Рішення

від 01.07.2020 по справі 910/660/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2020Справа № 910/660/19

Господарський суд міста Києва у складі судді М.В. Данилової при секретарі судового засідання Бордуновій К.Е., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" (вул. Михайла Величка, 3, офіс 41, м. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140)

до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" (пр-т 40-річчя Жовтня, 50, м. Київ, 03039)

про стягнення 376 317,61 грн.

Представники сторін:

від позивача - Богуш М.К., адвокат;

від відповідача - Яворський А.В.;

від третьої особи - не з`явилися;

від відповідача - Старинець Р.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" про стягнення безпідставно перерахованих на рахунок відповідача 376 317,61 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2019 р. задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" до Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд". Стягнуто з Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" (пр-т 40-річчя Жовтня, 50, м. Київ, 03039, код 02497683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" (вул. Михайла Величка, 3, офіс 41, м. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140, код 40995969) 376317,61 грн. боргу, 5644,76 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного суду від 16.10.2019 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2019 року у справі № 910/660/19 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 29.01.2019 року касаційну скаргу Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" задоволено частково, постанову Північного апеляційного суду від 16.10.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 року по справі № 910/660/19 скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 року справу № 910/660/19 передано для розгляду судді Даниловій М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання по справі на 01.04.2020 року.

01.04.2020 року підготовче засідання по справі не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 від 11 березня 2020 року №211 та постановою КМУ від 25 березня 2020 року №239, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16 березня 2020 року 9/рс-186/20.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2020 року справу було призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 30.04.2020 року.

В підготовчому засіданні 30.04.2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Білогородську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 04358477), підготовче засідання у справі № 910/660/19 відкладено на 20.05.2020 року.

В підготовчому засіданні 20.05.2020 року було оголошено перерву на 10.06.2020 року.

В підготовчому засіданні 10.06.2020 року було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, викликано в підготовче засідання для надання пояснень в якості свідка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , запропоновано третій особі надати журнал вхідної/вихідної кореспонденції, запропоновано відповідачу надати оригінал декларації для огляду в засіданні, підготовче засідання відкладено на 17.06.2020 року.

17.06.2020 року було закрито підготовче провадження, при значено судовий розгляд справи по суті на 01.07.2020 року.

В судове засідання 01.07.2020 року з`явились представники сторін,

Представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" за період з 15.05.2017 року по 11.10.2017 року було перераховано на рахунок ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" за реквізитами: p/р НОМЕР_1 у АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", МФО 313849, код ЄДРПОУ 02497683, суму коштів загальним розміром 376 317 (триста сімдесят шість тисяч триста сімнадцять) грн. 61 коп., а саме:

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №23 від 15.05.2017 року з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.2 від 04.01.2017 р. на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №24 від 15.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.3 від 01.02.2017 р на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 ; сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №25 від 15.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.4 від 02.03.2017 р. на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 ; сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №26 від 15.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.5 від 03.04.2017 р на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 ; сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №27 від 15.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.6 від 20.04.2017 р на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 ; сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 15.05.2017 року перераховано кошти у сумі 15 000, 00 грн. за платіжним дорученням №28 від 15.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.7 від 03.06.2017 р на підставі листа Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 ; сумі 12500,00 грн., ПДВ ;

- 22.05.2017 року перераховано кошти у сумі 10 000, 00 грн. за платіжним дорученням №35 від 22.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.11 від 18.05.2017 р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 8333,33 грн., ПДВ- 20% 1666,67 ;

- 22.05.2017 року перераховано кошти у сумі 10 000, 00 грн. за платіжним дорученням №36 від 22.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.10 від 15.05.2017 р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 8333,33 грн.., ПДВ- 20% 1666,67 ;

- 22.05.2017 року перераховано кошти у сумі 10 000, 00 грн. за платіжним дорученням №37 від 22.05.2017 року з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.9 від 12.05.2017 р на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 8333,33 грн.., ПДВ- 20% 1666,67 ;

