засіданні 03.07.2020 судом відхилено клопотання відповідача від 01.07.2020 та роз`яснено присутньому у засіданні представникові, що провадження у справі №911/434/20 було відкрито за позовом юридичної особи - Акціонерного товариства «Українська залізниця» , тобто позивачем у справі є не відокремлений підрозділ зазначеної юридичної особи. При цьому згідно зі статутом підприємства, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 та Положенням про Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , витяг з якого міститься в матеріалах справи, відокремлений підрозділ (регіональна філія) може представляти інтереси головного підприємства в судах, виступаючи від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» .

До того ж Статут Залізниць України є у відкритому доступі в мережі Інтернет, у тому числі на сайті Акціонерного товариства «Українська залізниця» та на сайті Верховної ради України.

03.07.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.07.2020.

08.07.2020 у судовому засіданні після з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами та проведення судових дебатів судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду спору по суті представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі. Так, позивач просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача адміністративно-господарську санкцію, передбачену нормами чинного законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а представник відповідача просив у позові відмовити повністю з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Огляд оригіналів документів (крім залізничної накладної №43542596, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), приєднаних до позовної заяви, судоми не проводився, оскільки представник позивача приймав участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, а представник відповідача визнав достовірними всі письмові докази, копії яких були надані суду позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши заперечення проти позову, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» (далі - вантажовідправник, відповідач) зі станції Суми Південної залізниці за накладною №43542596 відправлено вагон №66490657 з вантажем - брухт чорних металів, не поіменований в алфавіті, вид 3, станція призначення - Кривий Ріг Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - АТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» .

Згідно з відомостями, зазначеними в оформленій відповідачем накладній №43542596, вантаж був завантажений у вагон №66490657 вантажовідправником навалом, вантаж покритий листами, маркування нанесене вапном, маса вантажу становила 62300 кг, спосіб визначення маси - на вагонних 150-тонних вагах, провізна плата склала 19140,00 грн.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (реєстрація в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082), вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

В процесі перевезення вантажу 15.08.2019 на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах у вагоні №66490657 було виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі.

Працівниками залізниці на вказаній станції складено комерційний акт №450003/184/106 від 15.08.2019, в якому встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №66490657 склала 56300 кг, що на 6000 кг менше ніж зазначено у накладній №43542596.

Переважування проводилось на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, заводський № 032, що пройшли держповірку 28.12.2018.

Результат переважування зафіксовано в книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах за №2196, виписка з якої міститься в матеріалах справи.

Дослідивши зміст комерційного акту від 15.08.2019 №450003/184/106, суд з`ясував, що він містить наступні відомості:

- у розділ «Г. Опис пошкодження» зафіксовано інформацію про вантаж з наступними характеристиками: «брухт чорних металів» , не поіменований в алфавіті, вид 3, навантажений навалом, укриття листами, маркування нанесене вапном, вага брутто не вказана, тара 21500 кг, нетто 62300 кг;

- у розділі «Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» описано, що при зважуванні вагону у статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням у присутності заступника ДС Клюєва, АРВ ОСОБА_1 , прийомоздавальника Рогозіної на справних вагах 150 тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - Вузол, заводський номер 032, що пройшли держповірку 28.12.2018, виявилося: вага брутто - 77300 кг, тара за документом - 21000 кг, нетто - 56300 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 6000 кг. Навантаження вантажу рівномірне на рівні бортів на 10 см вкрито листами заліза, звареними між собою. По документу значиться та в дійсності поверхня вантажу маркована вапном. Листове вкриття та маркування не порушене. В технічному відношення вагон справний. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті та укручені. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Також на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №1566 від 15.08.2019 щодо вагону №66490657 та вантажу за накладною №43542596, в якому зазначено, що комісією проведена перевірка маси вантажу у вагоні та встановлено, що фактична брутто вагона склала 77300 кг, тара вагону з ПД 21000 кг, маса вантажу нетто за ПД 62300 кг, фактична маса вантажу нетто 56300 кг, що менше документу на 6000 кг. Навантаження вантажу рівномірне, без поглиблень, вкрите листами заліза, марковано вапном, листове вкриття та маркування не порушене.

Посилаючись на вказані обставини, відомості комерційного акту від 15.08.2019 №450003/184/106 та акту загальної форми №1566 від 15.08.2019, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за один вагони за порушення правил перевезення вантажів, яким є зазначення у накладній невірної маси вантажу. Оскільки розмір провізної плати становив 19410,00 грн, ціна позову визначена в сумі 97050,00 грн (19410,00 грн х 5). Правовими підставами для нарахування позивач визначає ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України, наказ Міністерства транспорту України «Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів» від 21.11.200 №644.

