Ухвала

від 06.07.2020 по справі 991/5321/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5321/20

Провадження1-кс/991/5479/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрогіс» ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрогіс» про скасування арешту майна,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому директор ТзОВ «Мікрогіс» (далі Товариство) ОСОБА_3 просить скасуватиарешт майна,накладений ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду містаКиєва від31.05.2019у справі№ 757/28156/19-к,а саме:системний блокТзОВ ОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480003, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480005, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480001, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480002, ноутбук «Dell» № 95739614 з блоком живлення, три системних блоки «LogicPower», системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480018, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480014, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480001, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480016, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480006, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480017, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480008, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480015, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480012, яке вилучено 22.05.2019 під час обшуку за адресою: вул. Зелена, 149, м. Львів, у приміщеннях де здійснює свою діяльність ТзОВ «Мікрогіс» та зобов`язати орган досудового розслідування повернути майно його власнику ТзОВ «Мікрогіс»; щодо іншого вилученого майна під час обшуку, то якщо арешт накладався на таке майно скасувати та зобов`язати орган досудового розслідування повернути його власникам; якщо арешт не накладався, то визнати бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52018000000000137 від 10.10.2018, яке постановою прокурора від 30.04.2020 об`єднане з матеріалами кримінального провадження № 12018000000000608.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києві від 24.04.2019 надано дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях за місцем здійснення господарської діяльності ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс» за адресою: вул. Зелена, 149, м. Львів.

Однак, незважаючи на це, 22.05.2019 обшук проведено як в приміщеннях, в яких здійснює свою діяльність ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс», так і в приміщеннях, які орендує та в яких здійснює свою діяльність ТзОВ «Мікрогіс», за результатами якого безпідставно вилучено майно Товариства та особисте майно його працівників і фізичних осіб-підприємців, які співпрацюють з ТзОВ «Мікрогіс».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі № 757/28156/19-к на вилучене під час обшуку майно ТзОВ «Мікрогіс» накладено арешт.

З постановленою слідчим суддею ухвалою директор Товариства ОСОБА_3 не погоджується, вважає, що арешт накладено необґрунтовано.

Зазначає, що вилучені предмети та документи ТзОВ «Мікрогіс»є особистою власністю працівників Товариства та фізичних осіб-підприємців, які з ним співпрацюють та ухвалою слідчого судді від 24.04.2019 дозвіл на їх вилучення не надався.

Крім того, комп`ютерна техніка, на яку накладено арешт, не відповідає ознакам речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України та не могла визнаватися речовими доказами, а слідчий на власний розсуд вирішив її походження.

Зернув увагу, що офісні приміщення № 214, 215, 216, які орендуються ТзОВ «Мікрогіс», згідно договору № 62-18 від 02.06.2018, знаходяться на п`ятому поверсі будівлі за адресою: вул. Зелена, 149, м. Львів, поряд з офісними приміщеннями, в яких здійснює свою діяльність ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс».

Разом з цим, жодний працівник ТзОВ «Мікрогіс» чи фізична особа-підприємець, що співпрацює з Товариством, не є ані підозрюваним, ані обвинуваченим, ані особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинили суспільно небезпечне діяння, тому арешт до такого майна не міг застосовуватися.

Також посилається на те, що внаслідок неправомірного вилучення комп`ютерної техніки Товариство не має можливості здійснювати господарську діяльність, що призводить до спричинення збитків підприємству та виникнення заборгованості, припинення співпраці з окремими суб`єктами господарювання (контрагентами) та інших негативних наслідків.

У судовомузасіданні адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,з думкоюяких погодивсядиректор ТзОВ «Мікрогіс» ОСОБА_3 , клопотання підтримали, просили задовольнити, з викладених в ньому підстав, уточнивши,що непідтримують вимогиклопотання вчастині скасування арешту щодо іншого вилученого майна під час обшуку, та про зобов`язання органу досудового розслідування повернути його власникам, якщо арешт накладався на таке майно.

Детектив ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді від 24.04.2019 надано дозвіл на обшук приміщень ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс». Обшук проведено у присутності керівника відділу кадрів цього товарства, який не заперечував, що кабінет № 514, з якого вилучено мбільні термінали систем зв`язку, перебуває у користуваннні ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс», що підтверджується протоколом обшуку від 22.05.2019. Вилучені з цього кабінету інші речі та документи, зокрема, печатки фізичної особи - підприємця, який був у подальшому допитаний як свідок, також підтверджують, що кабінет № 514 був у фактичному користуванні ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс». Детектив звернув увагу, що в межах досудового провадженн розслідуються п`ять епізодів, у тому числі за ч. 2 ст. 364 КК України, що потребує перевірки правмірності перерахування коштів ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс» на рахунки, у тому числі, ТОВ "Мікрогіс". Після зміни підслідності кримінального провадження № 12018000000000608 від 10.10.2018 матеріали справи фактично передані Національному бюро лише 08.01.2020. За цей час для огляду, вилученої під час обшуку 22.05.2019 комп`ютерної техніки ТОВ "Мікрогіс", залучено спеціалістів кіберполіції, продовжено строк досудового розслідування до 10.04.2021. Твердження директора ТОВ "Мікрогіс" про те, що відсутність комп`ютерів блокує господарську діяльність підприємства, на думку детектива, є сумнівними, оскільки з моменту вилучення техніки працівники товариства жодного разу не виказали бажання посприяти у огляді вилученого обладнання щоб прискорити процесуальну дію та, як наслідок, повернення майна власнику. Тому, потреба у арешті майна на даний час не відпала.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Таким чином, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

З досліджениху судовомузасіданні матеріалівсправи встановлено,що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000137 від 23.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 209 КК України.

Постановою начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 матеріали досудового розслідування № 2018000000000608 об`єднано з матеріалами № 52018000000000137.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.04.2019 у межах кримінального провадження № 12018000000000608 від 10.10.2018 надано дозвіл слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні на проведення обшуку в приміщеннях в яких здійснює свою діяльність ТОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс» за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, з метою відшукання та вилучення оригіналів та копій статутних і бухгалтерських документів різних суб`єктів господарювання, у тому числі, комп`ютерної техніки на якій могло здійснюватися складання, оброблення та виготовлення документів, що використовувалися під час вчинення кримінального правопорушення, шляхом зняття копій інформації, яка міститься на них.

У ході проведення обшуку, 22.05.2019, серед іншого, вилучено таке майно: системний блокТзОВ ОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480003, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480005, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480001, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480002, ноутбук «Dell» № 95739614 з блоком живлення, три системних блоки «LogicPower», системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480018, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480014, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480001, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480016, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480006, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480017, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480008, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480015, системний блок ТзОВ «Мікро Гіс» інвентарний номер 10480012.

Оскільки майно, вилучене у ході проведення обшуку, містить ознаки визначені ст. 98 КПК України, постановою заступника начальника відділу ГСУ НП України ОСОБА_8 його визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018000000000608.

В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2019 на вказане майно накладено арешт.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При цьому, майно, яке вилучається слідчим, прокурором під час проведення обшуку, повинно мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Задовольняючи клопотання прокурора та накладаючи арешт на вилучене під час проведення обшуку майно слідчий суддя керувався вимогами статтей 170-173КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зокрема, зі змісту ухвали слідує, що слідчий суддя врахував, що інформація, яка міститься на носіях інформації, інформаційних системах, комп`ютерній техніці, має значення для встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень та осіб, які до них мають відношення, підлягає дослідженню, у тому числі експертним шляхом.

Тому, слідчий суддя вважає необґрунтованими посилання директора ТзОВ «Мікрогіс» ОСОБА_3 щодо відсутності підстав вважати, що комп`ютерна техніка, дозвіл на вилучення якої не надавався слідчим суддею, не відповідають критеріям речових доказів та на неї не може бути накладено арешт.

Доводи ОСОБА_3 з приводу того, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодний працівник ТзОВ «Мікрогіс» чи фізична особа-підприємець, що співпрацює з Товариством, не є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вирішення питання про віднесення матеріальних об`єктів до речових доказів відноситься до повноважень детектива.

Тому вказана ОСОБА_3 обставина не може бути основоположною з огляду на приписи ч. 3 ст. 170 КПК України.

Разом з цим, слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

Зі змісту протоколу обшуку від 22.05.2019 вбачається, що обшук проводився у присутності начальника кадрів ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс» ОСОБА_9 , майно на яке накладено арешт виявлено та вилучено слідчим у кабінетах № 514, 511, які займає ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс».

Тому, слідчий суддя, критично відноситься до твердження директора ТзОВ «Мікрогіс», що обшук в порушення ухвали слідчого судді від 24.04.2019 проведений також і в приміщеннях № 214, 215, 216, які ТзОВ «Мікрогіс» орендує на підставі договору від 02.06.2018.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що під час проведення обшуку та вилучення комп`ютерної техніки жодних зауважень з боку начальника кадрів ТзОВ «Фалькон Мілітарі Солюшинс» ОСОБА_9 не надходило.

На підтвердження того, що вилучена комп`ютерна техніка є власністю ТзОВ «Мікрогіс», ОСОБА_3 надав копії накладних № 0047 від 20.03.2017, № 0087 від 07.06.2017, копії накладених на відвантаження № 0410/1 від 04.10.2017, № 1710/1 від 09.02.2018, від 17.10.2017, копії видаткових накладних № ІТ1501в8007 від 15.01.2018, № ІТ1412в7023 від 14.12.2017, № ІТ10103в8017 від 01.03.2018, № ІТ0709в7021 від 07.09.2017, № ІТ2606в7028 від 26.06.2017, № ІТ2106в7022 від 21.06.2017, № ІТ1506в7043 від 15.06.2017, № ІТ1206в7003 від 12.06.2017, № ІТ1002в7001 від 10.02.2017, копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за 01.08.2016 по 12.05.2020.

Проте надані відомості слідчий суддя оцінює також критично, з огляду на те, що зі змісту наданих документів неможливо ідентифікувати, що саме на це майно накладено арешт, оскільки, вилучене майно, окрім напису «ТОВ «Мікрогіс», містило інвентаризаційні номери, по яким і проведено опис. Разом з цим, у клопотанні директор ТОВ «Мікрогіс» стверджує, що вилучені предмети та документи ТзОВ «Мікрогіс»є особистою власністю працівників Товариства та фізичних осіб-підприємців, які з ним співпрацюють.

Доказів того, що внаслідок вилучення комп`ютерної техніки Товариство не має можливості здійснювати господарську діяльність, що призводить до спричинення збитків підприємству та виникнення заборгованості, припинення співпраці з окремими суб`єктами господарювання (контрагентами) та інших негативних наслідків, ОСОБА_3 також не надано.

Посилання ОСОБА_3 на те, що арешт майна підлягає скасуванню у зв`язку зі спливом строків досудового розслідування спростовуються ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000608 продовжено на дванадцять місяців, до 10.04.2021.

Згідно норм ст.26КПК України слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином слідчий суддя на етапі проведення досудового розслідування не виконує функції слідчого або прокурора у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що на власника або володільця майна покладається обов`язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.

Слідчому судді під час розгляду клопотання не надано доказів, які б у своїй сукупності свідчили про необґрунтованість накладення арешту на майно та спростовували висновки щодо наявності підстав для такого арешту, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Київ від 31.05.2019 .

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає

Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1