Рішення

від 30.06.2020 по справі 759/3359/20

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3359/20

пр. № 2/759/3171/20

30 червня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2020 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі щомісячно по 17000 грн 00 коп. але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття; разове покриття додаткових витрат на оздоровлення доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8000 грн 00 коп.; та додаткові витрати на оздоровлення 20000 грн 00 коп. щорічно, починаючи з дня подання позовної заяви й до моменту досягнення донькою повноліття.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.04.2010 в якому у них народилася спільна дитина, однак через те, що подружнє життя у сторін не склалося, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2015 вказаний шлюб було розірвано, відповідач на сьогоднішній день проживає окремо, ухиляється від утримання дитини та виховання у добровільному порядку матеріальну допомогу для утримання неповнолітньої дитини надає нерегулярно та в не в достатньому обсязі, при тому що у нього інших дітей на утриманні немає, стягнень по виконавчих документах не проводяться, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 27.02.2020 відкрито по справі спрощене позовне провадження (а.с. 86).

28.04.2020 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.04.2020 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с. 91).

28.04.2020 за клопотанням позивача судом постановлено ухвалу про витребування доказів (а.с. 93).

30.06.2020 ухвалою суду підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11.04.2011 у справі Жук проти України , яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11.09.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, у разі не подання відповідачем відзиву, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між сторонами 21.04.2010 було укладено шлюб у ВРАЦС Святошинського РУЮУ м. Києві (а.с. 15).

У вказаному шлюбі у сторін є спільна дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.11.2015 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 16).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем додано до матеріалів справи копії чеків та квитанцій, однак зазначені докази є неналежними та не беруться судом до уваги, оскільки із зазначених чеків та квитанцій не вбачається, що вони стосуються саме додаткових витрат на дитину та пов`язані саме з нею.

Крім цього позивач в доказ того, що відповідач може надати кошти на утримання дитини, так як він є матеріально забезпеченим подала до суду відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань з яких вбачається, що ОСОБА_5 входить у перелік засновників (учасників) ТОВ Нова Експорт (код ЄДРПОУ 34227013), ТОВ Україна-Житлобуд (код ЄДРОПУ 36093351), ТОВ Альпіна Технолоджі (код ЄДРПОУ 40189793) та ТОВ Авто-Експерт (код ЄДРПОУ 37311940) (а.с. 68-80).

Однак зазначені відомості не доводять майновий стан відповідача, те що він працює та не призупинить свою діяльність.

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 СК України).

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (до ст. 180 СК України).

За приписами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітня дитина проживає разом з матір`ю, перебуває на її утриманні, тоді як відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох своїх батьків.

У даному випадку позивач та відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності, суду не надано.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень житла, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину, а також обставини, зазначені у ст. 182 Сімейного Кодексу України, суд вважає необхідним призначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Крім цього, судом роз`яснюється, шо відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті становить 840 грн 80 коп.

Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору, в такому разі судовий збір по справі необхідно стягнути у дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадяина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 14.02.2020 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадяина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір по справі в дохід держави у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 01.07.2020.