Ухвала

від 13.07.2020 по справі 904/3714/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13.07.2020м. ДніпроСправа № 904/3714/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група"Гранд-Інвест", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой", сел.Піщанка

про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 158 500,00 грн.

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" звернулося до Господарського суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" і просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 158 500,00 грн., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" (вул.Мостова, б.20-А, сел.Піщанка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51283, ЄДРПОУ 39938174), що знаходяться на розрахункову рахунку НОМЕР_1 у КБ "Приватбанк".

Заява мотивована наступними обставинами.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРУПА ГРАНД-ІНВЕСТ має намір звернутися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой про стягнення заборгованості за договором від 19.07.2019р. № 15/07/191 в розмірі 158 500,00 грн. - основного боргу, а також штрафних санкцій.

19.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРУПА ГРАНД-ІНВЕСТ (далі-Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Трендстрой (далі-Субпідрядник) укладено договір підряду № 15/07/19_1 на загальну суму 703 889,62грн. в тому числі ПДВ 20% - 117 314,94 грн.

24.07.2019р. Заявник на виконання умов договору, перерахував на рахунок Субпідрядника суму авансового платежу в розмірі 351 944,81 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №115 від 24.07.2019р.

В січні 2020 року частина авансового платежу була скорегована на суму 193 444,81 грн. за домовленістю між ТОВ Трендстрой та ТОВ Група Гранд-Інвест згідно із листом від 11.01.2020р. №001.

Станом на 08.07.2020р. Субпідрядник має заборгованість перед Підрядником в розмірі 158 500,00 грн. Зазначена сума заборгованості Субпідрядником не повертається, вважає її такою, на яку виконані роботи.

Заявник вказує на те, що неодноразово звертався на адресу Субпідрядника з вимогами сплатити заборгованість, однак Субпідрядник у відповіді на вимоги надав пояснення, що вважає договір розірваним в односторонньому порядку, а заборгованість відсутня, оскільки Субпідрядник поніс витрати на організацію робіт за Договором. Однак, на підтвердження цих витрат Субпідрядником не надано жодного документу.

Крім того, Заявник зазначає, що Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой продовжує здійснювати господарську діяльність, а отже має можливість погасити заборгованість, але ухиляється від виконання грошових зобов`язань за договором підряду від 19.07.2019р. №15/07/19_1.

Заявник вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой , оскільки в діях Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой вбачається ухилення від сплати заборгованості в розмірі 158 500,00грн., що значно перевищує розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Територія-Д , який складає 10 000,00 грн. та дає підстави вважати, що у разі задоволення позову, виникнуть обставини, які істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю ГРУПА ГРАНД-ІНВЕСТ .

Заявник має обґрунтоване побоювання, що Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой до початку розгляду справи здійснить заходи щодо ухилення від виконання рішення суду та здійснить переведення грошових коштів на рахунки, які невідомі Заявнику.

Заявник вважає необхідним до подання позовної заяви накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Трендстрой , до прийняття рішення господарським судом про звернення стягнення. В той же час, в разі не накладення арешту на грошові кошти Відповідача, виконання рішення суду буде неможливим.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності Відповідача з огляду на розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Предметом даного спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест", яка заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трендстрой" про стягнення заборгованості в розмірі 158 500,00 грн.

В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.

Заявник просить накласти арешт на грошові кошти Відповідача. Разом з цим, Заявник в заяві посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Трендстрой має можливість погасити заборгованість перед Заявником, але ухиляється.

Крім того, Заявником не надано доказів того, що Відповідач намагається здійснити дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

В свою чергу, лише посилання на недобросовісність дій відповідача, які дають підстави вважати, що останній може ухилятись від виконання судового рішення, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами.

Враховуючи наведені Заявником мотиви для забезпечення позову та відсутність в матеріалах справи доказів, необхідних для встановлення судом наявності підстав для забезпечення позову, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Група "Гранд-Інвест" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.07.2020 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст.256, 257 в межах строку передбаченого п. 4 Розділу Х "Прикінцевих положень" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.І. Красота