Рішення

від 13.07.2020 по справі 160/13265/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Справа № 160/13265/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю ТМС (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про донарахування за актом перевірки податку на прибуток підприємств в сумі 2 328 650,00 грн. від 16.09.2019 року № 0000591417 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дійшов помилкового висновку про заниження Товариством в 2018 році доходу на суму 1 862 920,00 грн. внаслідок не проведення дисконтування кредиторської заборгованості за договором 2013 року з T. MACHINERY. Вказує, що висновки, викладені у акті перевірки, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

12.02.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що кредиторська заборгованість позивача є довгостроковою, що підтверджується відображенням у бухгалтерському обліку підприємства.

Так, на дату виникнення кредиторської заборгованості боржник має визначити теперішню (справедливу) вартість свого зобов`язання.

Таким чином, відповідач зазначає, що ТОВ "ТМС" не визначило та не відобразило фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості у загальному розмірі 11039525 грн. за 2018 рік та не здійснювало амортизацію на наступну дату балансу на загальну суму 689970 грн. за І квартал 2019 року.

Відтак, відповідач вказує, що перевіркою зроблено вірні висновки про заниження доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивачем до суду було подано клопотання про розгляд даної адміністративної справи за відсутності уповноваженого представника.

Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи неявку представника позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ТМС зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 28.07.2010 року за №12321020000002284.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 31.07.2019 року №4611-п посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТМС (код ЄДРПОУ 37172711).

16.08.2019 року за результатами перевірки складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 45990/04-36-14-17/37172711.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ ТМС :

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 862 920,0 грн., у тому числі:

- занижено податок на прибуток за 2018 рік на загальну суму 1 987 115 грн.

- завищено податок на прибуток за 1 кв. 2019 року на загальну суму 124 195 грн..

- абзац е п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 164.5 ст.164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168, абз. а п. 176.2. ст.176, враховуючи вимоги п. 167.1 от. 167 Податкового кодексу -не нарахування, неутримання та не перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб в сумі 1141,53 грн.;

- абзац е п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 164.5 ст.164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, абз. а п. 176.2. ст.176, 1.1 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами і доповнення, не нарахування, неутримання та не перерахування до бюджету військового збору на суму 78,00 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями) в частині не нарахування, не утримання та не сплати єдиного внеску на загальну суму 1144,08 грн.

- абз. б п. 176.2 ст. 176 ПКУ, р.ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Мінюсті №111/26556 від 30.01.2015р. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку податкові розрахунки за ф.1-ДФ за ІІІ кв. 2016р.. IV кв. 2016р., II кв. 2017р.. III кв. 2017р., IV кв. 2017р., II кв. 2018р., Ш кв. 2018р., IV кв. 2018р, до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Західно-Донбаського управління, Павлоградська ДПІ (м. Павлоград) надавались не в повному обсязі, а саме без відображення наданих доходів працівнику підприємства, та сум нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб з наданих доходів, як додаткове благо з ознакою доходу - 126 та сума нарахованих та виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за придбання послуг з ознакою доходу - 157.

На підставі акта від 16.08.2019 року № 45990/04-36-14-17/37172711 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 16.09.2019 року №0000591417, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1 862 920,00 грн. та за штрафними санкціями на 465 730,00 грн., всього на загальну суму 2 328 650,00 грн.

Так, позивачем було складено та направлено скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від грудня 2019 року за №12461/6/99-00-08-05-01 скаргу ТОВ ТМС залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - залишено без змін.

Так, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, винесеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Як встановлено судом, між ТОВ ТМС та T. MACHINERY a.s. укладено контракт за №ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року.

Контракт був укладений з метою поставки товарно-матеріальних цінностей.

T. MACHINERY a.s. - Продавець продає, ТОВ ТМС - Покупець закуповує частини до гірничо-шахтного обладнання (Товар) у відповідності до умов контракту.

Суд акцентує увагу, що в умовах контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року, а саме в пункті 11 розділу Інші умови , вказано, що даний Контракт діє до 31.12.2014 року.

Також в умовах зазначеного контракту, у пункті 3, зазначено, що при продажу Товару третім особам, оплата Товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати перерахування третіми особами 100% вартості Товару, але не пізніше 90 календарних днів з дати продажу Товару третім особам.

Отже, як зазначає позивач, момент оплати був прив`язаний до реалізації товарів третім особам, у випадку, коли певні товарні позиції не користувались тим попитом, на який розраховував позивач, а тому такі товари не могли бути реалізованими на кінець календарного року, в результаті цього може накопичуватися кредиторська заборгованість за придбаний, однак не реалізований товар.

При цьому, судом встановлено, що дія контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року, продовжувалась на 12 місяців, додатковими угодами, а саме: додатковою угодою від 31.12.2014 року до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року, додатковою угодою від 31.12.2015 року до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року, додатковою угодою від 31.12.2016 року до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року.

Як видно з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку, що в результаті виконання умов контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року у позивача виникла кредиторська заборгованість, яка є довгостроковою та, як наслідок, підлягала дисконтуванню.

Відтак, відповідач дійшов до висновку про заниження доходу від підприємницької діяльності , оскільки не проведено дисконтування дебіторської заборгованості та, як наслідок, занижено розмір податку на прибуток.

Щодо висновків контролюючого органу, що вказана кредиторська заборгованість є довгостроковою, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.п. 4, 5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання (далі - П(С)БО 11), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності, з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Так, пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання - це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу.

Відповідно до пункту 12 П(С)БО 11, поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що сума погашення - це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Таким чином, короткострокові кредитні операції слід відображати на дату балансу за номінальною вартістю.

Водночас, як встановлено п. 10 П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними (пункт 4 П(С)БО 11).

Як вже встановлювалося судом, умови оплати за Товар (зобов`язання) вказані у пункті 3 контракту, а саме, при продажу Товару третім особам, оплата Товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати перерахування третіми особами 100% вартості Товару, але не пізніше 90 календарних днів з дати продажу Товару третім особам.

Враховуючи означене у сукупності, виходячи з контексту наведених положень П(С)БО 11 суд доходить висновку, що зобов`язання, які виникли за погашення заборгованості по оплаті за своєю суттю відносяться до поточних зобов`язань.

Такі зобов`язання в бухгалтерському обліку платника відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.

Отже, встановлені обставини справи, а саме, визначені строки виконання умов оплати за Товар, які встановлено контрактом, спростовують доводи відповідача в частині висновків, що кредиторська заборгованість позивача є довгостроковою, а навпаки є поточним зобов`язанням та як наслідок не підлягає дисконтуванню.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити і про таке.

Як вказано позивачем та підтверджується відповідачем, позивач при веденні бухгалтерського обліку та при складанні фінансової звітності застосовує виключно національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що П(С)БО 11 не встановлює методології визначення теперішньої вартості, а також, не містить жодних визначень, які б роз`яснювали, що таке дисконтована сума майбутніх платежів та яким чином вона обраховується.

Зокрема, П(С)БО 11 не містить жодних вимог щодо визнання якогось доходу у зв`язку з особливостями відображення довгострокової заборгованості, а також амортизації дисконту.

Отже, враховуючи наведене та ту обставину, що кредиторська заборгованість позивача, яка виникла в результаті господарських взаємовідносин по контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 року, не є довгостроковою, а є поточним зобов`язанням, суд вказує, що інші висновки контролюючого органу є хибними, оскільки такі висновки ґрунтуються лише на твердженнях та припущеннях, що кредиторська заборгованість позивача є довгостроковою та підлягає дисконтуванню, що, в свою чергу, спростовано судом.

При цьому, суд, також, вважає за необхідне зазначити, що, національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, а також органами, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової, відсутні будь-які роз`яснення з боку контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

Таким чином, суд вказує, що контролюючи органом під час проведення перевірки не вірно застосовані Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд вважає, висновки Головного управління ДПС у Дніпропетровській щодо порушення ТОВ ТМС п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України в частині заниження доходу від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості у загальному розмірі 1 862 920,00 грн., хибними та не підтвердженим нормами чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про донарахування за актом перевірки податку на прибуток підприємств в сумі 2 328 650,00 грн. від 16.09.2019 року № 0000591417 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТМС судовий збір у розмірі 19 210,00 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський