Рішення

від 10.07.2020 по справі 520/5639/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 р. № 520/5639/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, Управління соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) В.Бойченко ВП №61476929 від 08.04.2020 року про накладення на Управління соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області за невиконання рішення суду штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) В.Бойченка ВП №61476929 від 08.04.2020 року про накладення за невиконання рішення суду штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн є незаконною, оскільки на виконання рішення суду управлінням зроблено перерахунок допомоги, проте, відповідних асигнувань для забезпечення виконання рішень суду управлінню не виділено, відтак відсутні підстави для накладення штрафу.

Ухвалою від 26.05.2020 відкрито спрощене провадження з урахуванням положень ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, в якому пояснив, що судове рішення не було виконано боржником. Управління не повідомило про причини невиконання судового рішення, а тому у виконавця були законні підстави для накладення штрафу.

Положеннями ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення»КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Строк розгляду справи та виготовлення повного тексту здійснено з урахуванням положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження ВП № 61476929 з примусового виконання виконавчого листа № 520/11745/19, виданого Харківським окружним адміністративної судом про зобов`язання управління соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області виплатити ОСОБА_1 соціальну грошову допомогу за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 та з 01.05.2018 по 31.10.2018 у відповідності до перерахунку.

На підставі заяви стягувача 12.03.2020 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів.

Також 12.03.2020 виконавцем винесена постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн. та про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн.

У зв`язку із невиконанням протягом 10 днів постанови від 12.03.2020 та керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2020 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Листом від 21.04.2020 № 01-18/01-701 божник (позивач) повідомив відповідача лише про неможливість виконання постанови про накладення штрафу.

Листом від 24.04.2020 № 01-18/02/706 боржник (позивач) повідомив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано до сплати 17442,69 грн., проте виплату нарахованих коштів не проведено у зв`язку з тим що їх не передбачено кошторисом.

06.05.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

Листом від 20.05.2020 № 01-18/02/836 боржник (позивач) так само повідомив, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 нараховано до сплати 17442,69 грн., проте виплату нарахованих коштів не проведено у зв`язку з тим що їх не передбачено кошторисом на 2020 рік.

Не погоджуючись із постановою про накладення на штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Розглядаючи адміністративний спір по суті, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку правовідносинам що склались між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною восьмою статті 384 КАС України, якою регламентовано засади судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржені позивачем рішення державного виконавця на відповідність вищевказаним критеріям, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, зі змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.п. 1, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).

Згідно з ч.4 ст.19 Закону №1404-VIII, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як встановлено ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регламентований встатті 63 Закону №1404-VIII, відповідно до частини першої якої встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною другою статті 63 цього Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено судом12.03.2020 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів та у зв`язку із невиконанням рішення протягом наданого строку, державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2020 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.

З наданих до матеріалів справи копій листів надісланих позивачем вбачається, що лише після накладення штрафу спірною постановою позивач повідомив, що на виконання рішення суду у справі № 520/11745/19 ОСОБА_1 нараховано до сплати 17442,69 грн., проте виплату нарахованих коштів не проведено у зв`язку з тим що їх не передбачено кошторисом.

Проте суд звертає увагу, що позивачем до державного виконавця не надано документів які підтверджують дії спрямовані на виконання рішення суду (листи щодо зміни кошторису, тощо).

За встановлених обставин, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що державний виконавець належними та допустимими доказами підтвердив, що при прийнятті оскарженої постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, добросовісно та розсудливо, правомірно застосував до боржника визначені законом заходи впливу за невиконання без поважних причин рішення у встановлений строк.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наведені позивачем доводи та надані докази не спростовують правомірності оскарженого рішення державного виконавця та не дають суду підстав для його скасування. Отже, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 287, 271, 272 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління соціального захисту населення Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) третя особа: ОСОБА_1 про скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 липня 2020 року.

Суддя Севастьяненко К.О.