Рішення

від 10.07.2020 по справі 743/543/20

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/543/20

Провадження № 2/743/236/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого-судді СТАШКІВА В.Б., за участю учасники справи: секретаря судового засідання НЕРУС Н.І., представник Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ТЕРЕБИЛО Т.О., представник Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області СУСЛО Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу

за позовом Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, в інтересах неповнолітнього

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до ОСОБА_2

про позбавлення батьківських прав,

третя особа, яка не за являє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Ріпкинська районна державна адміністрація Чернігівської області,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, їх заяви (клопотання), інші процесуальні дії у справі.

Орган опіки і піклування Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області в інтересах неповнолітньої дитини дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому ставиться питання про позбавлення останньої батьківських прав відносно прав неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що про необхідність позбавлення батьківських прав відповідача свідчить те, що:

- ОСОБА_2 являється матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- дитина перебуває в Центрі соціально-психологічної реабілітації;

- за час перебування дітей в центрі, матір не створила належні умови для проживання та виховання дитини, жодного разу не відвідала його, листів не писала, не телефонувала, не цікавилася долею дитини та не приймала участі у його утриманні та вихованні, проживає і іншому населеному пункті та не має наміру забирати дитину з центру.

Судом замінено орган опіки і піклування Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області на Вишнівську сільську раду Ріпкинського району Чернігівської області, а службу у справах дітей Ріпкинської районну державну адміністрацію Чернігівської області на Ріпкинську районну державну адміністрацію Чернігівської області.

В судове засідання представник Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області ТЕРЕБИЛО Т.О. підтримувала позов, з підстав, викладених в ньому.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`являлася з невідомих причин, про день та час судових засідань повідомлялася через оголошення на офіційному сайті веб-сайті судової влади України.

В судовому засіданні представник Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області СУСЛО Н.С. підтримала позовні вимоги та вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , оскільки відповідачка належним чином не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться долею та здоров`ям дитини.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідачка по справі ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про народження останнього (серія НОМЕР_1 ). При цьому, з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00017868988 від 04.04.2017 р. вбачається, що відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

З актів обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , що проживає в АДРЕСА_1 від 12.11.2018 р., від 05.03.2019 та від 02.04.2019 року, вбачається, що будинок придатний для проживання, в кімнатах чисто та придбано, забезпечений необхідними меблями, санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні.

З повідомлення директора Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 10.04.2020 року №01-23/93 вбачається, що малолітній ОСОБА_1 перебуває в даному закладі з 08.08.2019 року, в т.ч., як мати дитини, ОСОБА_2 відвідувала дитину один раз в перший місяць перебування хлопчика в центрі, мати по телефону спілкується неохоче, останні рази не відповідає на телефонні дзвінки, жодного разу не цікавилася вихованням та здоров`ям дитини.

З повідомлення РРЦСССДМ від 09.04.2020 року №167/01-03 вбачається, що в АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, ОСОБА_2 сама є особою з числі дітей, позбавленого батьківського піклування, навичок догляду за дитиною не має, є одинокою матір`ю не працює, сім`я була поставлена на облік як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. 05.08.2019 року ОСОБА_2 , залишила дитину на стороннього чоловіка, дитина в будинку ночувала сама, їжі не було. З метою захисту прав дитини мати разом з дитиною була доставлена до дитячого відділення Ріпкинської ЦРЛ. Згодом дитина була направлена до Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. ОСОБА_2 змінила місце проживання, проживала в Київській області із новим співмешканцем, наміру повертатися в с. Чумак немає.

З повідомлень, адресований ОСОБА_2 від 09.12.2019 №01-06/615 та від 29.10.2019 №01-06/496, Служба у справах дітей Ріпкинської РДА Чернігівської області повідомляла ОСОБА_2 про те, що дитина може перебувати в центрі лише 9 місяців і її необхідно вжити заходи для повернення дитини в біологічну сім`ю.

Джерела права застосовані (не застосовані) судом.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), передбачено, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини, яке може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї.

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані:

- виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

- піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

- забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

- поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав вказано, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. В п. 16 даної Постанови вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони, маючи реальну можливість, свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання: не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками

У справах Савіни проти України , МакМайкл проти Сполученого Королівства , Ньяоре проти Франції , Європейським судом з прав людини зазначається, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

У справі М .С . проти України , Європейський суд з прав людини наголосив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Оцінка суду.

Наведені вище матеріали справи, законодавчі приписи, міжнародні акти не дають суду підстав ставити під сумнів висновок органу опіки та піклування Вишнівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, яким визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за заявою матері був відправлений до Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації на тимчасове перебування.

Враховуючи наведене в сукупності з тим, що позбавлення батьківських прав відповідача необхідне в якнайкращих інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, зважаючи на те, що таке втручання здійснюється "згідно із законом", відповідає законним цілям, переліченим у п. 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та є необхідним у демократичному суспільстві, суд приходить до висновку про необхідність застосування крайнього заходу впливу на неналежну поведінку ОСОБА_2 у виді позбавлення батьківських прав останнього відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 в дохід держави належить стягнути судовий збір в сумі 840 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Вишнівської сільської ради Ріпкинського району до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір, в розмірі 840 грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧ: Вишнівська сільська рада Ріпкинського району Чернігівської

області, місцезнаходження: с. Вишневе Ріпкинського району

Чернігівської області, вул. Пушкіна, 2а, код ЄДРПОУ 04415927.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий В.Б. Сташків

Текст рішення виготовлено та

підписано 9 липня 2020 року.