Рішення

від 26.06.2020 по справі 202/3056/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3056/20

Провадження № 2/202/1425/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря судового засідання - Паленко І.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_3 до Дніпровської міської ради про внесення змін в додаткову угоду до договору оренди землі від 05.11.2019 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпровської міської ради про внесення змін в додаткову угоду до договору оренди землі від 05.11.2019 року, в якому просить суд визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 05.11.2019 року, укладену між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 в частині: Розділ 2. Пункту 1 Розділу Предмет договору цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053. загальна площа 0,7756 га. за адресою: по АДРЕСА_1 , (код КВЦПЗ) 12.11., (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу); Розділ 3 пункт 2 Розділу Об`єкти оренди : Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.11 (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу). Функціональне використання (вид використання): по фактичному розміщенню нежитлової будівлі; Розділ 8 пункт 16 Розділу Умови використання земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 12.11., для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу); Розділ 7 пункт 15 розділу Умови використання земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню нежитлової будівлі; визнати пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 324/48 від 25.09.2019 року частково не дійсним в частині застосування коду КВЦПЗ 12.11 (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу); зобов`язати Дніпровську міську раду привести пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 324/48 від 25.09.2019 року у відповідності до чинного законодавства шляхом внесення до вказаного рішення змін стосовно земельної ділянки площею 0,7756 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053 і передати в оренду ОСОБА_3 , в частині зміни коду цільового призначення з коду КВЦПЗ 12.11 на код КВЦПЗ 12.08; зобов`язати Дніпровську міську раду внести зміни в додаткову угоду від 05.11.2019 року, шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 21.09.2012 року у наступній редакції: Розділ 2 пункт 1 Розділу Предмет договору в наступної редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню автостоянки, яка розташована по АДРЕСА_1 ), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.08. (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій), з кадастровим номером 1210100000:04:251:0053; Розділ 3 пункт 2 Розділу Об`єкти оренди додаткової угоди до договору оренди землі від 05.11.2019 року укладеною між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 : Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.08 (Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Функціональне використання (вид використання): по факту розміщення автостоянки; Розділ 7 пункт 15 розділу Умови використання земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню автостоянки; Розділ 8 пункт 16 Розділу Умови використання земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 12.08 (Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). В інший частині умови додаткової угоди від 05.11.2019 року та договору оренди землі від 21.09.2012 року залишити без змін.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 21 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 року № 49/25 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ), кадастровий номер 1210100000:04:251:0053, загальною площею 0,7756 га, код цільового призначення 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Відповідно до умов вказаного договору орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню автостоянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення ділянки - 12. Землі транспорту. Факт передачі земельної ділянки підтверджено актом приймання - передачі від 21 вересня 2012 року. Зазначає, що орендована земельна ділянка з моменту укладання договору використовується позивачем у підприємницькій діяльності. В свою чергу, 25.09.2019 року відповідачем прийнято рішення № 324/48 про поновлення договору оренди землі від 21.09.2012 року, яким визначено поновити договір оренди земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, змінивши код виду цільового призначення земель (код КВЦПЗ) на 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу). Крім того, 05.11.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2012 року, згідно умов якої орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, яка розміщена по АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053. Функціональне використання по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.

У зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та відсутністю волевиявлення на це позивача 21.11.2019 року ОСОБА_3 звернувся до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради з заявою про внесення змін в додаткову угоду до договору оренди землі від 05 листопада 2019 року в розділ 3 в редакції - цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:01:381:0001, загальна площа 0.7756 га., код КВЦПЗ 12.08. (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Листом Дніпровської міської ради від 24.12.2019 року за Вих. № 8/13-3719 позивача повідомлено про те, що цільове призначення з кодом 12.08 не передбачає здійснення на земельній ділянці діяльності, пов`язаної з отримання прибутку. Відповідач Дніпровська міська рада вважає, що цільове призначення земельної ділянки за кодом КВЦПЗ 12.08, має менший коефіцієнт, який зменшує плату за використання земельної ділянки та зменшує прибуток.

Таким чином, відповідачем було фактично змінено предмет договору від 21.09.2012 року, а саме - використання земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053, загальною площею 0,7756 га., з кодом цільового призначення 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) на код КВЦПЗ 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), без врахування матеріалів погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що затверджено рішенням Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 року № 49/25 в якому визначено, що функціональне використання по факту розміщення автостоянки та проекту землеустрою. Крім того, відповідач змінивши предмет договору та цільове призначення земельної ділянки на код КВЦПЗ 12.11, збільшив податок на землю, вартість орендної плати, ніж зазначений код КВЦПЗ 12.08 основного договору оренди землі відповідно до наказу № 489 від 25.11.2016 року Міністерству аграрної політики та продовольства України Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки. Враховуючи викладене позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Не погоджуючись з заявленими позовними вимогами 24 червня 2020 року представником відповідача подано відзив на повну заяву, згідно якого остання посилається на те, що правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки. Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом. Так, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 року № 49/25 між позивачем та підповідачем був укладений договір оренди землі від 21.09.2012 р. (далі - Договір) на земельну ділянку (кадастровий номер 1210.100000:04:251:0053), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за умовами якого відповідно до п. 2.1. Договору, категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Пунктом 2.2. Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки: 12. Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту). Відповідно до п. 2.3. Договору, код КВЦПЗ 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Строк дії укладеного Договору до 06 березня 2019 року (п.8 Договору). В подальшому Дніпровською міською радою 25.09.2019 року було прийнято рішення №324/48 Про поновлення договору оренди землі від 21.09.2012 року гр. ОСОБА_3 , по фактичному розміщенню нежитлової будівля , яким було вирішено, зокрема, - поновити договір оренди землі від 21.09.2012 року (державна реєстрація від 23.10.2012 № 121010004000722), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П. 21.09.2012 за реєстровим номером 2206, укладений між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_3 , на підставі рішення міської ради від 27.06.2012 року № 49/25, на десять років, починаючи з 07.03.2019 року, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу); установити, що поновлення договору оренди землі здійснюється зі зміною істотних умов договору. Після, на підставі вищезазначеного рішення 05.11.2019 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі зі зміною істотних умов договору, та підписано з обох сторін без зауважень, та доповнень. Зазначає, що до прийняття рішення Дніпровської міської ради про поновлення договору оренди землі, за наслідками якого було укладено оскаржувану додаткову угоду до договору оренди, передувало звернення позивача з відповідним клопотанням. Так, 04.02.2019 року до Дніпровської міської ради надійшло клопотання від Позивача з проханням поновити договір оренди землі від 21.09.2012 №2206, в якому було зазначено, зокрема, що на ділянці розміщена нежитлова будівля, цільове призначення ділянки 12.11. (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), до клопотання позивачем були подані документи серед яких, зокрема, містився витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:04:251:0053. Відповідно до інформації про спірну земельну ділянку, яка міститься у витязі з ДЗКГ від 05.09.2019 року, цільове призначення спірної земельної ділянки 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу); категорія землі, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Тобто, на момент прийняття рішення міською радою щодо поновлення договору оренди землі код КВЦПЗ щодо земельної ділянки вже був змінений за особистою заявою Позивача від 04.09.2019 року з коду 12.08. на код 12.11, про що свідчить поданий витяг ДЗК на замовлення гр. ОСОБА_3 . Отже, з наведеного слідує, що вид використання земельної ділянки (код КВЦЗ) здійснюється на підставі заяви без розроблення окремої технічної документації із землеустрою, оскільки код використання не суперечить категорії цільового призначення, та цільовому призначенню в цілому, тобто наведене свідчить про хибне уявлення позивача щодо цільового використання земельної ділянки в розумінні чинного законодавства. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Тобто, з аналізу вищеозначеного вбачається, що визначена категорія земельної ділянки і є основним її цільовим призначенням, оскільки цільове призначення - це на рівні категорії (ст. 19 ЗК України), а не підкатегорії, тому що код КВПЦЗ застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Отже, код КВПЦЗ характеризує вид використання земельної ділянки в межах певної категорії цільового призначення цієї земельної ділянки. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України). З наведеного слідує, що зміна виду використання (код КВПЦЗ) спірної земельної ділянки в межах визначеної категорії землі (рішенням міської ради та договором оренди), тобто без зміни її категорії, здійснюється за письмовою заявою власника/користувача. З огляду на викладене вище, міська рада вважає позовну заяву безпідставною, оскільки, саме позивачем за його заявою були внесенні зміни до ДЗК щодо використання спірної земельної ділянки, за кодом КВЦПЗ 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), з огляду на що взагалі відсутній предмет спору.

25 червня 2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній вказує на те, що заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на клопотання позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.02.2019 року та витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2019 року, на підставі яких Дніпровською міською радою було прийнято рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.09.2019 року № 324/48 та укладено додаткову угоду до договору оренди землі з кодом цільового призначення ділянки 12.11. Однак, на думку представника позивача, вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 не міг долучити до клопотання про поновлення договору про оренду землі від 04.02.2019 року витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2019 року, оскільки витяг був сформований в вересні місяці 2019 року. Тобто позивач заздалегідь не міг отримати витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2019 року на дату подання клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.02.2019 року. Також зазначив, що клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.02.2019 року містить відмітку про долучення копії проекту додаткової угоди до договору оренди, тоді як у витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2019 року відмітка відсутня. Тому ствердження відповідача, що позивач здійснив зміну цільового використання земельної ділянки на підставі клопотання про поновлення договору про оренду землі від 04.02.2019 року не відповідає вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про Державний земельний кадастр . Також вважає, що відповідач безпідставно посилається, що підставою зміни виду використання земельної ділянки є лише письмова заява власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності. Так, не враховано, що п. б ч.2 статті 21. Закону України Про Державний земельний кадастр № 3613-УІ має ще наступні вимоги а саме: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 21 вересня 2012 року між ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.06.2012 року № 49/25 було укладено договір оренди землі.

Згідно умов Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню автостоянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 06 березня 2019 року.

Також згідно умов Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7756 га., категорія землі згідно зі ст. 19 ЗК України: земля промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки: 12. Землі транспорту, код КВЦПЗ: 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій), кадастровий номер: 1210100000:04:251:0053. Функціональне використання: по фактичному розміщенню автостоянки.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується двостороннім актом приймання - передачі земельної ділянки від 21 вересня 2012 року, земельна ділянка надана по фактичному розміщенню автостоянки.

Рішенням Дніпровської міської ради № 324/48 25.09.2019 року поноволено договір оренди земельної ділянки від 21.09.2012 року по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, код виду цільового призначення земель (код КВЦПЗ): 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу).

05.11.2019 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 21 вересня 2012 року, згідно умов якої орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлової будівлі, яка розміщена по АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053. Функціональне використання по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.

Суд враховує, що спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закон України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі,оскільки завчасно, тобто ще 04.02.2019 року звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди землі, додавши проект додаткової угоди до нього.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії Договору оренди землі, як це передбачено його умовами та вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами в судовому засіданні, додатковою угодою, укладеною 05 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та Дніпровською міською радою, було змінено код КВЦПЗ земельної ділянки, яка є об`єктом оренди, з коду КВЦПЗ 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) на код КВЦПЗ 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу), що, в свою чергу, суттєво змінило умови самого договору оренди землі від 21 вересня 2012 року, з вимогою про поновлення якого звернувся позивач.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що статтею 20 Земельного кодексу України передбачено порядок встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок.

Так, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 15 Закону України Про державний земельний кадастр визначено перелік відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Пунктом б частини другої статті 21 ЗУ Про державний земельний кадастр передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок,

- щодо земельних ділянок, які формуються, на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності,

- у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Виходячи з принципу ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, суд вважає, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ напрацьоване поняття якості закону, яка передбачає наступне: 1) чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні [Рішення Європейського суду з прав людини у справі Броньовський проти Польщі від 22 червня 2004 року]; 2) якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Це означає, що в національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ґавенда проти Польщі від 14 березня 2002 року та Рішення Європейського суду з прав людини у справі „Аманн проти Швейцарії" від 16 лютого 2000 року); 3) положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України від 14 червня 2007 року).

Відповідно до ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншою призначення.

Відповідно до Закону України Про автомобільні дороги ст. 1, визначає, що таке об`єкти дорожнього сервісу - спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, майданчики для стоянки транспортних засобів, майданчики відпочинку, видові майданчики, автозаправні станції, пункти технічного обслуговування, мотелі, готелі, кемпінги, торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми), автозаправні комплекси, складські комплекси, пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги, пункти миття транспортних засобів, пункти приймання їжі та питної води, автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу .

Тобто для облаштування та розміщення об`єктів дорожнього сервісу з кодом КВЦПЗ 12.11. (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) має бути відповідати загальним вимогам проектування ГБН В.2.3-37641918549:2018 року, що затверджено Міністерством інфраструктури України від 07.03.2018 року № 110.

Матеріали погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053, загальною площею 0,7756 га, не містять дозволу Державного управління автомобільними дорогами за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції, та не міститься проекту по облаштуванню, який має відповідати вимогам проектування ГБН В.2.3-37641918549:2018.

Також відсутнє й погодження, затвердження змін до документації із землеустрою, які здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Визначений в договорі оренді землі від 21 вересня 2012 році, код КВЦПЗ 12.08 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій) погоджений землевпорядною документацією, що відповідає вимогам Класифікації видів цільового призначення земель (Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548).

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053, загальною площею 0,7756 га, розрахована до нормативної площі земельної ділянки по фактичному розміщенню автостоянки, що відповідає висновку про фактичному розміщенню будівель та споруд автостоянки, що встановлені вимогами Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 № 44.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах порушив порядок, встановлений для зміни цільового призначення землі.

Також суд враховує, що станом на дату прийняття оскаржуваної угоди земельна ділянка вже існувала як окремий об`єкт, перебувала в наявності відповідна технічна документація, кадастровий номер, адреса розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доч.ч.1,2ст.89ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ: 26510514) про внесення змін в додаткову угоду до договору оренди землі від 05.11.2019 року, - задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 05.11.2019 року, укладену між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 в частині:

-Розділ 2. Пункту 1 Розділу Предмет договору цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053. загальна площа 0,7756 га. за адресою: по АДРЕСА_1 , (код КВЦПЗ) 12.11., (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу).

-Розділ 3 пункт 2 Розділу Об`єкти оренди : Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.11 (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу). Функціональне використання (вид використання): по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.

-Розділ 8 пункт 16 Розділу Умови використання земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 12.11., для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу).

- Розділ 7 пункт 15 розділу Умови використання земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню нежитлової будівлі.

Визнати пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 324/48 від 25.09.2019 року частково не дійсним в частині застосування коду КВЦПЗ 12.11 (для розміщення та експлуатація об`єктів дорожнього сервісу).

Зобов`язати Дніпровську міську раду привести пункт 2 рішення Дніпровської міської ради № 324/48 від 25.09.2019 року у відповідності до чинного законодавства шляхом внесення до вказаного рішення змін стосовно земельної ділянки площею 0,7756 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 1210100000:04:251:0053 і передати в оренду ОСОБА_3 , в частині зміни коду цільового призначення з коду КВЦПЗ 12.11 на код КВЦПЗ 12.08.

Зобов`язати Дніпровську міську раду внести зміни в додаткову угоду від 05.11.2019 року, шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 21.09.2012 року у наступній редакції:

-Розділ 2 пункт 1 Розділу Предмет договору в наступної редакції: Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню автостоянки, яка розташована по АДРЕСА_1 ), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.08. (для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій), з кадастровим номером 1210100000:04:251:0053.

-Розділ 3 пункт 2 Розділу Об`єкти оренди додаткової угоди до договору оренди землі від 05.11.2019 року укладеною між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 : Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 12.08 (Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій). Функціональне використання (вид використання): по факту розміщення автостоянки.

-Розділ 7 пункт 15 розділу Умови використання земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду: по фактичному розміщенню автостоянки.

-Розділ 8 пункт 16 Розділу Умови використання земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 12.08 (Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій).

В інший частині умови додаткової угоди від 05.11.2019 року та договору оренди землі від 21.09.2012 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Г.О. Кухтін