Рішення

від 23.06.2020 по справі 910/4303/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2020Справа № 910/4303/20

За позовом Акціонерного товариства "Україна Туристична"

до відповідачів:

1. Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп"

про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього

Суддя: Шкурдова Л.М.

секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача: Безсмертний А.В., за дог.про над.прав.доп.

від відповідача 1: Євсєєв М.В., за дог.про над.прав.доп.

від відповідача 2 : не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Акціонерного товариства "Україна Туристична" до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 відкрито провадження у справі №910/4303/20 за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір від 17 травня 2016 року про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги , 139 та укладені до нього Додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, в зв`язку з тим, що вони укладені з перевищенням повноважень за відсутності згоди загальних зборів ПАТ "Туристичний комплекс Пролісок" на їх укладення.

Відповідач-1 подав відзив на позов, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, про час та дату розгляду справи був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні 29.05.2020 закрито підготовче провадження, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.

У судовому засіданні 23.06.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2016 року між ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" (сторона-1) та ТОВ Есмагруп (сторона-2) укладено Договір про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги , 139 (далі - Договір), який підписано Головою правління ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" Суховим Ю.П., що діяв на підставі Статуту, та директором ТОВ "Есмагруп" Осінською Л.О., що діяла на підставі Статуту.

Відповідно до п.4.7. Договору сторона-1 підтверджувала та гарантувала стороні-2), що має всі необхідні повноваження та правоздатність, а особа, яка підписала Договір від імені Сторони-1 належним чином уповноважена на таке підписання.

Згідно з п.2.1. Договору сторони зобов`язалися збудувати об`єкт за проектно-кошторисною документацією та здійснити реконструкцію готельного комплексу, належного стороні-1 за адресою: м.Київ, Святошинський район, №139 по проспекту Перемоги.

За умовами п.1.1.4. Договору об`єктом будівництва є комплекс будівель та споруд, реконструкція та будівництво яких планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: проспект Перемоги, 139 в Святошинському районі м.Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди, безпосередньо з ним пов`язані.

Об`єктом забудови є земельна ділянка (далі - Земельна ділянка), що розташована за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 139, і належить відповідачу-1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 24 червня 1998 року (І-КВ №003914), що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №15-4-00006.

Під будівництвом Об`єкту (п. 1.1.8 Договору) сторонами Договору визначався комплекс усіх дій, спрямованих на:

А) реконструкцію, модернізацію готельного комплексу за адресою: м.Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 139, що належить відповідачу-1 на підставі Свідоцтва про право власності серії ГК №010001342 від 10.04.1998 р. (п. 1.1.8.1. Договору);

Б) будівництво комплексу будівель, відповідно до розробленої та затвердженої у відповідності до норм чинного законодавства проектної документації по проспекту Перемоги, 139 у Святошинському районі м. Києва, зокрема (але не виключно), закупівля будівельних та інших матеріалів, забезпечення обладнанням, виконання будівельних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних, проектно-вишукувальних робіт тощо (п.1.1.8.2. Договору).

Предметом Договору (п.2.2.) сторони визначили їх участь у будівництві будівель, та споруд і реконструкції належного стороні-1 готельного комплексу.

Згідно з п.2.7. Договору досягненням його мети є оформлення права власності Сторін на відповідні частки в Об`єктах будівництва та реконструкції відповідно до його умов.

За умовами п.2.3. Договору сторона-1 передала стороні-2 частину функцій замовника будівництва об`єкта, обсяг яких визначено у пунктах 4.1.1. та 4.2.7. Договору.

Підпунктом 11 п.4.1.1. Договору передбачено, що у разі необхідності зносу будівель та споруд (за переліком, аналогічним переліку, вказаному у п.1.1.8.1. Договору) сторона-2 має отримати на це письмову згоду сторони-1.

Пунктом 4.1.16. Договору передбачалося, що починаючи з дати отримання дозвільної документації на будівництво об`єкта і реконструкції готельного комплексу і до проведення між сторонами розподілу введених в експлуатацію площ, сторона-2 компенсує стороні-1 витрати за користування Земельною ділянкою, підтверджені документально, на підставі виставленого стороною-1 рахунку.

У відповідності до п.4.2.3. та 4.2.4. Договору відповідач-1 підписанням Договору надавав відповідачу-2 дозвіл на проведення реконструкції існуючих будівель та споруд на Земельній ділянці і зобов`язався у разі необхідності отримати дозвільні документи на їх знесення.

Згідно з п.12.3. Договору він набуває чинності та легітимності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і з дати отримання стороною-1 письмового погодження цього Договору його Наглядовою радою та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункти 12.3. і 12.11. Договору).

Додатковою угодою від 13.06.2016 року до Договору внесено зміни, а саме доповнено п.4.1. Договору підпунктом 4.1.21 наступного змісту: "Сторона-2 компенсує Стороні-1 витрати до утриманню Об`єкту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" на підставі документального підтвердження понесених витрат".

08.06.2017 року сторонами договору укладено Додаткову угоду № 02 до Договору, відповідно до умов якої передбачалося зобов`язання сторони-1 повернути стороні-2 усі отримані від останньої на підставі Договору грошові кошти у випадку порушення Стороною-1 будь-якого із зобов`язань за Договором, визначених у наступному переліку (п.1. Додаткової угоди №2): А) якщо сторона-1 не забезпечить цільове призначення Земельної ділянки у відповідності до п.3.2 Договору; Б) якщо сторона-1 не забезпечить можливості отримати вихідні дані від імені сторони-1 у відповідності до підпункту 1 п.4.1.1 Договору; В) якщо сторона-1 в строк десять робочих днів після письмового звернення сторони-2 не дасть свою письмову згоду на знесення будівель і споруд у відповідності до підпункту 11 п. 4.1.1 Договору; Г), якщо сторона-1 не забезпечить приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до підпункту 2 п.4.2.1 Договору; Д) якщо сторона-1 не передасть стороні-2 Будівельний майданчик у відповідності до п.4.2.2 Договору; Є) якщо сторона-1 у строк 30 днів після письмового звернення сторони-2 не отримає дозвільні документи на знесення будівель і споруд у відповідності до п.4.2.3 Договору; Е) якщо сторона-1 порушить умови п.п.4.2.6, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.13 Договору; І) якщо особа, яка підписала Договір від імені сторони-1, не уповноважена належним чином на таке підписання.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 2 викладено у новій редакції п.12.3. Договору, відповідно до якого Договір набув чинності та легітимності 17 травня 2016 року на підставі письмового погодження і згоди на укладення цього Договору Наглядовою радою сторони-1, наданих 7 квітня 2016 року, про що вказано у протоколі №16 засідання Наглядової Ради ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" від 07 квітня 2016 року. Новою редакцією п.12.3. Договору визначалося, що оскільки ринкова вартість предмету цього Договору може перевищити 25 відсотків вартості активів сторони-1 за даними чергової річної фінансової звітності. Сторона-1 бере на себе зобов`язання скликати згідно свого Статуту Загальні Збори, які приймуть рішення про вчинення правочину і затвердять цей Договір. У разі, якщо Загальні Збори сторони-1 своїм рішенням не погодяться з умовами цього Договору повністю або в частині, а також якщо Загальні Збори сторони-1 не приймуть рішення про вчинення правочину, який передбачений цим Договором, то сторона-1 повинна повернути усі грошові кошти, отримані від сторони-2 на підставі Договору, в строк 10 (десять) днів з дня проведення перших Загальних зборів після підпису цього Договору".

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що Договір від 17 травня 2016 року про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139, та додаткові угоди до нього від 13.06.2016 р. та № 02 від 08.06.2017 р. порушують його корпоративні права як мажоритарного акціонера ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок", зокрема, його право щодо участі в розподілі прибутку ПАТ Туристичний комплекс "Пролісок" та одержанні його частки, зазначені правочини складені (вчинено) з порушенням вимог частин 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, що відповідно до частини І статті 215 Цивільного кодексу України, зумовлює їх недійсність.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" згідно зі Статутом, затвердженим Загальними зборами акціонерів (протокол № 3 від 2010 року), є юридичною особою, заснованою відповідно до рішення Державного комітету України по туризму від 01.11.1994 року № 94 шляхом перетворення Державного підприємства "Туристичний комплекс "Пролісок" у відкрите акціонерне товариство туристичний комплекс "Пролісок" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993 року №210/93, Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про господарські товариства".

ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" є новим найменуванням ВАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з п.3.4. Статуту є правонаступником Державного підприємства "Туристичний комплекс "Пролісок". Для забезпечення діяльності ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" створено статутний капітал у розмірі 1 210 893 гривні 75 копійок (п.6.1.1. Статуту).

Відповідно до п.3.6. Статуту відповідач-1 здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до мети діяльності, цього статуту та законодавства України. Відповідач-1 набуває прав та обов`язків, а також здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до Статуту, чинного законодавства України та інших внутрішніх документів товариства (п.3.15.2-. Статуту). Орган або особа, яка відповідно до Статуту або чинного законодавства України виступає від імені товариства, зобов`язані діяти в його інтересах, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Пунктом 9.1.1. Статуту визначено, що управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють: Загальні збори, чиї повноваження визначені у пунктах 10.1. та 10.2. Статуту; Наглядова рада, чиї повноваження визначені у пунктах 11.1. та 11.2. Статуту; Правління, чиї повноваження визначені у пунктах 12.1. та 12.2. Статуту; Ревізійна комісія.

Положеннями Статуту щодо компетенції зазначених органів чітко визначено їх повноваження щодо вчинення або погодження (надання згоди) вчинення значних та інших правочинів, що укладаються товариством, в залежності від їх предмету, ціни та можливих наслідків виконання.

Пунктом 12.5.1.2. та п. 12.5.1.3. Статуту передбачено, що Голова Правління має право вчиняти від імені товариства правочини та укладати (підписувати) від імені товариства будь-які договори (угоди), а також виступати розпорядником майна та коштів товариства виключно з урахуванням обмежень щодо змісту та суми договорів (правочинів, угод), які встановлені цим Статутом та внутрішніми документами товариства.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" значним є правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до п.22 ч.2 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 цього Закону, та про вчинення правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтею 71 цього Закону.

Статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного Договору та Додаткових угод № 1 та № 2) визначено, що Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину, а також встановлено, що рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою (частина 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства"); рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради (частина 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства"); рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій (частина 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства"); рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості (частина 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства").

Аналіз положень оспорюваного Договору та Додаткових угод № 1 та № 2 свідчить про те, що їх умовами не визначено ні ціни Договору, ні вартості будівництва Об`єкта загалом. З положень п. 1.1.8 Договору вбачається, що будівництво Об`єкта включає в себе (за визначенням Сторін) як реконструкцію готельного комплексу, так і нове будівництво на Земельній ділянці, фінансування чого за умовами Договору здійснюється у повному обсязі відповідачем-2, а також можливість повного знесення існуючих будівель, перехід до інвестора права власності на частину майна, враховуючи вартість вкладеної інвестиції у вигляді проведених робіт.

Згідно з п.1.1.4. та п.1.1.8.1. Договору до складу комплексу будівель та споруд, реконструкція та будівництво яких планується на Земельній ділянці, входить належний відповідачу-1 готельний комплекс у складі: Готель (літери А, Б) - 6 265,3 кв.м.; Допоміжні споруди (Літери В, Е, Ж, Л) - 2 035,20 кв.м.; Котельня (Літери Г, 3) - 438,50 кв. м.; СТО на 5 місць, СТО "Сітроен" (Літера Д) - 479,10 кв. м.; Сауна (Літера М) - 163,20 кв. м.; Ресторан "Хата Карася" (Літера Н) - 231 кв.м., умовами пунктів 4.2.3. та 4.2.4. Договору прямо передбачено знесення зазначених будівель та споруд, що у такому разі фактично є його витратами (вкладом) на виконання Договору.

Отже, Готельний комплекс є складовою частиною предмету Договору, що безпосередньо стосується виключно активів (майна) відповідача-1, і його вартість є складовою частиною ціни Договору. Право власності Відповідача-1 на Готельний комплекс, що є предметом оспорюваного Договору, посвідчується Свідоцтвом про право власності на готельний комплекс (серія ГК № 010001342) виданого Головним управлінням житлового господарства та майна Київської міської державної адміністрації 10 квітня 1998 року (зареєстровано в Київському міському БТІ в реєстровій книзі під № 426-з 28 серпня 1998 року).

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи (експертний звіт № 1603 від 16 березня 2020 року, виконаний судовим експертом Вець В.В. (Свідоцтво № 990 від 07 жовтня 2016 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), ринкова вартість будівель та споруд Готельного комплексу становить: станом на 17.05.2016 року (дату укладення Договору) - 915 768 000 грн; станом на 13.06.2016 року (дату укладення Додаткової угоди №1 до Договору) - 959 873 000 грн; станом на 08.06.2017 року (дату укладення Додаткової угоди №2 до Договору) - 816 781 000 грн.

За даними фінансової звітності ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" за 2015 рік та за 2016 рік відповідно до листа відповідача-1 від 24 лютого 2020 року та балансів ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" за вказані роки вартість його активів становила: на 31.12.2015 року - 5 315 000,00 гривень; на 31.12.2016 року - 5 314 000,00 грн і даний готельний комплекс є фактично єдиним майновим активом відповідача-1.

Відповідачем-2 перераховано на рахунок відповідача-1 на виконання договору 9 045 580,00 грн (що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі №910/5335/18), і хоча вартість робіт по реконструкції сторонами не обумовлена, навіть укладення договору на цю суму потребувало згоди акціонерів у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

У відповідності до п.12.3. Договору (у редакції на момент його укладення) необхідною умовою його легітимності отримання погодження Наглядової ради відповідача-1, у новій редакції п.12.3. Договору згідно із змінами, внесеними Додатковою угодою №2 покладено на відповідача-1 зобов`язання щодо скликання згідно із своїм Статутом загальних зборів для прийняття рішення про вчинення правочину та затвердження Договору з огляду на те, що ринкова вартість предмету договору може перевищити 25 відсотків вартості активів відповідача-1 за даними чергової річної фінансової звітності .

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80,91,92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Згідно із статтею 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Відповідно до пункту 4 статті 66 ГК України, реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому ГК України та іншими законодавчими актами України.

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147), ГК України (стаття 89), Закону України "Про акціонерні товариства" (статті 58, 59, 60) виконавчий орган акціонерного товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства та наглядової ради. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

З урахуванням статті 98 ЦК України та з огляду на приписи статей 92, 203, 215, 241 ЦК України рішення загальних зборів учасників товариства є актами, до зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Приписами п.10.2.2.26 Статуту ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" встановлено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що сума договору виходячи із ринкової вартості майна, також виходячи із вартості робіт у вигляді внесених відповідачем-2 коштів перевищувала 25% і більше вартості активів останньої фінансової звітності ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок", суд приходить до висновку, що для укладення Договору, Додаткових угод №1 та №2, кожного правочину окремо, необхідним було отримання згоди загальних зборів ПАТ "Туристичний комплекс Пролісок". При цьому, суд зазначає, що зміна умов значного правочину має відбуватися у такому самому порядку, як це передбачено статутом товариства для укладення значних правочинів.

Відповідно до п.10.7.2. Статуту ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" загальні збори мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій. Загальні збори визнаються правомочними лише за наявності кворуму.

АТ "Україна Туристична" є мажоритарним акціонером, якому належить 81,022% акцій ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок", що підтверджується Сертифікатом іменних акцій №130 серія А.

Згідно з інформацією, зазначеною у листі ПАТ Туристичний комплекс "Пролісок" від 02 березня 2020 року №02/03/20, у відповідь на звернення АТ "Україна Туристична" від 26 лютого 2020 року №26/02-20 повідомлено, що останні збори акціонерів ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" відбулися 22 листопада 2010 року, у період з 2015 року по теперішній час загальні збори акціонерів ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" не проводилися.

Отже, для укладення оспорюваного Договору від 17 травня 2016 року про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 139, та Додаткових угод до нього від 13.06.2016 р. і №02 від 08.06.2017 р., як значних правочинів, необхідним було отримання згоди загальних зборів ПАТ "Туристичний комплекс ''Пролісок" у порядку, встановленому законом та Статутом, проведення яких мало здійснюватися за участю АТ "Україна Туристична", як мажоритарного акціонера, якому належить 81,022% акцій ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок".

Як вбачається з матеріалів справи, укладення оспорюваного Договору від 17 травня 2016 року про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 139, та Додаткових угод до нього від 13.06.2016 р. і №02 від 08.06.2017 р. не погоджувалося загальними зборами ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок".

Матеріали справи не містять доказів того, що АТ "Україна Туристична" приймало будь-які рішення на загальних зборах ПАТ "Туристичний комплекс "Пролісок" про надання згоди на укладення спірних Договору та Додаткових угод до нього № 1 та № 2, а також про їх схвалення після укладення.

Відповідач-2 проявив недбалість, оскільки законодавство про акціонерні товариства містить імперативні норми, якими забезпечені права акціонерів при управлінні товариством (погодження правочинів) та не поцікавився чи було таке погодження. В матеріалах справи є протокол засідання наглядової ради товариства з приводу залучення інвестором відповідача-2, але договори наглядовою радою також не погоджувались та на затвердження наглядовій раді не подавались.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов`язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Отже, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 ЦК України, а саме укладення спірних Договору та Додаткових угод без отримання згоди загальних зборів ПАТ "Туристичний комплекс ''Пролісок" у порядку, встановленому законом та Статутом, а відтак вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про визнання Договору від 17.05.2016 про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги , 139 та додаткових угод до нього, недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139, укладений 17.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 139, ідентифікаційний код 02573510) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (01103, м.Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40031102).

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 13 червня 2016 року до договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м.Київ, проспект Перемоги, 139 від 17 травня 2016 року, укладену між Публічним акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 139, ідентифікаційний код 02573510) та Товариством з обмеженою відповідальністю Есмагруп" (01103, м.Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40031102).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №02 від 08 червня 2017 року до договору про реконструкцію готельного комплексу та освоєння земельної ділянки за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 139 від 17 травня 2016 року, укладену між Публічним акціонерним товариством "Туристичний комплекс "Пролісок" (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 139, ідентифікаційний код 02573510) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (01103, м.Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40031102).

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" (03179, м.Київ, проспект Перемоги, буд.139, код ЄДРПОУ 02573510) на користь Акціонерного товариства "Україна Туристична" (01021, м.Київ, вул.Шовковична, буд.12, офіс 309, код ЄДРПОУ 30634595) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (01103, м.Київ, вул.Драгомирова, буд.2А, код ЄДРПОУ 40031102) на користь Акціонерного товариства "Україна Туристична" (01021, м.Київ, вул.Шовковична, буд.12, офіс 309, код ЄДРПОУ 30634595) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 10.07.2020