Рішення

від 02.07.2020 по справі 921/229/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2020 року м.Тернопіль Справа № 921/229/20 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС» , м.Рівне

до відповідача: Приватного підприємства «СЛАВНА-АГРОЕКОЛОГІЯ» , с.Славна Зборівського району Тернопільської області

про стягнення 251907,19грн,

за участю представників:

позивача: Стріла В.М., довіреність №б/н від 02.01.2020;

відповідача: не з`явився.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС» , м.Рівне, звернувся 31.03.2020 (згідно накладної на поштове відправлення №3301804569570) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «СЛАВНА-АГРОЕКОЛОГІЯ» , с. Славна Зборівського району Тернопільської області, про стягнення 251907,19грн, з яких: 126776,77грн основного боргу, 60005,36грн пені, 46108,54грн річних та 19016,52грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору поставки №407-ЗЗР-ГЮ-18 від 18.05.2018 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар - засоби захисту рослин.

Ухвалою суду від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.05.2020.

Ухвалою суду від 08.05.2020 внесено дані про представника позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 03.10.2001, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №921/229/20 в підсистемі «Електронний суд» .

Згідно ухвали від 22.05.2020 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС» про участь його представника в режимі відеоконференції.

Підготовче засідання в режимі відеоконференції 26.05.2020 не було проведено у зв`язку з перевищенням ліцензованої кількості користувачів спеціалізованої програми "TrueConf" та відсутністю у Господарського суду Рівненської області можливості користування відповідною програмою. У зв`язку з цим, на підставі 3 частини 2 ст.202 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою від 09.06.2020 підготовче засідання відкладено на 18.06.2020 та запропоновано учасникам справи надати документи, визначені в ухвалі суду від 27.04.2020.

Ухвалою від 18.06.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2020.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на долучені до справи докази.

Уповноважений представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, відзиву на позов чи будь яких інших заяв, в порядку просувального законодавства, не заявив. Про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення пересувного відділення поштового зв`язку м.Зборів Тернопільської області №4642500028013 від 30.04.2020, №4642500028161 від 13.05.2020, №4642500028404 від 28.05.2020, №4642500028552 від 29.05.2020, №4642500029010 від 23.06.2020, 4642500028943 від 16.06.2020 про вручення відповідних поштових відправлень.

Оскільки неявка відповідача, належним чином повідомленого про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні у відповідності до статті 202 ГПК України за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

18 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС» як Постачальником та Приватним підприємством Славна-Агроекологія як Покупцем укладено договір поставки засобів захисту рослин №407-ЗЗР-ГЮ-18 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати (поставити) у обумовлений строк покупцю засоби захисту рослин та іншу продукцію (товар), а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його. Загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки й інші умови, визначаються Специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього договору (п.п.1.1., 2.1, 5.1.1, 5.2.1, 5.2.2 договору).

Згідно п.п.3.2, 3.3 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по кількості №П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості №П-7 та інших нормативних документів, які регламентують приймання товару. Приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), відсутність ознак ушкодження і псування товару, й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово про це заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору передбачено, що ціна товару та загальна вартість товару вказується в специфікаціях. Покупець оплачує товар у строки, зазначені у специфікаціях шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на вказаний у договорі розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п.4.4 даного Договору.

Пунктом 5.2.2 договору передбачено обов`язок Покупця своєчасно оплачувати товар на умовах та в порядку, що визначені договором та додатками до нього.

У п.4.4 договору сторони домовилися визначити еквівалент ціни та загальну вартість товару в доларах США/ЄВРО. Еквівалент ціни товару в доларах США/ЄВРО визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікацій в гривнях на курс продажу долара США/ЄВРО на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації.

Ціна товару, що постачається на умовах попередньої оплати визначаться шляхом множення еквівалента ціни в доларах США/ЄВРО на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати.

Ціна товару, що постачається на умовах товарного кредиту визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичного відвантаження. Зміна ціни Товару на дату відвантаження фіксується Постачальником у видатковій накладній та не потребує додаткових угод чи погоджень обома сторонами договору. Сторони погодились, що сума в гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту (аванс та післяоплата), визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США/ЄВРО на курс продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку до української гривні, на дату, що передує даті здійснення такої оплати , який визначається (курс продажу) виходячи із середнього курсу продажу долара США/ЄВРО, опублікованого на сайті: http://finance.ua/ua/currency/#interbank.

Положення пункту 4.4 договору застосовуються при збільшенні курсу продажу долару США/ЄВРО на МВРУ до гривні на 1 і більше % (різниця між курсом, що зазначений у специфікації та курсом, що діє на момент здійснення оплати за товар або на дату відвантаження товару).

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність (розділ 6 договору).

Зокрема, пунктом 6.4.1 договору визначено, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов`язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст.625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних.

За невиконання чи/або неналежне виконання даного договору Покупець, крім вищезазначеного, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 15% від суми загальної заборгованості.

Відповідно до п.6.5 договору сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст.232 Господарського кодексу України, а здійснюється до моменту повного розрахунку; строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років.

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31.12.2018, а щодо невиконаних до цього дня зобов`язань та відповідальності - до повного їх виконання (п.8.5 договору).

На поставку кожної партії товару сторонами у Специфікаціях визначено асортимент, ціну та умови оплати товару, а саме:

- у специфікації №1 від 18.05.2018 товар, загальною вартістю 60260,48грн, що в еквівалентному виразі по курсу гривні щодо долара США 26,18грн/дол. США, згідно п.4.4 договору, становив 2301,73 доларів США; визначено строк його оплати до 15.10.2018;

- у специфікації №3 від 29.05.2018 товар, загальною вартістю 40390,26грн оплата встановлена 50% до 15.08.2018 та 50% до 15.10.2018 ; еквівалент вартості товару по даній специфікації був визначений згідно п.4.4 договору, виходячи з курсу 26,14грн/дол.США та становив 1545,15 доларів США. Також позивач стверджує, і це не заперечується у встановленому законом порядку відповідачем, у Специфікації №3 від 29.05.2018 вказано товар Таргет Макс в кількості 25 літрів, однак фактично відповідачу поставлено препарат в кількості 30 літрів, що вбачається з видаткової накладної від 04.06.2018; відповідно, сума Специфікації становить 43072,52грн, що еквівалентно 1607,70дол.США;

- у специфікації №4 від 05.06.2018 товар, загальною вартістю 15669,60грн, оплата визначена шляхом сплати 50% вартості до 15.08.2018, та 50% - до 15.10.2018; еквівалент вартості товару по даній специфікації визначено з урахуванням курсу гривні до долара США 26,16грн/дол. США, та склав 598,99 доларів США.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що ним на виконання умов договору було передано відповідачу товар, загальною вартістю 117955,40грн, що в еквівалентному виразі становить 4508,42 дол. США.

Так, згідно видаткової накладної №2015 від 22.05.2018 та товарно-транспортної накладної №3-2015 від 22.05.2018 відповідачем отримано 40л базаграну, 20л агрітоксу АР, 30л еколайну зернового (хелат) на загальну суму 59213,28грн з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №2242 від 04.06.2018 та товарно-транспортною накладною №3-2242 від 04.06.2018 відпущено відповідачу 30л Тагрет Максу, 30л Бі-58 новий,к.е, 180л еколайну бобового (хелат), 1л ВекстаСілПро на загальну суму 43072,52грн з ПДВ.

Згідно видаткової накладної №2244 від 08.06.2018 та товарно-транспортної накладної №3-2244 від 08.06.2018 відпущено відповідачу 50літрів Бі-58 Новий,к.е., вартістю 15669,60грн з ПДВ.

Дані видаткові накладні підписано представниками юридичних осіб, підписи скріплено печатками, що свідчить про приймання відповідачем товару в обумовленій кількості та ціною без жодних зауважень.

Утім, відповідачем договірних обов`язків в частині оплати переданого у власність товару за вказаними видатковими накладними не виконано.

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Агробізнес звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «СЛАВНА-АГРОЕКОЛОГІЯ» 251907,19грн заборгованості, в тому числі 126776,77грн основного боргу, 60005,36грн пені, нарахованої з 16.10.2018 по 30.03.2020, 46108,54грн - 25% річних за період з 16.10.2018 по 25.02.2020 та 19016,52грн штрафу. Позивач при обчисленні суми основного боргу виходив з встановленого станом на 30 березня 2020 року офіційного курсу гривні до долара США, положень п.4.4 договору, оскільки курс дол.США по відношенню до національної валюти збільшився більше, аніж на 1%. Згідно даних http://finance.Ua/ua/cuiTcncv/#interbank курс дол.США становить 28,12грн за 1дол.США, відповідно, суму заборгованості за товар позивачем визначено у розмірі 126776,77гривень

Оцінивши подані докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. При цьому, суд виходив з таких міркувань.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Обов`язок покупця щодо оплати товару передбачено частиною 1 ст.692 ЦК України.

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строки оплати встановлено сторонами у Специфікаціях (п.4.1 договору), а саме: по специфікації №1 від 18.05.2018 - до 15.10.2018; по специфікаціях №3 від 29.05.2018, №4 від 05.06.2018 - 50% вартості товару до 15.08.2018 та 50% у строк до 15.10.2018.

Слід зазначити, що Специфікація №1 до договору не підписана з боку Покупця, тобто строк оплати товару по даній Специфікації сторонами не було встановлено. В такому разі суд застосовує положення статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а саме товар, отриманий згідно видаткової накладної №2015 на загальну суму 59213,28грн з ПДВ відповідач повинен був оплатити 22.05.2018 року.

Між тим, суд погоджується з доводами позивача, що остаточний розрахунок за отриманий у власність товар відповідач мав здійснити не пізніше 15.10.2018.

Передача позивачем товару за договором від 18.05.2018 відповідачу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Докази погашення вказаної заборгованості у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надано.

Відповідно до частин 3 та 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати поставленого товару, закон покладає на Покупця.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, а також не повідомив про їх наявність, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст.ст.77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки станом на дату подання позову курс гривні до дол.США збільшився на 1 і більше відсотка, що підтверджується Витягами із веб-сайту за посиланням http://finance.ua/ua/currency/#interbank, долученими позивачем до позову, позивачем до спірних правовідносин застосовано умови п.4.4 договору при здійсненні розрахунку суми боргу, тобто з урахуванням курсу долара США, що існував на момент здійснення такого розрахунку. Отже, сума боргу, за наведеним позивачем розрахунком, збільшилась з 117955,40грн до 126776,77грн. Власного контрозрахунку вартості отриманого та неоплаченого товару відповідачем не надано.

Суд враховує, що у разі, якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором, стягненню підлягає сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову .

У даному випадку у Специфікаціях №1 від 18.05.2018, №3від 29.05.2018, №4 від 05.06.2018 сторонами визначено вартість товару в гривнях з визначеним еквівалентом в іноземній валюті (долар США).

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 126776,77грн основного боргу, визначений станом на 30.03.2020, є правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 126776,77грн боргу.

Розглядаючи заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих 25% річних, пені та штрафу, суд зазначає таке.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Судом встановлено факт несплати відповідачем у визначений договором строк (до 15.10.2018) коштів в сумі 126776,77грн за переданий у власність товар.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.4.1 договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов`язаний, на вимогу постачальника, сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежного здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст.625 Цивільного кодексу України у розмірі 25% річних .

Тобто, сторонами в договорі узгоджено та визначено інший розмір процентів, ніж той що визначено у ч.2 ст.625 ЦК України, а саме: 25% річних (п.6.4.1 договору), що не суперечить вказаній статті закону.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Відповідно до п.6.8 договору за невиконання чи/або неналежне виконання договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.

Беручи до уваги принцип свободи договору, суд не вважає такими, що суперечать вимогам законодавства, погоджені сторонами умови договору щодо сплати 25% річних та 15% штрафу (п.п.6.4.1 та 6.8 договору).

Відповідно до наданого суду розрахунку 25% річних по договору становить 46108,54грн, штраф - 19016,52грн, пеня в розмірі 60005,36грн.

Частиною 1 ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

У ч.6 ст.231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 ст.343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

У разі порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що, як зазначалося вище, узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить також і статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.09.2019 у справі №923/760/16, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Сторони у договорі передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Сторони також домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п.6 ст.232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до трьох років (п.6.5 договору).

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару, відповідно, наявності підстави для застосування відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, що передбачено п.6.4.1 та п.6.8 договору, а тому вимоги про стягнення з відповідача 25% річних в розмірі 46108,54грн (нараховані за період з 16.10.2018 по 25.02.2020 (498 днів)), 60005,36грн пені, нарахованої з 16.10.2018 по 30.03.2020 (532 днів) та 19016,52грн штрафу (126776,77х15%) є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

В даному спорі подані позивачем докази відповідачем жодним чином не спростовані.

Зважаючи на докази, подані на підтвердження понесених судових витрат та враховуючи, що жоден із учасників справи не зробив заяви про подання відповідних доказів після ухвалення рішення суду, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору (3778,61грн згідно платіжного доручення №4310 від 14.04.2020), в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 02.07.2020, відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СЛАВНА-АГРОЕКОЛОГІЯ» (с.Славна Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 37943444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД АГРОБІЗНЕС» (вул.Князя Володимира, 75, м.Рівне, ідентифікаційний код 37022936) - 126776 (сто двадцять шість тисяч сімсот сімдесят шість)грн 77коп. боргу, 46108 (сорок шість тисяч сто вісім)грн 54коп. - 25% річних, 60005 (шістдесят тисяч п`ять)грн 36коп. пені, 19016 (дев`ятнадцять тисяч шістнадцять)грн 52коп. штрафу та 3778 (три тисячі сімсот сімдесят вісім)грн 62коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням гарантій, встановлених п.4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2020.

Суддя Н.О. Андрусик