Рішення

від 30.06.2020 по справі 927/104/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/104/20

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/104/20

за позовом: Менської районної спілки споживчих товариств,

вул. Чернігівський шлях, 24а, м. Мена, Чернігівська обл., 15600

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА ,

вул. Чернігівський шлях, 24А, м. Мена, Чернігівська область, 15600,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Тимощенко Маргарити Петрівни

АДРЕСА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідача: Березнянське споживче товариство:

вул. Радянська, 13 смт. Березна, Чернігівська область, 15600,

про усунення перешкод в користуванні приміщенням та стягнення 14500,00грн неустойки

За участю представників учасників справи:

від позивача: в.о. голова правління Горова В.М.

від відповідача: Тимощенко М.П. особисто

від третьої особи на стороні позивача: не прибув

від третьої особи на стороні відповідача: Речицька В.І. керівник

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської від 10.03.2020, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, за позовом Менської районної спілки споживчих товариств до фізичної особи-підприємця Тимощенко Маргарити Петрівни, про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , площею оренди 49кв.м. шляхом виселення з вказаного нежитлового приміщення та поверненням даного нежитлового приміщення власнику - Менській райспоживспілці; стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з вересня 2019 по січень 2020 у сумі 14500,00 грн, а також 4204 грн судового збору.

25.03.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання № 86 від 24.03.2020 про залучення до справи третьої особи. В поданому клопотанні позивач просить залучити ТОВ СООР МЕНА в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача по справі № 927/104/20. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що рішення яке буде прийняте Господарським судом Чернігівської області за наслідками розгляду даної справи стосуватиметься ТОВ СООР МЕНА як власника майна яке перебуває в оренді у ФОП Тимощенко М.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.03.2020 клопотання Менської районної спілки споживчих товариств № 86 від 24.03.2020 задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА .

Крім того, даною ухвалою за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Березнянське споживче товариство.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.03.2020 відкладено підготовче засідання на 27.04.2020.

Уповноважені представники учасників справи в судове засідання 27.04.2020 не прибули.

Позивач, відповідач, третя особа на стороні позивача та третя особа на стороні відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400047925284, 1400047925292, 140047609536, 1400047707376, відповідно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2020 відкладено підготовче засідання на 18.05.2020. Крім того, строк підготовчого провадження у даній справі було продовжено на 30 днів відповідно до ухвали суду від 27.04.2020.

18.05.2020 від позивача надійшла факсограма клопотання №35 від 18.05.2020, в якому позивач просить відкласти судове засідання на іншу дату. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 , якою карантин на всій території України продовжено до 22.05.2020. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.05.2020 задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче засідання на 01.06.2020.

27.05.2020 відповідачем подано заяву від 27.05.2020, в якій останній просить розгляд справи проводити за його відсутності та відмовити в позові повністю.

У підготовче засідання 01.06.2020 прибули уповноважений представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідач та третя особа на стороні відповідача в судове засідання 01.06.2020 не прибули.

Відповідач та третя особа на стороні відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400048247069, 1400048247077, відповідно.

Представник позивача та третьої особи на стороні позивача не заперечував, щодо проведення судового засідання за відсутності відповідача.

Приймаючи до уваги, що явка відповідача або його уповноваженого представника у підготовче судове засідання не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, суд задовольняє клопотання відповідача щодо розгляду справи за відсутності відповідача.

01.06.2020 на електронну адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшло клопотання від 01.06.2020 про розгляд справи без його участі. Оскільки електронний лист третьої особи не містить ЕЦП, а тому не належить до офіційних документів, оригінал вказаного листа у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходив, а тому суд залишив його без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2020 закрито підготовче провадження у справі №927/104/20 та призначити її до судового розгляду по суті на 11.06.2020. У судове засідання з розгляду справи по суті 11.06.2020 прибули уповноважені представники позивача, відповідача та третіх осіб.

Представником третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні 11.06.2020 подано інформацію з офіційного сайту Міністерства юстиції України з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Березнянського споживчого товариства. У судовому засіданні 11.06.2020 суд постановив оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи №927/104/20 по суті до 30.06.2020, про що представники учасників справи повідомлені під розписки. Ухвала повідомлення від 11.06.2020 направлена учасникам справи рекомендованою кореспонденцією.

У судове засідання 30.06.2020 прибули уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

Третя особа на стороні позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400048631900.

Неприбуття третьої особи на стороні позивача у судове засідання з розгляду справи по суті, належним чином повідомленої про дату, місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами. Явка представника третьої особи на стороні позивача у судове засідання з розгляду справи по суті обов`язковою не визнавалася.

Виклад позицій учасників судового процесу

Стислий виклад позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13.07.2016 між Менською районною спілкою споживчих товариств (орендодавець) та Березнянським споживчим товариством (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення магазину 6/2, який знаходиться за адресою: вул. Площа Революції, буд.2, смт. Березна, Менського району, Чернігівської області, площею оренди 49кв.м., з правом передачі в суборенду. Строк дії договору відповідно до п.4.1. договору встановлено з 01.03.2016 по 30.08.2019.

28.03.2016 між Березнянським споживчим товариством (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Тимощенко Маргаритою Петрівною (орендар) укладено договір №22 здачі в операційну оренду основних засобів від 28.03.2016. За умовами вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування магазин 6/2, площею 49кв.м. розташований за адресою: вул. площа Революції, буд.2, смт. Березна, Менського району, Чернігівської області. Відповідно до п.4.1. договір набуває чинності з 01.04.2016 і діє до 28.02.2017 включно.

Позивач стверджує, що 30.08.2019 Менською районною спілкою споживчих товариств та Березнянським споживчим товариством укладено додаткову угоду до Договору оренди об`єкта нерухомості від 13.07.2016, якою погодили розірвати договір оренди за згодою двох сторін з 30.08.2019, а також підписано Акт повернення орендованого майна яке належить Менській райспоживспілці на праві Договору довірчого управління і користування від 02.07.2018.

Позивач також посилається на направлення 30.08.2019 на адресу ОСОБА_1 звернення №51 про звільнення приміщення чи підписання договору оренди. Однак ОСОБА_1 , звільнити займане приміщення магазину 6/2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Березна, Менського району, Чернігівської області, відмовилась, а також відмовилась укласти договір оренди з Менською районною спілкою споживчих товариств, чим на думку останнього порушено його права.

У позовній заяві в обґрунтування заявлених до відповідача позовних вимог Менська райспоживспілка, зокрема, посилається на ст. 180, 193, 283, 285 Господарського кодексу України, ст. 629, 653, 763, 770, 774, 785 Цивільного кодексу України. У поданій позивачем 25.03.2020 відповіді на відзив позивач вказує, що станом на 29.08.2019 громадянин ОСОБА_2 не обіймав посаду голови правління Березнянського споживчого товариства, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ від 20.06.2019. Посилання відповідача на витяг з ЄДРПОУ сформований станом на 30.08.2019 є фіктивним, так, як реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей щодо юридичної особи - Березнянське споживче товариство - керівник Кузьменко О.В., вчинено лише 10.09.2019 року. Щодо інших заперечень викладених відповідачем у відзиві на позов позивач вважає, що вони спростовуються наявними матеріалами у справі.

18.05.2020, від позивача надійшла відповідь №34 від 15.05.2020 на пояснення відповідача ФОП Тимощенко М.П. від 08.05.2020. У поданій відповіді позивач зазначає, що ОСОБА_1 є членом ініціативної групи на чолі з ОСОБА_2 , які незаконно скликали і провели збори 13.07.2016, і була головою лічильної комісії на цих зборах. Позивач до пояснення додає заяву Менської райспоживспілки до Міністерства юстиції України № 19 від 04.03.2020 про недостовірну інформацію ЄДРПОУ стосовно Березнянського споживчого товариства, а також відповідь Міністерства юстиції України №14476/7763-33-20/19 від 26.03.2020 з якої, як вважає позивач, зрозуміло, що після скасування 10.09.2019 реєстраційної дії, керівником Кузьменко О.В. став автоматично, бо відомості про Березнянське СТ повернулись у попередній стан, який існував до 19.06.2019. На думку позивача, це спростовує твердження відповідача, що станом на 30.08.2019 ОСОБА_2 був дійсним головою Березнянського С.Т.

Стислий виклад позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

24.04.2020 на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надійшли письмові пояснення №7 від 23.04.2020, в яких зазначає, що станом на 29.08.2019 гр. ОСОБА_2 , не обіймав посаду голови правління Березнянського споживчого товариства, так як реєстраційні дії стосовно внесення змін до відомостей щодо юридичної особи - Березнянського споживчого товариства - керівник Кузьменко О.В., вчинено лише 10.09.2019.

Стислий виклад заперечень відповідача.

18.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В поданому відзиві відповідач зазначає, що 28.02.2017 Березнянському СТ була надіслана заява про продовження терміну оренди (копія додається з доказами надсилання та відмови у отриманні, яку товариство відмовилось отримати, але продовжувало приймати орендну плату (про що позивач теж вказав у позовній заяві) і жодних заперечень, щодо припинення не продовження чи розірвання договору оренди від споживчого товариства не надходило. Відповідач вказує, що 29.08.2019 між Березнянським споживчим товариством та громадянкою ОСОБА_3 М.П ОСОБА_4 підписано додаткову угоду № 1 до договору № 22 здачі в операційну оренду основних засобів від 28.03.2016, п. 3 якої встановлено, що додаткова угода до договору діє з 01.09.2019 до 31 грудня 2021 року і є невід`ємною частиною основного Договору, а п. 5 визначено, що орендодавець зобов`язаний на наступний день повідомляти орендаря про зміну власника чи балансоутримувача орендованого майна. орендар не несе відповідальності у разі виникнення претензій на дане нерухоме майно від третіх осіб, власників чи балансоутримувачів, якщо ним не було порушено умов договору з орендодавцем, у такому випадку вся відповідальність перед третіми особами, власниками чи балансоутримувачами покладається виключно на орендодавця .

Крім того, відповідач вказує, що Менським ВП ГУНП в Чернігівській області на даний час ведеться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12017270170000275 щодо можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Березнянського споживчого товариства при розподілі та відчужені колективного майна (у Менському районному суді Чернігівської області дана судова справа за № 738/970/17). Відповідач зазначає, що у постанові про визнання потерпілим від 06.06.2019 встановлено що у квітні 2015 року без відома та згоди членів Березнянського споживчого товариства, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбулось відчуження дев`яти об`єктів нерухомого майна Березнянського СТ на користь Менської районної спілки споживчих товариств. У результаті вище вказаних дій юридичній особі, а саме Березнянському СТ завдано майнової шкоди . Відповідно до даної постанови слідчий СВ Менського ВП ГУНП в Чернігівській області Д.О.Євтухов постановив: визнати потерпілим юридичну особу, а саме Березнянське споживче товариство (ЄДРПОУ 01776501), смт. Березна вул. Свято-Покровська, будинок 13. За таких обставин, відповідач вважає, що вказані обставини є підставою для зупинення розгляду даної справи.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд постановив протокольну ухвалу про його відхилення з огляду на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено зупинення провадження у справі у зв`язку проведення досудового слідства в межах кримінального провадження.

У поданих 30.03.2020 запереченнях на відповідь на відзив, відповідач стверджує, що відповідно до витягу №1006406843 станом на 29.08.2019 керівником Березнянського СТ є Кузьменко О.В., інші посилання позивача та додані копії документів взагалі не стосуються предмету розгляду даної справи та суті поданого позову.

12.05.2020 від відповідача надійшла відповідь від 08.05.2020 на пояснення третьої особи ТОВ СООР МЕНА вих.№6 від 10.04.2020, в яких відповідач стверджує, що пояснення не відповідають вимогам п.4 ст. 168 Господарського процесуального кодексу України. Щодо суті позиції, викладеної в даних поясненнях відповідач зазначає, що рішення суду по справі № 927/411/19 набрало законної сили 21.01.2020, тобто вже після виникнення спірних правовідносин. Відповідач вважає, що станом на 29 та 30 серпня 2019 та до 21.01.2020 всі рішення прийняті на загальних зборах членів Березнянського споживчого товариства 13.07.2016 - були дійсні. Відповідач вказує, що додаткова угода №1 від 29.08.2019 між Березнянським споживчим товариством та ФОП Тимощенко Маргаритою Петрівною - є дійсною і підписана повноважними особами. Крім того, відповідач просить суд не враховувати заяви до Міністерства юстиції України від 04.03.2020 та відповідь Мінюсту, на які посилається третя особа у своєму поясненні, як належні та допустимі.

Стислий виклад позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.04.2020 від третьої особи на стороні відповідача надійшли пояснення від 17.04.2020, в яких Березнянське споживче товариство підтримує позовні вимоги та зазначає, що від його імені діяв ОСОБА_2 незаконно, оскільки в держреєстрі він рахується з 10.09.2019, а договори з ОСОБА_1 переукладені 30.08.2019 безпідставно. Третя особа вказує, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.09.2019 по справі №927/411/19 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 по справі №927/411/19 ОСОБА_2 не є обраним головою правління Березнянського споживчого товариства, а тому жодних рішень щодо діяльності споживчого товариства, в тому числі і заключенні договорів оренди і додаткових угод не мав права.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі, фактичні обставини справи.

Предметом заявленого позову є усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з вказаного нежитлового приміщення та повернення даного нежитлового приміщення позивачу, стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Обставинами які підлягають доказуванню є наявність прав у учасників процесу на об`єкт нерухомості в смт. Березна, вул. Площа Революції, буд. 2, існування правовідносин оренди нерухомого майна між учасниками справи, правовідносин довірчого управління та користування майном, розірвання договорів оренди та правові наслідки розірвання договорів оренди шляхом укладення додаткових угод до договорів оренди. 13.07.2016 між Менською райспоживспілкою (орендодавець) та Березнянським споживчим товариством (орендар) укладено договір оренди об`єкта нерухомості (далі - договір оренди від 13.07.2016), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування наступні об`єкти нерухомості: магазин № 9, розташований за адресою смт. Березна, вул. Конституції, 2А, загальна площа 521,1 кв. м, магазин 6/2 (частина підсобного приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 ) смт. Березна, вул. Площа Революції,2 площа 49 кв. м із правом передачі в суборенду.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди від 13.07.2016 орендодавець зобов`язується звільнити об`єкт оренди та передати орендарю за актом приймання-передачі об`єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент передачі в оренду.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди від 13.07.2016 орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди 13.07.2016 (включно).

Пунктом 4.1 договору оренди від 13.07.2016 сторонами визначено, що договір набуває чинності з 13.07.2016 і діє до 30.08.2019 включно.

Згідно з п. 5.1 договору оренди від 13.07.2016 загальний розмір орендної плати за місяць користування об`єктом оренди становить 200 грн, без ПДВ.

13.07.2016 між Менською райспоживспілкою та Березнянським споживчим товариством підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування нежитлового приміщення магазин № 9 за адресою смт. Березна, вул. Конституції, 2А, загальною площею 521,1 кв. м, магазин № 6/2 (частину підсобного приміщення магазину Сюрприз смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, площею 49 кв. м.

30.08.2019 між Березнянським споживчим товариством та Менською райспоживспілкою підписано додаткову угоду до договору оренди об`єкта нерухомості від 13.07.2016, згідно якої сторони з 30.08.2019 вирішили розірвати договір оренди нерухомості за згодою сторін. Березнянському споживчому товариству передати майно, прийняте для використання у господарській діяльності, в двох тижневий термін.

30.08.2019 між Менською райспоживспілкою та Березнянським споживчим товариством підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення з оренди, згідно з яким орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення - магазин № 9, розташований за адресою смт. Березна, вул. Конституції, 2А, загальна площа 521,1 кв. м, магазин 6/2 (частину підсобного приміщення магазину Сюрприз смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, площа 49 кв. м).

28.03.2016 між Березнянським споживчим товариством (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), яка діяла на підставі документа, що засвідчує право на підприємницьку діяльність свідоцтво №661047, укладено договір №22 здачі в операційну оренду основних засобів (далі - договір оренди №22), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування магазин №6/2 загальною площею 49 м2, який розташований за адресою: смт. Березна, вул. Площа Революції,2 (п. 1.1. договору оренди №22 від 28.03.2016).

У відповідності до п. 1.3. договору оренди №22 від 28.03.2016 об`єкт оренди використовується орендарем для організації торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди №22 від 28.03.2016 орендодавець зобов`язується звільнити об`єкт оренди та передати орендарю за актом приймання-передачі об`єкт оренди (додаток, що є невід`ємною частиною договору), в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент передачі в оренду.

Згідно з п. 2.2 договору оренди №22 від 28.03.2016 орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди 01.04.2016 (включно).

За приписами п. 2.4. договору оренди №22 від 28.03.2016 об`єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі об`єкта оренди, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку дії оренди або, в разі дострокового розірвання договору - протягом 5 робочих днів з дати припинення дії договору. Умовами повернення орендодавцеві об`єкта оренди є: звільнення орендарем орендованої площі від меблів та іншого майна, вилучення зроблених орендарем поліпшень об`єкта оренди, які є власністю орендаря і відокремлюються від об`єкта оренди без завдання йому шкоди.

Пунктом 4.1 договору оренди №22 від 28.03.2016 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з 01.04.2016 і діє до 28.02.2017 включно.

Загальний розмір орендної плати за місяць користування об`єктом оренди становить 1450,00 грн без урахування ПДВ з урахуванням індексації (п.5.1 договору оренди №22 від 28.03.2016).

Відповідно до п. 10.1 договору оренди №22 від 28.03.2016 на відносини, що виникають з цього договору, не поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна .

28.03.2016 між Березнянським споживчим товариством та ОСОБА_1 підписано акт приймання - передачі основних засобів в операційну оренду відповідно до умов договору.

28.02.2017 відповідачем на адресу Березнянського споживчого товариства направлено заяву про продовження терміну оренди, яке повернулося відповідачу неврученим, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1520001447960.

29.08.2019 між Березнянським споживчим товариством (в особі голови правління Кузьменка Олександра Васильовича) та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду №1 до договору №22 здачі в операційну оренду основних засобів від 28.03.2016, відповідно до умов якої ця додаткова угода до договору діє з 01.09.2019 до 31.12.2021, а щодо обов`язків по розрахунках у разі невиконання їх орендарем та завдані збитки орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

02.07.2018 між Менською районною спілкою споживчих товариств (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА (поклажодавець) укладено договір довірчого управління і користування.

Відповідно до умов договору поклажодавець передає, а користувач приймає на довірче утримання і користування майно, а саме магазин № 6 Сюрприз смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, магазин № 9 Продтовари смт. Березна, вул. Конституції, 2А.

Згідно з п. 2.1 договору довірчого управління і користування строк довірчого управління і користування встановлюється з моменту фактичної передачі майна користувачеві до 01 липня 2020 року.

02.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА та Менською райспоживспілкою підписано акт приймання-передачі майна по договору довірчого управління і користування від 02.07.2018. Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень станом на 13.04.2017 наявна інформація про об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 9806912 - нежиле приміщення, за адресою Чернігівська область, Менський район, смт. Березна, вул. Площа Революціїї, буд. 2, загальною площею 423,8 кв. м, дата державної реєстрації 07.02.2005, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, 07.02.2005, виконком Березнянської селищної ради, форма власності - колективна, власник - Березнянське споживче товариство.

Відповідно до постанови І зборів Ради шостого скликання від 12.11.2013 Про передачу на баланс Менської райспоживспілки об`єктів неподільного громадського майна збори Ради Менської райспоживспілки постановили передати на баланс Менської райспоживспілки як внесок до статутного капіталу об`єкти неподільного громадського майна з балансу Березнянського споживчого товариства, як довгострокові фінансові інвестиції споживчого товариства, зокрема, магазин Сюрприз , смт. Березна, пл. Революції, 2.

У свідоцтві серія СТА №262350 про право власності на нерухоме майно індексний номер 36805996 від 27.04.2015 зазначено: об`єкт нерухомого майна - будівля, магазину, за адресою: Чернігівська область, Менський район, смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, загальною площею 423,8 кв.м, форма власності приватна, розмір частки 1, власник - Менська районна спілка споживчих товариств.

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.06.2018 наявна інформація про об`єкт нерухомого майна - будівля магазину, загальна площа 423,8 кв. м, будівля магазину А-1, адреса Чернігівська область, Менський район, смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, складова частина об`єкта нерухомого майна - склад, Б1. Номер запису про право власності 26843973, дата державної реєстрації 28.06.2018, підстава виникнення права власності - статут б/н від 16.11.2017, видавник - збори засновників ТОВ СООР МЕНА , акт приймання - передачі нерухомого майна б/н від 16.11.2017, видавник Комісія з передачі основних засобів ТОВ СООР МЕНА , постанова № 24 від 16.11.2017, видавник Правління Менської райспоживспілки. Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень, індексний номер 41846409 від 30.06.2018, приватний нотаріус Ніколаєнко Сергій Володимирович, Менський районний нотаріальний округ, форма власності приватна. Власник Товариство з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА .

Норми права, які суд застосував, та мотиви їх застосування

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема договорів та інших правочинів.

Як визначено частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Приписами статті 764 Цивільного кодексу України визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена також у ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

В той же час, приписами ст.770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Згідно з ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Приписами статті 1029 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Відповідно до ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов`язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Відповідно до ст. 1031 Цивільного кодексу України договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Нормами ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлено у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

Мотивована оцінка аргументів, наведеного учасниками справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/411/19 від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 та постановою Верховного Суду від 21.04.2020, позовні вимоги ОСОБА_5 до Березнянського споживчого товариства про визнання позачергових загальних зборів пайовиків Березнянського споживчого товариства від 13.07.2016 такими, що не відбулися та визнання недійсним рішень позачергових загальних зборів пайовиків Березнянського споживчого товариства оформлених протоколом №1 загальних зборів від 13.07.2016 задоволено частково. Визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13 липня 2016 року та відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні вимоги про визнання позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства від 13 липня 2016 року, які скликані та проведені в залі засідань Березнянської селищної ради, яка знаходиться по вул. Свято-Покровська 2а, в смт. Березна, Менського району - як такі, що не відбулися. Суд зазначає, що рішенням позачергових загальних зборів членів Березнянського споживчого товариства, які оформлені протоколом №1 загальних зборів Березнянського споживчого товариства від 13 липня 2016 року, яке визнано недійсним, зокрема, обрано з 13.07.2016 головою правління Березнянського СТ члена Березнянського СТ Кузьменка О.В.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні положень наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає користуванню та розпорядженню ним своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення іншою особою перешкод власникові в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування об`єктом нерухомості у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо такого об`єкту, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на нерухомість (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або орендаря тощо).

Як встановлено судом, станом на момент укладення договору №22 здачі в операційну оренду основних засобів (28.03.2016) у Березнянського споживчого товариства (орендодавець) не було права власності або користування об`єктом нерухомості, розташованою за адресом: смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, а отже укладення договору, і відповідно додаткової угоди до нього проведено Березнянським споживчим товариством без наявності правових підстав, щодо розпорядження майном - передача в оренду фізичній особі-підприємцю Тимощенко Маргариті Петрівні.

Як вбачається з матеріалів справи, договір довірчого управління та користування укладений сторонами в простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений, що не відповідає формі встановленої приписами ст.1031 Цивільного кодексу України

За таких обставин, договір довірчого управління та користування укладений між Менською районною спілкою споживчих товариств (користувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА (поклажодавець) 02.07.2018 з порушенням форми щодо його нотаріального посвідчення в силу закону (ч.1 ст.220 та ч. 2 ст.1031 Цивільного кодексу України), є нікчемним, визнання його недійсним судом не потребується. А тому такий правочин не створює юридичних наслідків.

Таким чином, позивачем не доведено наявність обставин права розпорядження та користування нерухомим майном смт. Березна, вул. Площа Революції, 2, а ні як власником, а ні як управителем та користувачем такого нерухомого майна.

Листом № 51 від 30.10.2019 Менська райспоживспілка повідомила ОСОБА_1 , що нею не підписаний договір об`єкта нерухомості від 01.09.2019 між Менською РСС та ФОП Тимощенко М.П. Просить підписати договір та передати один примірник до Менської РСС, в противному разі просить терміном до 15 листопада 2019 звільнити даний об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою смт. Березна, вул. Площа Революції, 2 і є власністю Менської РСС.

З огляду на те, що господарським судом встановлено нікчемність правочину довірчого управління та користування від 02.07.2018, дій вчинені позивачем направлені на повідомлення відповідача про спонукання до підписання договору оренди або звільнення об`єкту нерухомості є неправомірними за відсутності таких правомочностей та повноважень у позивача.

Крім того, господарським судом встановлено, що власником об`єкту нерухомості на момент подання позову (12.02.2020 - дата оформлення поштового відправлення позовної заяви на адресу Господарського суду Чернігівської області) є ТОВ СООР МЕНА , а також наведений висновок суду про нікчемність договору довірчого управління свідчать про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього права власності або користування об`єктом нерухомості, розташованого за адресою: смт. Березна, вул. Площа Революції, 2. Тобто, позивачем не доведено, що заявлена позовна вимога, є саме вимогою правомірно вододіючого майном власника або титульного володільця, а також, що дії відповідача створюють позивачеві перешкоди щодо здійснення ним права користування і розпорядження своїм майном.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача приписів ст.785 Цивільного кодексу України щодо повернення об`єкту оренди саме позивачу та сплати Менському РСТ неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у сумі 14500 грн, як наслідок розірвання договору оренди та неповернення орендованого майна.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки права та захищені законом інтереси позивача не порушені відповідачем та не створюють загрозу такого порушення.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене вище, Господарський суд Чернігівської області вважає, що ним наведені обґрунтування на всі доречні і вагомі доводи, викладені сторонами у заявах по суті справи. Суд оцінює критично доводи відповідача щодо заперечень проти позовних вимог з огляду на обставини, встановлені під час розгляду справи.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 42, 73-80, 86, 123, 129, 165-167, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Менської районної спілки споживчих товариств (вул. Чернігівський шлях, 24а, м. Мена, Чернігівська обл., 15600, ідентифікаційний код 01776613) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю СООР МЕНА (вул. Чернігівський шлях, 24А, м. Мена, Чернігівська обл., 15600 ) до Фізичної особи-підприємця Тимощенко Маргарити Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Березнянське споживче товариство (вул.Радянська, 13, смт. Березна, Менського району, Чернігівська області, 15600, ідентифікаційний код 01776501) про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням за адресою: вул. Площа Революції, 2, смт. Березна, Менського району, Чернігівської області, площею 49кв.м, шляхом виселення з вказаного нежитлового приміщення, повернення даного нежитлового приміщення власнику - Менській райспоживспілці та про стягнення 14500 грн неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 10.07.2020.

Суддя Н.Ю.Книш