Рішення

від 01.07.2020 по справі 916/533/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/533/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Сонько В.В. адвокат;

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства ГСІ-Укрнафтогазбуд Акціонерного товариства Глобалбуд-Інжинірінг до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ про стягнення 556732,95грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство ГСІ-Укрнафтогазбуд Акціонерного товариства Глобалбуд-Інжинірінг звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ 556732,95грн.

В обґрунтування позовних вимог Дочірнє підприємство ГСІ-Укрнафтогазбуд Акціонерного товариства Глобалбуд-Інжинірінг посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ умов укладеного між сторонами договору про надання послуг технікою №14 від 10.07.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. відкрито провадження у справі №916/533/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.2020р. о 10:40.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2020р. призначено підготовче засідання на 09.04.2020р. о 11:00 та викликано учасників справи у підготовче засідання.

В підготовче засідання від 09.04.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2020р. відкладено підготовче засідання на 07.05.2020р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату підготовчого засідання.

В підготовче засідання від 07.05.2020р. представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 28.05.2020р. о 12:20 та повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

В судовому засіданні від 28.05.2020р. було оголошено перерву на 16.06.2020р. о 12:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 16.06.2020р. було оголошено перерву на 23.06.2020р. о 12:30, про що зазанчено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

В судовому засіданні від 23.06.2020р. було оголошено перерву на 01.07.2020р. о 12:30, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2020р. повідомлено учасників справи про дату судового засідання.

26.06.2020р. за вх.суду№16596/20 позивач звернувся до суду з заявою про долучення до матеріалів справи документів, а саме акту виконаних робіт від 23.06.2020р. та уточнюючий розрахунок від 23.06.2020р.

В судовому засіданні від 01.07.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/533/20.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.07.2018р. між Дочірнім підприємством ГСІ-Укрнафтогазбуд Акціонерного товариства Глобалбуд-Інжинірінг (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ (відповідач, Замовник) було укладено договір №14 про надання послуг технікою (далі договір №14) відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і з використанням свого обладнання, зазначеного у Специфікації до договору, надавати необхідні для Замовника послуги на об`єктах Замовника, виходячи з позмінної роботи механізму на території Замовника. Кількість і обсяг наданих послуг фіксується в актах наданих послуг (п.1.1. договору №14).

Відповідно до п.6.1. договору №14 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань за цим договором. Але не довше 31.12.2018р.

Строк дії договору №14 від 10.07.2018р. було продовжено сторонами укладанням договору №2549 від 03.01.2019р. (далі договір №2549).

Відповідно до розділу 2 договорів №14 та №2549 розрахунки за надані між сторонами здійснюються за узгодженими цінами, які визначаються в специфікації до договору за 1 зміну надання послуг. Договірна ціна може змінюватися за згодою сторін шляхом підписання нової специфікації до договору. Договірна ціна, яка визначається сторонами в специфікації до договору, розуміється сторонами як вартість однієї зміни надання послуг. На підтвердження надання послуг Виконавець готує та надає Замовнику акти наданих послуг. Замовник виплачує Виконавцю суму за надані послуги протягом п`яти банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг.

Пунктом 4.5. договорів №14 та №2549 сторони встановили, що за порушення строків перерахування грошових коштів за надані послуги, Замовник сплачує Виконавцю неустойку в розмірі 0,1% від несплаченої вартості послуг.

Відповідно до п.6.1. договору №2549 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань за цим договором. Але не довше 31.12.2019р.

На виконання умов договору №14 між сторонами була підписана специфікація №1 (додаток №1) до договору №14 та акт приймання-передачі крана КС 5363Б, зав№114, вантажопід`ємністю 25т.

На виконання умов договору №2549 сторони підписали специфікацію №1 (додаток №1) до договору №2549.

Як вказує позивач, протягом липня 2018 року - липня 2019 року, відповідачу було надано послуг на загальну суму 600000,00грн., (в т.ч. ПДВ 100000,00грн.), що підтверджується актами виконаних робіт №84 від 31.08.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №3 від 28.09.2018р. на суму 40000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №17 від 31.10.2018р. на суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №22 від 30.11.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №17 від 28.12.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №9 від 31.01.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №16 від 28.02.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №20 від 29.03.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); № 26 від 30.04.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №29 від 30.05.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №33 від 27.06.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №39 від 31.07.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.). Однак, відповідач сплачував надані послуги не своєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку чим на 31.07.2019р. та на дату подання позову до суду за ним рахується заборгованість у сумі 450000,00грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.07.2018р. по 20.11.2019р., актом звірки розрахунків за період з 01.01.2019р.- по 31.07.2019р.

Позивач зазначає, що ним було понесено збитки у зв`язку з перевезенням поверненням за власний рахунок пневмоколісного крана з місця провадження робіт - з м. Подільськ Одеської області до м. Одеси, у зв`язку з чим розмір понесених витрат становить 22191,85грн. Відповідно до Додатку № 1 до договору, витрати з доставления на об`єкт та повернення пневмоколісного крана, покладено на ТОВ "ІБК "ЄКОТЕХСТРОЙ".

Як вказує позивач, 13.08.2019р. ДП ГСІ-Укрнафтогазбуд направило на адресу відповідача лист з пропозицію запропонувати графік погашення існуючої заборгованості. Відповідач, листом №107 від 03.09.2019р. повідомив позивача про тимчасове призупинення будівельних робіт, які він здійснював у м. Подільськ Одеської області та попросив розглянути можливість вивезення крану з об`єкту.

Позивач зазначає, що в подальшому, ДП ГСІ-Укрнафтогазбуд залучило перевізника ТОВ ГАЛЕОН ФОРВАРДИНГ , яке 07.11.2019р. здійснило перевезення пневмоколісного крану з м. Подільська Одеської області до м. Одеси, що підтверджується товарно-транспортною накладною №49176 від 07.11.2019р. та актом виконаних робіт від 07.11.2019р. на суму 22191,85грн., платіжним дорученням №396 від 07.11.2019р., ДП ГСІ-Укрнафтогазбуд сплатило витрати перевізника у повному обсязі.

14.11.2019р. на адресу відповідача позивачем було направлено лист за вих. №68 з вимогою про погашення основного боргу на суму 450000,00 грн. та витрат на повернення пневмоколісного крана. 04.12.2019р. на адресу відповідача повторно було направлено претензію за вих. №72 з вимогою про оплату основного боргу та витрат на повернення пневмоколісного крана, яку також відповідач залишив без відповіді та задоволення, що свідчить про неможливість урегулювання спору у досудовому порядку.

За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 61756,16грн.

Крім того позивачем, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, було нараховано відповідачу 11884,93грн. 3% річних та 10900,00грн. інфляційних збитків.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 450000,00грн. основного боргу, 22191,85грн. витрат на повернення техніки, 11884,93грн. 3% річних, 10900,00грн. інфляційних збитків, 61756,16грн. пені.

Відповідач відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2018р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №14 про надання послуг технікою відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання своїми силами і з використанням свого обладнання, зазначеного у Специфікації до договору, надавати необхідні відповідачу послуги на об`єктах відповідача, виходячи з позмінної роботи механізму на території відповідача. Строк дії договору №14 від 10.07.2018р. було продовжено сторонами укладанням договору №2549 від 03.01.2019р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, протягом липня 2018 року - липня 2019 року, відповідачу було надано послуг на загальну суму 600000,00грн., (в т.ч. ПДВ 100000,00грн.), що підтверджується актами виконаних робіт №84 від 31.08.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №3 від 28.09.2018р. на суму 40000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №17 від 31.10.2018р. на суму 50000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №22 від 30.11.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №17 від 28.12.2018р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №9 від 31.01.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №16 від 28.02.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); №20 від 29.03.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); № 26 від 30.04.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №29 від 30.05.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №33 від 27.06.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.), №39 від 31.07.2019р. на суму 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ 8333,33грн.).

Відповідач сплачував надані послуги не своєчасно та не у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №694 від 27.12.2018р. на суму 50000,00грн., №395 від 11.07.2018р. на суму 100000,00грн., у зв`язку чим на 31.07.2019р. та на дату подання позову до суду за ним рахується заборгованість у сумі 450000,00грн.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами договору, а саме розділом 2 договорів №14 та №2549 розрахунки за надані між сторонами здійснюються за узгодженими цінами, які визначаються в специфікації до договору за 1 зміну надання послуг. Договірна ціна може змінюватися за згодою сторін шляхом підписання нової специфікації до договору. Договірна ціна, яка визначається сторонами в специфікації до договору, розуміється сторонами як вартість однієї зміни надання послуг. На підтвердження надання послуг Виконавець готує та надає Замовнику акти наданих послуг. Замовник виплачує Виконавцю суму за надані послуги протягом п`яти банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг.

Згідно Специфікацій №1 до договорів №14 та №2549 вартість послуг пневмоколісного крану становить 2500,00грн. за одну машину/зміну.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв`язку чим станом на дату подання позову до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 450000,00грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.07.2018р. по 20.11.2019р., актом звірки розрахунків за період з 01.01.2019р.- по 31.07.2019р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, доказів спростовуючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 450000,00грн. не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 450000,00грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 22191,85грн. витрат на повернення техніки слід зазначити наступне.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, витрати з доставления на об`єкт та повернення пневмоколісного крана, покладено на ТОВ "ІБК "ЄКОТЕХСТРОЙ".

Як встановлено судом, ДП ГСІ-Укрнафтогазбуд залучило перевізника ТОВ ГАЛЕОН ФОРВАРДИНГ , яке 07.11.2019р. здійснило перевезення пневмоколісного крану з м. Подільська Одеської області до м. Одеси, що підтверджується товарно-транспортною накладною №49176 від 07.11.2019р. та актом виконаних робіт від 07.11.2019р. на суму 22191,85грн., платіжним дорученням №396 від 07.11.2019р., ДП ГСІ-Укрнафтогазбуд сплатило витрати перевізника у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів спростовуючи позовні вимоги в частині стягнення 22191,85грн. витрат на повернення техніки не надав, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22191,85грн. витрат на повернення техніки, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 61756,16грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Під час розгляду справи позивач надав до суду уточнюючий розрахунок пені в якому сума пені становить 61713,70грн. Однак позивачем не було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог щодо суми пені у зв`язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення пені у розмірі 61756,16грн.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені у сумі 8300,00грн. за період з 06.06.2019р. по 05.12.2019р. за актом виконаних робіт від 30.05.2019р., у сумі 8456,16грн. за період з 08.05.2019р. по 07.11.2019р. за актом виконаних робіт від 30.04.2019р., у сумі 8610,96грн. за період з 05.04.2019р. по 04.10.2019р. за актом виконаних робіт від 28.03.2019р.. у сумі 8627,40грн. за період з 01.04.2019р. по 30.09.2019р. за актом виконаних робіт від 28.02.2019р., у сумі 8627,40грн. за період з 01.04.2019р. по 30.09.2019р. за актом виконаних робіт від 31.01.2019р., у сумі 8627,40грн. за період з 01.04.2019р. по 30.09.2019р. за актом виконаних робіт від 28.12.2018р., 8627,40грн. за період з 01.04.2019р. по 30.09.2019р. за актом виконаних робіт від 30.11.2018р., у сумі 1836,99грн. за період з 04.07.2019р. по 11.08.2019р. за актом виконаних робіт від 30.05.2019р., зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 61713,70грн.

У позовних вимогах в частині стягнення з відповідача пені у сумі 42,47грн. судом відмовлено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11884,93грн. 3% річних, 10900,00грн. інфляційних збитків слід зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 11884,93грн. за період з 30.11.2018р. по 31.07.2019р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 11884,93грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків у сумі 10900,00грн. за період з 30.11.2018р. по 31.01.2020р., вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні збитки у сумі 10900,00грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Дочірнього підприємства ГСІ-Укрнафтогазбуд Акціонерного товариства Глобалбуд-Інжинірінг підлягають частковому задоволенню у сумі 556690,48грн. у тому числі 450000,00грн. основного боргу, 22191,85грн. витрат на повернення техніки, 61713,70грн. пені, 11884,93грн. 3% річних, 10900,00грн. інфляційних збитків, у задоволенні позовних вимог про стягнення 42,47грн. пені судом відмовлено.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8350,99грн. покладаються на відповідача відповідно до ст.129

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надана копія договору про надання правничої допомоги №18/02-01 від 18.02.2020р., копія додаток №1 до договору №18/02-01 від 18.02.2020р. (розрахунок вартості послуг правничої допомоги), копія ордеру серія ВТ №1002071 від 26.02.2020р., копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №385 від 07.12.2006р., копія платіжного доручення №522 від 24.02.2020р. на суму 9970,00грн.

Враховуючи надання доказів в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 9970,00грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд» Акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжинірінг» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ» про стягнення 556732,95грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ЕКОТЕХСТРОЙ» (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 15, код ЄДРПОУ 34673858) на користь Дочірнього підприємства «ГСІ-Укрнафтогазбуд» Акціонерного товариства «Глобалбуд-Інжинірінг» (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, 3, код ЄДРПОУ 31640201) 450000,00грн. основного боргу, 22191,85грн. витрат на повернення техніки, 61713,70грн. пені, 11884,93грн. 3% річних, 10900,00грн. інфляційних збитків, 8350,99грн. судового збору, 9970,00грн. витрат на правничу допомогу.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. В позовних вимогах в частині стягнення пені у сумі 42,47грн. - відмовити.

Повне рішення складено 13 липня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ, яким розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністру України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Л.В. Степанова