Ухвала

від 10.07.2020 по справі 927/220/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 липня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/220/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю. , розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 16.03.2020

Позивача: Фізичної особи-підприємця Лобосок Володимира Петровича

АДРЕСА_1

до відповідача: Чернігівської міської ради

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Лобосок Володимиром Петровичем подано позов до Чернігівської міської ради: 1) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи, 57-Б, шляхом зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку; 2) про визнання протиправним та скасування пункту 26 рішення №2З/VII-19 Чернігівської міської ради від 21.09.2017 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 серпня 2001 року, ОСОБА_1 придбав нерухоме майно - склад, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.Щорса, 57-б. Відповідно до п. 4.3 договору від 02.08.2001, правовстановлюючим документом, що підтверджує право тимчасового, довгострокового користування Продавцем земельною ділянкою загальною площею 31,94 га, на якій знаходиться склад, є державний акт на право постійного користування землею від 05.01.1994, виданий виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №168. 06.04.2002 (мовою документа) ОСОБА_1 придбав нерухоме майно - частину будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Чернігів, вул.Щорса, 57-к. Відповідно до п. 4.2 вказаного договору правовстановлюючим документом, що підтверджує право тимчасового, довгострокового користування Продавцем земельною ділянкою загальною площею 31,94 га, на якій знаходиться склад, є державний акт на право постійного користування землею від 05.01.1994 року, виданий виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №168. Рішенням Чернігівської міської ради від 21 вересня 2017 року п. 26 частина земельної ділянки площею 0,9957 (кадастровий номер 7410100000:01:036:0547), що за твердженням позивача знаходиться у його користуванні, була передана Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва автомобільної дороги). Позивач стверджує, що у зв`язку з тим, що відповідачем по справі не було чітко встановлено користувачів земельної ділянки, її правовий статус, розмір та її цільове призначення, дане оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню. Позивач вважає, що фактично відповідач по справі розділив земельну ділянку та частину вилучив із його користування не поставивши його до відома. Також, позивач вказує, що не було внесено жодних змін у технічну документацію. За таких обставин, позивач переконаний, що вказаними діями Чернігівська міська рада порушила порядок встановлення та зміни цільового призначення землі, що у відповідності до ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсним відповідного рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсною угоди щодо земельної ділянки.

Позивачем одночасно з позовною заявою була подана заява про забезпечення позову від 16.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2020 відмовлено фізичній особі-підприємцю Лобосок В.П. у задоволенні заяви про забезпечення позову №б/н від 16.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 встановлено позивачеві строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме у строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: навести нормативне обґрунтування, із зазначенням та посиланням на докази, позовної вимоги про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи, 57-Б, із зазначенням площі самовільно зайнятої земельної ділянки та із відповідним документальним підтвердженням, із зазначенням юридичної особи якої стосується таке зобов`язання, із конкретизацією в чому саме полягає самовільне зайняття земельної ділянки; надати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.04.2002, відповідно до якого він придбав нерухоме майно - частину будівлі, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул.Щорса, 57-к, надати належним чином засвідчену читабельну копію рішення (витягу) Чернігівської міської ради №2З/VII-19 від 21.09.2017 Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам ; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; належної якості та читабельну копію державного акта на право постійного користування землею, інформацію Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки.

Ухвала суду від 23.03.2020 направлена на адресу позивача (вул. Міхнюка, 1, к.406/1, м. Чернігів, 14000), що відповідає адресі вказаній позивачем у позовній заяві, повернулася 27.04.2020 до суду неврученою, з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання , та була повторно направлена позивачу 29.04.2020.

Як встановлено судом, ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 була отримана заявником 13.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором №1400048009079.

Суд також звертає увагу позивача на те, що він не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 у справі №927/220/20, яка має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review88360031).

З моменту офіційного оприлюднення ухвали Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 у справі №927/220/20 та внесення відповідного запису до ЄДР інформація про прийняття її стала загальновідомою.

Суд зазначає, що з урахуванням приписів ч.2 ст. 174, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви обраховується з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.ст. 113, 116 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Частиною 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, з урахуванням вихідних днів, десятиденний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви обраховується з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.03.2020 припадає на 25.05.2020.

Станом на 10.07.2020 вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.03.2020 щодо усунення недоліків позивачем - не виконано, будь яких заяв, клопотань до господарського суду з цього приводу не надходило.

При цьому судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами) на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , якою з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22.05.2020 до 31.07.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні установлено карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Окрім того, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, внесено, зокрема, зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до п. 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, в редакції вищевказаного Закону, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, з 11.05.2020 в Україні почато перший етап послаблення карантинних обмежень, введених у зв`язку з епідемією коронавірусу, зокрема, дозволено діяльність адвокатів (відповідно до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 №343).

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Позивач, скориставшись своїм правом звернення до суду, подаючи позов, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії ).

В рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Проте, як вже зазначалось вище, станом на 10.07.2020 жодних документів від фізичної особи-підприємця Лобосок Володимира Петровича на усунення недоліків позовної заяви на адресу Господарського суду Чернігівської області не надходило.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 у справі №927/220/20 було роз`яснено останньому, що в разі невиконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною та повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулась із позовною заявою.

За приписами частини 6 вказаної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви фізичної особи-підприємця Лобосок Володимира Петровича до Чернігівської міської ради: 1) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Мазепи, 57-Б, шляхом зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку; 2) про визнання протиправним та скасування пункту 26 рішення №2З/VII-19 Чернігівської міської ради від 21.09.2017 року Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам .

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

За таких обставин, керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву №б/н від 16.03.2020 та додані до неї документи повернути фізичній особі-підприємцю Лобосок Володимиру Петровичу.

Додаток на 26 арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.07.2020.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Н.Ю.Книш