Рішення

від 02.07.2020 по справі 441/2140/19

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2140/19 2/441/255/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яворської Н.І.,

при секретарі Цап І.М.,

позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

представника третьої особи Служби автомобільних доріг ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи: Служба автомобільних доріг у Львівській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи: Служба автомобільних доріг у Львівській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності за набувальною давністю, мотивуючи його тим, що будинок в якому вони проживали був знесений при будівництві об`їзної дороги Довжанка-Черляни і в серпні 2009 року вони із сім`єю були переселені проживати у житловий будинок по АДРЕСА_1 , при цьому жодних документів їм в користування надано не було. На той час вказаний житловий будинок перебував на балансі Служби автомобільних доріг Львівської області, 30.09.2009 вони звернулися до Державної служби автомобільних доріг із проханням надати дозвіл щодо передачі житлового будинку в АДРЕСА_1 на баланс Угрівської сільської ради, з метою подальшої його передачі працівникам філії Пустомитівський ДЕД ДП Львівський облавтодор , однак після зняття вказаного житлового будинку з балансу Служби автомобільних доріг у Львівській області, прийняття його на баланс Угрівської сільської ради не відбулось.

Вказує, що на протязі десяти років добросовісно, відкрито, безперервно та без правових підстав (відсутність ордеру, договору найму), володіє та користується вказаним житловим будинком, проводить поточний ремонт, утримує його в належному стані, сплачує комунальні послуги. За наведеного просить визнати за нею право власності на будинок по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області 03 грудня 2019 року відкрито провадження у справі.

В суді позивач та її представник ОСОБА_2 позов підтримали з мотивів наведених у позовній заяві, просили задовольнити.

В судове засідання представник відповідача - Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області не з`явився, сільський голова Живчин О.Й. подав заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, зазначив, що позов не заперечують (а.с. 54).

В судовому засіданні представник третьої особи - Служби автомобільних доріг у Львівській області Сінгху А.К. позов по суті не заперечив, пояснив, що вказаний житловий будинок на балансі служби не перебуває, не заперечує щодо задоволення позову.

Треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, просили позов задовольнити.

Вислухавши думку позивача та його представника, представника третьої особи Служби автомобільних доріг у Львівській області, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з довідки Угрівської сільської ради Львівської області № 846 та акту обстеження від 28.10.2019 № 1175, ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (треті особи), проживають без реєстрації з серпня 2009 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21, 25), даний факт підтверджують сусіди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до повідомлень КП Городоцьке районне БТІ № 520 від 19.11.2019 та Самбірського МБТІ від 14.11.2019 № 2412 (а.с. 19-20), право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 не реєструвалося.

Згідно копії технічного паспорта та довідки інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 № 173 від 15.11.2019, вказаний житловий будинок зведений у 1999 році, складається з трьох кімнат, трьох коридорів, комірки, кухні, ванни, житлова площа - 41,1 кв.м, підсобна - 34,0 кв.м., загальна площа - 75,1 кв.м (а.с. 15-18).

Позивач зверталася з заявами в Угрівську сільську раду Городоцького району Львівської області з проханнями передати їй у власність вище вказаний житловий будинок (а.с. 30), однак, як вбачається з рішення № 800 від 11.09.2009 про розгляд звернення Служби автомобільних доріг у Львівській області, сільська рада вирішила утворити комісію для прийняття на баланс житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 28) та згідно листів Служби автомобільних доріг у Львівській області № 04-4182/01-04 від 23.08.2019, Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 606 від 05.06.2019 видно, що житловий будинок в АДРЕСА_1 на балансі не перебуває (а.с. 22-23).

На протязі багатьох років жодних перешкод у користуванні зазначеним нерухомим майном у ОСОБА_1 не виникало, однак, у теперішній час вона має намір привести документи в належний стан, та узаконити своє право на вищевказане нерухоме майно.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р ., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Нормами ч.ч.1.2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Статтею 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду (ч. 4 ст. 344 ЦК України ).

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно з пунктами 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом .

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається.

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК України , взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України , відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Таким чином, захист права позивачки у даному спорі повинен вирішуватись у судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на вказану будівлю за набувальною давністю відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивачки є доведеними, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи особливості позову, суд залишає судовий збір за позивачкою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1-18 , 76-81 , 209-241 , 259 , 263-265 , 268 , 354 , 355 ЦПК України , суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області, треті особи: Служба автомобільних доріг у Львівській області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності за набувальною давністю, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач:Угрівська сільська рада, місцезнаходження: с. Угри, Городоцький район, Львівська область, ЄДРПОУ 04374737.

Третя особа: Служба автомобільних доріг у Львівській області, місцезнаходження: вул. В. Великого, 54, м. Львів, ЄДРПОУ 25253009.

Треті особи: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , проживаючі за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10 липня 2020 року.

Суддя: Н.І. Яворська