Відповідач проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним і таким, що не ґрунтується на законодавстві, вказує, що ні законами України, ні договором перевезення не встановлено штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати по порушення оформлення провізних документів через невірне зазначення маси вантажу, яка є меншою від заявленої відправником.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Аналогічні положення містить і ст.908 Цивільного кодексу України, де закріплено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України «Про транспорт» , «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Частиною 5 ст.307 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України (далі - Статут) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457.

У ч.2 ст.1 Статуту закріплено, що він визначає права, обов`язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

На підставі цього Статуту Міністерством транспорту України затверджені Правила перевезення вантажів, обов`язкові для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

За приписами ст.23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.

Згідно з п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989). Відповідно до цих Правил накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч.1 п.1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Виходячи з приписів ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Обов`язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, конкретизовано у п.п.2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в яких закріплено, що вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної «маса вантажу в кг, визначена відправником» , де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: «Спосіб визначення маси» , де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: «на товарних вагах» , «на вагонних вагах вантажопідйомністю ... т» , «на елеваторних вагах» чи інших вагах; «Навантаження засобами» зазначається «відправника» , якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів).

Як визначено у п.7 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

У п.5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень Статуту залізниць загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатись розрахунковим методом за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини тощо).

Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з ч.1 ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Аналогічна норма закріплена також у ч.1 ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» .

В силу ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Аналогічна норми закріплена також у п.5.5 Правил.

Як вказувалося вище, у п.28 Правил приймання вантажів до перевезення закріплено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Наведені положення описаних підзаконних актів встановлюють вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликані забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначають критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена ст.118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, штраф, передбачений ст.118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Наведені судом норми чинного законодавства, що викладені від загальних до спеціальних і відсилочних, їх аналіз у сукупності спростовують заперечення відповідача щодо безпідставності позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення у вигляді невірного зазначення у перевізних документах маси вантажу через відсутність у договорі сторін, оформленому у вигляді накладної, умов про такий вид відповідальності, розмір штрафу та порядок його нарахування.

Згідно з ч.4 ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом установлено, що комерційний акт №450003/184/106 від 15.08.2019 підписаний належними особами відповідно до п.10 Правил складання актів.

Як вказувалося вище, відповідно до Статуту Залізниць та п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Отже, виникнення між сторонами у даній справі господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом підтверджується перевізним документом - накладною №43542596.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визначив масу вантажу способом зважування на 150-ти тонних вагонних вагах, про що зазначено у п. 26 накладної.

Як вже зазначалося у цьому рішенні, на станції Нижньодніпровськ-Вузол зважування вагону проводилось на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах.

У п.п.2.1, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 №442 зазначено, що засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ , які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Матеріалами справи підтверджується, що електронно-тензометричні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці, пройшли повірку у визначені Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України строки, що підтверджується технічним паспортом № 14 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) вагонні ваги, заводський №032, станція Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці.

Абзац 5 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує приписи ст.24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно з п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Ст.122 Статуту залізниць у сукупному застосуванні із ст.32 цього Статуту покладає на вантажовласника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із ст.118 цього Статуту залізниць України.

Як попередньо зазначалося, за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст.118 Статуту залізниць України).

Тому, для розрахунку штрафу завжди приймається провізна плата за всю відстань перевезення, незалежно від станції виявлення порушення (станції відправлення, станції перевезення або станції призначення).

Комерційний акт №450003/184/106 складено позивачем для засвідчення, зокрема, тієї обставини, як невідповідність маси вантажу з даними, зазначеними відправником у транспортних документах.

Судом встановлено, що позивачем розраховано штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати наступним чином: 97050,00 грн, де 19410,00 грн - це провізна плата за перевезення вантажу, помножена на п`ять.

Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагонів в залізничній накладній №43542596 належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 97050,00 грн є обґрунтованими і відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задовольняються повністю, а судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн покладаються на відповідача в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Інших судових витрат, крім судового збору, для їх покладення на відповідача, позивач не заявив.

Керуючись ст.11, 73-80, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» про стягнення 97050,00 грн штрафу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 97050 (дев`яносто сім тисяч п`ятдесят) грн штрафу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайтлес» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Б. Хмельницького, 28. оф. 29, ідентифікаційний код 40619594).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.07.2020.

Суддя О.О. Третьякова