Рішення

від 13.07.2020 по справі 922/1426/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1426/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (61013, вул. Шевченка, 32) про стягнення 15235,11 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Авіс" (позивача) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (відповідача) про стягнення 15235,11 грн., що складається із: 5 % річних у розмірі 5139,75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10095,36 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

25.05.2020 через відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява (вх. № 11691) про долучення до матеріалів справи акту (звіту) приймання - передачі наданих послуг. Вказана заява досліджена судом та приєднана до матеріалів справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2020, була направлена на адресу відповідача: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 32, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.06.2020 повернулася до суду з довідкою відділення поштового зв`язку: причина повернення: адресат відсутній .

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Як зазначалося судом вище, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

При цьому, необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 13.05.2020 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" мало можливість ознайомитися із текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Сам лише факт неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для багаторазового відкладення розгляду даної справи, яке в подальшому може призвести до порушення процесуальних строків для розгляду апеляційної скарги, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторін щодо отримання кореспонденції, яка надходила на їх адресу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №910/23064/17.

При цьому, суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 07.06.2018 у справі №910/17797/17, від 11.07.2018 у справі №916/2525/13.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З урахуванням наведеного, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Продукт груп , Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство Авіс та Товариством з обмеженою відповідальністю Мілланд Груп укладений договір переведення боргу № 4, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах визначених даним договором первісний боржник переводить на нового боржника борг (обов`язки), який виник за умовами основного договору, укладеного між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе зобов`язання за названим основним договором щодо оплати вартість товару в сумі 331780, 88 грн., з яких:

- 217951, 68 грн. - до 30 квітня 2016 року;

- 113829, 20 грн. - до 30 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Із обставин справи вбачається, що відповідачем виконано грошове зобов`язання лише частково на суму 287000, 00 грн., а отже заборгованість становить 44780,88 грн.

Зазначені вище обставини були досліджені та встановлені під час розгляду справи № 922/3936/16, за результатами розгляду якої, Господарським судом Харківської області 18.01.2017 ухвалено рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 43780, 88 грн., 13896,78 грн. пені, 2011, 49 грн. 5 % річних, 3068, 54 грн. інфляційних та 941, 36 грн. судового збору (а.с. 8).

Водночас постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 по справі № 922/3936/16 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, змінено резолютивну частину рішення в наступній редакції, а саме - позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 43780, 88 грн., 14168,47 грн. пені, 2163, 55 грн. 5 % річних, 3027, 98 грн. інфляційних та 1586, 24 грн. судового збору (а.с. 9-12).

Постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/3936/16 набрала законної сили 06.04.2017.

За приписами п. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частина 2 цієї ж статті вимагає від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи № 922/3936/16 були річні та інфляційні втрати, які розраховані за період: до 05.01.2017.

Предметом розгляду даної справи є матеріально - правова вимога про стягнення 5 % річних за період з 10.05.2017 по 06.05.2017 у розмірі 5139,75 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2017 по березень 2020 року у розмірі 10095,36 грн.

Позивач у позові вказує, що станом на день подання даної позовної заяви відповідач рішення суду не виконав, отже у позивача залишається право на донарахування річних та інфляційних втрат за наступний період.

При цьому судом враховано, що відповідачем не спростовані вказані обставини, доказів погашення наявної заборгованості суду не надано.

Невиконання зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду, протягом строку його невиконання є правовою підставою для нарахування інфляційних і 5 % річних за весь час його прострочення.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, встановлений рішенням суду факт непогашення відповідачем заборгованості, перевіривши арифметичний розрахунок 5 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 5 % річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 5 % річних за період з 10.05.2017 по 06.05.2017 у розмірі 5139,75 грн. та інфляційних втрат за період з червня 2017 по березень 2020 року у розмірі 10095,36 грн.

Розподіл судових витрат.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2102,00 грн.

Окрім того, звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач, визначаючи попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, зазначив витрати на послуги адвоката у розмірі 2000,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно з ч. 3 ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.04.2020 між Волошенюк Оксаною Валеріївною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство Авіс (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № К-9 від 01.04.2020 (а.с. 21-22).

Відповідно до п. 3.1. договору сторони визначили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату (винагороду) в розмірі тисячі гривень в якості попередньої оплати шляхом видачі коштів з каси клієнта із зазначенням відповідного призначення платежу.

Згідно з п. 3.2. договору покриття фактичних витрат адвоката, пов`язаних з наданням правової допомоги здійснюється клієнтом протягом двох робочих днів від дати отримання від адвоката акту наданих послуг (звіту про напрямки використання коштів) разом із документами, які підтверджують такі фактичні витрати, шляхом видачі коштів з каси клієнта з зазначенням відповідного призначення платежу.

Так, 18.05.2020 між Волошенюк Оксаною Валеріївною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство Авіс (клієнт) підписано акт (звіт) приймання - передачі наданих послуг, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг склала 2000, 00 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру адвокат Волошенюк О.В. отримала 2000,00 грн. з каси Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство Авіс з призначенням платежу послуги з надання правової допомоги (а.с. 23).

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується наявними матеріалами справи, зважаючи на те, що відповідач в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не звертався до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт Груп" (61013, вул. Шевченка, буд. 32, код ЄДРПОУ 39973769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство "Авіс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150, код ЄДРПОУ 13304871) - 5 % річних у розмірі 5139,75 грн; інфляційні втрати у розмірі 10095,36 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв