Рішення

від 10.07.2020 по справі 923/442/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року Справа № 923/442/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу

за позовом Комунального закладу "Херсонська школа вищої спортивної майстерності" Херсонської обласної ради, м. Херсон, код ЄДРПОУ 02928290,

до Приватного підприємства "Сантех-Буд", м. Київ, код ЄДРПОУ 34317929,

про стягнення 17647,00 грн. збитків.

Без виклику учасників провадження.

Обставини справи.

07 травня 2020 року Комунальний заклад "Херсонська школа вищої спортивної майстерності" Херсонської обласної ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Сантех-Буд" збитків у розмірі 17647,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір №02/06-17 на виконання капітального ремонту від 22.06.2017, предметом якого є виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту приміщень Комунального закладу "Херсонська школа вищої спортивної майстерності". За твердженням позивача, під час проведення перевірки встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами ремонтно-будівельних робіт та обсягами внесеними в акті приймання будівельних робіт, чим завдано позивачу збитків на суму 17647,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Згідно частини 1 статті 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється у порядку наказного та позовного провадження, яке (тобто позовне) може бути загальним або спрощеним. У свою чергу, згідно з частиною 1 статті 247 того ж Кодексу, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, визначення яким надане в частині 5 статті 12 Кодексу. Так, за цією статтею, малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 210200,00 грн).

З огляду на ціну позову, яка є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та, у відповідності до частини 1 статті 247 та частини 7 статті 250 ГПК України, суд визначив, що дана справа підлягає розгляду виключно у порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, що слідує з частини 5 статті 252 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву Комунального закладу "Херсонська школа вищої спортивної майстерності" Херсонської обласної ради до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу № 923/442/20 визначено розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Позивачу запропоновано надати до суду відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою належного повідомлення учасників провадження про розгляд справи судом та про право подати відзив на позовну заяву та заперечення на відзив, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження позивача та відповідача, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвали суду позивачу.

02 червня 2020 року до суду повернулась копія ухвали про відкриття провадження направлена відповідачу з відміткою пошти - "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 10.07.2020.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву чи звернення з клопотанням про продовження строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 22.06.2017р. між Комунальним закладом "Херсонська школа вищої спортивної майстерності" Херсонської обласної ради (надалі - позивач, замовник або КЗ "ХШВСМ" ХОР) і Приватним підприємством "Сантех-Буд" (надалі - відповідач, підрядник або ПП "Сантех-Буд") був укладений договір № 02/06-17 на виконання капітального ремонту (надалі - Договір).

Відповідно до умов п.2.1. Договору замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації, виконує власними або, після погодження із замовником, залученими силами та засобами всі передбачені Договором Роботи на Об`єкті, забезпечує необхідну якість Робіт у відповідності до ДБН, ДСТУ, БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації Об`єкту, а замовник зобов`язується передати підряднику фронт робіт, затверджену кошторисну документацію, прийняти та оплатити Роботи.

Договірна ціна за цим договором складає 1249823,84 грн., в тому числі ПДВ 20% - 208303,97 гривень. (п.3.1. Договору).

На виконання всіх Робіт, що є предметом цього Договору, підрядником (якщо інше не встановлено Сторонами) складається кошторисна документація, яка є невід`ємною частиною Договору (п.3.3. Договору).

Звертаючись з позовом до суду про стягнення з відповідача 17647,00 грн. збитків, позивач посилається на ті обставини у квітні-червні 2019 року Південним офісом Держаудитслужби в Херсонській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.01.2017 по 31.03.2019 р.р.

В ході ревізії посадові особи органу перевірки встановлювали відповідність фактичної вартості та обсягів робіт ПП "Сантех-Буд", підтверджених документально, а також, проводили контрольні обміри виконаних підрядних робіт, що стосуються ремонтно-будівельник робіт з капітального ремонту приміщень КЗ "ХШВСМ" ХОР, виконаних підрядником.

Проведеними під час ревізії обстеженнями ремонтних робіт, проведеними відповідачем, встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами внесеними в акті приймання будівельних робіт форми КБ-2в, чим порушено вимоги п. 6.4.3 Національного стандарту України Правила визначення вартості будівництва та призвело до завищення вартості виконаних робіт.

Так, згідно Довідки від 18.06.2019 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2017р. по 31.02.2019 року, складеної посадовою особою Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області стосовно ПП "Сантех- Буд", була досліджена документація з підрядних робіт, у т.ч.: Акт №1 за 09.2017 року на суму 249996,00 грн., Акт №2 за 10.2017 року на суму 238026,00 грн., Акт№3 за 12.2017 року на суму 508370,40 грн., Акт №4 за 12.2017 року на суму 217618,80 грн. на капітальний ремонт приміщень 4 та 3 поверху КЗ "ХШВСМ" ХОР, та встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами та обсягами вказаними в актах виконаних робіт форми КБ-2в, що в порушення п. 6.4.3 ДСТУ Б Д. 1.1-1-1:2013 призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 17647,00 грн.

Позивач вказує, що після виконання Договору від 22.06.2017р. (прийняття замовником робіт, здійснення розрахунків), представником контролюючого органу, який має статус експерта та має повноваження робити певні висновки у цієї сфері, були виявлені недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття, - приховані недоліки. Вказане свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору від 22.06.2017 р.

27 серпня 2019 року позивач звернувся з письмовою претензією до відповідача, в якій повідомив про вищезазначені факти та вимагав відшкодувати завдані збитки у розмірі 17647,00 грн. Дану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем в добровільному порядку суму збитків у розмірі 17647,00 грн. не відшкодовано, позивач вважає, що з відповідача на підставі пункту 8.4.14. договору та правових норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України підлягає стягненню вказана сума збитків.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального закладу "Херсонська школа вищої спортивної майстерності" Херсонської обласної ради не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст Договору, суд дійшов до висновку, що за своєю природою Договір №02/06-17 від 22.06.2017р. віднесено до договорів будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядчик зобов`язаний збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядчика, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядчиком, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте частини 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Судом встановлено, що позивачем не заявлялось про будь-які недоліки з приводу виконаних робіт, вартості виконаних робіт та кошторисного розрахунку, що підтверджується підписаними без зауважень Актом № 1, № 2, № 3, № 4 приймання виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2017 року (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2017 року (а.с. 20-55).

Суд зазначає, що виходячи з принципу свободи договору, передбаченому статтями 3, 627 Цивільного кодексу України, лише сторони мають право визначити умови договору.

Отже, за період з вересня 2017 року по грудень 2017 року відповідачем виконано, а позивачем прийнято без претензій і зауважень виконані будівельні роботи на суму 1214011,20 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стосовно визначення позивачем суми збитків у розмірі 17647,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також чітко визначено термін збитків, під якими слід розуміти втрати, яких особа зазнала у в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідне до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, якій порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. При цьому, під збитками, розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами 1 та 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена, вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов`язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв`язок, за відсутністю такого зв`язку збитки не відшкодовуються.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, обов`язок щодо доведення складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов`язковою передумовою деліктної відповідальності, покладається на позивача. Проте, позивач таких доказів суду не надав.

Більш того, ніяких претензій щодо неповноти або недостатньої якості виконаних відповідачем робіт за вказаним договором позивач не висував.

При цьому, суд не бере до уваги Довідку від 18.06.2019 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2017р. по 31.02.2019 року, яка складена Південним офісом Держаудитслужби в Херсонській області, оскільки вона не є беззаперечним доказом, а містить лише припущення третьої особи того, що відповідачем завищено вартість виконаних робіт на суму 17647,00.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально не підтверджені, а отже такі, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua

Суддя С.В. Нікітенко