Ухвала

від 13.07.2020 по справі 705/698/20

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/698/20

2-во/705/43/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року Уманського міськрайонного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді Білик О.В.

за участі секретаря судового засідання Остропольської О.В.

розглянувши у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/698/20 (провадження №2/705/1448/20) за позовом ОСОБА_1 до Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 1.33455 гектарів в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/698/20 (провадження №2/705/1448/20) за позовом ОСОБА_1 до Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 1.33455 гектарів в порядку спадкування за законом. У заяві про виправлення описки заявник вказує на те, що позовна заява містила вимогу про визнання права власності на земельну ділянку площею 1,33455 га, а не на Ѕ частку, скільки у 2011 році після оформлення своєї частки іншим спадкоємцем ОСОБА_2 відбувся поділ земельної ділянки площею 2,6691 га з кадастровим номером 7124386800:02:000:1017 на дві окремих ділянки. Інша частина земельної ділянки площею 1,33455 га зареєстрована за померлою ОСОБА_3 та їй присвоєно кадастровий номер 7124386800:02:002:1017. Заявник в заяві вказує на те, що резолютивна частина рішення суду не містить даних щодо точної площі земельної ділянки, а саме 133455 га. На підставі вищевикладеного, заявник просить суд виправити допущену у рішенні суду описку, зазначивши площу земельної ділянки 1,33455 га.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне розгляд справи проводити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2020 позов ОСОБА_1 до Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Небелівка Новоархангельського району Кіровоградської області право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 2.6691 га, що розташована на території Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області в межах згідно з планом на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 184851, виданого Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 27 грудня 2004 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.

25.06.2020 ОСОБА_1 подав до Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяву про виправлення описки, оскільки у резолютивній частині рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2020 не вірно вказано площу земельної ділянки - 1,33455 га.

З позовної заяви, що подана ОСОБА_1 20.02.2020 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, вбачається, що позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Небелівка Новоархангельського району Кіровоградської області право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 2.6691 га , що розташована на території Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області в межах згідно з планом на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 184851, виданого Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 27 грудня 2004 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.

Відповідно до ст. ст. 43, 49 ЦПК України саме сторони наділені правами та обов`язками, в тому числі, подавати докази, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, змінювати предмет або підстави позову, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, тощо.

Частина 3 ст. 13 ЦПК України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, суд, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків - ч. 5 ст. 12 ЦПК України.

При ухваленні рішення, згідно ст. 264 ЦПК України, суд вирішує в тому числі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Під час ухвалення рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

У відповідності до принципів цивільного процесуального законодавства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

При цьому, слід наголосити, що опискою або арифметичною помилкою є описка або помилка технічного характеру. Термін описка означає помилку в написаному тексті, зокрема, - через неуважність. Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, в зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес тощо. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. Про судове рішення у цивільній справі , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Окрім того, виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, однак стороною не було уточнено зміст позовних вимог, такі помилки судом не виправляються (Ухвала Верховного суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16).

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для внесення виправлень у рішення суду.

Керуючись ст. 258-259,269, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/698/20 (провадження №2/705/1448/20) за позовом ОСОБА_1 до Рогівської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 1.33455 гектарів в порядку спадкування за законом- відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції, через Уманський міськрайонний суд, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Білик