Ухвала
від 08.07.2020 по справі 522/24291/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 522/24291/16

провадження № 61-9761ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство ІЗТ-Авто ,

треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна ,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2020 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюра Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства ІЗТ-Авто (далі - ПАТ ІЗТ-АВТО ), треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна (далі - ПрАТ СК ПЗУ Україна ) про відшкодування шкоди. Просила стягнути з ПАТ ІЗТ-АВТО на її користь збитки, у зв`язку з пошкодженням належного їй транспортного засобу Lexus державний номер НОМЕР_1 в розмірі 46 997,08 грн, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 1 000,00 грн та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 17 лютого 2016 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Volvo , державний номер НОМЕР_2 з причепом Koegel SN24 , державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Lexus державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 березня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні вищевказаного ДТП, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до авто-товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту становить 81 234,07 грн. За проведення експертизи сплачено 1 000,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volvo , державний номер НОМЕР_2 з причепом Koegel SN24 , державний номер НОМЕР_3 на час настання ДТП була застрахована в ПрАТ ПЗУ Україна згідно з полісом № АІ 7805839 від 09 лютого 2015 року, що підтверджується розпорядженням про виплату страхового відшкодування № UA2016021700021/L02/01.

Страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 34 236,99 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 41767 від 27 квітня 2016 року.

Транспортний засіб Volvo , державний номер НОМЕР_2 з причепом Koegel SN24 , державний номер НОМЕР_3 на час скоєння ДТП знаходився у володінні відповідача на підставі договору оренди, що укладений між ПАТ Іллічівськзовніштранс та ПАТ ІЗТ-Авто від 01 липня 2001 року, строком дії до 31 грудня 2016 року.

Позивач зазначала, що у зв`язку з тим, що суми страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданих збитків, які вона повинна понести для відновлення свого порушеного права, відповідач повинен відшкодувати їй різницю між сумою виплаченого страхового відшкодування та сумою відновлювального ремонту, розмір якої складає 46 997,08 грн, витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи в розмірі 1 000,00 грн та судові витрати.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем не надано суду доказів, що саме ПАТ ІЗТ-Авто повинен сплатити суму збитків, у зв`язку з пошкодженням належного їй транспортного засобу Lexus державний номер НОМЕР_1 у розмірі 46 997,08 грн, оскільки завдана майнова шкода транспортному засобу не перевищує суму страхового відшкодування. Посилання на те, що розмір відшкодування майнової шкоди становить 81 234,07 грн не підтверджено матеріалами справи0 так як відповідно до заключення від 18 березня 2016 року № 032/16 становить вартість відновлювального ремонту , а не розмір відшкодування майнової шкоди.

30 червня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що касаційна скарга подана 30 червня 2020 року, тому вона підлягає розгляду відповідно до положень ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення 47 997,08 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

При цьому Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ІЗТ-Авто , треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення08.07.2020
Оприлюднено14.07.2020
Номер документу90349620
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —522/24291/16-ц

Ухвала від 08.07.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ступак Ольга В`ячеславівна

Постанова від 01.06.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Гірняк Л. А.

Ухвала від 23.01.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Гірняк Л. А.

Ухвала від 27.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Дрішлюк А. І.

Ухвала від 02.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Одеської області

Дрішлюк А. І.

Рішення від 10.05.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Домусчі Л. В.

Рішення від 10.05.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Домусчі Л. В.

Ухвала від 12.03.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Домусчі Л. В.

Ухвала від 26.01.2018

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Домусчі Л. В.

Ухвала від 20.07.2017

Цивільне

Приморський районний суд м.Одеси

Нікітіна С. Й.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні