Рішення

від 01.07.2020 по справі 922/2603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2603/19

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Смірнова О.В.

судді: Аюпова Р.М. , Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, 63, код ЄДРПОУ 00993165) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ДОП» , (юридична адреса: 62203, Харківська область, Краснокутський р-н., с. Пильнянка, вул. Мисливська, 1, кв. 6, поштова адреса: 62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Першого Травня, 57, кв. 14, код ЄДРПОУ 42292553) про стягнення заборгованості за договором поставки № ЛС-7/1 від 14.01.2019 року та договором купівлі - продажу необробленої деревини № 35/11-02-2019 від 11.02.2019 року у розмірі 5532616,92 грн. за участю представників:

позивача - Куца К.К., довіреність №10-07/735 від 20.06.2019 року;

відповідача - Гребенюк О.О., ордер серія ЗП №043939 від 04.10.2019 року;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ДОП" про стягнення заборгованості у розмірі 5532616,92 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № ЛС-7/1 від 14.01.2019 року та договором купівлі - продажу необробленої деревини № 35/11-02-2019 від 11.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 07.10.2019 року о 11:30 год.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2019 року на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 23.10.2019 року о 11:00 год.

23.10.2019 року відповідач подав відзив (вх.№ 25481), в якому новий директор ТОВ "ПРОФІТ ДОП" проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що про факти укладання між ДП "Жовтневе лісове господарство" і ТОВ "ПРОФІТ ДОП" договору поставки № ЛС-7/1 від 14.01.2019 року із додатковими угодами та договору купівлі-продажу необробленої деревини № 35/11-02-2109 від 11.02.2019 року йому нічого невідомо. Відповідач також зауважив, що поставка товару за вказаним договорами можлива лише після 100% передоплати його вартості, що виключає можливість виникнення заборгованості. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано до суду жодних документів в якості підтвердження факту поставку товару.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2019 року на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 06.11.2019 року о 12:00 год.

06.11.2019 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 25481), в якій вказав, що доказом існування правовідносин між сторонами по справі і водночас неспроможності позиції відповідача є часткове виконання останнім умов договору поставки № ЛС-7/1 від 14.01.2019 року та купівлі-продажу необробленої деревини №35/11-02-2019 від 11.02.2019 року.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2019 року на підставі ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 20.11.2019 року о 11:45 год.

20.11.2019 року відповідач подав заперечення на відповідь позивача на відзив (вх.№ 28145), в яких зазначив, що з наданих позивачем товарно-транспортних накладних не вбачається хто саме отримував зазначену лісопродукцію, зокрема, неможливо встановити осіб та їх повноваження, що отримували вказаний в них товар та визначити їх правовий зв`язок з відповідачем у справі, а відтак зазначені документи не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2019 року на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 02.12.2019 року о 10:30 год.

29.11.2019 року позивач подав до суду податкові накладні та декларації (вх.№29005), які були досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2019 року призначено колегію суддів для розгляду справи № 922/2603/19.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року прийнято справу № 922/2603/19 до розгляду у складі колегії: головуючий суддя - Новікова Н.А., судді: Аюпова Р.М., Рильова В.В. та призначено підготовче засідання по справі на 13.02.2020 року о 11:20 год.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи", у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Новікової Н.А., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/2603/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 року, для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Смірнова О.В.; судді: Аюпова Р.М., Рильова В.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2020 року прийнято справу № 922/2603/19 до розгляду у складі колегії: головуючий суддя - Смірнова О.В., судді: Аюпова Р.М., Рильова В.В.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.02.2020 року до 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року підготовче засідання відкладено на 04.03.2020 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2020 року закінчено підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 31.03.2020 року на 11:00 год.

Водночас згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин.

18.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6984), мотивоване необхідністю забезпечення захисту здоров`я та життя учасників процесу та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", у зв`язку із чим, відповідач просив відкласти судове засідання, призначене на 31.03.2020 року на 11:00 на іншу дату, з урахуванням періоду карантину, встановленого постановою КМУ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2020 року, з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, суд відклав розгляд справи № 922/2603/19.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2020 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.06.2020 року), з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, судове засідання по суті призначено на 22.06.2020 року на 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2020 року, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи по суті відкладено на 01.07.2020 року на 12:20 год.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2020 року підтримав позов та відповідь на відзив, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2020 року підтримав відзив та заперечення на відповідь на відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, колегія суддів встановила такі обставини.

14 січня 2019 року між Державним підприємством "Жовтневе лісове господарство" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ДОП" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №ЛС-7/1 (далі - Договір поставки-1) (том 1, а.с. 17-18).

На умовах даного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця лісопродукцію, визначену у п. 1.2 цього Договору (надалі іменуються "продукція"), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію.

Загальна кількість продукції, що поставляється за даним договором складає 500 (п`ятсот) кубічних метрів (п. 1.5. Договору поставки-1).

Прийом-передача продукції здійснюється на умовах франко верхній склад постачальника, у відповідності з товарно - транспортними накладними з підписом уповноваженої особи постачальника (п. 3.1. Договору поставки-1).

Датою передачі продукції постачальником та прийому її покупцем, тобто датою поставки, вважається дата оформлення товарно - транспортної накладної. В разі, якщо при прийманні-передачі продукції покупець виявить неякісну продукцію, розходження по кількості продукції між фактично наявним і зазначеним в товаросупровідних документах обсягах, складається акт за підписами представників обох сторін в двох екземплярах по одному для кожної із сторін. (п. 3.3., 3.4. Договору поставки-1).

Платіж (передоплата 100% вартості продукції) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника за кожну партію продукцію, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3-х календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати (п. 4.1. Договору поставки-1).

Продовж дії Договору поставки-1 між позивачем та відповідачем було підписано три додаткові угоди (том 1, а.с. 20-25), якими збільшувався обсяг відпущеної продукції та загальна ціна вказаного договору склала 159168,00 грн.

11 лютого 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 35/11-02-2019 (далі - Договір поставки-2) (том 1, а.с. 26-30), за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача необроблену деревину (круглі лісоматеріали, породи дуб звичайний) у кількості 410 куб.м., на загальну суму 914160,00 грн.

Умови Договорів поставки щодо прав та обов`язків сторін, умов поставок та порядку приймання-передачі товару є ідентичними, окрім порядку розрахунків.

Так, відповідно до п. 6.1. Договору поставки-2 платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку до сплати. В разі відвантаження товару залізничним транспортом покупець додатково сплачує продавцю вартість послуг по перевезенню товару залізничним транспортом, вартість пакувальних реквізитів (вагонні стійки, дошки для оббивки, цвяхи), карантинних та радіологічних сертифікатів.

Позивач зазначає, що у період з 14.01.2019 року по 17.06.2019 року відповідачу за Договором поставки-1 відвантажено деревини породи дуб на загальну суму 19618959,07 грн. з урахуванням ПДВ, та за Договором поставки-2 відвантажено деревини породи дуб на загальну суму 1020551,69 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 149 - 250; том 2 а.с. 1-186).

Таким чином, загальна вартість поставленого позивачем на користь відповідача товару становить 20639510,76 грн. (19618959,07 грн. + 1020551,69 грн.).

У свою чергу, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 15106893,84 грн., що підтверджується наданою позивачем бухгалтерською документацією (том 1 а.с. 38-53).

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви загальна заборгованість відповідача за отриманий ним товар за Договорами поставки складає 5532616,92 грн. (20639510,76 грн. - 15106893,84 грн.) з урахуванням ПДВ.

26 червня 2019 року, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку була направлена претензія, яку відповідач залишив без відповіді.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 20639510,76 грн.

Колегія суддів враховує, що поставка товару відбулась понад обумовлених Договорами поставки об`ємів, втім це не впливає на обов`язок відповідача оплатити отриману продукцію.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договори поставки передбачають 100% передоплату продукції, втім сторони відійшли від цієї умови Договорів поставки, оскільки позивач здійснив поставку продукції без передплати з боку відповідача.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У пункті 41 постанови Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі №905/2245/17 зазначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Також в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв поставлену позивачем продукцію, він був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 15106893,84 грн., що підтверджується наданою позивачем бухгалтерською документацією (том 1 а.с. 38-53), внаслідок чого його заборгованість склала 5532616,92 грн.

Щодо тверджень відповідача про відсутність існування договірних взаємовідносин між сторонами, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, в матеріалах справи містяться Договори поставки, які містять всі обов`язкових реквізити, в тому числі підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств. Доказів визнання спірних договорів недійсними у судовому порядку відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє твердження відповідача про відсутність існування договірних взаємовідносин між сторонами. При цьому необізнаність нового директора відповідача про минулу господарську діяльність його підприємства жодним чином не спростовує факт існування договірних відносин між сторонами.

Щодо тверджень відповідача про відсутність належних документів в підтвердження факту поставку товару, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, у даному спорі позивач має підтвердити поставку товару на користь відповідача, подавши відповідні докази, а відповідач у разі подання позивачем таких доказів має їх спростувати.

Позивачем у якості доказів поставки товару подано товаро-транспортні накладні, які відповідно до умов Договорів поставки є належними доказами передачі продукції позивачем та її прийому відповідачем (розділ 3 Договору поставки-1, розділ 5 Договору поставки-2).

Щодо тверджень відповідача про те, що надані позивачем письмові докази, а саме товаро-транспортні накладні не відповідають вимогам процесуального закону, зокрема ст.ст. 76-79 ГПК України та нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, січень-червень 2019 року) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на той же час):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5);

- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (пункт 2.15).

Судова колегія наголошує, що товаро-транспортні накладні містять всі обов`язкові реквізити та підписи представників відповідача (водіїв, які прийняли до перевезення продукцію). При цьому слід зазначити, що підписання відповідачем (покупцем) накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Колегія суддів також враховує, що наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя статті 58-1 ГК України).

За умовами Договорів поставки прийом-передача продукції здійснюється на умовах франко верхній склад постачальника.

Так, термін "франко-завод" (EXW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці, без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

За змістом частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України товар вважається переданим у розпорядження покупця якщо у строк, встановлений договором, товар готовий до передачі покупцеві у належному місці та покупець повідомлений про це.

Отже, підписання водіями відповідача товаро-транспортних накладних та прийняття до перевезення продукції свідчить про належне виконання позивачем зобов`язань щодо поставки продукції. У свою чергу, у відповідача виникає обов`язок оплатити отриманий товар.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 04 червня 2019 року у справі №915/905/16 зазначив, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

Судова колегія враховує, що одночасно зі складанням товаро-транспортної накладної, у позивача виникає податкове зобов`язання з ПДВ, дохід та дебіторська заборгованість покупця по оплаті товару, який вказано у накладній. Податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця) та є одним із документів, що підтверджує здійснення господарської операції.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю (відповідачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п.11 розд. XX Податкового кодексу України з 01.05.2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру ПДВ в одній накладній/розрахунку коригування.

Податкова накладна складається та заповнюється в порядку та по формі, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1. Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.18. Порядку податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За приписами п.20. Порядку усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

На виконання вимог діючого податкового законодавства України на підтвердження здійснення господарської операції із поставки товару відповідачу позивач склав відповідні податкові накладні, які містяться в матеріалах справи (том 3 а.с. 5-250, том 4 а.с. 1-250, том 5 а.с.1-235), та зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, надані позивачем документи в сукупності дають можливість прийти до висновку про отримання відповідачем від позивача продукції на загальну суму 20639510,76 грн.

За таких обставин, заперечення відповідача позбавлені фактичного та правового обґрунтування, є такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у відзиві, що порушує умови ч.1 ст. 74 ГПК України, за приписами якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договорами поставки в сумі 5532616,92 грн., колегія суддів визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 5532616,92 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, колегія суддів керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ДОП" (62203, Харківська область, Краснокутський р-н., с. Пильнянка, вул. Мисливська, 1, кв. 6, код ЄДРПОУ 42292553) на користь Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Лесі Українки, 63, код ЄДРПОУ 00993165) заборгованість у розмірі 5532616,92 грн. та судовий збір у розмірі 82989,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.В. Смірнова Р.М. Аюпова В.В. Рильова