Рішення

від 20.01.2010 по справі 29/222-09-5330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

              

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.

Справа  № 29/222-09-5330

За позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;  

до відповідача  комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації"   

про стягнення 3000 грн.;  

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: не з’явився;  

Від відповідача:  не з'явився;

Суть спору:  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" про стягнення 3000 грн.

19.01.10р. за №вх. 1125 та 20.01.10р. за №вх.1177 до суду надійшли клопотання відповідно комунального підприємства "Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Дані клопотання судом відхиляються, оскільки у зв’язку із закінченням двохмісячного строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області суду від 07.12.09р. строк розгляду справи № 29/222-09-5330 був продовжений на 1 місяць, до 21.01.10р. У зв’язку з чим, задовольнити вищевказані клопотання сторін по справі не представляється можливим.

         Відповідач відзив на позов не надав, у зв’язку з чим  справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Відповідно до позову, 29.05.09р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_2 був укладений попередній договір, згідно п.1 якого сторони зобов’язались у строк до 16.06.09р. укласти договір оренди на перший поверх літ „А” бази відпочинку „Корал” за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт Затока, вул. Лазурна, 46 на умовах, встановлених цим попереднім договором.

Укладення основного договору сторонами було перенесено з метою надання підтвердження на день укладення права власності на день укладення договору права власності на  об’єкт оренди. За твердженням позивача, з метою отримання такої інформації 11.06.09р. він звернувся  до КП „"Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" із запитом щодо надання інформації за ким на день запиту зареєстроване майно бази відпочинку „Корал”. Про що, 09.09.09р. відповідачем було отримано відмову в отриманні такої інформації згідно ст. 23 Закону України „Про інформацію”.

Згідно п. 5 попереднього договору від 29.05.09р., сторона яка ухиляється від  укладання Основного договору, незалежно від причин, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням в укладенні Основного договору або його не укладенням, а також сплатити штраф у розмірі 3000 грн.

На думку позивача, у зв’язку з тим, що укладення основного договору було перенесено по причині необхідності підтвердження права власності на об’єкт оренди на день укладення основного договору, а відповідач відмовив відповідачу в отриманні такої інформації, то фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не зміг виконати умови, зазначені у попередньому договорі. Тому, позивач був вимушений розірвати укладений між ним та громадянином ОСОБА_2 попередній договір та відповідно до п. 5 якого повинен сплатити останньому штраф в розмірі 3000 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що саме в результаті невиконання відповідачем своїх обов’язків, ФОП ОСОБА_1 були завдані збитки в розмірі 3000 грн.

Вказуючи на правову підставу стягнення заявленої суми збитків, позивач посилається на ст.ст. 22, 526, 611, 623 ЦК України.

Під час розгляду справи вимоги за позовом позивачем не уточнювались, інші підстави для стягнення вказаної суми суду не надавались.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, які заявлені позивачем з підстав  наведених у позові не можуть бути  задоволені виходячи з такого.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;   2) зміна умов зобов'язання;   3) сплата неустойки;  4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.  Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином необхідними умовами застосування відповідальності у вигляді сплати збитків особою в договірному зобов’язанні є порушення зобов’язання, наявність збитків та причинний зв’язок між діями чи бездіяльністю особи та збитками.

Відповідно до пояснення позивача ФОП ОСОБА_1 за власною ініціативою розірвав укладений між ним та громадянином ОСОБА_2 попередній договір від 29.05.09р., оскільки не зміг виконати умови даного договору. Зазначені обставини позивачем не заперечуються.

Викладене свідчить про відсутність причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) відповідача,  що визначаються позивачем як невиконання відповідачем своїх обов'язків, та збитками, які завдані внаслідок розірвання позивачем попереднього договору від 29.05.09р., а відтак і про іншу правову природу збитків (шкоди), відшкодування яких здійснюється з підстав передбачених положеннями ст. 1166 ЦК України.

Не є переконливим і висновок позивача щодо завдання йому відповідачем збитків в сумі 3000 грн., оскільки будь-яких доказів завдання таких збитків позивачем до суду так і не було надано.

За таких обставин суд не може погодитись з визначенням позивачем правової природи збитків, як завданих внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань, а тому вимоги, що заявлені позивачем, з підстав наведених в позові не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

              Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя