Ухвала

від 09.07.2020 по справі 911/762/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/762/20

за позовом Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, площа Шевченка, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, просп. Шевченка, буд. 2Д, прим. 402)

про стягнення 1962768,32 грн. заборгованості за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., у тому числі - 1253697,30 грн. основного боргу, 97389,66 грн. інфляційних втрат, 33946,76 грн. 3% річних, 577734,60 грн. пені.

Суддя В.М. Бабкіна

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Рогова Ю.Г. (довіреність № 2-28/1729 від 28.11.2019 р., розпорядження № 181 від 27.06.2018 р.);

від відповідача: Томіна О.В. (ордер КС № 750552 від 22.01.2020 р.);

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/762/20 за позовом Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» про стягнення 1962768,32 грн. заборгованості за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., у тому числі - 1253697,30 грн. основного боргу, 97389,66 грн. інфляційних втрат, 33946,76 грн. 3% річних, 577734,60 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., укладеного між Вишгородською міською радою та ТОВ «Велесгард 2015» , щодо своєчасної сплати пайового внеску.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 09.07.2020 р.

01.06.2020 р., після судового засідання, до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання № 25/05/20 від 25.05.2020 р. (вх. № 10597/20 від 01.06.2020 р.) про відкладення розгляду справи, призначеного на 01.06.2020 р., з огляду на введення в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 р.) карантину до 22.06.2020 р.

01.06.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання № 25/05/20 від 25.05.2020 р. (вх. № 10598/20 від 01.06.2020 р.) про зупинення провадження у даній справі № 911/762/20 до розгляду справи № 911/875/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» до Вишгородської міської ради про визнання недійсним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., яка перебуває у провадженні господарського суду Київської області.

В обґрунтування поданого клопотання про зупинення провадження у даній справі, відповідач зазначає, що предметом спору у справі № 911/762/20 є стягнення 1962768,32 грн. заборгованості за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р. Поряд з цим, предметом спору у справі № 911/875/20 є визнання вказаного договору № 73 від 06.12.2016 р. недійсним. Як зазначає ТОВ «Велесгард 2015» , якщо спір про визнання недійсним правочину вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на оспорюваному правочині, то, на переконання відповідача, існують підстави для зупинення провадження у такій справі до розгляду справи про визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що справу № 911/762/20 об`єктивно неможливо розглянути до вирішення іншої справи № 911/875/20 та до набрання законної сили судовим рішенням у ній.

30.06.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло заперечення б/н від 30.06.2020 р. (вх. № 13136/20 від 30.06.2020 р.) на клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, за змістом якого Вишгородська міська рада зазначає, що предметом спору у даній справі № 911/762/20 є стягнення заборгованості з ТОВ «Велесгард 2015» , що утворилась на підставі договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., в той час як предметом спору у справі № 911/875/20, до вирішення якої відповідач просить суд зупинити провадження, є визнання вказаного договору недійсним, а відтак, на думку позивача, спір у вказаній справі не може вплинути на розгляд даної справи стосовно стягнення заборгованості згідно договору № 73, і, відповідно, правові підстави для зупинення провадження у справі № 911/762/20 є відсутніми.

При цьому, щодо спірного договору № 73 від 06.12.2016 р. позивач зазначає, що його укладення є обов`язковим в силу приписів ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і не залежить від волі сторін, що ТОВ Велесгард 2015 частково виконало зобов`язання щодо оплати заборгованості згідно оскаржуваного договору, що сторони укладали додаткові угоди до такого договору, зокрема, № 1 від 08.11.2017 р., № 2 від 22.05.2018 р., № 3 від 18.01.2019 р., що відповідач надав позивачеві гарантійний лист, яким гарантував сплату заборгованості, що виникла за оскаржуваним договором № 73 від 06.12.2016 р., а також що ТОВ Велесгард 2015 пропустило, на переконання Вишгородської міської ради, строк позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним.

Поряд з цим, позивач, посилаючись на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 20.06.2019 р. у справі № 910/12694/18, від 24.01.2020 р. у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19, вказує, що приймаючи рішення про зупинення провадження у справі, суд повинен керуватися метою зупинення провадження у вигляді виявлення обставин, підстав та фактів, які не можуть бути встановлені у цьому процесі, в той же час пов`язаність справ не є самостійною підставою, що свідчить про неможливість розгляду та вирішення справи.

З огляду на викладене, позивач вважає, що підстави для зупинення даної справи № 911/762/20 до вирішення справи № 911/875/20 є відсутніми, та, відповідно, просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження.

У судовому засіданні 09.07.2020 р. представник відповідача підтримувала клопотання № 25/05/20 від 25.05.2020 р. (вх. № 10598/20 від 01.06.2020 р.) про зупинення провадження у даній справі № 911/762/20; представник позивача проти задоволення вказаного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» заперечувала з мотивів, викладених у запереченні б/н від 30.06.2020 р. (вх. № 13136/20 від 30.06.2020 р.)

Розглянувши зазначене вище клопотання ТОВ «Велесгард 2015» про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Київської області справи № 911/875/20, заслухавши думки представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі № 911/762/20 з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 927/548/19 та від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає також у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як встановлено судом, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/875/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» до Вишгородської міської ради про визнання недійсним договору, предметом якої є визнання недійсним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р.

Водночас, предметом позову у даній справі № 911/762/20 є стягнення 1962768,32 грн. заборгованості за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., у тому числі - 1253697,30 грн. основного боргу, 97389,66 грн. інфляційних втрат, 33946,76 грн. 3% річних, 577734,60 грн. пені.

Підставою позову у даній справі є наявність у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» невиконаного обов`язку зі сплати пайового внеску, визначеного умовами вказаного договору про пайову участь.

З вищезазначеного вбачається, що в межах справи № 911/875/20 будуть встановлюватися обставини, які матимуть преюдиційне значення для даної справи, а саме - щодо дійсності або недійсності договору № 73 від 06.12.2016 р., на підставі якого позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача у даній справі.

Тобто, у справі № 911/875/20 будуть встановлюватися обставини наявності або ж відсутності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» на користь Вишгородської міської ради заборгованості у розмірі 1962768,32 грн. за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., з чого слідує, що обставини, встановлені судом у справі № 911/875/20, будуть визначальними для даної справи № 911/762/20 і безпосередньо впливатимуть на вирішення спору у ній.

Як зазначалось вище, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак, у даному випадку визнання дійсним або недійсним договору про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., не є предметом судового розгляду у даній справі № 911/762/20, а отже, суд об`єктивно не зможе розглянути та оцінити позиції сторін та надані ними докази щодо обставини дійсності/недійсності договору, які містяться у справі № 911/875/20. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення вказаних обставин у справі № 911/762/20, якби таке мало місце, фактично підміняло б вирішення спору у справі № 911/875/20, яка одночасно розглядається господарським судом, що суперечить приписам господарського процесуального законодавства.

Окрім того, слід зазначити, що позивач, обґрунтовуючи заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, посилається на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 р. у справі № 910/12694/18, від 24.01.2020 р. у справі № 927/548/19, від 29.04.2020 р. у справі № 903/611/19, в яких Верховний Суд дійшов висновку, що враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

Між тим, у даній справі № 911/762/20 підставою для зупинення провадження є не лише взаємопов`язаність з іншою справою, а також і об`єктивна неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах даної справи доказів, та, відповідно, об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої.

З огляду на викладене, розгляд справи господарського суду Київської області № 911/762/20 за позовом Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесгард 2015» про стягнення 1962768,32 грн. заборгованості за договором про пайову участь (внесок) замовника (юридичної, фізичної особи) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишгорода № 73 від 06.12.2016 р., у тому числі - 1253697,30 грн. основного боргу, 97389,66 грн. інфляційних втрат, 33946,76 грн. 3% річних, 577734,60 грн. пені, не може бути здійснений до вирішення пов`язаної з нею згадуваної справи господарського суду Київської області № 911/875/20, у зв`язку з чим клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, врахувавши приписи норм чинного законодавства та позиції учасників процесу, суд дійшов висновку щодо зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України,суд

постановив:

1. Зупинити провадження у справі № 911/762/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/875/20, що розглядається господарським судом Київської області.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257, підпунктом 17.5 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" та п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.М. Бабкіна