- 22.05.2017 року перераховано кошти у сумі 10 000, 00 грн. за платіжним дорученням №38 від 22.05.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.8 від 05.05.2017 р на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 р. зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 8333,33грн.., ПДВ- 20% 1666,67 ;

- 12.07.2017 року перераховано кошти у сумі 53 892,05 грн. за платіжним дорученням №74 від 12.07.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.5 від 03.04.2017 р на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 44910,04 грн., ПДВ- 20% 8982,01 ;

- 01.08.2017 року перераховано кошти у сумі 50 000, 00 грн. за платіжним дорученням №87 від 01.08.2017 р. з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.9 від 12.05.2017 р на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 41666,67 грн., ПДВ- 20% 8333,33 ;

- 28.09.2017 року перераховано кошти у сумі 52 425,56 грн. за платіжним дорученням №131 від 28.09.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.6 від 20.04.20Г р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 у сумі 43687,97 грн., ПДВ- 20% 8737,59 ;

- 11.10.2017 року перераховано кошти у сумі 30 000, 00 грн. за платіжним дорученням №139 від 11.10.2017 р. з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.10 від 15.05.2017 р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 р. у сумі 25000,00 грн., ПДВ- 20% 5000,00 ;

- 11.10.2017 року перераховано кошти у сумі 30 000, 00 грн. за платіжним дорученням №140 від 11.10.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.8 від 05.05.2017 р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 р. у сумі 25000,00 грн., ПДВ- 20% 5000,00 ;

- 11.10.2017 року перераховано кошти у сумі 30 000, 00 грн. за платіжним дорученням №141 від 11.10.2017 з призначенням платежу опл. зг. дог. № 13194.4 від 02.03.2011 р. на під. лис. Біл.с/р №318/02-26 від 15.05.17 зг. п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 р. у сумі 25000,00 грн., ПДВ- 20% 5000,00 .

Позивач стверджує, що між ним та відповідачем не укладалося жодних договорів із вказаними реквізитами та не існує жодних зобов`язань, на виконання яких могли б бути оплачені вищезазначені кошти.

Позивач вважає, що вказані кошти у сумі 376 317, 61 грн. такими, що помилково сплачені на рахунок Відповідача, а відтак набуті останнім без належної правової підстави.

В матеріалах справи містяться докази направлення вимоги щодо повернення помилково перерахованих коштів від 24 грудня 2018 року №24/12/18 , в якій Позивач просив Відповідача повернути помилково перераховані кошти у сумі 376317,61 грн. протягом 7 календарних днів з дати отримання вимоги.

Позивач вказує, що зазначена вимога була отримана Відповідачем 04.01.2019 року, що підтверджується відомостями з сайту ПАТ Укрпошта , однак кошти не були повернуті.

Відповідач в свою чергу зазначив, що кошти в сумі 376 317,61 грн. не є помилково перерахованими позивачем відповідачу, а є коштами, що перераховані на виконання договірних зобов`язань.

В рамках розроблення проектної документації на реконструкцію загальноосвітньої №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської відповідачем було підготовлено та передано позивачу для підписання 3-сторонні договори на виконання проектних робіт:

1. №13194.2 від 04.01.2017 р. - Архітектурний розділ архітектурно - будівельної ти проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.2 від 04.01.2017 р.);

2. №13194.3 від 01.02.2017 р. - Конструкторський розділ архітектурно - будівельної

ти проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.3 01.02.2017 р.);

3.№13194.4 від 02.03.2017 р.- Інженерна частина проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.4 від 02.03.2017 р.);

4. №13194.5 від 03.04.2017 р. - Проект організації будівництва, генплан, благоустрій, внутрішньо-майданчикові інженерні мережі проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво - Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.5 від 03.04.2017 р.);

5. №13194.6 від 20.04.2017 р. - Технологічна частина та техніко-економічні показники до проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво- Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.6 від 20.04.2017 р.);

