Рішення від 30.06.2020 по справі 916/525/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/525/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Борисовій Н.В.,

розглядаючи справу № 916/525/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

до відповідача: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 1 198 976,20 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Овчинніков Б.С. - на підставі довіреності №54/12 від 26.12.2019 р.;

від відповідача - Чібічьян О.Р., довіреність № 2046, дата видачі : 25.10.2019р.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 198 976,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "31" березня 2020 р. о 10:15 год.

05.03.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" вх.ГСОО№5875/20 про проведення судового засідання по справі №916/525/20 в режимі відеоконференції, у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/525/20, за участю повноважного представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити: Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50029. м. Кривий Ріг, вул. Невська, б. 3)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.03.2020 року клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" від 05.03.2020р. вх.ГСОО№5875/20 про проведення судового засідання по справі №916/525/20 в режимі відеоконференції було задоволено та доручено Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50029. м. Кривий Ріг, вул. Невська, б. 3) проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" у судовому засіданні при розгляді справи №916/525/20, яке призначене господарським судом Одеської області на 31.03.2020р. о 10 год. 15хв.

17.03.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№6895/20, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу у позовних вимогах про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 1 198 976,20грн.

Також, 17.03.2020р. відповідачем було надано суду заяву за вх.№6893/20 про зменшення розміру штрафних санкцій по справі №916/525/20 на 50% до розміру 599 488,10грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.03.2020 року відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , Указу Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року» , «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2» , Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед відвідувачів та працівників суду, судом було перенесено судове засідання у справі №916/525/20, яке призначене на 31.03.2020р. о 10год.15хв., а саме на « 09» квітня 2020р. о 10год.00хв.

26.03.2020 року від позивача Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи вх.. №7836/20.

31.03.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.№8187/20, відповідно до якої позивач просить позов задовольнити, а клопотання про зменшення штрафу залишити без задоволення.

09.04.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява за вх.№9054/20 в порядку ч. 8 ст.129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. було відкладено підготовче засідання до 30.04.2020р. о 11:15 год.

16.04.2020р. позивачем було надано клопотання за вх.№9672/20 про залучення до матерілів справи додаткових документів.

28.04.2020 року до канцелярії господарського суду Одеської області від Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яку доручити Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (50029. м. Кривий Ріг, вул. Невська, б. 3).

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/525/20 на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 19.05.2020р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2020р. було закрито підготовче провадження у справі №916/525/20 та призначено справу до розгляду по суті на 02.06.2020р. о 09:20 год.

02.06.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшли пояснення за вх.№14096/20 до заяви від 18.03.2020р.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2020р. було відкладено судове засідання до 16.06.2020р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. було відкладено судове засідання до 30.06.2020р. о 16:00 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

30.06.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - Перевізник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Замовник, позивач) 15.02.2018 укладено Договір про надання послуг №10548/ЦТЛ-2018/279-70-04 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом цього Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 1.2 договору наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:

- вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;

- вагон залізниці іншої держави - вагон який належить залізниці іншої держави та наданий перевізником у відповідності до окремих договорів та угод;

- вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;

перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення ( далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно;

- послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого сторонами у додатку № 1 до договору;

- інструкція на повернення вагонів - порядок заповнення окремих граф перевізного документу при поверненні порожнього вагону перевізника на території України, розміщений на сайті: uz-cargo.com.

Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Положеннями п.п. 2.1.6 п. 2.1 договору визначено, що замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

В пп. 2.3.1 п. 2.3 договору передбачено, що перевізник зобов`язаний розглядати замовлення на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника. Погодження замовлення не породжує безумовний обов`язок для перевізника виконати перевезення.

За умовами положень п. 3.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.

Згідно п. 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 договору розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах визначається в наступному порядку: при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки за такими формулами:

В = Вван + Впор

Вван = Спл X (Тван + Тдод ),

Впор = Спл X (Тпор + Тдод ),

де:

Вван - плата за використання вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн./вагон.;

Впор - плата за використання вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн./вагон.;

Тван - нормативна кількість діб у вантажному рейсі;

Тпор - нормативна кількість діб у порожньому рейсі;

Тдод - кількість діб відповідно до статті 24 УМВС або пункту 2.4 Правил обчислення термінів доставки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11,2000 за № 865/5086). Тдод може не застосовуватися згідно рішення Перевізника. Інформація про застосування Тдод зазначається у додатку 2 до договору.

Спл - ставка плати за використання вагонів перевізника для відповідного типу, грн /вагон за добу, зазначена в додатку № 2 до цього Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.

Нормативна кількість діб використання вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:

Тван = Lван /Vдост ,

Тпор = Lван X Кпп / Vдост

де:

Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;

Vдост - нормативна кількість кілометрів за одну добу, км відповідно до пункту 1 Правил обчислення термінів доставки та параграфом 1 ст. 24 УМВС, км/добу;

Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу до навантаженого, зазначено у додатку 3 до

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.

Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та/або публікація оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення» .

Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору визначено, що при замовленні вагону перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) замовник сплачує:

- плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником тарифів на дату відправлення вантажу;

- плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів,

- плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1;

- компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів до тарифи Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.

Умовами п. 7.1 договору передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості у претензійно-позовному порядку:

- претензії за незбережені перевезення та прострочення в доставці вантажів при перевезенні, в тому числі в міжнародному сполученні, надсилаються на адресу: 03680, Україна, м. Кнїв-150, вул. Тверська, 5. Факс: (044) 465-40-83;

- всі інші претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, як у внутрішньому так і в міжнародному сполученні, заявляються перевізнику на відповідну адресу.

В п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.

Згідно п. 8.2 договору для організації електронного документообігу використовуються інформаційні системи, в тому числі: АС Клієнт УЗ, АС Месплан, ПАК АЕДО (програмно-апаратний комплекс «Архів електронного документообігу залізничного транспорту» з комплексною системою захисту інформації у відповідності до вимог законодавства України. 8.2.Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає:

8.2.1. Оформлення наступних документів з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):

- замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12;

- накладна та супроводжувальні документи при перевезенні у міжнародному сполученні;

- накладна УМВС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь;

- податкова накладна;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Можливість оформлення наступних документів з накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):

- відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46;

- відомість плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а;

- повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами;

- накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92;

- відомість плати за користування контейнерами форми ГУ-46к;

- пам`ятка про видачу/приймання контейнерів;

- повідомлення про прибуття вантажу;

- повідомлення про подавання вагонів;

- заява про переадресування вантажу;

- облікова картка;

- зведена відомість;

- договір про надання послуг і додатки до нього.

Відповідно до п. 8.3 договору замовник зобов`язується:

8.3.1 Реєструвати користувачів Замовника в автоматизованій системі залізничного транспорту.

8.3.2 Застосовувати криптографічний захист електронних документів.

8.3.3 Узгоджувати із перевізником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засоби та каналів зв`язку під час електронного документообігу.

8.3.4 За власний рахунок провести оснащення програмно-технічними засобами, у т.ч. ключами ЕЦП.

8.3.5 Дотримуватися встановленого часу на обробку електронного документа та відповіді перевізнику.

8.3.6 У разі виникнення непередбачених ситуацій узгоджувати із перевізником послідовність дій з їх усунення.

8.3.7 Не передавати свої права за цим договором третій особі.

В п. 8.4 договору сторони передбачили, що перевізник зобов`язується:

8.4.1 Реєструвати та підключати замовника до АС Клієнт-УЗ, у т.ч. створити обліковий запис в АС Клієнт-УЗ, надати йому login та password, інформувати про наявність облікового запису в АС Клієнт-УЗ.

8.4.2 Узгоджувати із замовником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засобів та каналів зв`язку для реалізації електронного документообігу.

8.4.3 Надавати у встановленому порядку на вимогу замовника консультації з питань, пов`язаних із застосуванням електронного документообігу, передбачених цим додатком.

8.4.4 Дотримуватися вимог регламенту з надання послуг ЕЦП будь якого акредитованого центру сертифікації ключів (далі - АЦСК) України, програмне забезпечення, формування та перевірка ЕЦП якого функціонує за узгодженим реквізитним складом та структурою АС Клієнт -УЗ або АЦСК.

8.4.5 Дотримуватися технології та встановленого часу на обробку електронного документа, передбаченого н. 8.5.5 та надання його замовнику,

8.4.6 Своєчасно інформувати замовника щодо будь-яких змін, пов`язаних з електронним документообігом.

8.4.7 Нести відповідальність за схоронність своїх закритих ключів ЕЦП і за дії свого персоналу при обміні електронними документами. Сторона, що несвоєчасно повідомила про випадки втрати або компрометації закритих ключів ЕЦП, несе відповідальність за прямі збитки, що виникли в результаті втрати або компрометації ключів.

8.4.8 Нести відповідальність за збереження та нерозповсюдження аутентифікаційних даних для доступу до автоматизованих систем.

8.4.9 Розміщувати та зберігати електронні документи в ПАК АЕДО.

Згідно умов п. 8.5 договору порядок оформлення, прийом та узгодження електронних перевізних документів:

8.5.1 Замовник формує електронний перевізний документ (далі - ЕПД) та передає їх перевізнику через АС Клієнт-УЗ не пізніше часу пред`явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.

8.5.2 Заповнення ЕПД УМВС здійснюється відповідно до вимог додатку № 1 до УМВС. ЕЦП замовника при відправленні проставляється в графі 1 ЕПД. Електронна печатка філії «ГІОЦ УЗ» «Удостоверено «ЭП ГИВЦ УЗ ‹дата наложения ЭП›» відображається в графах 1, 26, 64. Таким чином оформлений ЕЦЦ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

8.5.3. При негативних результатах перевірки замовник отримує засобами телефонного зв`язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його ЕЦП та повторно надсилає перевізнику,

8.5.4 Підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання ЕЦП. Па вимогу замовника перевізник засвідчує дату прийняття вантажу до перевезення шляхом проставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або на його вимогу перевізником.

8.5.5 Оформлений ЕПД із наявним ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), передається замовнику за допомогою інформаційних систем.

8.5.6 Видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за електронною накладною, проводиться за електронною накладною. На вимогу замовника перевізник може проводити видачу вантажу за паперовою копією електронної накладної.

8.5.7 Інформацію про прибуття вантажу за електронною накладною перевізник надає замовнику одночасно з повідомленням про прибуття вантажу.

8.5.8 Замовник заповнює електронну накладну УМВС відповідно до вимог Додатку 1 до УМВС з наявністю по прибуттю ЕЦП у графах 27, 36. Електронна печатка філії «ГІОЦ УЗ» «Удостоверено «ЭП ГИВЦ УЗ » відображається у графах 35,36. Таким чином оформлений ЕПД вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.

За умовами п. 8.7 договору замовник та перевізник вирішують питання пов`язані з організацією електронного документообігу шляхом переговорів,

За положеннями п. 8.8 договору у разі судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

В п. 8.9 договору вказано, що при наявності розбіжності у даних, що містяться у візуальних відображеннях електронних документів учасників перевізного процесу, з приводу уточнення достовірності даних, що містяться в електронних документах, сторони отримують оригінал електронного документу або його завірену візуальну паперову копію з ПАК АЕДО.

Положеннями п. 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» , або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Згідно із ч.2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил (Правил перевезення вантажів) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Судом встановлено, що в період серпня 2019 року на адресу ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ТОВ ТІС було здійснено перевезення вантажу маршрутами, призначенням на станції Ізмаїл-експорт та Чорноморська регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «УЗ» за накладними №№ 45726403, 46269601, 46046785, 45626728, 45692910, 46351755, 46197596, 46295259, 46554382, 46268306, 46325254, 45834975, 45834983, 45861556, 45861564, 45892668, 45927670, 46554374, 46554390, 46456703, 46456695, 46165809 та досилочною накладною до них №42159062.

Вказує, що під час здійснення перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, відміток у графі 49 залізницею не зроблено, у зв`язку з чим позивачем нараховано суму штрафу відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

виконання митних та інших адміністративних правил;

тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;

необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 накладних та відмітками, проставленими Залізницею в графах 51,53 накладних.

Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 встановлено (п.1.1.), що залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням: у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками, вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах, дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, виходячи з 1 доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км. відповідно.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Передбачено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, належним доказом для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з порушенням встановлених термінів доставки вантажів та покладання такої відповідальності на вантажовідправника або вантажоодержувача мають бути комерційні або акти загальної форми, в яких повинні бути відображені причини затримки вантажу, та які повинні бути складені відповідно до вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Відповідачем такі акти не надані та не наведено жодних обставин, які б доводили відсутність його вини в затримці вагонів. В зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що вантаж був доставлений з простроченням з незалежних від залізниці причин.

Більше того, відповідач не заперечує щодо факту прострочення доставки, але надає пояснення із запереченнями щодо розміру нарахованого штрафу.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що згідно з п.3.2. Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору;

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Водночас, у даному випадку при встановленні розміру штрафу у правовідносинах, які виникли між Замовником та Залізницею, слід надавати оцінку спеціальному законодавству, яким визначено базу нарахування штрафу при порушенні термінів доставки вантажів.

Ст. 116 Статуту залізниць України базою нарахування штрафу встановлено провізну плату.

Додатком 3 Пояснення щодо заповнення накладної до Правил оформлення перевізних документів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 встановлено, що провізна плата зазначається залізницею у графі 31 накладної.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У даному випадку розмір штрафу встановлений актом цивільного законодавства.

Щодо зменшення розміру штрафу суд вказує наступне.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) передбачена статтею 233 ГК України та частиною 3 статті 551 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У частині 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Можливість зменшення розміру штрафу, господарський суд обґрунтувує тим, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відсутністю доказів негативних наслідків та збитків від несвоєчасної поставки.

Судом встановлено, що відповідач виконав (хоча і з простроченням) свої зобов`язання з перевезення вантажу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.Зі змісту зазначених норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2020р. по справі №916/2154/19.

З огляду на викладене, враховуючи необхідність дотримання збалансованості інтересів обох сторін, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді штрафу до 980 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до матеріалів справи позивачем, також, понесено витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, у зв`язку з тим, що Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" було змушене звернутися до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

30 березня 2018р. між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та Адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога було укладено Договір про надання правничої допомоги №180330/ЦГЗК відповідно до якого, зокрема, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладання додаткових угод до цього Договору.

Так, у відповідності до Договору про надання правничої допомоги № 180330/ЦГЗК від 30.03.2018р. позивачем надано послуги, які підтверджуються Актом приймання-передачі наданих послуг №240 від 07.04.2020р. на загальну суму 16 527,50грн., після чого позивачем було перераховано на поточний рахунок Адвоката 16 527,50грн., що підтверджується рахунком на оплату №240 від 07 квітня 2020р.

Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює види судових витрат, а саме судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З урахуванням того, що відповідно до наданих документів, а саме Договору про надання провової допомоги, додатковими угодами до нього, Актами приймання-передачі та рахунком на оплату, суд задовольняє частково розмір стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі - 16 527,50грн.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача без урахування зменшеного розміру нарахованого штрафу, та витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 198 976,20 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066, код ЄДРПОУ 00190977) 980 000 (дев`ятсот вісімдесят тисяч гривень), 00 копійок штрафу, 17 984 (сімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири гривні) ,66 копійок судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 16 527 (шістнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень) 50 копійок.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 10 липня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут