Постанова

від 09.07.2020 по справі 712/3427/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1145/20Головуючий по 1 інстанції Справа № 712/3427/20 Категорія: на ухвалу Токова С.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Єльцова В.О.

Суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року про відмову у видачі судового наказу у справі за заявою Товариства з обмежено відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Заявник в своїй заяві просить стягнути заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 874,50 грн.

До суду надійшла інформаційна довідка від ОСББ Сумгаїтська 30 в якій зазначено, що починаючи з жовтня 2019 року ОСББ Сумгаїтська 30 проводить свою діяльність щодо управлінням, утриманням будинку та прибудинкової території самостійно за рахунок співвласників у вигляді внесків та платежів на утриманням будинку та прибудинкової території . Співвласники даного будинку не підписували жодних індивідуальних договорів. Також зазначили, що у співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня заборгованість за управління, утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2020 року по теперішній час.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 відмовлено у видачі судового наказу, оскільки вбачається спір про права.

Не погоджуючись з ухвалою суду 1 інстанції, ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд 1 інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у видачі судового наказу, так як його вимоги про стягнення заборгованості з управління багатоквартирним будинком відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України.

Зазначає, що суд неправомірно послався на довідку ОСББ Сумгаїтська 30 , так як в переліку доданих до заяви про видачу судового наказу заявником документів відсутній такий документ як інформаційна довідка ОСББ Сумгаїтська 30 . Таким чином, стверджує, що суд 1 інстанції вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією України та ЦПК України при розгляді справ даної категорії. Доказ, отриманий судом 1 інстанції у спосіб не визначений ЦПК України не може бути прийнятий до уваги.

Апелянт просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.05.2020 року та направити справу до Соснівського районного суду міста Черкаси для продовження розгляду питання щодо видачі судового наказу.

За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 в порядку наказного провадження звернулося до суду із заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримання житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком у розмірі 874,50грн., що у творилась станом на 01.01.2020 року.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд 1 інстанції виходив з того, що з долучених до заяви про видачу судового наказу документів вбачається, що між сторонами існує спір з приводу надання комунальних послуг та наявності заборгованості, а тому відмовив у видачі судового наказу на підставі п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції частково.

Відповідно до ч.3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Як зазначалось вище, ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 звернулося до суду в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ "Наказне провадження" ЦПК України (статті 160-173).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 160 ЦПК України).

В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно п. 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження №14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за

надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги

телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96

ЦПК) (1618-15), судовий наказ може бути видано за наявності

відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових

доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких

послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати

документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків,

а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Судом встановлено, що згідно розрахунку, наданого заявником на підтвердження заявлених вимог, останнім нараховано заборгованість у розмірі 874,50 грн. станом на 01.01.2020 року. Заявник зазначає, що боржники протягом спірного періоду з 21.05.2019 року по 31.12.2019 року включно здійснювали часткові оплати на загальну суму 1110,29грн.

В заяві ОСББ Сумгаїтська 30 , яка була подана Головою правління ОСББ Сумгаїтська 30 до суду 1 інстанції, зазначено, що в жовтні 2019 року співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сумгаїтська 30 , про що було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 29.10.2019 року №10261020000019462, код ЄДРПОУ 43315272.

Також, в заяві вказується, що у співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня заборгованість перед ОСББ Сумгаїтська 30 за управління, утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2020 року і по теперішній час. У вищевказаних осіб відсутня будь-яка заборгованість перед ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 , адже жодних послуг вказаний заявник мешканцям та власникам будинку не надавав та не надає. Боргу у співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ТОВ Управлінська компанія Нова якість дільниця 38 немає та жодних претензій заявник до того не висував. Стверджується, що вимоги заявника є необґрунтованими, адже співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєчасно сплачено житлово-комунальні платежі на користь саме ОСББ Сумгаїтська 30 за спірний період. Таким чином, між сторонами існує спір про право щодо наявності заборгованості та суми заборгованості.

Зазначене свідчить про відсутність безспірності щодо наявності заборгованості та суми заборгованості, що виключає можливість видачі судового наказу і такий висновок суду 1 інстанції є вірним та відповідає положенням ст. 19 і ч.2 ст. 160 ЦПК України.

Однак, відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції застосував положення п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, згідно із якими: суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 163 цього Кодексу.

Так, п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Як вбачається із заяви, ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 звернулося з вимогою про стягнення житлово-комунальних послуг. Тому, посилання суду 1 інстанції про відмову у видачі судового наказу на наведені вище норми є помилковими.

У свою чергу, вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч.1 та ч. 2 ст. 163 ЦПК України.

Зокрема, ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено перелік документів, що обов`язково додаються до заяви про видачу судового наказу, зазначені у пунктах 1-4.

Також, в п. 3 передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги щодо стягнення грошової заборгованості.

Процесуальні наслідки недотримання вимог ст. 163 ЦПК України визначені ст. 165 ЦПК України.

Як вбачається із поданої заяви ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 , останнім при звернення до суду із заявою про видачу судового наказу не було долучено копії договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який укладений між заявником ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 та боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2

П.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Тому, вирішуючи питання стосовно видачі судового наказу, суд першої інстанції, не врахував вимоги процесуального закону щодо відсутності підстав для видачі судового наказу, керуючись нормами, закріпленими у Розділі ІІ Наказне провадження ЦПК України.

Судом першої інстанції не було дотримано вимоги процесуального закону та не застосовано норму п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, що підлягає застосуванню, в зв`язку з тим, що заявником в порушення вимог ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не було додано копії укладеного в письмовій формі договору між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 як надавачем послуг з утримання будинку, прибудинкової території, зокрема в частині надання послуг з багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а тому саме заявник не дотримався вимог процесуального закону.

Тому, заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу згідно п. 1 ч.1 ст.165 ЦПК України, оскільки згідно п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України не надано копії укладеного в письмовій формі договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який укладений між заявником ТОВ Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 та боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є правильними та ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні поданих суду доказів.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині відмови у видачі судового наказу на підставі п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст. 383, ст. 384, ст.ст. 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 задовольнити частково.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року змінити.

Виключити з ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року посилання на п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України.

В іншій частині ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 травня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Управлінська компанія Нова якість Дільниця 38 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 09 липня 2020 року.

Головуючий: В.О. Єльцов

Судді: Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак