Рішення
від 10.07.2020 по справі 640/21842/18
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/21842/18

н/п 2-а/953/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 953/6167/20 за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1609/80700/18 від 08.11.2018 та закрити адміністративне провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 МК України відносно ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що дана постанова від 08.11.2018 винесена з порушенням вимог ч.1 ст. 467 МК України, відповідно до якої адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючи правопорушення митних правил - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Позивач зазначив, що ані протоколу, ані виклику до органів ДФС для дачі пояснень щодо ввезення транспортного засобу у митний режим транзит він не отримував, а отримав лише 14.11.2018 оскаржувану постанову. Повідомив, що тривалий час з липня 2018 року на постійній основі працює не за місцем реєстрації, а у Запорізькій області м. Бердянськ в супермаркеті Велмарт . В час із кінця липня по сьогоднішній день, він ні разу не приїздив до Харкова. Вважає, що посадовою особою були порушені вимоги ст. 489 МК України, а саме не з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, вважає, що були грубо порушені права позивача, передбачені ст. 498 МК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 справу передано для розгляду судді ОСОБА_4.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4. відкрито спрощене позовне провадження по справі.

09.01.2019 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 01.03.2018 ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МААП Гоптівка Харківської митниці ДФС транспортний засіб іноземної реєстрації марки SKODA OCTAVIA , VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) з метою транзиту та терміном вивезення до 11.03.2018 включно (або до 06.03.2018 включно у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів). Враховуючи положення чинного законодавства, ОСОБА_1 повинен був до 24.00 години 11.03.2018 доставити ввезений ним транспортний засіб до органу доходів і зборів для подальшого вивезення його за межі митної території України, або поміщення в інший митний режим. 12.03.2018 є першою добою перевищення строку доставки, передбаченого ст. 95 МК України. З 22.03.2018 має місце перевищення строку доставки більше ніж на 10 діб. Як свідчать матеріали справи про порушення митних правил № 1609/80700/18, яка додається до відзиву, а саме: митна декларація (а.с. 15-16) та витяг з АСМО Інспектор (а.с. 17), з умовами митного режиму транзит , вищевказаними обмеженнями та зобов`язаннями, а також відповідальністю за порушення дотримання умов транзиту ОСОБА_2 ознайомлений особисто під підпис. Після спливу кінцевого терміну перебування автомобіля SKODA OCTAVIA , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на території України та у зв`язку з відсутністю інформації щодо вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, заведення справи про порушення митних правил, або звернень особи з приводу аварії або дії обставин непереборної сили у відношенні вищезазначеного транспортного засобу, ввезеному в митному режимі транзит , листом Харківської митниці ДФС від 31.07.2018 № 4959/00-1/20-70-66 ОСОБА_2 запрошувався до митного поста Щербаківка Харківської митниці ДФС для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення, встановленого ст. 95 МК України, проте у визначений термін ОСОБА_2 не з`явився до Харківської митниці ДФС, документів, що підтверджують факт вивезення транспортного засобу, аварії або настання дії обставин непереборної сили не надав. 15.08.2018, відносно ОСОБА_2 повноважною посадовою особою Харківської митниці ДФС складено протокол № 1609/80700/18 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, тобто перевищення строку доставки товарів, що перебувають під митним контролем більше ніж на десять діб. Постановою в справі про ПМП №1609/80700/18 від 08.11.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ПМП , передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн. Вказану постанову ОСОБА_2 вважає незаконною та необгрунтованою з тих підстав, що він не отримував ні викликів до Харківської митниці ДФС для дачі пояснень стосовно перевищення строку транзиту, ні протоколу про порушення митних правил. Проте, дана аргументація не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи про порушення митних правил, оскільки примірник протоколу № 1609/80700/18 направлений ОСОБА_1 листом Харківської митниці ДФС № 7667/20/20-70-20-02 від 17.08.2018 та отриманий ним 22.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, даний протокол містить інформацію стосовно дати, місця та часу розгляду справи про порушення митних правил. У зв`язку з неодноразовою неявкою позивача у визначений час до структурного підрозділу Харківської митниці ДФС, уповноваженого здійснювати провадження у справах про порушення митних правил, розгляд справи переносився, про що ОСОБА_1 повідомлявся листами митниці від 30.08.2018 № 8035/00-5/20-70-20-02; 25.10.2018 № 10389/00-5/20-70-20-02, які були отримані позивачем відповідно 03.09.2018 та 29.10.2018. Крім того, вказані листи містили роз`яснення вимог ст. 526 МКУ та наслідки неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. При цьому, листування з позивачем здійснювалось за адресою: АДРЕСА_1 , яку він повідомив митниці під час ввезення транспортного засобу і в подальшому зазначає в позовній заяві (а.с.21-27).

На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.03.2020 позивачем подано до суду додаткові пояснення.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_4 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у відставку, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи, зазначена справа 08.04.2020 передана в провадження судді Чередник В.Є.

Ухвалою суду від 11.06.2020 задоволено клопотання Харківської митниці Державної фіскальної служби та замінено первісного відповідача Харківську митницю Державна фіскальна служба на Слобожанську митницю Держмитслужби при розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

У судове засідання позивач не з`явився, 11.06.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 10.07.2020 подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, те, що сторони скористались наданим правом на подачу письмових заяв по суті справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, перевіривши матеріали справи, докази надані сторонами в обґрунтування вимог та заперечень, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

01.03.2018 громадянином України ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через МААП Гоптівка Харківської митниці ДФС легковий автомобіль марки SKODA OCTAVIA , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - Литовська Республіка) з метою транзиту та терміном вивезення до 11.03.2018 року включно (або до 06.03.2018 у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів).

За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску АСМО "Інспектор", з умовами митного режиму транзиту, вищевказаними обмеженнями та зобов`язаннями, а також відповідальністю за порушення дотримання умов транзиту ОСОБА_1 ознайомлений особисто під підпис (митна декларація від 01.03.2018).

У зв`язку з відсутністю інформації щодо зворотного вивезення вказаного транспортного засобу листом Харківської митниці ДФС від 31.07.2018 № 4959/00-1/20-70-66 ОСОБА_2 запрошувався до митного поста Щербаківка Харківської митниці ДФС для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення, встановленого ст. 95 МК України, однак ОСОБА_1 на виклик до митниці не з`явився.

ОСОБА_1 повинен був вивезти транспортний засіб марки SKODA OCTAVIA , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - Литовська Республіка) митної території України до 24.00 години 11.03.2018 або до 24.00 години 06.03.2018 року, у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів (тобто, в зоні діяльності Харківської митниці ДФС), або він повинен бути поміщений в інший митний режим.

Відповідно до даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску АСМО Інспектор та ЄАІС факт перетину вищевказаним транспортним засобом митного кордону України в напрямку виїзду за межі митної території України не зафіксований.

Відносно ОСОБА_1 15.08.2018 було складено протокол про порушення митних правил № 1609/80700/18 за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Вказаний протокол був отриманий позивачем 22.08.2018, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Протоколом про ПМП №1609/80700/18 визначено час і місце розгляду справи про порушення митних правил - 16.10.2019 о 15:00, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, №370, управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС.

Розгляд справи переносився на 08.11.2018, про що позивач належним чином був повідомлений листом Харківської митниці ДФС від 25.10.2018 №10389/00-5/20-70-20-02.

На дату розгляду справи - 08.11.2019 - факту вивезення за межі митної території України легкового автомобіля марки SKODA OCTAVIA , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 та його митного оформлення в режимі імпорт за даними ЦБД ЄАІС ДФСУ і АСМО Інспектор не зафіксовано.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 , не надав до митниці документів, які б підтверджували факт настання обставин непереборної сили, аварії, в його діях вбачається перевищення встановленого строку доставки транспортного засобу більше ніж на десять діб. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає суму 8 500 гривень.

08 листопада 2018 року Державною фіскальною службою України винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1609/80700/18 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складало суму 8500 гривень.

Митним кодексом України закріплено процесуальні права та гарантії особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Законодавчо закріплений алгоритм дій притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є однією з гарантій особи на повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин у кожній конкретній справі з метою запобігання прийняттю протиправних рішень митними органами.

При цьому, надане особам право на заявлення клопотання, зокрема, про відкладення розгляду справи, за відсутності обґрунтованих доводів для такого відкладення, не є абсолютним та не може перешкоджати розгляду справи у розумні строки, якщо з дій особи вбачається зловживання наданим їй процесуальним правом.

З урахування наявних у справі доказів обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил не встановлено.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

Згідно з частиною 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 522 МК України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з частиною 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Проте в теорії адміністративного права триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

При цьому, фіксація правопорушень та можливість накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил розглядається в кожному окремому випадку в залежності від конкретних обставин справи.

Враховуючи, що ст. 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477 - 485 МКУ, вважаємо, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення.

Дана позиція також підтверджується практикою Верховного Суду (далі ВС). Зокрема, в постанові ВС від 04 вересня 2018 року по справі №К/9901/4494/17 зазначено, що порушення обов`язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України протягом встановленого законом строку є триваючим.

Вичерпну характеристику порушення строку транзитного перевезення, як триваючого правопорушення, дав ВС в постанові від 04.12.2018 по справі №448/1715/16-а. Зокрема, Верховний Суд відзначив, що триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Діяння (бездіяльність позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого МК України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом десятиденного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку.

Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Отже триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Тобто, не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення,ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства,визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про порушення митних правил № 1609/80700/18 відповідають критеріям, які визначені ч.2 ст.2 КАС України, оскільки вказані дії на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 90, 205, 242, 268, 286 КАС, ст..90, 95, 381, 467, 470, 522 МК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про скасування постанови по справі про порушення митних правил - відмовити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

При цьому, відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Слобожанська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: 61003, м.Харків, вул..Короленка, 16Б, ід.код.43332958.

Повне судове рішення складено 10.07.2020

Суддя Чередник В.Є.

СудКиївський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення10.07.2020
Оприлюднено15.07.2020
Номер документу90352231
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/21842/18

Ухвала від 19.10.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 19.10.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Подобайло З.Г.

Рішення від 10.07.2020

Адміністративне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 11.06.2020

Адміністративне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 28.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 24.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Постанова від 24.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

Ухвала від 20.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Файдюк Віталій Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні