Рішення

від 09.07.2020 по справі 202/2179/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2179/20

Провадження № 2/202/1275/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви представник товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення зазначає, що 03.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № КК2019040300023, згідно якого ОСОБА_1 отримав споживчий кредит у розмірі 10 000 грн. Відповідач належним чином не виконував умови договору про споживчий кредит, порушивши графік погашення кредиту, на вимоги позивача заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит у сумі 22 529, 61 грн., з яких 10 000 грн. - сума основного боргу, 8 400 грн. - винагорода за надання кредиту, а також пеню за період з 18.04.2019 року по 31.03.2020 року в сумі 4 129, 61 грн., разом із судовими витратами.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 03.04.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № КК2019040300023, згідно якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 10 000 грн.

Пунктом 2.2 договору № КК2019040300023 визначено строк кредиту: з 03.04.2019 року по 27.06.2019 року включно.

Відповідно до п. 2.3 договору про споживчий кредит № КК2019040300023 відсоткова ставка не передбачена.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що винагорода за надання кредиту нараховується кожні 14 днів у сумі 1 400 грн.

Відповідно до пункту 2.6 договору остаточне погашення кредиту повинно бути у розмірі 18 400 грн., дата останнього погашення заборгованості має бути не пізнішою ніж 27.06.2019 року.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню, розмір якої зазначений у додатку № 1 до цього договору та винагороду за користування кредитом, розмір якої зазначений в пунктах 2.4-2.5 цього договору.

Пеня згідно з пунктом 7 додатку № 1 до договору складає 0,07 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Згідно з розрахунком позивача відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором № КК2019040300023 сума боргу становить 22 529, 61 грн., з яких: 10 000 грн. - сума основного боргу; 8 400 грн. - винагорода за надання кредиту; 4 129, 61 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем були порушені умови користування кредитними коштами, а саме не виконані зобов`язання стосовно повернення суми кредиту, винагороди за надання кредиту і пені, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № КК2019040300023 у сумі 22 529, 61 грн., з яких: 10 000 грн. - сума основного боргу; 8 400 грн. - винагорода за надання кредиту; 4 129, 61 грн. - сума заборгованості за пенею.

Судом також вирішується питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу складають 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача надано суду письмові докази.

30.03.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення та ОСОБА_1 укладено угоду про надання правової допомоги № 30/03/20.

Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 06.04.2020 року вбачається, що загальна вартість наданих послуг станом складає 3 000 грн.

Дана сума сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 568 від 02.04.2020 року.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3 000 грн. з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до положеньст.141ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 102 грн.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення (01042, м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, буд. 3, код ЄДРПОУ 41338979) заборгованість за договором № КК2019040300023 у сумі 22 529 (двадцять дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) грн. 61 коп., з яких: 10 000 грн. - сума основного боргу; 8 400 грн. - винагорода за надання кредиту; 4 129, 61 грн. - сума заборгованості за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Прості кредитні рішення (01042, м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, буд. 3, код ЄДРПОУ 41338979) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (двох тисяч ста двох) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (трьох тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити, що відповідно до п. 3 розділ ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 284, 354 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя: Г.В. Бєсєда