Рішення

від 01.07.2020 по справі 904/417/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.07.2020м. ДніпроСправа № 904/417/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД"

про стягнення 126 731,91 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Мудра І.А., дов. №20/12-2019-1 від 20.12.2019 (адвокат)

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 126 731,91 грн., з яких 41 757,58 грн. - основний борг, 6 973,88 грн. - пеня, 1 455,22 грн. - 24 % річних, 400,42 грн. - 35 % річних, 75 980,54 грн. - 365 % річних, 164,27 грн. - індекс інфляції.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що договір купівлі-продажу №ТКШ 1-17/0519 від 17.05.2019 не був укладений в порядку, визначеному законодавством. Зокрема, підпис Боржника на примірнику Договору, додатках до нього та Акті приймання-передачі виконаний шляхом факсимільного відтворення підпису директора ТОВ "М-РАД". Сума відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 24% розрахована Заявником некоректно і не відповідає умовам Договору. Відповідач надає виписки з рахунків за період з 01.01.2019 до 31.12.2019 відкритих в АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" та АТ "РАЙФФАЙЗЕЄН БАНК АВАЛЬ", що підтверджують здійснення оплати за договором на рахунки Позивача. Сума відсотків, розрахована за період з 19.07.2019 по 23.01.20019 у розмірі 365 % річних, а саме - 75 980,54 грн., є надмірно великою у порівнянні з предметом договору. Позивачем нарахована сума індексації у розмірі 255,93 грн. на суму нібито простроченої заборгованості Відповідача в той час, як грошове зобов`язання, виражене в іноземній валюті, індексації не підлягає.

У відповіді на відзив, Позивач вказав, що відповідно до п.2.1. Договору вартість майна становить гривневий еквівалент 41 757,58 грн. Щодо посилання Відповідача на неправомірне нарахування Позивачем 24%, то відповідно до п.3.2. Договору товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 24% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару (Додаток №2) - є строком правомірного користування товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватися товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п.6.2. Договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п.6.3. Договору. У випадку, якщо Покупець здійснить оплату платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати платежу міжбанківський курс фактичної оплати платежу буде більшим, ніж міжбанківський курс Графіку, Покупець зобов`язаний здійснити оплату такого платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати. У випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Графіку та умовах оплати товару до Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони дійшли взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня коли зобов`язання мало бути виконано (п.6.1. Договору). Пунктом 6.3. Договору встановлено, що якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, більш ніж на 10 календарних днів від дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 365 відсотків річних за користування товарним кредитом. Позивач не погоджується з висновками Відповідача щодо неправомірності стягнення інфляційних витрат, предметом позову є стягнення заборгованості за договором у гривні, а не в Євро.

Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи рахунку на оплату №127 від 17.05.2019.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі Відповідача, у якому зазначив, що заперечення, викладені у відзиві підтримує у повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2019 сторонами укладено Договір купівлі-продажу №ТКШ 1-17/0519 (далі Договір), за п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець (Позивач) продає товар на умовах надання Покупцю (Відповідачеві) товарного кредиту з відстрочкою платежу (далі товар або майно), а Покупець приймає товар та зобов`язується сплачувати платежі на умовах цього Договору.

Найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість, строк поставки, умови оплати на момент укладення Договору наведені в Додатках відповідно до цього Договору (п.1.2. Договору).

Вартість майна становить гривневий еквівалент 41 757,58 грн., що розраховується за курсом продажу 29,4532, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/), сформованим на 16:00 за Київським часом (далі міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього Договору, збільшений на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (далі міжбанківський курс Договору), та на дату укладання Договору становить 29,9552 гривень, у тому числі ПДВ 4,99 грн. (далі вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі майна, збільшеним на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (далі міжбанківський курс Акт приймання-передачі), відповідно до умов п.2.1.1. Договору (п.2.1. Договору).

Усі платежі за Договором Покупець зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, вказаний у цьому Договорі. Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у графіку та умовах оплати товару (Додаток №2) Договору (п.3.1. Договору).

Авансовий платіж Покупця в рахунок оплати майна складає 0% від вартості майна. Сума авансового платежу у гривнях обчислюється з міжбанківського курсу фактичної оплати (далі міжбанківський курс фактичної оплати) (п.3.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 24 % річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий Покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару (Додаток№2) - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - є неправомірне користування Покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, Покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці п.6.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п.6.3. Договору.

У випадку, якщо Покупець здійснить оплату платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати платежу міжбанківський курс фактичної оплати платежу буде більшим, ніж міжбанківський курс Графіку, Покупець зобов`язаний здійснити оплату такого платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати.

Покупець зобов`язаний здійснюючи оплату за товар, вказувати у призначенні платежу конкретне зобов`язання, тобто №, дату Договору купівлі-продажу, тип платежу в рамках якого здійснюється оплата (п.3.7. Договору).

Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару та підписання акту приймання-передачі товару (п.4.1. Договору).

У випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Графік та умови оплати товару до Договору Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня коли зобов`язання мало бути виконано (п.6.1. Договору).

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 відсотків річних за користування товарним кредитом від дня строку, коли товар мав бути оплачений, тобто до моменту, коли починає діяти інша відсоткова ставка, визначена у п.6.3. цього Договору (п.6.2. Договору).

Якщо Покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, більш ніж на 10 календарних днів від дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 365 відсотків річних за користування товарним кредитом (п.6.3. Договору).

Платежі як відсотки за користування товарним кредитом за отримане майно становить гривневий еквівалент 48,58 Євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 1455,23 гривень, у тому числі ПДВ 242,53 грн. (п.11.2.1. Договору).

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим Договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного Договору (п.13.1. Договору).

Сторони підтверджують, що даний Договір підписаний при повному розумінні всіх його положень та були погоджені всі істотні умови Договору. Договір не суперечить чинному законодавству України, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення Покупця є вільним і відповідають його внутрішній волі, а отже сторони Договору усвідомлюють і погоджуються з тим, що немає підстав для визнання Договору недійсним в цілому та окремих його частин (п.13.7. Договору).

У Додатку №1 до Договору, сторони погодили найменування майна (марка, модель і модифікація), кількість та вартість майна.

Відповідно до Додатку №1 загальна вартість майна становить 1 394 Євро.

У додатку №2 до Договору сторони погодили графік оплати, за яким датою оплати є 08.07.2019, у сумі яка компенсує частину вартості майна - 1 394,00 Євро, відсотки за користування товарним кредитом - 48,58 Євро, загальна сума чергового платежу становить 1 442,58 Євро. Товар продається на умовах надання Продавцем Покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Продавець надає Покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу зі сплатою відсотків.

На виконання умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 41 757,58 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі від 17.05.2019 та видатковою накладною №100 від 17.05.2019.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок на оплату №127 від 17.05.2019 на суму 41 757,58 грн.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, зазначений рахунок Відповідач не оплатив, у зв`язку з чим за останнім обліковується борг у розмірі 41 757,58 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 05.12.2019.

З посиланням на п.6.1. Договору Позивач нарахував Відповідачеві пеню в розмірі 6 973,88 грн. за період з 09.07.2019 по 16.01.2020р.

Посилаючись на п.3.2., 6.2., 6.3. Договору, ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачеві 43 212,80 грн. - 24% річних за період з 17.05.2019 по 08.07.2019, 400,42 грн. - 35 % річних за період з 09.07.2019 по 18.07.2019, 6 662,96 грн. - 365 % річних за період з 19.07.2019 по 16.01.2020 та 400,42 грн. - індексу інфляції за період з липня 2019 по грудень 2019.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є умови виконання договору купівлі-продажу, період виникнення (існування) зобов`язань, строки оплати та обґрунтованість нарахування боргу і штрафних санкцій.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст. 662 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216-217, 230-231 ГК України).

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем і не приймає позицію Відповідача.

Так, ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У п.13.7. Договору сторони погодили, що підтверджують, що даний Договір підписаний при повному розумінні всіх його положень та були погоджені всі істотні умови Договору. Договір не суперечить чинному законодавству України, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення Покупця є вільним і відповідають його внутрішній волі, а отже сторони Договору усвідомлюють і погоджуються з тим, що немає підстав для визнання Договору недійсним в цілому та окремих його частин.

З матеріалів справи вбачається, що Договір скріплений печатками сторін та виконувався сторонами.

Відповідач не надав суду доказів підписання з свого боку Договору за допомогою факсиміле (наприклад висновків експерта чи інших) та доказів повідомлення Позивача про підписання Договору за допомогою факсиміле, до того ж, заперечуючи позов, Відповідач у відзиві, фактично підтверджує укладання договору за спірними відносинами.

Крім того, Відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків за Договором, за яким за ним обліковується борг у розмірі 41 757,58 грн.

Посилання Відповідача на виписки з банку, як на докази відсутності боргу за Договором, суд не приймає, оскільки з наданих виписок не вбачається оплата саме спірного боргу, тобто платіжні документи Відповідача, не відповідають умовам, погодженим сторонами у п. 3.7 Договору.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за спірними відносинами Позивач на оплату за поставлений товар виставляв Відповідачеві рахунок № 127 від 17.05.2019, однак у виписках банку не вбачається оплати Відповідача саме за таким рахунком Позивача.

Щодо нарахування відсотків річних, то у п.3.2., 6.2., 6.3. Договору сторони погодили розмір нарахування річних, підписавши даний Договір, Відповідач погодився з розміром відсотків, який нараховується у разі неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст. 193 ГК України).

Невиконанням договірних зобов`язань, Відповідач свідомо пішов на ризик виникнення у нього додаткових зобов`язань оплати за користування товарним кредитом за підвищеними ставками, обумовленими Договором.

Заперечення Відповідача, щодо нарахування індексу інфляції, є необґрунтованими, оскільки у п.2.1. договору сторони визначили, що вартість майна становить гривневий еквівалент 41 757,58 грн., а згідно з п. 3.1. Договору усі платежі за Договором Покупець зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях).

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, до стягнення належать: 41 757,58 грн. - основного боргу, 6 973,88 грн. - пені, 1 455,22 грн. - 24 % річних, 400,42 грн. - 35 % річних, 75 980,54 грн. - 365 % річних, 164,27 грн. - індексу інфляції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються 365% річних, суд зазначає про нарахування 365% річних з 23.01.2020, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД", 49019, м. Дніпро, вул. Ударників, б. 30, оф. 403 (код 37214061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл", 54010, м. Миколаїв, вул. Бузника, б. 5/1, оф. 202 (код 41108427) 41 757,58 грн. - основного боргу, 6 973,88 грн. - пені, 1 455,22 грн. - 24 % річних, 400,42 грн. - 35 % річних, 75 980,54 грн. - 365 % річних, 164,27 грн. - індексу інфляції, 2 102,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду за даною справою здійснювати нарахування 365 % річних на суму боргу в розмірі 41 757,58 грн. з моменту 23.01.2020 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 365 х Д : К :100, де С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому непогашена заборгованість.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 13.07.2020

Суддя С.Г. Юзіков