Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/14473/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/14473/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач, Центр), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яка полягає в утриманні нарахованої ОСОБА_1 надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю управлінням соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський, Одеської області за період з 21.03.2019 по 30.04.2019 у розмірі 2 792,87 грн.;

зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повернути ОСОБА_1 утриману надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю у розмірі 2 792,87 грн. негайно після проголошення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в березні 2019 року вона звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо призначення соціальної допомоги на дитину-інваліда та надбавки на її догляд. Втім, частину надбавки на догляд за дитиною-інвалідом з неї було відраховано. В подальшому, звернувшись до цього ж управління із запитом щодо надання їй письмових роз`яснень з приводу відрахувань, отримала відповідь про те, що управлінням в зв`язку з відсутністю в паперовій особовій справі Довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді за формою № 080-1/о, було прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги з 21.03.2019 без надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою відповідачу надано термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву, який подається до суду разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Також, вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Управління, третя особа), якому цією ж ухвалою надано термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі та зазначив, що відповідно до Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 № 226/293/169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2002 року за № 466/6754, отримання державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за нею обумовлено обов`язковим поданням особою, яка звертається за отриманням такої допомоги, медичної довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді за формою № 080-1/о за попередні 6 місяців. Оскільки, в матеріалах переданої паперової справи, що надійшла до Управління з Управління праці та соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області, була відсутня медична довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді за формою № 080-1/о за період з 19 січня 2019 року на 6 місяців на ОСОБА_2 , Управлінням було прийнято рішення про утримання переплати вказаної допомоги.

Третьою особою подано письмові пояснення на позовну заяву, в яких остання зазначає, що Управління праці та соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області за відсутності довідки форми № 080-1/о помилково призначило позивачу надбавку по догляду за дитиною з інвалідністю, що в свою чергу, призвело до отримання надміру виплачених сум державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. В зв`язку з цим, Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, правомірно, на думку третьої особи, було утримано надміру нараховану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю у сумі 2 792,87 грн.

Також третя особа звертає увагу на те, що право на отримання надбавки на догляд не може бути абсолютним. Нормами чинного законодавства України не передбачено виключень у частині звільнення заявників від обов`язку надавати документи, що є підставою для проведення відповідних нарахувань.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 являється матір`ю чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дані обставини підтвердженні свідоцтвами про народження дітей та довідкою про склад сім`ї (а.с. а.с. 118-121 та 152).

Донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною-інвалідом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого УПСЗН Дарницького району (а.с. 16), та довідкою № 14 від 13.03.2014, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Білгород-Дністровського міськвиконкому (а.с. 18). Інвалідність встановлено на період з 14.02.2014 по 13.05.2027.

В зв`язку із зміною місця проживання, сім`я Іванчуків переїхала з м. Білгород-Дністровського Одеської області до м. Києва.

21.03.2019 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з заявою встановленого зразка № 684 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, а саме щодо призначення державної соціальної допомоги на дитину-інваліда віком до 18 років - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та надбавки на догляд за дитиною-інвалідом від 6 до 18 років (а.с. а.с. 123, 125).

У вказаній заяві позивач просила зробити запит особової справи на дитину-інваліда з м. Білгород-Дністровський. Одночасно повідомила, що в особовій справі є наказ і висновок ЛКК; при виході на роботу зобов`язалась повідомити в трьохденний термін; повідомлена про перевірку факту догляду за дитиною.

Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації було надіслано запит до Управління соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області про направлення паперової особової справи одержувача допомоги, яку було отримано 16.04.2019.

Паперова особова справа надійшла до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації без Довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді за формою № 080-1/о.

03.05.2019 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації звернулось до позивача (повідомлення № 01-07/117) про необхідність терміново прибути до управління з приводу допомоги на дитину-інваліда та про необхідність надати довідку ЛКК по догляду за ф. № 080-1/о на ОСОБА_2 з 19.01.2019 (на 6 місяців) для надбавки по догляду за нею, так як в особовій справі, що надійшла з м. Білгород-Дністровський, її немає (а.с. 25).

З`явившись до Управління, позивач у заяві від 21.03.2019 власноруч дописала (із зазначенням дати - 15.05.2019), що медичну довідку ЛКК на свою дитину-інваліда вона надати не може, повідомлена про переплату та просила вказану переплату утримати у 100% розмірі (а.с. 125).

На підставі паперової особової справи та атестата про зняття ОСОБА_1 з обліку 30.04.2019 в Управлінні соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області, Управлінням 17.05.2019 було прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги з 21.03.2019 без надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 , оскільки в паперовій особовій справі відсутня Довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді за формою № 080-1/о (а.с. 105).

Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат утримано надміру нараховану позивачу надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю Управлінням соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області за період з 21.03.2019 по 30.04.2019 у розмірі 2 792,87 грн.

08.07.2019 позивач звернулась із запитом на інформацію до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 19).

У відповідь на запит позивача, Управління надало відповідь від 12.07.2019 № 01-07/4407, в якій повідомило про надходження з Управління соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області паперової особової справи одержувача допомоги без Довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді за формою № 080-1/о, про виниклу переплату та про утримання Центром надміру нарахованої надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю (а.с. а.с. 20-21).

Вважаючи бездіяльність Центру та Управління щодо утримання нарахованої їй надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю Управлінням соціального захисту населення м. Білгород-Дністровський Одеської області за період з 21.03.2019 по 30.04.2019 у розмірі 2 792,87 грн. протиправною та необхідність в зобов`язанні Центру та Управління повернути їй утриману надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю у вказаному розмірі, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Основного Закону проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В положенні статті 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Реалізація конституційних гарантій права осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму здійснюється відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 16.11.2000 № 2109-III (далі - Закон № 2109-III).

Статтею 1 Закону № 2109-III передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Відповідно до статті 3 Закону № 2109-III надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

З метою забезпечення реалізації Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та доручення Кабінету Міністрів України від 8 січня 2002 року № 20898/1, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство охорони здоров`я України та Міністерство фінансів України 30.04.2002 прийняли спільний наказ Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю № 226/293/169, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 травня 2002 року за № 466/6754, яким затвердили Порядок надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (далі - Порядок).

За приписами пп. 1.1. та пп. 1.2. Порядку, даний Порядок розроблений відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю і визначає умови призначення та порядок надання і виплати:

- державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю віком до 18 років;

- надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років;

- допомоги на поховання особи з інвалідністю з дитинства та дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Відповідно до пп. 2.1. Порядку право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність особам з інвалідністю з дитинства, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України. Причина і строк, на який встановлюється інвалідність дітям з інвалідністю, визначаються лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів.

По умовам пп. 2.2. Порядку державна соціальна допомога призначається на кожну особу з інвалідністю з дитинства чи дитину з інвалідністю відповідно до цього Порядку.

Згідно із пп. 2.5. Порядку державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день приймання структурним підрозділом з питань соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

У відповідності до пп. 2.6. Порядку державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства, призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку про дитину з інвалідністю, який видається у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров`я України, але не більш як по місяць досягнення дитиною з інвалідністю 18-річного віку включно. На дітей з інвалідністю державна соціальна допомога призначається законному представнику, незалежно від того, чиї дані вказані в третій графі (прізвище, ім`я, по батькові матері, батька, опікуна, піклувальника) медичного висновку про дитину з інвалідністю, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу. Діти з інвалідністю віком від 16 до 18 років можуть бути отримувачами державної соціальної допомоги на себе, якщо вони набули неповної або повної цивільної дієздатності. Надання особам неповної або повної цивільної дієздатності здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Підпунктом 2.9. Порядку визначено, що на кожного одержувача державної соціальної допомоги структурним підрозділом з питань соціального захисту населення формується особова справа, в якій зберігаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги, а також розрахунки їх розмірів. Одержувачам державної соціальної допомоги структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які її призначили, видають посвідчення встановленого зразка.

За приписами пп. 3.1. Порядку на підставі документів, зазначених у підпункті 2.4 цього Порядку, до державної соціальної допомоги призначається також надбавка на догляд:

- за особами з інвалідністю з дитинства І групи;

- за одинокими особами з інвалідністю з дитинства II і III групи, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду;

- за дітьми з інвалідністю.

Згідно із пп. 3.2. Порядку до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи навчання та служби.

Надбавка на догляд призначається з дня звернення за її призначенням (пп. 3.5. Порядку).

Відповідно до пп. 3.11. Порядку надбавка на догляд за дитиною призначається на строк призначення державної соціальної допомоги. Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

Надбавка на догляд призначається особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.

Для призначення надбавки на догляд особи, зазначені в абзаці четвертому цього пункту, додатково подають первинний обліковий документ № 080-1/о Довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 червня 2012 року № 430, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1173/21485 (далі - довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) в домашньому догляді), та копію наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки або витяг з них. У такому разі надбавка на догляд призначається на строк, на який дитина потребує домашнього догляду, але не більший від періоду, визначеного в наказі (розпорядженні) роботодавця щодо перебування такої особи у відпустці. При поновленні довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) в домашньому догляді та/або наказу (розпорядження) роботодавця про відпустку у разі відсутності перерви в строках надбавка на догляд призначається на наступний строк без подання заяви, якщо довідку про потребу дитини (дитини з інвалідністю) в домашньому догляді та/або копію наказу (розпорядження) роботодавця про відпустку чи витяг з таких документів донесено протягом місяця.

Таким чином, Порядок містить обов`язкову умову щодо надання особою, яка звертається за державною соціальною допомогою на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за нею, медичної довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) в домашньому догляді) за формою № 080-1/о за попередні 6 місяців.

Форма № 080-1/о надається для дитини (дитини з інвалідністю), яка потребує домашнього догляду, одному із батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати та фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії для звернення до органів праці та соціального захисту населення за отриманням надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю .

З аналізу викладених вище норм вбачається, що право на отримання надбавки на догляд не є абсолютним.

Нормами чинного законодавства України не передбачено виключень у частині звільнення заявників від обов`язку надавати документи, що є підставою для проведення відповідних нарахувань.

Відсутність документу, який є підставою для проведення відповідних нарахувань, призводить до відповідного реагування структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.

Так, рішенням Управління про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 17.05.2019 заявнику ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу з 21.03.2019 без надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю ОСОБА_2 .

У той же час, пунктом 4.1. Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації 27.01.2007 № 65 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.03.2017 № 349) передбачено, що відповідно до покладених на нього завдань, Центром здійснюється вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від управлінь праці та соціального захисту населення районних в місті Києві державних адміністрацій, підприємств, організацій та установ.

Центр здійснює виплату соціальних допомоги та компенсацій, утримання переплат згідно з рішеннями управлінь праці та соціального захисту населення районних в м. Києві державних адміністрацій.

Так, 23.05.2019 до Центру на опрацювання надійшла особова справа. Згідно з рішенням Управління ОСОБА_1 було призначено державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю у наступних розмірах з 21.03.2019 - 1 497,00 грн., з 01.07.2019 - 1 564,00 грн.

Центром проведено нарахування вказаної допомоги у сумі 5 022,20 грн. за період з 21.03.2019 по 30.06.2019 та утримано із цієї суми переплату надбавки на догляд у сумі 764,67 грн. та виплачено 10.06.2019 кошти у розмірі 4 257,53 грн.

Згідно довідки-атестату виданої Білгород-Дністровським управлінням соціального захисту населення, за попереднім місцем проживання ОСОБА_1 отримала державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю по 30.04.2019. Відповідно до вищевикладеного виникла подвійна виплата соціальної допомоги за період з 21.03.2019 по 30.04.2019 у сумі 2 028,20 грн., утримання якої було проведено із подальших виплат.

Отже, сума 2 792,87 грн. складається із надміру виплаченої переплати 764,67 грн. та 2 028,20 грн. подвійної виплати за період з 21.03.2019 по 30.04.2019.

За висновком суду, ненадання позивачем в день звернення до Управління медичної довідки про потребу дитини (дитини з інвалідністю) в домашньому догляді) за формою № 080-1/о правомірно призвело до прийняття Управлінням відповідного рішення, а Центром - до вчинення відповідних дій.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2019 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, за які у відповідності до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відповідно судовий збір підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва (Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача - 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко