Рішення

від 01.07.2020 по справі 904/509/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020м. ДніпроСправа № 904/509/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД"

про стягнення 98 967,90 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Мудра І.А., дов. №20/12-2019-1 від 20.12.2019 (адвокат)

Відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 98 967,90 грн., з яких 86 590,00 грн. - основний борг, 4 198,48 грн. - 3% річних, 8 179,42 грн. - індекс інфляції.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач просить стягнути з Відповідача 4 198,48 грн. - 3% річних, 8 179,42 грн. - індексу інфляції на підставі ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми прострочення. Обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання за договором. Стягнення суми попередньої оплати не є наслідком порушення грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

У відповіді на відзив Позивач вказав, що Позивачем умови договору поставки товару на умовах передоплати №15825 від 07.03.2017 виконані у повному обсязі та належним чином, а Відповідач, умови цього договору виконав частково, а саме: покупець, станом на 20.12.2019 сплатив вартість товару в повному обсязі, а Постачальник частково не поставив в строк оплачений товар на суму 86 590,00 грн., а отже, зобов`язання було виконане з численними порушеннями строків його виконання. За період з травня 2018 по січень 2019 Позивач за товар сплатив 2 385 912,00 грн., в свою чергу, Відповідач поставив товар та повернув передплату на загальну суму 2 299 322,00 грн., станом на 20.12.2019 розмір непоставленого товару чи то неповернутої передплати становить 86 590,00 грн. Так, заборгованість Відповідача за договором поставки товару на умовах передплати виникла внаслідок наступних правовідносин: платіжним дорученням №1 від 06.06.2018 сплачено 825 468,00 грн., з призначенням платежу "рахунок №1699 від 05.06.2018 р/Придбання шин/у сумі 687890,00грн., ПДВ 20% 137578,00 грн.". Строк поставки відповідно до умов договору 7 робочих днів з моменту сплати - до 15.06.2018. На підтвердження поставки Позивачем видана податкова накладна від 06.06.2018 №20 на загальну суму 825 468,00 грн., у т.ч. ПДВ 137 578,00 грн. На підставі видаткової накладної №725 від 05.07.2018 поставлено товар на загальну суму 332 704,00 грн. у т.ч. ПДВ 53 784,00 грн. На підставі видаткової накладної №737 від 05.07.2018 поставлено товар на загальну суму 72 342,00 грн. у т.ч. ПДВ 12057,00 грн. Відповідач 21.09.2018 платіжним дорученням №8042 повернув на р/р Позивача передплату в сумі 343 832,00 грн. з призначенням платежу - повернення передплати за непоставлений товар зг.рах №1669 від 05.06.18 у т.ч. ПДВ 20% 57305,33 грн. Отже, Відповідач не поставив товар, у строк передбачений договором - 7 банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Загальна сума непоставленого товару становить 86 590,00 грн., що підтверджує акт звірки взаєморозрахунків, підписаний представниками сторін. Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі Відповідача, у якому зазначив, що заперечення, викладені у відзиві підтримує в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.03.2017 сторонами укладено Договір №15825 поставки товару на умовах передоплати (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов`язався передати (поставити) у власність Покупцеві (Позивачеві) товар (товари), а Покупець зобов`язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Асортимент товару визначається у специфікаціях або рахунках-фактури та видаткових накладних, які являються невід`ємними частинами даного Договору (п.2.1. Договору).

Товар поставляється на підставі підтвердженого Покупцем рахунку-фактури Постачальника, цього Договору, протягом 7 банківських днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника , або згідно умов вказаних у відповідній специфікації. Постачальник підтверджує рахунок-фактури з урахуванням товарних позицій, які є в наявності на складі, або можуть бути доставлені Покупцеві в обумовлені терміни зі складу Постачальника. У рахунку-фактури мають бути вказані найменування, кількість Товару, інші дані, необхідні для формування партії товару (п.3.3. Договору).

Датою поставки вважається день передачі товару Покупцеві та підписання Покупцем або його представником товарно-транспортних або видаткових накладних (п.3.4. Договору).

Ціна на товар є договірною та визначається сторонами окремо на кожну партію товару в рахунку-фактури та видаткових накладних, які являються невід`ємними частинами даного Договору. Ціна на товар встановлюється на момент виписки такого рахунку. Ціни на товар, зазначені в рахунку, дійсні до тих пір, доки дійсний рахунок (п.4.1. Договору).

Умови оплати за товар - 100% передплата на протязі 2 банківських днів з дати виписки рахунку-фактури або згідно з графіку оплати зазначеному у відповідній специфікації (п.4.6. Договору).

Оплата товару здійснюється в національній валюті - гривні шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.4.7. Договору).

Днем здійснення платежу Покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає сплаті надійшла на поточний рахунок Постачальника (п.4.8. Договору).

Постачальник у разі прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, який повністю оплачений Покупцем на умовах попередньої оплати, сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,5 % вартості несвоєчасно поставленого, непоставленого товару, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент її нарахування, за кожен день прострочення, від вартості непоставленого товару. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов`язання Постачальником. Виплата винною стороною неустойки (пені, штрафів, збитків) не звільняє її від належного виконання своїх зобов`язань за цим Договором (п.6.2. Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення підписів печатками сторін і діє до останнього для поточного календарного року. Якщо за 30 днів до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявить про припинення цього Договору, даний Договір вважається продовженим ще на один рік. Кількість пролонгацій необмежена (п.8.1. Договору).

06.06.2018 Позивач сплатив Відповідачеві 825 468,00 грн., з призначенням платежу "рахунок №1699 від 05.06.2018 р/Придбання шин у сумі 687890,00грн., ПДВ 20% 137578,00 грн.", що підтверджується заключною випискою за період з 06.06.2018 по 06.06.2018 по поточному рахунку Позивача.

На підтвердження поставки Позивачем видана податкова накладна від 06.06.2018 №20 на загальну суму 825 468,00 грн., у т.ч. ПДВ 137 578,00 грн.

За видатковою накладною №725 від 05.07.2018 Відповідач поставив товар на загальну суму 332 704,00 грн. у т.ч. ПДВ 53 784,00 грн.

На підставі видаткової накладної №737 від 05.07.2018 Відповідач поставив товар на загальну суму 72 342,00 грн. у т.ч. ПДВ 12057,00 грн.

21.09.2018 Відповідач повернув на р/р Позивача передплату в сумі 343 832,00 грн. з призначенням платежу - повернення передплати за непоставлений товар зг.рах. №1669 від 05.06.18 у т.ч. ПДВ 20% 57305,33 грн., що підтверджується заключною випискою за період з 21.09.2018 по 21.09.2018 по поточному рахунку Позивача.

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, останній не поставив товар, у строк передбачений Договором.

Загальна сума непоставленого товару становить 86 590,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 05.12.2019.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачеві 4 198,48 грн. - 3 % річних з 18.06.2018 та 8 179,42 грн. - індексу інфляції за період з липня 2018 по грудень 2019.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт внесення Позивачем передплати, факт не поставки Товару Відповідачем Позивачеві, обґрунтованість нарахування стягуваної суми.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем і не приймає позицію Відповідача.

Так, Позивач 06.06.2018 оплатив обумовлений у Договорі товар, а Відповідач у передбачений Договором строк товар Позивачеві не поставив. З порушенням обумовлених договором строків Відповідач поставив Позивачеві частину товару на суму 322 704,00 грн. (видаткова накладна № 725 від 05.07.2018), частково повернув суму попередньої оплати у розмірі 343 832,00 грн. (платіжне доручення № 8042 від 21.09.2018).

Також, сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 05.12.2019, за яким за Відповідачем перед Позивачем обліковується борг у розмірі 86 590,00 грн.

З урахуванням того, що Відповідач свого часу не виконав договірного зобов`язання з поставки товару Позивачеві, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати .

Строк поставки за Договором закінчився 15.06.2018. З того часу, Відповідач не поставив Відповідачеві залишок товару на суму 86 590,00 грн., не повернув перераховані Позивачем кошти у розмірі 86 590,00 грн. У зв`язку з цим, у Позивача виникло право на вимогу повернення суми попередньої оплати у розмірі 86 590,00 грн., а у Відповідача виникло грошове зобов`язання перед Позивачем на цю ж суму. Відповідно, з моменту виникнення у Відповідача грошового зобов`язання, у Позивача виникло і право стягнення з Відповідача річних та індексу інфляції з простроченої суми. Подачу позову до Відповідача, слід розцінювати як вимогу Позивача про повернення суми попередньої оплати.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, до стягнення належать: 86 590,00 грн. - боргу, 4 198,48 грн. - 3 % річних, 8 179,42 грн. - індексу інфляції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД", 49019, м. Дніпро, вул. Ударників, б. 30, оф. 403 (код 37214061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіджи Інтернешнл", 54010, м. Миколаїв, вул. Бузника, б. 5/1, оф. 202 (код 41108427) 86 590,00 грн. - боргу, 4 198,48 грн. - 3 % річних, 8 179,42 грн. - індексу інфляції, 2 102,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 13.07.2020

Суддя С.Г. Юзіков