Постанова

від 07.07.2020 по справі 520/13314/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 р.Справа № 520/13314/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 31.01.20 року по справі № 520/13314/19

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (надалі також - позивач, ГУ ДПС у Харківській області), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" (надалі також - відповідач, СГ підприємство ДКВС України ), в якому просило стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" 50 749,81 грн за податковим боргом із військового збору.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" (ідентифікаційний код - 08680945; місцезнаходження - 62351, Харківська область, Дергачівський район, с. Дворічний Кут) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 50 749 (п`ятдесят тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 81 коп.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що сума грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі сума військового збору, про несвоєчасну сплату якої зазначалося в Акті перевірки №68/20-40-13-07-07/08680945 від 10.01.2019, відповідачем сплачена в повному обсязі ще до постановлення оскаржуваного рішення, тобто на момент ухвалення такого судового рішення заборгованість була відсутня, на підтвердження чого відповідачем надано копії відповідних платіжних доручень. Зазначає про неодноразове виправлення судом першої інстанції описок в ухваленому рішенні, безпідставну відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, помилкове роз`єднання позовних вимог позивача у самостійні провадження та здійснення судового розгляду без участі сторін. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а роз`єднання позовних вимог ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020, як і інші процесуальні рішення суду першої інстанції не вплинули на ухвалення правильного по суті і справедливого рішення, яке не може бути скасоване лише з формальних міркувань. Водночас, звертає увагу, що з моменту отримання апеляційної скарги, ГУ ДПС у Харківській області встановило, що сума податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 00001801307 від 05.02.2019 у розмірі 50 749,81 гривень була сплачена відповідачем 24.12.2019, тобто, до прийняття Харківським окружним адміністративним судом рішення у справі №520/13314/19. Проте, докази сплати податкового боргу, що становив предмет позову, відповідачем не надавалися ні до суду першої інстанції, ні позивачу. Такі докази, а саме - платіжні доручення від 24.12.2019 відповідачем були долучені тільки до апеляційної скарги без надання пояснень щодо причин їх неподання до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами планової документальної виїзної перевірки Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску за період з 01.10.2015 по 30.09.2018 складено акт № 68/20-40-13-07-07/08680945 від 10.01.2019 (надалі - Акт перевірки) (а.с. 20-43).

За висновками Акта перевірки, ГУ ДФС у Харківській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 00001801307 від 05.02.2019 (надалі також - податкове повідомлення-рішення) про визначення грошового зобов`язання із військового збору у загальному розмірі 60 245,92 грн (основний платіж - 10 112,41 грн, штраф - 46 046,58 грн, пеня - 4 086,93 грн) (а.с. 72).

05.02.2019 зазначене податкове повідомлення-рішення вручене представнику Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" - Виконуючому обов`язки директора Артюху І. В. особисто, про що свідчить підпис на наявній в матеріалах справи копії рішення /а.с.72/.

Доказів оскарження цього рішення контролюючого органу до суду або адміністративного органу вищого рівня учасниками справи не подано.

09.08.2017 ГУ ДФС у Харківській області на адресу відповідача направило податкову вимогу № 6364-17 від 17.07.2017, яка отримана Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" 18.08.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с.201/.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 520/6281/19 установлені обставини направлення контролюючим органом на адресу боржника податкової вимоги № 6364-17 від 17.07.2017 /а.с. 232-236/.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір, заявивши вимогу про стягнення 50 749,81 грн коштів за податковим боргом (основний платіж - 4 199,34 грн; штраф - 46 046,58 грн; пеня - 503,89 грн).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наявності невиконаного податкового обов`язку Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)", підтвердженого належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з нормами підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України тощо.

Судом першої інстанції у рішенні правильно зазначено, що у встановлені законом строки відповідач визначені податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобов`язань не сплатив.

Оскільки вказані податкові зобов`язання у встановлені законом строки не сплачені відповідачем, останні набули статусу податкового боргу.

Позивачем були вжиті всі заходи для отримання заборгованості у встановленому законом порядку, а саме, винесена податкова вимога № 6364-17 від 17.07.2017 та направлена на адресу відповідача.

18.08.2017 податкова вимога № 6364-17 від 17.07.2017 отримана Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)".

Вважаючи, що станом на день звернення до суду (06.12.2019) заборгованість відповідачем не сплачена, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Проте, як убачається із матеріалів справи, а саме із копій платіжних доручень, доданих до апеляційної скарги, на дату ухвалення оскаржуваного рішення сума грошового зобов`язання з податків із податків та зборів, у тому числі сума військового збору, про несвоєчасну сплату якої зазначено в Акті перевірки, відповідачем сплачена у повному обсязі.

Так, відповідно до платіжних доручень № 2415 від 12.07.2019 року - на суму 10000,00 грн, № 2542 від 30.09.2019 року - на суму 10000,00 грн, № 2573 від 31.10.2019 року - на суму 10000, 00 грн, № 2641 від 24.12.2019 року - на суму 6000,00 грн, № 2639 від 24.12.2019 року - на суму 27000,00 грн, № 2662 від 29.01.2020 року - на суму 4607,00 грн, відповідачем сплачено військовий збір згідно з актом перевірки на загальну суму 67 607,00 грн.

В обґрунтування неможливості подання копій платіжних доручень під час розгляду справи у суді першої інстанції, надавши клопотання щодо долучення доказів та врахування їх під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, відповідач зазначив, що був позбавлений можливості надати зазначені докази до суду першої інстанції, оскільки розгляд справи здійснювався без участі відповідача та без повідомлення відповідача про такий розгляд.

Вказані відповідачем у клопотанні причини неподання до суду першої інстанції доказів на підтвердження того, що до ухвалення оскаржуваного рішення сума грошового зобов`язання з податків із податків та зборів відповідачем сплачена у повному обсязі, колегія суддів визнає поважними, оскільки розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 залишена без задоволення, що, на думку суду апеляційної інстанції, позбавило відповідача можливості надати заперечення та пояснення щодо поданого до нього позову із наданням відповідних доказів.

За таких обставин, оскільки наявні докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового - про задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області на користь Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 2 881,50 грн за подання апеляційної скарги на рішення суду, сплачених згідно із платіжним дорученням № 2785 від 22.05.2020.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України ( № 109)" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 року по справі № 520/13314/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" про стягнення коштів за податковим боргом відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вулиця Пушкінська, 46) на користь Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 109)" (код ЄДРПОУ 08680945, місцезнаходження: 62351, Харківська область, Дергачівський район, село Дворічний Кут) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня) 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 10.07.2020 року