Рішення

від 07.07.2020 по справі 905/305/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.2020 Справа № 905/305/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Курахівської міської ради, м. Курахове, Донецька область

до відповідача Приватного підприємства Еверест , м. Курахове, Донецька область

про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15), а саме: підписати додаткову угоду від 19.03.2018 до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15) в редакції позивача

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: Заремба С.В. - адвокат на підставі довіреності від 20.05.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3232 від 13.05.2009 (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПРАВИ:

Курахівська міська рада, м. Курахове, Донецька область, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства Еверест , м. Курахове, Донецька область, про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15), а саме: зобов`язання підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15) в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач на посилається на наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 у зв`язку зі зміною рішенням Курахівської міської ради від 14.02.2018 №VIІ/48-40 ставки орендної плати у розмірі 6,0% від нормативно грошової оцінки землі в розмірі з 01.01.2018. Стверджує, що законність рішення Курахівської міської ради від 14.02.2018 №VII/48-40 є преюдиційним фактом, встановленим набравшим законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2019 у справі №905/692/19. Зазначає, що ставка 6,0% від нормативно грошової оцінки землі для земель промисловості встановлена рішенням Курахівської міської ради від 03.12.2014 №VI/83-1 Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки Курахівської міської ради .

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що умовами договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної ставки як зміну розмірів орендної ставки рішенням міської ради; зазначає, що положення Закону України Про оренду землі , Податкового кодексу України та умови договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 не містять вимог щодо укладання додаткових угод до договору оренди землі у разі зміни за рішенням орендодавця ставки орендної плати. Звертає увагу на те, що позивач наполягає на укладанні додаткової угоди з 01.01.2018 у той час, коли рішення позивача про збільшення відсоткової ставки орендної плати від нормативно-грошової оцінки землі було прийняте 14.02.2018. Зазначає, що відповідач фактично здійснює платежі за актуальною на поточний час (зміненою) нормативно-грошовою оцінкою землі, однак виходячи з розміру 4,0% як встановлено п.2.3 договору в редакції додаткової угоди від 17.02.2014, а не 6,0% як наполягає позивач.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 05.03.2020; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 30.03.2020 з подальшим відкладанням на 22.04.2020, 13.05.2020 та 21.05.2020; строк підготовчого провадження ухвалою суду від 22.04.2020 продовжувався на 30 днів до 03.06.2020; ухвалою суду від 21.05.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.06.2020, розгляд справи розпочато судом 16.06.2020 з подальшим оголошенням перерви у судовому засіданні до 07.07.2020.

У судовому засіданні 16.06.2020 представник позивача позов підтримав; у судове засідання 07.07.2020 позивач представника не направив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; 06.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява щодо підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача. У засіданнях суду 16.06.2020 та 07.07.2020 представник відповідача проти позову заперечив.

З огляду на забезпечення під час судового провадження можливості учасників справи для реалізації ними своїх процесуальних прав, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

05.07.2002 між Курахівською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством Еверест (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, умовами якого встановлено, що орендодавець згідно з рішенням №Ш-ХХХVI-13 Курахівської міської ради від 22.03.2002 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться: 85612, м.Курахове Мар`їнського району Донецької області, Промзона, №96. Відповідно до рішення Курахівської міської ради та плану земельної ділянки в оренду передається земельна ділянка площею 0,7767га. Відповідно до відомостей, вказаних в довідці про визначення грошової оцінки земельної ділянки, грошова оцінка земельної ділянки становить 565223,47грн (розділ 1 договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення комплексу зданій, будівель та споруд (п.2.1 розділу 2 договору).

Договір укладено на 25 років, починаючи з дня його реєстрації (п.2.2 розділу 2 договору).

Грошова плата вноситься на р/р 33216810900296 ОКП 24164982 банк УДК в Донецькій області МФО 834016 Курахівського міського бюджету в розмірі 260грн в місяць. Періодичність внесення орендної плати щомісячно. Розрахунки закінчуються не пізніше 15 числа наступного місяця. У розмір орендної плати входить податок за землю. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п.3 розділу 2 договору).

Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов договору, дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку (розділ 4 договору).

Договір набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації Курахівською міською радою (розділ 9 договору).

17.02.2014 до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 укладено додаткову угоду, відповідно до якої перший абзац п.2.3 розділу Орендна плата до договору оренди землі зареєстрованого 11.07.2002 за №15, викладено в редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 4,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: 20542,00грн. Орендна плата вноситься орендарем щомісяця у розмірі 1711,83грн не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця.

Розрахунок орендної плати проведено відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.01.2014 (кадастровий номер 1423310600:01:001:0050), місце розташування земельної ділянки: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, Промислова зона, 96, площею 0,7767га, за яким нормативна грошова оцінка землі становить 513550,70грн (4,0% - 20542,00грн).

03.12.2014 рішенням Курахівської міської ради Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки Курахівської міської ради №VI/83-1 затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки на території Курахівської міської ради згідно з додатком 1, зокрема для земель промисловості затверджено ставку 6,0% від нормативно грошової оцінки землі. Рішення набуло чинності з 01.01.2015.

За результатами розгляду клопотання Приватного підприємства Еверест щодо перегляду відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Курахове, Промислова зона, 96, Курахівська міська рада 14.02.2018 прийняла рішення за №VII/48-40, яким вирішено: 1. Встановити відсоток нормативної грошової оцінки для розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,7767га за кадастровим номером 1423310600:01:001:0050 для розміщення комплексу будівель та споруд за адресою: м.Курахове, Промислова зона, 96, що знаходиться в оренді ПП Еверест на підставі договору оренди землі від 05.07.2002 (державна реєстрація 11.07.2002 за №15) в розмірі 6,0% з 01.01.2018; 2. Приватному підприємству Еверест укласти з Курахівською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 05.07.2012 та здійснити її державну реєстрацію згідно з чинним законодавством.

19.04.2018 Курахівська міська рада звернулась до Приватного підприємства Еверест з листом №1303/01-24 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 05.07.2002 шляхом укладання додаткової угоди від 19.03.2018 з викладенням п.2.3 розділу Орендна плата до договору оренди землі зареєстрованого 11.07.2002 за №15 в редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: 58483,09грн. До листа додав додаткову угоду від 19.03.2018.

Розрахунок орендної плати проведено відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2018 (кадастровий номер 1423310600:01:001:0050), місце розташування земельної ділянки: Донецька область, Мар`їнський район, м. Курахове, Промислова зона, 96, площею 0,7767га, за яким нормативна грошова оцінка землі становить 974718,22грн (6,0% - 58483,09грн).

Відповідач додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки зі збільшеною до 6,0% ставкою орендної плати у добровільному порядку не підписав та, вважаючи незаконним рішення №/48-40 від 14.02.2018, звернувся до господарського суду з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2019 у справі №905/692/19 (набрало законної сили за наслідком апеляційного перегляду 16.10.2019) в задоволенні позову Приватного підприємства Еверест про визнання протиправним та скасування рішення Курахівської міської ради №VII/48-40 від 14.02.2018 відмовлено з посиланням на те, що оскаржуване рішення Курахівської міської ради не створює жодних правових наслідків для ПП Еверест , отже не порушує його прав чи охоронюваних законом інтересів, з огляду на що суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про перегляд відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки сам по собі не стосується характеру правовідносин сторін спору, а також не є належною превентивною мірою, що направлена на запобігання порушення прав позивача.

05.11.2019 Курахівська міська рада повторно звернулась до Приватного підприємства Еверест з листом №01-24/3703 про внесення змін до договору оренди землі за адресою: м.Курахове, Промислова зона, 96. Вказаний лист з додатком був отриманий відповідачем 19.11.2019, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У відповідь на лист позивача від 05.11.2019 Приватне підприємство Еверест листом №1412 від 04.12.2019 повідомило про те, що спірне рішення може бути лише підставою для пропозиції орендодавця орендарю внести зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди, у разі наявності неузгодженості з цього приводу спір може бути вирішено в судовому порядку; зазначило про відмову від вимог Курахівської міської ради щодо укладання додаткової угоди та запропонувало звернутися до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2020 відповідач звернувся до позивача з листом №36 з приводу підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яким направив позивачу підписаний протокол розбіжностей до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 та підписаний з протоколом розбіжностій проект додаткової угоди. Вказаний лист з документами був отриманий Курахівською міською радою 03.03.2020, про що свідчить відмітка про отримання на листі. Листом №01-24/946 від 23.03.2020 позивач повідомив відповідача про неможливість врегулювання розбіжностей.

Позивач вважає неправомірною відмову відповідача від підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в редакції позивача зі зміною відсоткової ставки орендної плати на рівні 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом про зобов`язання відповідача вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15) шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в редакції позивача.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 22 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Конституцією України та Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Статтею 143 Конституції України визначено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальна громада - це жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Курахівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м. Курахове та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

03.12.2014 рішенням Курахівської міської ради №VI/83-1 Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки Курахівської міської ради затверджено ставки орендної плати за земельні ділянки на території Курахівської міської ради згідно з додатком 1 та Порядок встановлення розмірів орендної плати за користування земельними ділянками на території Курахівської міської ради згідно з додатком №2. Для земель промисловості затверджено ставку 6,0% від нормативно грошової оцінки землі. Дане рішення Курахівської міської ради набуло чинності з 01.01.2015, тобто після укладання сторонами договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15).

Відповідач, вважаючи незаконним рішення №/48-40 від 14.02.2018 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення. Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2019 у справі №905/692/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Еверест про визнання протиправним та скасування рішення Курахівської міської ради №VII/48-40 від 14.02.2018, дійшовши висновку про те, що Курахівська міська рада мала право та повноваження приймати рішення про перегляд відсоткової ставки орендної плати відповідача у розмірі від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з цим, господарський суд зазначив, що вказане рішення не є зобов`язальним актом по відношенню до Приватного підприємства Еверест та не є односторонньою зміною умов договору, отже не створює правових наслідків для ПП Еверест , а тому, не порушує його прав чи охоронюваних законом інтересів, з огляду на що суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправним та скасування рішення міської ради про перегляд відсотку нормативної грошової оцінки земельної ділянки сам по собі не стосується характеру правовідношення сторін спору, а також не є належною превентивною мірою, що направлена на запобігання порушення прав позивача.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2019 у справі №905/692/19 залишено в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 та постановою Верховного суду від 17.12.2019; набрало законної сили за наслідком апеляційного перегляду 16.10.2019.

Посилання позивача на преюдиційність встановлення рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2019 у справі №905/692/19 не приймаються судом до уваги з мотивів відсутності доведення позивачем існування таких обставин в розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що предметом позову є зобов`язання відповідача внести зміни до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002, отже, до предмету доказування відноситься встановлення судом наявності визначених законом або договором обставин для внесення в судовому порядку змін до спірного договору оренди земельної в ділянки шляхом викладення п. 2.3 розділу Орендна плата договору в запропонованій позивачем редакції.

Згідно з ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватися у найм разом із насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, розташованими на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі ст.13 Закону України Про оренду землі визначено як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із призначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату ( ст.15 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до вимог ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктами 14.1.136, 14.1.137 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Як визначено п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Так, п.п.288.4, 288.5.1, 288.5.2 п.288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку землі ).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст.13 Закону України Про оцінку землі ).

Наведені норми податкового законодавства містять визначення ставки орендної плати та розміру орендної плати, обрахованого виходячи з погодженої ставки та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначалось пунктом 2.3 укладеного між Курахівською міською радою та Приватним підприємством Еверест договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 в редакції додаткової угоди від 17.02.2014 сторонами погоджено що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовій формі у розмірі 4,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає положенням п.288 Податкового кодексу України.

Як вбачається з проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002, зобов`язання відповідача укласти який є предметом розглядуваного судом позову, позивач виклав п.2.3 договору в редакції: Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить: 58483,09грн на рік. Розрахунок орендної плати у сумі 58483,09грн на рік здійснений позивачем, виходячи з даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.03.2018 (кадастровий номер 1423310600:01:001:0050), за яким нормативна грошова оцінка землі становить 974718,22грн.

Таким чином позивач наполягає на збільшенні встановленої в п.2.3 договору в редакції додаткової угоди від 17.02.2014 ставки орендної плати з 4,0% на 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, як вказує позивач за текстом прохальної частини позову за текстом додаткової угоди, становить: 58483,09грн на рік.

Щодо розрахунку розміру орендної плати на рівні 58483,09грн, суд зазначає, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.01.2020 (кадастровий номер 1423310600:01:001:0050), за яким нормативна грошова оцінка землі становить 1107969,18грн.

Отже наведений позивачем за текстом додаткової угоди, укладання якої є предметом спору між сторонами, розрахунок орендної плати на час звернення позивача до суду з даним позовом (07.02.2020) є неактуальним.

Суд вважає за доцільне зазначити, що сплата орендної плати здійснюється відповідачем, виходячи з поточної (зміненої) нормативної грошової оцінки землі 1107969,18грн, виходячи з розміру 4,0%. Спір з приводу сплати орендної плати за встановленою нормативною грошовою оцінкою землі між сторонами відсутній. Спір полягає саме у визначенні розміру орендної ставки, на збільшенні якої з 4,0% до 6,0% наполягає позивач.

Стосовно збільшення встановленої в п.2.3 договору в редакції додаткової угоди від 17.02.2014 ставки орендної плати з 4,0% на 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки суд зазначає таке.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст.203 Цивільного кодексу України, є важливим чинником, без якого укладення договору оренди земельної ділянки є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України Про оренду землі визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Як на підставу внесення змін до умов договору, позивач посилається на п.2.3 договору, яким передбачено можливість щорічного перегляду розміру орендної плати у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов`язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У зв`язку з чим, слід враховувати, що наведена умова договору передбачає саме можливість перегляду розміру орендної плати, однак не є підставою для внесення змін до договору в разі зміни ставки орендної плати за рішенням міської ради.

Суд підкреслює, що рішення міської (сільської) ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України.

Дослідивши договір оренди земельної ділянки від 05.07.2002, суд встановив, що умовами договору не передбачено такої підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки як прийняття рішення міської (сільської) ради про зміну ставки орендної плати.

Аналіз умов договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 дозволяє зробити висновок, що підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної за умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не визначення рішенням органу місцевого самоврядування розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок.

Суд зазначає, що до переліку повноважень позивача як органу місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, визначеного у ст. 9 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (ст.75 Конституції України).

Суд відхиляє доводи позивача стосовно зміни цін, тарифів шляхом встановлення рішенням Курахівської міської ради від 03.12.2014 №VI/83-1 нових розмірів орендної плати для певного виду землекористування, оскільки за змістом ст. 288 Податкового кодексу України, граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються і змінюються виключно на законодавчому рівні, а не рішеннями органів місцевого самоврядування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №922/378/19, від 06.03.2020 у справі №924/328/19.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

За змістом ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже з огляду на положення ст.ст.525, 651 Цивільного кодексу України, ст.30 Закону України Про оренду землі та умови договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 в частині збільшення ставки орендної плати до 6,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача внести зміни до договору оренди в частині змінення підстав для перегляду розміру орендної плати також не підлягають задоволенню з мотивів недоведення позивачем наявності визначених законом або договором обставин для внесення в судовому порядку змін до вказаного договору оренди земельної ділянки шляхом викладення п. 2.3 розділу Орендна плата договору в запропонованій позивачем редакції.

З урахуванням відсутності встановлення судом визначених законом або договором підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Курахівської міської ради, м. Курахове, Донецька область, до Приватного підприємства Еверест , м. Курахове, Донецька область, про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15), а саме: зобов`язання підписати додаткову угоду до договору в редакції позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову з мотивів недоведення факту порушення відповідачем прав чи охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок відмови від підписання додаткової угоди до договору в редакції позивача, суд зазначає, що належним способом захисту порушеного права за вимогами щодо внесення змін до договору є позов про визнання укладеною додаткової угоди до договору із викладенням її змісту, а не про зобов`язання відповідача вчинити дії з підписання додаткової угоди.

Водночас, звертаючись до суду з позовом про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в редакції позивача, позивачем обрано спосіб захисту, який не може забезпечити ефективний захист прав сторони, оскільки є неможливим зобов`язати виявити волю на підписання додаткової угоди; разом з тим зобов`язання підписати додаткову угоду неможна ототожнювати з встановленим ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту - примусове виконання обов`язку в натурі, оскільки підписання угоди не є зобов`язанням в розумінні ст.509 Цивільного кодексу України. Отже на розсуд суду позивачем обрано неефективний спосіб захисту в розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог та вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що за приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача. Інших судових витрат до розподілу за наслідком вирішення спору позовних вимог сторонами не заявлено.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Курахівської міської ради, м. Курахове, Донецька область, до Приватного підприємства Еверест , м. Курахове, Донецька область, про зобов`язання вчинити певні дії щодо внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15), а саме: підписати додаткову угоду від 19.03.2018 до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2002 (державна реєстрація від 11.07.2002 №15) в редакції позивача, відмовити.

В судовому засіданні 07.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова