Постанова від 07.07.2020 по справі 910/10606/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2020 м. Дніпро Справа № 910/10606/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

за участю адвоката відповідача Кузнецова І.С., довіреність б/н від 03.01.2020;

від позивача - Грановський М.О., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Національної поліції України на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 по справі № 910/10606/19 (суддя Боєва О.С.), повний текст рішення складено 26.03.2020

за позовом Національної поліції України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІК , м. Запоріжжя

про стягнення суми 548838,34 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю МІК про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) у сумі 548838,34 грн (266348,02 грн пені та 282490,32 грн штрафу) за договором № 178НП від 31.05.2018 про закупівлю форменого одягу.

Позов мотивований простроченням виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 в даній справі у задоволенні позову відмовити повністю.

Відмова в задоволенні позову судом мотивована наявністю обставин непереборної сили, які спричинили втрату виробів, що в свою чергу унеможливлює своєчасне виконання договірних зобов`язань з боку відповідача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить суд: скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги Національної поліції України та стягнути з ТОВ МІК штрафні санкції у сумі 548838,34 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Національна поліція вважає рішення господарського суду в даній справі незаконним та таким, що прийняте внаслідок неповного з`ясування обставин справи та не відповідністю обставинам справи висновків, викладених у рішенні, внаслідок чого судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки аргументам позивача про те, що відсутні докази наявності під час затоплення на складі відповідача готової продукції та комплектів крою, необхідних для виконання зобов`язань відповідачем за договором. Сам факт затоплення не може бути безпосередньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов договору.

Судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи первинних документів, які посвідчують облік, рух та надходження до складського приміщення відповідача витратних матеріалів (тканини, крою) та/або товару. Відповідач зі свого боку, не надав жодного первинного документу, оформленого згідно вимог законодавства України, який підтвердив би облік, рух та надходження до підвального приміщення готових комплектів товару і комплектів крою, а також документів, що підтверджують облік, рух та місце знаходження решти товару, яку постачальник зобов`язаний був поставити покупцю за період з 31.05.2018 по 15.06.2018 згідно договору № 178НП.

Судом не встановлено причин пориву водопровідної труби та причин підтоплення складського приміщення відповідача. Разом з тим Сертифікатом Торгово-промислової палати України також не встановлено причин пориву водопровідної труби, яка знаходиться на території підвально-складського приміщення відповідача, за стан якої несе відповідальність користувач приміщення. Натомість, позивач акцентує увагу колегії суддів на тому, що відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив про вжиття ним будь-яких заходів щодо належного утримання водопровідних труб за період з 2007 року по 2018 рік, що повністю спростовує доводи відповідача про відсутність його вини у пориві труби, за стан якої він несе відповідальність.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ МІК вказує на те, що неможливість виконання зобов`язань за договором з поставки товару виникла не через недобросовісну поведінку відповідача, а через поважні причини, які не залежали від волі відповідача - форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили, порив водопровідної труби), що підтверджено Сертифікатом Торгово-промислової палати України № 8177 від 09.07.2018.

На думку відповідача, безпідставними є доводи позивача про те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи на підтвердження обліку, руху та надходження до підвально-складського приміщення, яке було затоплене готових комплектів товару і крою.

Так, відповідач разом з письмовими поясненнями від 10.02.2020 надав до матеріалів справи докази, зокрема: Акт комісії від 13.06.2018, яким підтверджено факт знаходження готових виробів форменного одягу (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 комплектів і 158 комплектів крою в складському приміщенні за адресою: Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 2; копію акту про списання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) № 1 від 13.06.2018; копію службової записки від 20.06.2018, якою начальник виробництва ТОВ МІК Толмачова О.Є. підтверджує, що для виконання договорів № 178 і 179 на виробництво в цех підприємства в м. Марганець передано крой і комплектуючі для виготовлення 16000 костюмів, з яких в результаті аварії на складі було зіпсовано 106000 шт. готових виробів - костюмів для Національної поліції (сорочка, брюки) і 158 м.п. комплектів.

При цьому, відповідач вважає, що Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не передбачено певних вимог щодо оформлення документів, якими мають фіксуватися факти обліку, руху та знаходження ТМЦ на підприємстві.

Крім того, відповідач вважає неспроможними доводи апелянта про те, що відповідачем не надано доказів, які підтверджують здійснення ним належного обслуговування, поточного та/або капітального ремонту водопроводу, на якому відбувся прорив, протягом всього часу користування приміщенням відповідачем, оскільки за відсутності фактів псування водопровідних труб є відсутньою будь-яка необхідність здійснювати документальне підтвердження їх обслуговування, поточного та/або капітального ремонту.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

31.05.2018 між Національною поліцією України (Покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІК (Постачальник, відповідач у справі) укладено договір № 178НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язався у 2018 році поставити покупцю костюм (сорочка, брюки) типу А (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811), далі - товар, а покупець - прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та ціна одиниці товару визначається у Специфікації товару (додаток № 1 до договору) та ростовці товару (додаток № 2 до договору) (п. 1.2 договору).

У Специфікації товару (додаток № 1 до договору) визначені: найменування товару - костюм (сорочка, брюки) типу (ТУ У 14.1-34045600-013:2016 (зі змінами)), кількість товару - 3716, ціна за одиницю з ПДВ - 1086,00 грн, загальна вартість товару з ПДВ - 4035576,00 грн.

За умовами п. 2.1 договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар, якість якого відповідає узгодженому сторонами зразку-еталону (зразку товару, наданого постачальником під час проведення процедури закупівлі), ТУ У 14.1-34045600-013:2016 (зі змінами) (додаток № 3 до договору) та законодавству України щодо показників якості такого роду/виду товарів.

Відповідно п. 3.1 договору ціна договору становить 4035576,00 грн, у т.ч. ПДВ.

Розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення розрахунків є видаткова накладна, підписана уповноваженими особами сторін (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов`язався здійснити поставку товару в термін до 15.06.2018 року включно, за адресою покупця у місті Києві. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

В п. 12.1 договору сторони визначили, що він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, товар за договором був поставлений позивачу 20.08.2018 за видатковою накладною № РН-08/20/01 від 20.08.2018.

Згідно з п. 9.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки товару, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 10.1. 10.2. договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.

До форс-мажорних обставин належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (п. 10.2. договору).

За змістом п. 10.3., п. 10.4 договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим договором.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі, згідно з якою просить стягнути з ТОВ МІК штрафні санкції (пеню та штраф) у сумі 548 838,34 грн (266348,02 грн пені та 282490,32 грн штрафу) у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару на 66 днів.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов`язки: обов`язком відповідача стало передання товару позивачу у строки встановлені договором, а обов`язком позивача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вказує позивач і підтверджується матеріалами справи, відповідачем згідно укладеного між сторонами договору поставлено позивачу товар з порушенням встановлених договором строків. Так, товар мав бути поставлений до 15.06.2018 включно (п. 5.1 договору), але був поставлений 20.08.2018 (видаткова накладна № РН-08/20/01 від 20.08.2018).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

З частини 1 ст. 546 ЦК України слідує, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України, зокрема, визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції врахував наступне.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін.

До форс-мажорних обставин належать обставини визначені у ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (п. 10.2. договору).

За змістом п. 10.3., п. 10.4 договору, сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим договором.

Як свідчать матеріали справи, 14.06.2018 відповідач звернувся до позивача з письмовим повідомленням (вих. № 0614/1801, отриманий позивачем 15.06.2018, що слідує із змісту позовної заяви та листа позивача від 03.07.2018), де зазначав, що 13.06.2018 на швейному виробництві ТОВ МІК з невідомих причин відбулось затоплення підвального-складського приміщення, в якому саме зберігаються крій та готові вироби костюмів. В результаті настання обставин непереборної сили, у зв`язку із замоканням, безповоротно втрачено комплекти готових костюмів та комплекти крою. Причини та обставини затоплення встановлюються. ТОВ МІК звернулось до компетентних органів для отримання офіційного документу на підтвердження виникнення зазначених обставин. Настання вищезазначених обставин непереборної сили спричинило втрату виробів, що в свою чергу унеможливлює своєчасне виконання прийнятих на себе зобов`язань з боку постачальника за договором . У зв`язку з чим, та враховуючи, що станом на 14.06.2018 на території України необхідної кількості тканини, яка мала б необхідні характеристики, немає, просило розглянути та внести зміни до договору стосовно строку поставки (збільшення строку до 27.09.2018), шляхом укладення додаткової угоди. До повідомлення позивачем додано в т.ч. додаткову угоду до договору № 178НП від 31.05.2018 у двох примірниках.

Листом від 03.07.2018 за вих. № 3325/31/01-2018 позивач зазначив про необхідність надання відповідачем документів на підтвердження вжитих з боку ТОВ МІК всіх належних від нього заходів для належного виконання зобов`язань за договором, належного засвідчення настання обставин непереборної сили згідно з розділом Х договору, які перешкоджають поставці товару відповідно до його умов.

Листом від 27.06.2018 за вих. № 3244/31/03-2018 позивач повідомив відповідача про необхідність надання Сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини для вирішення питання щодо перенесення строку поставки товару за договором.

Листом від 10.07.2018 за вих. № 0710/18 відповідач надав позивачу Сертифікат Торгово-промислової Палати України № 8177 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.07.2018, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): аварія (прорив водопровідної труби), щодо обов`язку поставити костюми (сорочка, брюки) типу А у термін до 15.06.2018 за договором № 178НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811) від 31.05.2018, які унеможливили виконання договору у зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 13.06.2018, дата закінчення: 14.06.2018.

Листом від 17.12.2018 за вих. № 1217/01 відповідач надав позивачу Висновок Торгово-промислової Палати України від 28.11.2018 № 3404/2/21-10.4 щодо унеможливлення виконання зобов`язань за договором № 178НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) від 31.05.2018, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити, з якого слідує наступне. В ніч з 12 на 13 червня 2018 мало місце затоплення (прорив водопровідної труби діаметром 2 дюйми) підвального складського приміщення на об`єкті швейного виробництва (Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 2), яке призвело до зіпсування готових виробів костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 комплектів та крою для виробів костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 158 комплектів.

У висновку ТПП (розділ V) зокрема зазначено, що істотна зміна обставин характеризується ознаками: непередбачуваності, тривалості, невідворотності і відсутності вини у її виникненні, бо знаходяться поза межами волі, бажань і дій сторін, порушуючи баланс їх майнових інтересів і позбавляючи того на що вони розраховували вступаючи в договірні відносини, а також свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом унеможливлення виконання своїх зобов`язань ТОВ МІК у термін до 15.06.2018 року та об`єктивно унеможливлює їх виконання… Така істотна зміна обставин за законодавством України надає право ТОВ МІК ініціювати (вимагати) внесення змін до договору в частині зміни (продовження) термінів поставки Товару на 1104 календарні дні, встановивши його не раніше ніж 27.09.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України (зазначено в розділі VI висновку ТПП).

За змістом ст. ст. 614, 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 10.3. договору відповідач в письмовій формі протягом трьох днів повідомив позивача про настання обставин непереборної сили, що на думку колегії суддів, за умовами розділу Х договору є достатньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за цим договором в т.ч. в частині строків поставки товару.

Зі статей 14 та 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні слідує, що Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Як слідує зі змісту Сертифікату ТПП України № 8177 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.07.2018 та Висновку ТПП України від 28.11.2018 № 3404/2/21-10.4, останні складені за результатами дослідження фахівцем документів, зокрема:

- договору № 178НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811) від 31.05.2018;

- договору № 16 про надання платної послуги з відкачування води від 13.06.2018;

- акту № 1 по відкачуванню вод від 13.06.2018;

- службової записки начальника виробництва ТОВ МІК від 13.06.2018;

- наказу генерального директора ТОВ МІК від 13.06.2018 щодо заходів з ліквідації наслідків затоплення;

- акту комісії ТОВ МІК від 13.06.2018 про встановлення кількості пошкоджених та зіпсованих товарно-матеріальних цінностей внаслідок затоплення;

- акту про списання ТМЦ № 1 від 13.06.2018 щодо костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 шт. та комплектів крою у кількості 158 м.п.;

- листа ТОВ МІК від 14.06.2018 на адресу ТОВ Фірма Спешл Текстайл груп щодо необхідності термінової додаткової поставки тканини;

- листа ТОВ Фірма Спешл Текстайл груп від 14.06.2018 щодо можливості поставки тканини не раніше третьої декади серпня 2018;

- листа ОАО Моготекс від 18.06.2018 № 36-17/2940 щодо виготовлення тканини 17Сб-КВ під замовлення, строк виготовлення 90 днів з моменту 100% передоплати…

Зазначені докази разом з іншими доказами, які містяться в матеріалах господарської справи, та досліджені судом першої інстанції у сукупності, на думку колегії суддів, свідчать про те, що дійсно в ніч з 12 на 13 червня 2018 року мало місце затоплення (прорив водопровідної труби) підвального складського приміщення на об`єкті швейного виробництва (Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 2), яке призвело до зіпсування готових виробів костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 комплектів та крою для виробів костюмів (сорочка, брюки) типу А у кількості 158 комплектів.

6. Мотиви за яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта про те, що рішення господарського суду в даній справі є незаконним та таким, що прийняте внаслідок неповного з`ясування обставин справи через не відповідність висновків обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки аргументам позивача про те, що відсутні докази наявності під час затоплення на складі відповідача готової продукції та комплектів крою, необхідних для виконання зобов`язань відповідачем за договором, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції надано оцінку наявному в матеріалах справи Сертифікату та Висновку ТПП, у тому числі враховано надані до них докази, зокрема:

- Акт комісії від 13.06.2018, яким підтверджено факт знаходження готових виробів форменного одягу (сорочка, брюки) типу А у кількості 10600 комплектів і 158 комплектів крою в складському приміщенні відповідача за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 2;

- копію службової записки начальника виробництва ТОВ МІК у м. Марганець від 13.06.2018, згідно з якою …вночі з 12 на 13 червня на об`єкті швейного виробництва у м. Марганець по вул. Пушкіна, 2, а саме: в середині підвального-складського приміщення, відбувся прорив водопровідної труби діаметром 2 дюйми, в результаті чого відбулося затоплення значної площі приміщення, рівень води досягав близько одного метра… ;

Крім того, колегія суддів враховує, що з наявної в матеріалах справи службової записки начальника виробництва ТОВ МІК Толмачової О.Є. додатково підтверджується факт того, що для виконання договору на виробництво в цех підприємства в м. Марганець передано крой і комплектуючі для виготовлення 16000 костюмів, з яких в результаті аварії на складі було зіпсовано 106000 шт. готових виробів - костюмів для Національної поліції (сорочка, брюки) і 158 м.п. комплектів.

Доводи апелянта про те, що сам факт затоплення не може бути безпосередньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання умов договору, на думку колегії суддів, були б доречними за відсутності в матеріалах справи Висновку ТПП, який в силу умов укладеного між сторонами договору (Розділ Х) та Закону України Про торгово-промислові палати в Україні звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору).

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не надано оцінки відсутності в матеріалах справи первинних документів, які посвідчують облік, рух та надходження до підвально-складського приміщення відповідача витратних матеріалів (тканини, крою) та/або товару, колегія суддів відхиляє, оскільки про наявність тканини та крою в приміщенні відповідача свідчать інші наявні в матеріалах справи докази, про що йшлося вище. Крім того, колегія суддів зауважує, що Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не передбачено певних вимог щодо оформлення документів, якими мають фіксуватися факти обліку, руху та знаходження ТМЦ на підприємстві, а первинні документи, які досліджувалися ТПП України, на думку колегії суддів, є достатніми для висновків, яких дійшла ТПП. Такого ж висновку дійшов суд першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що судом не встановлено причин пориву водопровідної труби та причин підтоплення складського приміщення відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки до компетенції господарського суду не входить встановлення причин пориву водопровідних труб. Крім того, не встановлення судом причини прориву водопровідної труби, про необхідність якої зазначає позивач, не має вирішального значення для справи за наявності Сертифікату та Висновку ТПП України.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідач не надав жодного доказу, який би свідчив про вжиття ним будь-яких заходів щодо належного утримання водопровідних труб за період з 2007 року по 2018 рік, колегія суддів також відхиляє, оскільки факт виникнення обставин непереборної сили є непередбачуваним, не залежить від волі відповідача.

Щодо посилання апелянта на те, що акт комісії, акт про списання ТМЦ та службова записка не містять обов`язкових реквізитів первинних документів, то зазначене не спростовує факту затоплення підвального складського приміщення на об`єкті швейного виробництва (Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Пушкіна, буд. 2), яке призвело до зіпсування готових виробів костюмів та комплектів крою, про що правильно зазначив суд першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають, оскільки не спростовують правильних висновків, зроблених судом першої інстанції.

7. Висновки за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які в силу приписів ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

8. Розподіл судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на позивача - Національну поліцію України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.03.2020 по справі № 910/10606/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13.07.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко