Рішення

від 13.07.2020 по справі 910/6553/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2020Справа № 910/6553/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Державного підприємства Виробниче об`єднання південний

машинобудівний завод імені О.М. Макарова

до Товариства з обмеженою відповідальністю Павіоком

про стягнення 71 299, 10 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Павіоком про стягнення 71 299, 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань за договором № 08/09 від 16.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6553/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.05.2020 направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення № 0105471806176 за адресою відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 16.04.2009 укладено договір про базування та зберігання повітряних суден № 08/09, за яким позивач зобов`язався здійснювати послуги технічного обслуговування, надавати відповідачу розхідні матеріали, складські приміщення для зберігання майна відповідача, а відповідач - оплатити надані послуги.

Пунктом 3.4 договору № 08/09 від 16.04.2009 встановлено, що за підсумками наданих послуг за місяць сторони підписують акт наданих послуг.

Позивач стверджує, що у період липень 2017 - січень 2019 надав відповідачу комплекс послуг з розміщення і зберігання майна відповідача на загальну суму 50 730, 00 грн.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу рахунки-фактури № 88 від 31.07.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 100 від 31.08.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 116 від 30.09.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 132 від 31.10.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 149 від 30.11.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 173189 від 31.12.2017 на суму 2 670, 00 грн., № 8 від 31.01.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 28 від 28.02.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 51 від 31.03.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 71 від 30.04.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 87 від 31.05.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 105 від 30.06.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 123 від 31.07.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 146 від 31.08.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 169 від 30.09.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 191 від 31.10.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 207 від 30.11.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 247 від 31.12.2018 на суму 2 670, 00 грн., № 11 від 31.01.2019 на суму 2 670, 00 грн. разом з відповідними актами наданих послуг, які підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою позивача, що підтверджується листами з описом вкладення та фіскальними чеками (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 3.2 договору № 08/09 від 16.04.2009 остаточний розрахунок за надані позивачем послуги проводиться на підставі реєстру, до 5 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для оплати, є рахунок, виставлений позивачем.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умов договору № 08/09 від 16.04.2009 та не оплатив надані послуги, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 50 730, 00 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми заборгованості за надані послуги суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основної суми боргу у загальному розмірі 50 730, 00 грн. є правомірною і підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 547, 94 грн. - пені, 2 822, 17 грн. - 3 % річних, 5 647, 89 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період 06.08.2017 - 13.03.2020 та 3 551, 10 грн. - штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1. договору № 08/09 від 16.04.2009 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати відповідачем послуг, у строки встановлені даним договором, нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

За таких умов, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 8 547, 97 грн. - пені, нарахованої за період 06.08.2017-13.03.2020 та 3 551 ,10 грн. - штрафу.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 822, 17 грн. - 3 % річних та 5 647, 89 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період 06.08.2017 - 13.03.2020.

Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Павіоком (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33, поверх 15, ідентифікаційний код 34619937) на користь Державного підприємства Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова (49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Криворізька, будинок 1, ідентифікаційний код 14308368) 50 730 (п`ятдесят тисяч сімсот тридцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 8 547 (вісім тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 94 коп. - пені, 3 551 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 10 коп. - штрафу, 5 647 (п`ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 89 коп. - інфляційних втрат, 2 822 (дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 17 коп. - 3 % річних та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк