Ухвала

від 09.07.2020 по справі 915/2095/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

09 липня 2020 року Справа № 915/2095/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали

заяви Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» № 09-01/942 від 30.06.2020 про відстрочення виконання рішення у справі №915/2095/19

за позовом : Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 18, код ЄДРПОУ 30083966)

про стягнення заборгованості,

за участі представників :

від стягувача: Конопліцький І.В., згідно довіреності,

від боржника: Вірченко І.П., згідно довіреності,

встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2020 позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» : 23 139786,67 грн. - основного боргу за договором постачання природного газу №6187/1718-ТЕ-22 від 27.09.2017 року, 660599,88 грн. - пені, 1021577,41 грн. - 3% річних; 2201159,44 грн. - інфляційних втрат, 445817,24 грн. - судового збору, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2020 у справі №915/2095/19 залишено без задоволення.

01.07.2020 Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до господарського суду з заявою № 09-01/942 від 30.06.2020 про відстрочення виконання рішення у справі №915/2095/19 до 15.01.2021.

Ухвалою суду від 02.07.2020 судове засідання для розгляду заяви призначено на 09.07.2020 о 10:10 год.

07.07.2020 на електронну адресу суду надійшли заперечення стягувача на заяву про відстрочення виконання рішення.

У судовому засіданні 09.07.2020 представник боржника заяву про відстрочення виконання рішення підтримала, просить суд задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 15.01.2021.

Представник стягувача проти задоволення заяви боржника заперечує, з підстав викладених у письмових запереченнях від 07.07.2020.

09.07.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заяву боржника про відстрочення виконання рішення обгрунтовано посиланням на те, що товариство є стратегічно важливим та соціально значимим теплопостачальним підприємством міста Миколаєва оскільки забезпечує теплом та гарячою водою житлові будинки та квартири, школи, дошкільні заклади, лікарні, установи і організації, що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до статуту товариства, його єдиним акціонером є держава (100% акцій).

Основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об`єкти соціальної сфери, які мають постійну заборгованість перед товариством за спожиту теплову енергію, при цьому технічна можливість відключення боржників у підприємства відсутня.

Станом на 01.06.2020 заборгованість споживачів теплової енергії перед ПрАТ Миколаївська ТЕЦ склала 79 916 075,84 грн, заборгованість населення складає 70 337 711.66 грн, 5 112 602.68грн - ЖБК та ОСББ, 6 889,12 грн - борг релігійних організацій, заборгованість інших споживачів в сумі 3 682 958;24 грн та 775 914,14 грн - заборгованість бюджетних організацій.

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. №217 Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу , всі надходження на спеціальний рахунок Товариства, відкритий у вповноваженому банку для плати за теплову енергію від споживачів, розподіляються і першочергово перераховуються в частині вартості природного газу на спеціальний рахунок АТ НАК Нафтогаз України , а вже потім в частині виробництва, транспортування та постачання теплової енергії без урахування вартості природного газу -на поточний рахунок Товариства.

Тобто, левова частка коштів, які надходять від споживачів як плата за спожиту теплову енергію, вповноваженим банком відразу ж перераховується до АТ НАК Нафтогаз України як плата за природний газ, а Товариству перераховується лише залишок від зазначених коштів, за рахунок яких останнє має змогу гасити борги.

Відстрочення виконання рішення має для товариства важливе значення, оскільки сприятиме оптимізації умов, за яких товариство зможе не лише функціонувати, а й забезпечити якісну підготовку до наступного опалювального сезону.

Товариство забезпечує тепловою енергією більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва.

Товариство відноситься до категорій найстаріших теплогенеруючих підприємств країни (більш 115 років існування) виняткове значення має технічний стан основних фондів Товариства, технологічна застарілість основного обладнання та інших інженерних комунікацій носить затяжний характер, для підвищення енергоефективності та безаварійної роботи виробничого устаткування існує нагальна потреба в виконанні планових ремонтних робіт, системної реконструкції та модернізації енергетичного обладнання, що потребує залучення необхідних коштів.

Боржник також зазначає, що у зв`язку з необхідністю дотримання безперервності виробничого циклу товариства та для підвищення забезпечення безаварійних умов роботи, товариством здійснюються додаткові незаплановані витрати на усунення аварійних ситуацій, які виникають на теплових мережах, саме при проведенні гідравлічних випробувань встановлюються технічні дефекти, усунення яких потребує залучення значних коштів для їх відновлення, оскільки фактично зазначене технологічне обладнання має завершальний нормативний строк експлуатації. Ці аварійні ситуації, які відбуваються в міжопалювальний період, фактично є форс-мажорними обставинами, оскільки обсяги поривів, в т.ч. витоків води, є непередбаченими, на ліквідацію яких приорітетно витрачаються значні фінансові ресурси підприємства.

Боржник також вказує, що одним з наслідків порушення зобов`язання щодо своєчасних розрахунків за спожитий природний газ є тривале непогашення Державним підприємством Енергоринок заборгованості за відпущену товариством по договору № 495/02 від 28.04.2001 року до ОРЕ електроенергію.

У зв`язку з введенням в дію Закону України Про ринок електричної енергії та реалізацією виробленої електричної енергії за ринковою ціною на РДН та ВДР, що значно нижче собівартості виробництва електричної енергії на ТЕЦ, збитки від зазначеного виду діяльності ПрАТ Миколаївська ТЕЦ склали:

листопад 2019 - 591тис.грн..

грудень 2019 - 3 805 тис. грн.,

січень 2020 - 2 284 тис. грн.,

лютий 2020 - 1 529 тис. грн.,

березень 202 - 3 540 тис. грн.,

квітень 2020 - 3 300 тис. грн.,

разом за листопад 2019 - квітень 2020 - 15 049 тис. грн.

У зв`язку з запровадженням карантинних заходів товариство перейшло на простой.

ПрАТ Миколаївська ТЕЦ перебуває у скрутному фінансовому становищі, з квітня по листопад всі працівники підприємства переведені на 4-х денний робочий тиждень.

Боржник також зазначає, що жодним чином не ухиляється від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед стягувачем, в тому числі і шляхом відстрочення виконання рішення суду та просить суд враховуючи виключність наведених вище обставин, відстрочити виконання рішення до 15.01.2021.

Заперечення стягувача обгрунтовано посиланням на те, що в підтвердження тяжкого фінансового стану божник долучив до заяви про відстрочку виконання вищезазначеного судового рішення довідки по заборгованості фізичних та юридичних осіб споживачів теплової енергії ПрАТ "Миколаївська ТКЦ" і заборгованість ДП "Енергоринок" за електричну енергію вироблену ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ", які засвідчують значні суми дебіторської заборгованості перед божником загалом на 114581494,35 грн.

На думку стягувача, вказане свідчить про неналежне ведення боржником господарської діяльності, зокрема роботи щодо стягнення коштів із боржників ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль".

Стягувач наголошено, що протягом останніх рокі боржник є активним учасником закупівель електронного майданчик комерційних та державних тендерів Prozzoro, що свідчить про активну господарську діяльність.

Стягувач вважає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В той же час, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання ним рішення суду.

Стягувач зазначає, що НАК Нафтогаз України , як суб`єкт господарювання державного сектору економіки, яка забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для безпеки та економіки держави.

Відповідно до Статуту позивача, реалізація імпортного природного газу суб`єктам господарювання є однією з основних видів діяльності позивача.

За спірним договором постачався імпортований природний газ, закуплений позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення цих строків, аж до припинення постачання природного газу на територію України, а тому позивач розраховує на те, що вчасне виконання боржником своїх зобов`язань перед позивачем, в тому числі за судовими рішеннями, мінімізує ризик невчасних розрахунків компанії за поставлений за зовнішньоекономічними контрактами імпортований природний газ, зменшить можливі фінансові втрати позивача та позбавить необхідності залучати комерційні кредити для розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додані до заяви письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

При розгляді даної заяви судом досліджувався ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Судом встановлено, що несвоєчасне погашення заборгованості перед стягувачем сталося не з вини боржника, оскільки єдиним джерелом для оплати спожитого газу є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенцій на погашення різниці у тарифах на теплову енергію, які до цього часу не відповідають фактичній собівартості теплової енергії.

Судом при розгляді заяви також враховано, що боржник визнає наявність обов`язку виконання рішення по даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем.

Наданий боржником Звіт про фінансові результати за 2019 рік та копія Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2019 (т.2 а.с.26,27) свідчать, що 2019 рік для відповідача закінчився із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 46575000,00 грн, при тому, що статутний капітал становить 62513000,00 грн.

Що стосується виробничої діяльності боржника, то основною метою та предметом діяльності ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» - є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Миколаєва. Іншої мети та предмету діяльності товариство не має та здійснює лише зазначений вище вид діяльності. Товариство забезпечує тепловою енергією більш ніж 40% споживачів теплової енергії міста Миколаєва. Таким чином, боржник зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста.

Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. При цьому, відповідно до Інформації про заборгованість абонентів перед ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» станом на 01.06.2020 загальна сума заборгованості становить 79916075,84 грн, з яких: заборгованість основного споживача теплової енергії населення - 70337711,66 грн, бюджетні установи - 775914,14 грн, 5112602,68 грн - ЖБК та ОСББ, 6889,12 грн - борг релігійних організацій, заборгованість інших споживачів (промисловість) в сумі 3682958,24 грн (т.2 а.с.24).

До того ж, відповідно до довідки заборгованість ДП «Енергоринок» перед боржником станом на 31.05.2020 складала 34665418,51 грн (т.2 а.с.25) та з 31.12.2019 не погашалась ДП «Енергоринок» .

В підтвердження максимального вчинення залежних від божника дій на погашення заборгованості перед позивачем, боржником надано суду докази здійснення претензійно-позовної роботи відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Так, за інформацією відповідача (т.2, а.с.28) за 2019 рік ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» направлено 39810 попереджень боржникам на загальну суму 195175,57 тис. грн та 213 претензій на суму 6250,78 тис. грн, пред`явлено 394 позови на суму 4809,82 тис. грн.

Вказані обставини, на думку суду свідчать про те, що боржник не уникає свого обов`язку перед стягувачем, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак у зв`язку з несприятливою фінансовою ситуацією в економіці держави в цілому, підвищення тарифів та низьким рівнем платоспроможності населення, не може виконати рішення суду негайно.

При цьому, згідно з Порядком розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, переважна більшість грошових коштів, що надійшли від споживачів, перераховуються відповідачем за спожитий природний газ на рахунок гарантованого постачальника природного газу ПАТ «НАК «Нафтогаз України« , і в розпорядження відповідача не потрапляють.

За твердженням боржника, коштів, які надходять від споживачів, не вистачає для виконання в повному обсязі податкових зобов`язань, зобов`язань по виплаті заробітної плати, розрахунків за енергоносії, здійснення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт.

Судом також приймаються до уваги твердження боржника, що після закінчення опалювального сезону 2019-2020 років значно знизився рівень платежів від населення за спожиті послуги теплопостачання, а саме в цей період товариство здійснює ремонтні роботи, але у зв`язку з запровадженням карантинних заходів змушене було перейти на простой, на підтвердження чого відповідачем надано копії наказів по підприємству №127 від 09.04.2020, №128 від 13.04.2020, №143 від 23.04.2020 (т.2 а.с.30-32). До того ж, з квітня по листопад всі працівники підприємства переведені на 4-х денний робочий тиждень за наказом №43 від 29.01.2020 (т.2 а.с.29), в зв`язку з необхідністю економії фонду оплати праці для своєчасної виплати заробітної плати працівникам.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують відсутність можливості виконання рішення суду у даній справі на даний момент та свідчать про тяжке фінансове становище підприємства та реальну загрозу його банкрутства.

Натомість, стягувачем не надано жодних доказів, які підтверджують понесенням ним збитків або можливості їх понесення у зв`язку з несвоєчасним виконанням боржником прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором.

При розгляді заяви судом взято до уваги, що АТ «НАК «Нафтогаз України» має стратегічне значення для економіки і безпеки держави , однак, останнім не надано суду жодних доказів того, що його фінансовий стан є гіршим за фінансовий стан боржника .

За вказаних обставин, вжиття на даний час державною виконавчою службою заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи підприємства та неможливості виконувати покладені на нього завдання. Поступове збільшення розміру збитків підприємства свідчить про наявність реальної загрози банкрутства підприємства, що, враховуючи соціальну значимість останнього, може призвести до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, лікувальних закладів, шкіл, інших об`єктів соціальної сфери міста, бюджетних установ та державних закладів. В свою чергу, в умовах існуючої соціальної напруги та суттєвого погіршення платоспроможності населення, такі дії можуть призвести до соціального вибуху.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши вказані обставини та проаналізувавши докази, надані боржником в обґрунтування своєї позиції, врахувавши інтереси стягувача, суд вважає, що соціальний статус боржника, його матеріальний стан, вжиття ним заходів до стягнення заборгованості з безпосередніх споживачів теплової енергії, відсутність вини у несвоєчасному погашенні заборгованості перед стягувачем, надають суду достатньо підстав для часткового задоволення заяви боржника та відстрочення виконання рішення - до 15.10.2020.

Керуючись ст.ст.202, 234, 235, 331, п.4 Розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» за вих.№09-01/942 від 30.06.2020 про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.01.2020 у справі №915/2095/19 - до 15.10.2020.

3. Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 10.07.2020.

Суддя В.О.Ржепецький