Ухвала
від 10.07.2020 по справі 906/231/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області



10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/231/19

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглядаючи подання приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка-Полісся"

про стягнення 6 021 926,68 грн.,

за участю представника приватного виконавця Волкової Є.О. - Сікорської О.А., довіреність від 28.02.2020

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 Господарський суду Житомирської області ухвалив рішення у справі № 906/231/19, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зірка Полісся" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" 4513352,16 грн - основного боргу ; 585841,21 грн - пені; 325467,34 грн - 20% річних; 145930,76 грн - інфляційних; 451335,21 грн - штрафу; 90328,90 грн - судового збору.

03.09.2019 на примусове виконання вищезазначеного рішення видано наказ.

08.07.2020 на адресу суду від приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника, згідно якого приватний виконавець просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Господарського суду Житомирської області № 906/231/19 від 03.09.2019.

Ухвалою від 09.07.2020 суд розгляд подання приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон призначив у судовому засіданні на 10.07.2020.

Обґрунтовуючи подання, приватний виконавець Волкова Є.О. зазначає, що на примусовому виконанні знаходиться наказ господарського суду Житомирської області № 906/231/19 про стягнення з ТОВ "Зірка-Полісся" на користь ТОВ "Агроскоп-Інтернешнл" заборгованості на загальну суму 6112255,58грн.

Вказує, що керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Зірка-Полісся" є ОСОБА_1 .

У відповідності до вимог ст.ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону "Про виконавче провадження", 05.09.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Ковальським Максимом Романовичем розпочато виконавче провадження, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчих провадження, копія якої направлена сторонам. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржника було зобов`язано подати виконавцю декларацію про його доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

29.08.2019 приватним виконавцем Ковальським М.Р. винесена постанова про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.

Крім того, 29.08.2019 Ковальським М.Р. винесена постанова про арешт коштів боржника.

Приватний виконавець зазначає, що на 10 рахунках боржника відсутні кошти, а з одного рахунку стягнуто на користь стягувача кошти в сумі 10,00 грн.

30.09.2019 приватним виконавцем Ковальським М.Р. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яку направлено, у тому числі, боржнику та внесено відповідні відомості до державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказує, що приватним виконавцем у відповідності до ЗУ "Про виконавче провадження" здійснено перевірку майнового стану боржника шляхом направлення запитів у відповідні установи.

Зазначає, що станом на 01.07.2020 року керівником ТОВ "ЗІРКА-ГІОЛІССЯ" так і не було надано Декларацію про майно та доходи боржника - фізичної особи, що свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення. Боржник не виконав судове рішення, будь-яких платежів в рахунок погашення боргу перед стягувачем не здійснив, документального підтвердження про факт повної або часткової сплати боргу згідно судового рішення виконавцю не надав, декларацію про майно та доходи боржника - фізичної особи не подав, жодного разу до офісу приватного виконавця не з`явився.

Крім того зазначає, що боржник змінив адресу реєстрації, про що не повідомив приватного виконавця, що приватний виконавець також вважає ухиленням від виконання рішення суду.

З огляду на викладені обставини, оскільки боржник ухиляється від виконання рішення суду приватний виконавець Волкова О.Є. просить застосувати до керівника ТОВ "Зірка-Полісся" Лісогора Павла Валерійовича захід забезпечення виконання рішення суду у вигляді тимчасового обмеження у разі виїзду за межі України.

Розглянувши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд дійшов висновку про відмову в його задоволені, з огляду на наступне.

Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Згідно зі статтею 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

За умовами пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Водночас ч.2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі, якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Частиною 4 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Закон України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійтии висновку, що обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення .

Таким чином, право приватного або державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного (державного) виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у разі ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Натомість, доказів, які б свідчили про свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду у справі № 906/231/19, до матеріалів справи приватним виконавцем не надано.

Сама відсутність майна у боржника та грошових коштів для погашення існуючої заборгованості не являється доказом ухилення боржника від виконання рішення суду та від своїх зобов`язань за судовим рішенням.

Приватним виконавцем також не надано доказів, які б свідчили, що боржник не з`являється на виклики. Навіть у разі нез`явлення боржника за викликом приватного виконавця, останній не позбавлений права застосувати до боржника привід, однак таких доказів до подання не надано.

Інших доказів, які б могли свідчити про ухиляння боржника від виконання ним своїх боргових зобов`язань за рішенням суду приватним виконавцем не надано.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України приватний виконавець не надав доказів того, що ним вичерпано всі заходи, передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання виконавчого документа або всі вони виявилися безрезультатними. Також не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Право на свободу пересування віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи , а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що приватним виконавцем належними, допустими та достатніми докази не доведено обставин, які б свідчили про навмисне ухилення боржника від виконання рішення суду, відтак підстав для задоволення подання приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника Лісогора Павла Валерійовича за межі України відсутні.

Керуючись статтями 232-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені подання приватного виконавця Волкової Євгенії Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України, поданого 08.07.2020 у справі № 906/231/19.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - в справу

2- заявнику (рек.)

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення10.07.2020
Оприлюднено15.07.2020
Номер документу90348226
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/231/19

Ухвала від 10.07.2020

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Ухвала від 09.07.2020

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Сікорська Н.А.

Постанова від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Постанова від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Постанова від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 18.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 03.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 03.12.2019

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні