Рішення

від 10.07.2020 по справі 640/11140/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року м. Київ № 640/11140/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства "Роман-Ойл" простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) з позовом до Приватного підприємства Роман-Ойл (далі - відповідач та/або ПП Роман-Ойл ) та просить суд стягнути з Приватного підприємства Роман-Ойл податковий борг в сумі 412 803, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадженні у справі №640/11140/19.

Окрім зазначеного, вказаною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у відповідача станом на час звернення до суду обліковується податковий борг у розмірі 412 803, 00 грн., який складається із податкового боргу за платежем податок на прибуток у сумі - 887, 99 грн. та за платежем податок на додану вартість у сумі - 411 915, 01. Зазначений податковий борг виник на підставі самостійно узгоджених та несплачених податкових зобов`язань, а також на підставі податкового повідомлення рішення від 06.04.2016 року №0005951019.

Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано, ухвалу суду від 15.07.2019 року скеровано на адресу Приватного підприємства Роман-Ойл , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштовий конверт повернувся до суду.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом звертає увагу на наступне.

Приватне підприємство Роман-Ойл перебуває на обліку в органах ДФС та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до наданих позивачем документів у Приватного підприємства Роман-Ойл обліковується податковий борг на загальну суму 412 803, 00 грн., який складається із податкового боргу за платежем податок на прибуток у сумі - 887, 99 грн. та за платежем податок на додану вартість у сумі - 411 915, 01 грн. Зазначений податковий борг виник на підставі самостійно узгоджених та несплачених податкових зобов`язань, а також на підставі податкового повідомлення рішення від 06.04.2016 року №0005951019.

Контролюючим органом винесено податкову вимогу форми Ю №173 від 22.10.2013 року, яка отримана відповідачем 24.10.2013 року.

З огляду на те, що відповідачем не сплачуються самостійно узгоджені грошові зобов`язання та зобов`язання, що визначені контролюючим органом, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов`язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем задекларованих у податкових деклараціях є узгодженою.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено податкову вимогу форми Ю №173 від 22.10.2013 року, яка отримана відповідачем 24.10.2013 року.

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов`язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем податкового повідомлення рішення від 06.04.2016 року №0005951019.

Згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази оскарження відповідачем як в адміністративному так і в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 06.04.2016 року №0005951019. Окрім цього, такі відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень судом не встановлено.

Також, в матеріалах справи відсутні докази сплати ПП Роман-Ойл самостійно узгоджених сум грошових зобов`язань.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДФС у м. Києві суми сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Приватного підприємства Роман-Ойл (02002, м. Київ, вул. Євгенія Сверстюка, б. 19, код ЄДРПОУ 36500120) задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Роман-Ойл (02002, м. Київ, вул. Євгенія Сверстюка, б. 19, код ЄДРПОУ 36500120) до Державного бюджету України податковий борг за платежем податок на прибуток у розмірі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн. 99 коп. та за платежем податок на додану вартість у розмірі 411 915 (чотириста одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 01 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева