Рішення

від 30.06.2020 по справі 911/850/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/850/20

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Гомі А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області, м. Звенигородка Черкаської області, в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області, м. Ватутіне Черкаської області,

до відповідача приватного підприємства фірми Каменяр , с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області,

про стягнення 68 493,35 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

прокурор: Набок Ю.В ., службове посвідчення № 044829;

від позивача: не з`явився ;

від відповідача: не з`явився ;

СУТЬ СПОРУ:

заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області, м. Звенигородка Черкаської області (далі по тексту - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 03.04.2020 № 31-651вих-20 в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області, м. Ватутіне Черкаської області (далі по тексту - Ватутінська міська рада) до відповідача - приватного підприємства фірми Каменяр , с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту - ППФ Каменяр ), в якому просить суд стягнути з ППФ Каменяр на користь Ватутінської міської ради заборгованість з орендної плати за землю у сумі 68 493,35 грн., в тому числі: 54 033,15 грн. основної заборгованості, 11 212,68 грн. пені, 842,60 грн. інфляційних втрат, 2 404,92 грн. процентів річних, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2013 між Ватутінською міською радою та ППФ Каменяр було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 3,8210 га, кадастровий номер земельної ділянки 7110200000:02:002:0028, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 1, для обслуговування існуючих виробничих приміщень.

Прокурор твердить, що відповідач обов`язку щодо сплати орендної плати за землю в обумовлені строки за вищевказаним договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість із сплати орендної плати за серпень, вересень 2018 року та листопад, грудень 2019 року та січень 2020 року у розмірі 54 033,15 грн., а також пеня за прострочений період в сумі 11 212,68 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 842,60 грн., проценти річних на суму 2 404,92 грн., що в загальному розмірі складає 68 493,35 грн. відповідно до розрахунку заборгованості фінансового управління Ватутінської міської ради від 25.03.2020 № 170/01-11.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2020 позовну заяву від 03.04.2020 № 31-651вих-20 прокурора в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.04.2020, 24.04.2020 та 27.04.2020 до господарського суду Київської області від прокурора надійшов лист від 23.04.2020 № 31-752вих-20 щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2020 позовну заяву заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/850/20, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, розгляд справи призначено на 25.05.2020. Цією ж ухвалою суд зобов`язав позивача надати документи та пояснення щодо низки питань, що входять до предмету розгляду у справі, а також витребував у відповідача документи, що підтверджують сплату останнім грошових коштів згідно спірного Договору.

07.05.2020 до господарського суду Київської області надійшов лист Звенігородської місцевої прокуратури від 05.05.2020 № 31-804вих-20 щодо надання на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2020 документів, які долучені судом до матеріалів справи.

15.05.2020 до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення від 12.05.2020 № 868/02-21 щодо надання платіжних документів, що підтверджують сплату відповідачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 за період серпень 2018 року - березень 2020 року.

Крім того, 22.05.2020 до господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 22.05.2020 № 945/02-21 про розгляд справи за відсутності позивача, у якому позивач повідомив суд, що повністю підтримує позовні вимоги прокурора.

У судове засідання 25.05.2020 з`явився прокурор; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103273212870, копію ухвали від 29.04.2020 відповідач отримав 12.05.2020, відтак був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі.

25.05.2020 в судовому засіданні з розгляду справи оголошено перерву до 30.06.2020, про що винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області.

28.05.2020 від відповідача до господарського суду надійшов відзив від 22.05.2020 № 37 на позовну заяву, в якому відповідач категорично заперечує проти нарахування пені на суму основної заборгованості, оскільки така неустойка не передбачена спірним договором, відповідно просить відмовити позивачу у стягненні пені в розмірі 11 2121,68 грн.

Відповідач зазначає, що дійсно з 25.04.2013 орендує земельну ділянку і сплачує орендну плату, але у 2016 році позивач збільшив вдвічі розмір орендної плати, посилаючись на девальвацію гривні та високу інфляцію, у свою чергу відповідач категорично заперечував проти такого підвищення.

Відповідач твердить, що дійсно 05.02.2020 отримав вимогу позивача про сплату заборгованості в сумі 97 259,99 грн., відповідно 17.02.2020 відповідач перерахував частково грошові кошти в розмірі 43 226,52 грн. Також, за змістом відзиву на позов, відповідач погоджується погасити розмір основного боргу, індекс інфляції та проценти річних за прострочення грошового зобов`язання після закінчення дії карантину.

Також, 28.05.2020 до господарського суду надійшло клопотання відповідача від 22.05.2020 № 38, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на більш пізній період після закінчення дії карантину.

03.06.2020 до господарського суду Київської області надійшла письмова відповідь прокурора від 01.06.2020 № 31-945вих-20 на відзив, зі змісту якої останній вважає вказані у відзиві на позов твердження відповідача, необґрунтованими, поверхневими та такими, що не відповідають дійсності, а тому просит суд відхилити їх. Зокрема, прокурор зазначає, що сторонами на момент укладення договору передбачено можливість нарахування штрафних санкцій у разі несвоєчасного внесення орендної плати.

05.06.20120 до господарського суду від позивача надійшли докази направлення письмових пояснень з додатками на адресу відповідача, а саме фіскальний чек Укрпошти та опис вкладення у цінний лист.

26.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання позивача від 26.06.200 № 1151/02-21 про розгляд справи у відсутності позивача.

30.06.2020 через електронну адресу суду від позивача супровідним листом від 30.06.2020 № 1166/02-21 також надійшли докази направлення письмових пояснень з додатками на адресу відповідача.

В судове засідання 30.06.2020 з`явився прокурор; представники позивача та відповідача у судове засідання повторно не з`явились. Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103273368292, копію ухвали від 25.05.2020 відповідач отримав 02.06.2020, відтак був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі.

Враховуючи також те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу № 911/850/20 за наявними матеріалами.

Розглянувши позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області до приватного підприємства фірми Каменяр , всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Приписами статті 15 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокурорами органу прокуратури, зокрема, є керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (частина 1 статті 24 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України Про прокуратуру підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру зазначає про порушення або загрозу порушення інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону України Про прокуратуру дає підстави дійти до висновку що інтереси держави (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - інтересів держави , про які зазначено в частині 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Статтями 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради, заступник керівника Звенігородської місцевої прокуратури виходить з того, що несплата орендної плати за землю комунальної власності до місцевого бюджету перешкоджає Ватутінській міській раді виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо охорони земель м. Ватутіне від негативного антропогенного впливу.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки земельна ділянка кадастровий номер 7110200000:02:002:0028, площею 3,8210 га знаходиться у межах м. Ватутіне та належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (довідка від 26.03.2020 №205359132), земельна ділянка кадастровий номер 7110200000:02:002:0028, площею 3,8210 га належить до комунальної власності Ватутінської міської ради; щодо об`єкту також здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди відповідно до договору оренди землі від 25.04.2013, орендар ППФ Каменяр , строк дії 49 років.

Відповідно до вимог статей 2, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в України Ватутінської міської рада є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

ППФ Каменяр користується земельною ділянкою по вул. Транспортна, 1, у м. Ватутіне площею 3,8210 га, кадастровий № 7110200000:02:002:0028 без сплати належним чином та в повному обсязі орендних платежів, у зв`язку з чим грошові кошти недоотримує місцевий бюджет міської ради.

Водночас, відповідно до інформації Ватутінської міської ради від 13.04.2020 № 705/02-21 заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати не вживались. Невжиття Ватутінською міською радою заходів реагування до усунення порушень, які мали місце під час стягнення орендної плати за договором оренди землі, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави та територіальної громади.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Ватутінською міською радою захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор і звертається до суду з даним позовом.

На підставі наведеного суд встановив, що у даному випадку наявне порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів в суді прокуратурою, що прокурор належно обґрунтував у позовній заяві, додавши до неї відповідні належні докази.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Рішенням Ватутінської міської ради Черкаської області від 29.11.2012 № 28-20/VI Про затвердження технічної документації із землеустрою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 3,8210 га по вул. Транспортна, 1, ППФ Каменяр для обслуговування існуючих виробничих приміщень.

Згідно з пунктом 2 рішення Ватутінської міської ради надано ППФ Каменяр в довгострокову оренду терміном на сорок дев`ять років земельну ділянку площею 3,8210 га по вул. Транспортна, 1, для обслуговування існуючих виробничих приміщень за рахунок забудованих земель Ватутінської міської ради.

Згідно з витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 27.02.2013 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки становить 1.298.

Так, 25.04.2013 між Ватутінською міською радою (орендодавець) та ППФ Каменяр (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Ватутінської міської ради від 29.11.2012 № 28-20/VI надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (категорія - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що знаходиться за адресою: вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне Черкаської області (7110200000:02:002:0028).

Відповідно до умов цього Договору:

- Договір укладено на 49 років (п. 8 Договору);

- за оренду земельної ділянки орендарі сплачують орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати: грошова оцінка земельної ділянки згідно розрахунку розміру орендної плати від 11.04.2013 № 10 за використання земельної ділянки складеної відповідно до рішення міської ради від 03.12.2004 № 23/8 Про затвердження матеріалів по розрахунку нормативної грошової оцінки земель по м. Ватутіне , рішення сесії міської ради від 29.11.2012 № 28-20/VI та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.02.2013 складає - 2 480 593,20 грн.; річна орендна плата за користування земельною ділянкою виділеною для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне встановлюється у розмірі 3,0%, від її нормативної грошової оцінки і становить 74 417,80 грн., в тому числі за місяць 6 201,48 грн. (п. 9 Договору);

- обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору);

- орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30-го числа місяця наступного за звітним (п. 11 Договору);

- умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися також у наступних випадках із моменту:

зміни ціьового призначення;

зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі інфляції;

погіршення стану оендованої земельної ділянки;

зміни коефіцієнтів індексації;

в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 13 Договору);

- передача земельної ділянки орендарем здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору);

- цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 45 Договору).

Як встановлено судом, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 3,82510 га для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.08.2013.

Прокурор зазначає, що підставою для звернення до суду із даним позовом стала наявність у ППФ Каменяр заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,8210 га по вул. Транспортна, 1, у м. Ватутіне Черкаської області, за періоди серпень - вересень 2018 року, листопад, грудень 2019 року та січень 2020 року.

Так, згідно розрахунку проведеного Ватутінською міською радою за вказаний період утворилася заборгованість, яка складається, зокрема (з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених у витягах Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.02.2018 № 97-23-0.172-295/176-18 та від 21.02.2019 № 201): за період серпень - вересень 2018 року -21 613,26 грн.; за період листопад - грудень 2019 року - 21 613,26 грн.; за період січень 2020 року - 10 806,63 грн.

Таким чином, за підрахунками позивача, загальна сума заборгованості з орендної плати за періоди серпень - вересень 2018 року, листопад - грудень 2019 року, січень 2020 року складає 54 033,15 грн.

З метою досудового врегулювання спору 07.02.2020 позивач звертався з письмовою вимогою № 173/02-21 до відповідача про сплату заборгованості по орендним платежам.

Відповідно до статей 1, 2, 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Водночас, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положенням частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі , визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім цього, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно з пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років (частини 1 та 2 статті 18 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (вказана правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 17.05.2018 та від 08.08.2018 у справах № 916/2344/17 та № 916/2956/17 відповідно).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України Про оцінку земель та Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012 (№826/1291/17).

За змістом статті 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Наведені правові висновки відповідають висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постановах від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, від 03.06.2020 у справі 920/356/19 , та висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі №916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

Як встановлено судом, умови щодо розміру, форми, строків і порядку внесення ППФ Каменяр орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, визначено пунктами 9-11 Договору.

Доказів визнання недійсним Договору або його окремих положень чи розірвання спірного Договору суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення даного Договору на час його підписання та в процесі виконання з боку сторін відсутні.

Проте обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор з посиланням на інформацію позивача зазначав орендну плату у 2018 - 2020 роках - 10 806,63 грн., що не відповідає умовам Договору, укладеного між сторонами даного спору.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.02.2018 № 97-23-0.172-295/176-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, станом на 26.02.2018 становить 4 322 650,54 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1.897.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Міськрайонного управління у Звенигородському районі та м. Ватутіному Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 21.02.2019 № 201 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, переданої відповідачу у користування за договором оренди, станом на 21.02.2019 становить 4 322 650,54 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 1.897.

Разом з тим, пунктом 13 Договору сторони дійшли згоди, що умови цього Договору про розмір орендної плати можуть переглядатися також у випадках із моменту: зміни цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; невиконання орендодавцем обов`язків щодо повідомлення орендаря про права третьої особи на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою; зміни коефіцієнтів індексації ; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. В таких випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього Договору.

Суду не подано доказів того, що сторони за взаємною згодою або у судовому порядку привели у відповідність до закону положення договору щодо нарахування та сплати орендної плати шляхом внесення до спірного Договору відповідних змін.

Таким чином, суд встановив, що сторонами зміни до договору в частині розміру орендної плати не вносилися.

Суд звертає увагу, що правовідносини позивача із відповідачем є договірними, а не контролюючими. Прокурором та позивачем не наведено доводів та доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами Договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі, або з інших підстав збільшувати встановлений саме договором розмір орендної плати.

Відтак, розмір орендної плати за Договором у спірний період 2018 - 2020 років регулюється пунктом 9 Договору у редакції від 25.04.2013, а саме: річна орендна плата за користування земельною ділянкою виділеною для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне встановлюється у розмірі 3,0%, від її нормативної грошової оцінки і становить 74 417,80 грн., в тому числі за місяць 6 201,48 грн.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 Цивільного кодексу України.

Таким чином, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, розмір якої встановлено Договором.

Відтак, суд здійснив власний розрахунок суми орендної плати, яка підлягає сплаті ППФ Каменяр , та встановив, що така становить 31 007,40 грн. (по 6201,48 грн. за серпень, вересень 2018, листопад, грудень 2019 та січень 2020).

Враховуючи вище наведене, вимога прокурора про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково в сумі 31 007,40 грн.

Прокурор просить суд також стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачену Договором пеню в сумі 11 212,68 грн. (за період 01.10.2018 - 25.03.2020), 3% річних в сумі 2 404,92 грн. (за період 01.10.2018 - 25.03.2020), 842,60 грн. інфляційних втрат (за період 01.10.2018 - 25.03.2020).

За умовами пункту 14 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас вимогами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між сторонами не встановлено.

Отже, здійснивши перевірку розрахунку пені, визначивши вірно період прострочення (не виходячи при цьому за межі заявленого прокурором періоду нарахування) окремо за кожним простроченим місяцем оренди, з наступного дня після спливу передбаченого договору строку оплати (пункт 11 договору) за шість місяців за станом на 25.03.2020, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 2 863,75 грн., у зв`язку з чим вимогу прокурора про стягнення з відповідача пені в розмірі 11 212,68 грн. слід задовольнити частково в сумі 2 863,75 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних та індекс інфляції не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, отже обмеження їх нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 ГПК України не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних (за період 01.10.2018-25.03.2020) становлять 620,87 грн., відтак вказану вимогу прокурора слід задовольнити частково в сумі 620,87 грн.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд бере до уваги рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, відповідно до яких при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунки починається з наступного місяця - червня.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат окремо за кожним простроченим місяцем оренди загалом за період жовтень 18 - березень 2020, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 1 117,00 грн. Суд ухвалюючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), відтак вказану вимогу прокурора слід задовольнити повністю в заявленій сумі 842,60 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області частково, ухвалює рішення про стягнення з приватного підприємства фірми Каменяр 31 007,40 грн. основного боргу, 2 863,75 грн. пені, 3% річних в сумі 620,87 грн., 842,60 грн. інфляційних втрат.

За приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на відповідача понесені прокурором витрати по сплаті судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства фірми Каменяр (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, буд. 40, код ЄДРПОУ 13733554)

на користь місцевого бюджету Ватутінської міської ради Черкаської області (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Дружби, буд. 8, код ЄДРПОУ; р/р UA538999980334119812000023005, отримувач УК у м. Ватутіному/Ватутіне/18010600, код отримувача: 36771538, банк отримувача: Казначейство України)

31 007,40 грн. (тридцять одна тисяча сім гривень сорок копійок) основного боргу,

2 863,75 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят три гривні сімдесят п`ять копійок) пені,

620,87 грн. (шістсот двадцять гривень вісімдесят сім копійок) процентів річних,

842,60 грн. (вісімсот сорок дві гривні шістдесят копійок) інфляційних втрат.

4. Стягнути з приватного підприємства фірми Каменяр (08170, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, буд. 40, код ЄДРПОУ 13733554)

на користь Прокуратури Черкаської області (18015, м. Черкаси, бульвар Шевченка, буд. 286, код ЄДРПОУ 02911119)

2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 10.07.2020.

Суддя О.В. Конюх