6. №13194.7 від 03.05.2017 р. - Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), природно-охоронні заходи та випуск затверджувальної частини проекту реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво- Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.7 від 03.05.2017 р.);

7. №13194.8 від 05.05.2017 р. - Архітектурний розділ архітектурно - будівельної частини робочої документації реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.8

від 05.05.2017 р.);

8. №13194.9 від 12.05.2017 р. - Конструкторський розділ архітектурно - будівельної частини робочої документації реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.9

Від 12.05.2017 р.);

9. №13194.10 від 15.05.2017 р. - Інженерна частина (OB, ВК, ЗС) робочої документації реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво- Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.10 від 15.05.2017 р.);

10. №13194.11 від 18.05.2017 р. - Інженерна частина (ЕЛ) робочої документації реконструкції загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво- Святошинського району Київської області (надалі - договір №13194.11 від 18.05.2017 р.).

Згідно з п. 1 даних договорів №13194.2 від 04.01.2017 р., №13194.3 від 01.02.2017 р., №13194.4 2.03.2017, №13194.5 від 03.04.2017, №13194.6 від 20.04.2017, №13194.7 від 03.05.2017 р., №1194.8 від 05.05.2017 р., №13194.9 від 12.05.2017 р., №13194.10 від 15.05.2017 р., №13194.11 від 18.05.2017 р., Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, як замовник, - доручає, позивач, як платник, - сплачує, відповідач, як виконавець , бере на себе зобов`язання виконати проектні роботи.

На виконання умов п. 2.3. даних договорів щодо перерахування на розрахунковий рахунок виконавця попередньої оплати на виконання робіт, - позивачем упродовж травня - жовтня 2017 року було перераховано 376 317,61 грн., при цьому в призначеннях банківських платежів позивачем було зроблено відповідне посилання, що ці кошти враховуються на конкретний відповідний договір.

Тобто, на думку відповідача, позивач свідомо здійснив 16-ть окремих платежів по договорах.

Крім того, листом за вих. №172/02-26 від 20.03.2018 Білогородська сільська рада Києво - Святошинського району Київської області, як сторона - замовник робіт за цими договорами, зверталась до відповідача з листом про надання розробленої проектної документації.

У відповідь на даний лист за вих. №172/02-26 від 20.03.2018 року, відповідач направив Білогородській сільській раді та позивачу лист за вих. №259 від 03.05.2018 р., де повідомлялось про необхідність повернення у підписаному вигляді вказаних вище договорів та необхідність доплати в повному розмірі кошти. Даний лист №259 від 03.05.2018 р. згідно з поштовими повідомленнями, отримано Білогородською сільською радою та позивачем 08.05.2018 р., однак жодної відповіді на них не було надано.

07.02.2019 року в с. Білогородка відбулась робоча нарада за участю Білогородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, Білогородської сільської ради та позивача щодо розроблення проектної документації на реконструкцію загальноосвітньої школи №1 по вул. Сосніних, 2 в с. Білогородка Києво-Святошинського району Київської області, в ході якої обговорювались питання безпосереднього розроблення позивачем документації, що стосується цих договорів, однак вказані договори в підписаному вигляді не були повернуті.

В усіх 16-ти окремих платіжних дорученнях (№23 від 15.05.2017, №24 від 15.05.2017, №25 від 15.05.2017, №26 від 15.05.2017, №27 від 15.05.201 7. №28 від 15.05.2017, №35 від 22.05.2017, №36 від 22.05.2017, №37 від 22.05.2017, №38 від 22.05.2017. №74 від 12.07.2017, №87 від 01.08.2017, №131 від 28.09.2017, №139 від 11.10.2017, №140 від 11.10.2017, №141 від 11.10.2017) здійснених, упродовж травня-жовтня 2017 року, в графі призначення платежу ТОВ ЕН ЕР СІ вказало посилання п.2 ст.40 зг.ЗУ №3038-VI від 17.02.11 .

Закон України №3038-VI від 17.02.2011 - це Закон України Про регулювання містобудівної діяльності . До 01.01.2020 р. згідно з даним Законом діяла стаття 40 - це стаття про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, та п. 2 ст. 40 було визначено, що Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідач вказує, що ТОВ ЕН ЕР СІ є великим забудовником в с. Білогородка, яким зокрема здано в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки в с. Білогородка.

Згідно з діючою на той час ч. 9 ст. 40 ЗУ №3038-VI від 17.02.2011, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту необхідно було сплачувати в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач надав копії Декларацій про готовність до експлуатації об`єкта: № КС 143171450415 від 25.05.2017, № КС 143171450401 від 25.05.2017. № КС 143171450384 від 25.05.2017, № КС 143171450376 від 25.05.2017. № КС 143171450369 від 25.05.2017, № КС 143171450353 від 25.05.2017, № КС 143171570156 від 06.06.2017, № КС 143171570146 від 06.06.2017, № КС 143171570126 від 06.06.2017, № КС 143171570115від 06.06.2017, - в пункті 22 яких зазначено, що сплачені ТОВ ЕН ЕР СІ згідно з платіжними дорученням, які є предметом судового дослідження, кошти є такими, що сплачені по договорам №№13194.2-13194.11, як пайовий внесок в розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с. Білогородка згідно з п. 2 cm. 40 ЗУ №3038- VI від 17.02.2011 р.

Відповідач на підтвердження своєї позиції надав копію Протоколу робочої наради від 07.02.2019 року, в якому було зазначено, що має місце не повернення підприємству підписаних договорів, а ДП УКРИДПІЦИВІЛЬБУД від платника по договорам - компанії ТОВ "ЕН ЕР СІ", отримано лист, яким останнє вимагає повернення перерахованого авансу в сумі 376, 000 грн., як помилково перерахованих коштів, що на його думку свідчить про існування вказаних договорів.

Також відповідач надав електронний доказ - відеозапис від 20.08.2019 року, на якому фізична особа ОСОБА_1 вказує, що будучи представником від Білогородської сільської ради, в 2017 році отримувала в ДП УКРНДПІЦИВІЛЬБУД договори на Реконструкцію загальноосвітньої школи №1 с. Білогородка і після підписання їх в ТОВ ЕН ЕР СІ передала їх в бухгалтерію Білогородської сільської ради, однак, суд не пиймає вказаний відеозапис як доказ, оскільки неможливо встановити його допустимість та те, яким чином він був отриманий. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2020 року було здійснено виклик ОСОБА_1 в підготовче засідання 17.06.2020 року, однак в призначене судове засідання вона не прибула.

На думку відповідача вказані договори є схваленими правочинами відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що правочин вважається схваленим у

особа, від імені якої діє представник, вчинила дії, що свідчать про прийняття

до виконання.

Третя особа Білогородська сільська рада надала свої пояснення, в яких зазначила, що Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області неодноразово співпрацювала із Відповідачем з питань розробки проектної документації відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок на території сільської ради.

Однак тристоронніх договорів із Відповідачем та Позивачем, на реквізити яких посилаються сторони, так само як і інших договорів за одночасної участі таких сторін, Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області не укладала.

Відповідні договори в сільській раді відсутні, не зареєстровані. Крім цього ні Відповідач, ні Позивач на узгодження чи підписання Білгородській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області проекти таких договорів не надсилали. У заявах сторін по суті справи також міститься посилання на Лист Білогородської сільської ради із реквізитами №318/02-26 від 15.05.17 , який також вказувався Позивачем у призначенні платежу. З вказаного приводу третя особа повідомила, що у сільській раді відсутній оригінал такого листа, та у журналах вихідної кореспонденції інформації про такий документ не знайдено. інформація щодо відсутності у Білогородської сільської ради вказаного вище листа була повідомлена представнику Відповідача, адвокату Букарєєва В.В., ще 27.05.2019 року листом за вихідним №449/02-26 у відповідь на адвокатський запит.

Також третя особа повідомила, що договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, між Білогородською сільською радою та Позивачем чи Відповідачем не укладалися.

Суд дослідивши позиції сторін прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як свідчить зміст наявних серед матеріалів справи договорів, реквізити яких вказано позивачем під час сплати спірних коштів, Білгородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, як замовник, доручає, позивач, як платник, сплачує, а відповідач, як виконавець, бере на себе зобов`язання виконати проектні роботи. Тобто у правовідносинах, про які йдеться у зазначених договорах, позивач, не набував жодних прав, натомість приймав на себе зобов`язання з оплати обумовлених послуг.

Матеріали справи містять докази, надані відповідачем, відповідно до яких ним було підготовлено та направлено сторонам договори для підписання, а саме копії вказаних договорів, лист №172/02-26 від 20.03.2018 року Білогородської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про надання розробленої проектної документації, копію Протоколу робочої наради від 07.02.2019 року, в якому було зазначено, що має місце не повернення підприємству підписаних договорів, копії Декларацій про готовність до експлуатації об`єкта, в яких зазначено, що кошти сплачено відповідно до договорів №№13194.2-13194.11 та оригінали виготовленої проектної документації на виконання договорів.

Отже, договори не були підписані відповідачем та третьою особою з невідомих причин, хоча вони існували та надавались для підпису відповідачем.

Пояснення позивача про помилковість здійснення ним шістнадцяти платежів, в яких чітко зазначено реквізити десяти договорів, за одночасної наявності доводів відповідача про ухилення позивача від їх підписання не є достатнім для підтвердження обставини безпідставного отримання спірних коштів відповідачем.

У платіжних дорученнях, наданих позивачем, ним самим зазначено і інші підстави для перерахування вказаних коштів, а саме, "п. 2 ст.40 ЗУ №3038- VI від 17.02.2011", а також лист "Білогор.с/р №318/02-26 від 15.05.17".

Разом з цим, в зазначеній в платіжних дорученнях норми (ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038- VI від 17.02.2011 (в редакції, чинній на момент перерахування спірних коштів), йдеться про обов`язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що свідчить про те, що сплата спірних коштів відбувалась в межах тристоронніх правовідносин - позивача, відповідача та Білогородської сільської ради з приводу сплати відповідного пайового внеску у погодженому сторонами порядку і розмірі.

Суд звертає увагу, що третя особа не надала жодних доказів на підтвердження, викладених нею обставин, у своїх поясненнях, на вимогу суду не надала для огляду журнал вхідної-вихідної кореспонденції, хоча суд пропонував це зробити. Таким чином, третя особа проігнорувала свої процесуальні обов`язки та не довела суду свою позицію.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2020 року не зміг пояснити чому в платіжних дорученнях в призначенні платежу вказано дві підстави і яким чином могла статись така помилка .

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознак безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 ст. 11, частин 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. За положенням частини 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно зі ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Доктриною venire contra factum proprium закріплено принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Ст. 241 ЦК України встановлює, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зміст наявних в матеріалах справи договорів, реквізити яких вказано позивачем під час сплати коштів, Білогородська сільська рада, як замовник, доручає позивачу, як платнику, сплатити кошти, а відповідач, як виконавець бере на себе зобов`язання виконати проектні роботи. Суд достеменно встановив факт ухилення позивача та третьої особи від підписання договорів. Крім того, судом приймається як належні докази копії Декларацій про готовність до експлуатації об`єкта, які свідчать про те, що позивач сплачував кошти на виконання вимог Закону України Про містобудування .

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження, викладених у позові обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЕР СІ" не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 1212, 241, 13, 3, 638, 11 ЦК України, ст. ст. 179, 181 ГК України, ст.ст. 2, 4, 5, 19, 56, 73, 74, 76, 86, 80, 162, 164, 171, 231, 232, 233, 238, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.07.2020 р.

Суддя М.В. Данилова