Постанова

від 09.07.2020 по справі 522/9706/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/355/20

Номер справи місцевого суду: 522/9706/19

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сороколет Ю.С.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №522/9706/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22 жовтня 2019 року у складі судді Шенцевої О.П., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 5 червня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що вона та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на відсутність домовленості щодо утримання дітей, проживання батька дітей окремо, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , 2013 року народження, сина ОСОБА_5 , 2019 року народження, аліменти у твердій грошовій формі, рівній 26330,00 грн., щомісячно, починаючи з 1 листопада 2018 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на утримання її ОСОБА_1 як дружини аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 5000,00 грн., щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.3-8).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 6 червня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.56).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що з моменту окремого проживання з листопада 2018 року продовжував утримувати сім`ю, сплачувати орендну плату за житло, в якому проживає позивач з дітьми, сплачувати комунальні послуги, за навчання дочки в дитячому ігровому центрі, переводити на банківську платіжну картку позивача кошти на утримання дітей, придбавати продукти, речі тощо, що підтверджено належними і допустимими доказами та становить суму, значно більшу, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Посилання позивача на його ухилення від утримання дітей та її утримання безпідставні, доводи щодо його фінансової можливості надавати допомогу у заявленому розмірі не доведені, так як заробіток на судах іноземного судновласника не є регулярним, у період з 29 жовтня 2016 року до 5 липня 2019 року працевлаштованим не був та постійного заробітку не мав (т.1 а.с.72-80).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року позов задоволено частково;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1/3 частці всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи з 4 червня 2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім продовжити стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття сина ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 4 червня 2019 року до досягнення сином ОСОБА_5 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн. (т.1 а.с.168-170).

Висновок суду мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 працює у ТОВ Комфорт-Сервіс , де має оклад 4174,00 грн., з огляду на що не спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей та дружини у заявленому позивачем ОСОБА_1 розмірі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову повністю (т.1 а.с.176-179).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у не витребуванні доказів за клопотанням позивача; у виході суду за межі позовних вимог та стягнення аліментів на утримання дітей у частці від заробітку, а не у твердій грошовій сумі, як то заявлено позовні вимоги; у неналежності доказів працевлаштування відповідача у ТОВ Комфорт-Сервіс тощо.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника в інтересах ОСОБА_2 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дітей скасувати в частині дати стягнення аліментів з 4 червня 2019 року і ухвалити нове рішення про стягнення аліментів на утримання дітей, починаючи з дати ухвалення рішення суду 22 жовтня 2019 року; просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дружини скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у стягненні аліментів на утримання дружини; стягнути з ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги (т.1 а.с.189-191).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у неправильності зазначення дати початку стягнення аліментів з 4 червня 2019 року в силу неправильного та неповного дослідження доказів та їх оцінки, невірності висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача. Оскільки утримання дітей та дружини було добровільним та достатнім, то судовим рішенням аліменти підлягають стягненню з дати ухвалення рішення, а не з дати звернення до суду з позовом. Утримання дітей та дружини здійснював за рахунок коштів від продажу транспортного засобу, грошових заощаджень та матеріальної допомоги родини, так як не мав останні роки постійного заробітку, у 2018 році був травмований, що потребувало тривалого лікування, реабілітації та, відповідно, матеріальних витрат, у грудні 2018 року звертався за адресною соціальною допомогою на лікування. У ТОВ Комфорт-Сервіс отримує дохід на рівні мінімальної заробітної плати, розмір якого після відрахування аліментів на дітей з урахуванням законодавчо встановленого мінімуму на одну дитину не дозволяє сплачувати аліменти на утримання дружини.

В апеляційних скаргах не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу представник в інтересах ОСОБА_2 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує недоведеністю наявності доходів, які дозволяють сплачувати аліменти у заявленому розмірі (т.1 а.с.200-205).

Відповідно до положень частин 4,5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Учасники справи в судове засідання 18 червня 2020 року повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; справа в провадженні суду з листопада 2019 року, тричі призначалась до розгляду, який не відбувся через оголошений в країні карантин. Оскільки карантин у своєму продовженні не є прогнозованим, а спір виник щодо утримання дітей та дружини, що потребує більш швидкого вирішення, крім того, підпадає під категорію справ, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження; учасники справи мали достатньо процесуального часу для надання письмового обґрунтування власних позицій тощо, справа розглядається за відсутності учасників справи за наявними в справі доказами, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

ОСОБА_2 , 1983 року народження, та ОСОБА_6 , 1992 року народження, зареєстрували шлюб 3 травня 2012 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17,18).

Діти проживають з матір`ю ОСОБА_4 , батько ОСОБА_2 проживає окремо.

Відомості про наявність у сторін інших, крім дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 , осіб на утриманні відсутні.

ОСОБА_2 має посвідчення моряка, видане 1 жовтня 2015 року на строк до 1 жовтня 2020 року, та послужну книжку моряка, де наявні записи про перебування в рейсах на судах іноземних судновласників у період з 20 грудня 2015 року по 24 квітня 2016 року та з 29 квітня 2016 року по 29 жовтня 2016 року (а.с.116-122).

Відомості про працевлаштування ОСОБА_2 моряком після 29 жовтня 2016 року в справі відсутні.

Згідно Наказу від 5 липня 2019 року №05/07-19К товариства з обмеженою відповідальністю Комфорт-Сервіс (код ЄДРПОУ 32288341) ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду монтажника систем вентиляції та кондиціонування з окладом 4173,00 грн.; щодо даного працевлаштування наявний запис у трудовій книжці ОСОБА_2 (т.1 а.с.123-125).

ОСОБА_2 з 2008 року є власником 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 (Свідоцтво про право власності, видане Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради 24 червня 2008 року за реєстровим №8-22044). Відомості про інше належне ОСОБА_2 майно в справі відсутні (т.1 а.с.52-54).

Відомості про доходи та майно ОСОБА_1 в справі відсутні.

У ОСОБА_2 є батьки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є непрацездатним за віком, мати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с.126-130).

Відомості про батьків ОСОБА_1 в справі відсутні.

Нових доказів майнового та сімейного стану позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції не надано, клопотань про витребування доказів не заявлено.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України). Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.ч.1, 3 ст.181 СК України).

ОСОБА_2 визнає свій обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття; доводить, що даний обов`язок виконував і продовжує виконувати, не зважаючи на не проживання сім`єю.

Сторони як батьки дітей наразі не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов`язку утримувати дітей. Позов до суду подано матір`ю, з якою проживають діти, відтак, право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_1 , вимоги заявлено у присудженні аліментів у твердій грошовій сумі.

Рішення суду першої інстанції в частині присудження до стягнення аліментів на утримання дітей у частці від заробітку (доходу) батька суперечить позовним вимогам, так як право вибору способу стягнення аліментів належить ОСОБА_1 , яка проти присудження до стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_2 .

Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягають присудженню у твердій грошовій сумі, відповідно доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 в цій частині приймаються.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, визначено статтею 182 СК України, частиною 2 даної норми матеріального права передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачем пред`явлено вимоги про стягнення аліментів на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі, рівній 26330,00 грн. щомісячно, при цьому в справі відсутні відомості про те, що відповідач має дохід, чи має значні витрати, що перевищують його заробіток (дохід), має на праві власності нерухоме та рухоме майно, грошові кошти тощо, що в сукупності привело б до висновку про те, що відповідач спроможний сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

Позов про стягнення аліментів пред`явлено до суду 5 червня 2019 року; ОСОБА_2 працевлаштувався 5 липня 2019 року, заробітна плата вказана на рівні мінімальної заробітної плати; докази того, що після 29 жовтня 2016 року ОСОБА_2 працював моряком на судах іноземних судновласників, відсутні.

При визначенні розміру аліментів підлягає оцінці матеріальний стан платника аліментів на дату звернення до суду з позовом про стягнення аліментів і потому, так як аліменти присуджуються з дня пред`явлення позову.

ОСОБА_2 надав докази свого доходу з 5 липня 2019 року на рівні мінімальної заробітної плати, ОСОБА_1 дане не спростувала.

Поряд з цим, якщо оцінити відзив на позовну заяву, додані до нього квитанції, чеки, перекази тощо, відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 тощо, то ОСОБА_2 зазначає, що після припинення проживання сім`єю і до звернення ОСОБА_1 до суду повністю утримував дітей та дружину, а саме сплачував за них орендну плату за житло в розмірі 7500,00 грн. та комунальні послуги, надсилав кошти на утримання дітей; сплачував по 1500,00 грн., надав у користування власну банківську картку, з якої у період з 21 січня 2019 року по 19 березня 2019 року було знято кошти в сумі 18174,90 грн., тощо. Підраховуючи власні витрати на дітей та дружину, ОСОБА_2 зазначає, що у період з листопада 2018 року по червень 2019 року такі витрати, що мають підтвердження наявними у нього документами, склали в загальній сумі 89762,72 грн., тобто близько 11000,00 грн. на місяць. Наявність коштів у вказаний період ОСОБА_2 обґрунтовує власними заощадженнями, вирученням коштів від продажу транспортного засобу, допомогою родичів тощо.

Отже, ОСОБА_2 працевлаштувався на мінімальну заробітну плату після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення аліментів, а до того мав, не будучи офіційно працевлаштованим, матеріальну можливість надавати матеріальне утримання дітям та дружині на рівні, більшому ніж мінімальна заробітна плата.

Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено з 1 січня 2019 року - 2027,00 грн., з 1 липня 2019 року - 1699,00 грн., з 1 грудня 2019 року - 1779,00 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років встановлено з 1 січня 2019 року - 2027,00 грн., з 1 липня 2019 року - 2118,00 грн., з 1 грудня 2019 року - 2218 грн.

Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено з 1 січня 2020 року - 1779,00 грн., з 1 липня 2020 року - 1859,00 грн., з 1 грудня 2020 року - 1921,00 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років встановлено з 1 січня 2020 року - 2218,00 грн., з 1 липня 2020 року - 2318,00 грн., з 1 грудня 2020 року - 2395,00 грн.

З огляду на викладене, законодавчо гарантований розмір аліментів на одну дитину, який має тенденцію до постійного зростання, наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що аліменти на утримання дітей підлягають присудженню у твердій грошовій сумі, рівній 1500,00 грн. на кожного. Обставин, які б надавали можливість визначення аліментів у більшому розмірі, рівно як і обставин, які б вказували на матеріальну неспроможність платника аліментів сплачувати аліменти в даній сумі, не встановлено. Законодавчо гарантований розмір аліментів на одну дитину (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) наразі буде дотримано.

Доводи ОСОБА_2 щодо придбання ним продуктів харчування, речей, оплату оренди житла, комунальних послуг тощо не впливають на право ОСОБА_1 вимагати присудження коштів на утримання дітей за рішенням суду. Сам факт звернення до суду з позовом про стягнення аліментів вказує на те, що батьки дітей не досягли між собою домовленості щодо виконання ними обов`язку по утриманню дітей. Участь в утриманні дитини за наявності можливості та бажання не обмежується лише присудженими до стягнення коштами.

Відповідно до положень частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Підстави для стягнення аліментів за минулий час, а саме з 1 листопада 2018 року як то просить ОСОБА_1 , рівно як і для стягнення аліментів з 22 жовтня 2019 року (з дати рішення суду першої інстанції) як то просить ОСОБА_2 відсутні, доводи апеляційних скарг в цій частині безпідставні, аліменти підлягають присудженню з 5 червня 2019 року, тобто з дня пред`явлення позову.

Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою; за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч.ч.1,2 ст.77 СК України).

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч.1 ст.79 СК України).

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч.ч.1,2 ст.80 СК України).

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (ч.2 ст.84 СК України).

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (ч.ч.4,6 ст.84 СК України).

Син сторін ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 , дитина проживає з матір`ю, відтак, ОСОБА_1 у сенсі положень статті 84 СК України має право на утримання від чоловіка незалежно від розірвання шлюбу на період до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до досягнення сином ОСОБА_8 трьох років.

Позивачем ОСОБА_1 пред`явлено вимоги про стягнення аліментів на своє утримання до досягнення меншою дитиною трьох років у твердій грошовій сумі, рівній 5000,00 грн. щомісячно. Рішенням суду аліменти на утримання дружини визначено у твердій грошовій сумі, рівній 1500,00 грн., щомісячно. Оскаржуючи рішення суду в цій частині вимог, ОСОБА_1 просить ухвалити нове рішення про стягнення на її утримання аліментів у розмірі 5000,00 грн., ОСОБА_2 просить ухвалити нове рішення про відмову у стягненні аліментів на утримання дружини.

З огляду на наявні в справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що аліменти на утримання дружини підлягають присудженню у твердій грошовій сумі, рівній 1000,00 грн., так як не встановлено обставин для визначення аліментів у більшому розмірі, рівно як і не встановлено обставин для неможливості чоловіка надавати дружині утримання у такому розмірі.

Стаття 192 СК України надає сторонам за наявності підстав (зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, інші випадки) звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача стягуються на користь держави витрати на сплату судового збору, від сплати якого в сумі 768,40 грн. за подання позову позивач звільнена відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2019 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , народженого в м. Одесі, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 5 червня 2019 року до повноліття дочки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1500 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 5 червня 2019 року до повноліття сина, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на утримання дружини аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 1000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 5 червня 2019 року до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 9 липня 2020 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова